Досліджено умови та фактори інституціоналізації волонтерського руху в Україні. Розглянуто існуючі соціологічні концепції соціальних інститутів. Запропоновано аналітичну схему процесу інституціоналізації, з використанням якої проаналізовано особливості інституціоналізації соціальних рухів загалом і безпосередньо волонтерського руху в Україні. Узагальнено методологічні підходи та світовий досвід дослідження волонтерства. Розкрито особливості мотивації волонтерів, охарактеризовано елементи ціннісно-нормативної, символічно-смислової та статусно-рольової структур волонтерського руху, досліджено процеси його легітимації та легалізації, а також формування колективної ідентичності й інституціональної поведінки.

  Скачати повний текст

Містяться результати вивчення клінічного значення і ролі етапності допологової і післяпологової діагностики вад розвитку в системі медичних заходів щодо їх попередження у дітей. Показано необхідність застосування ультразвукового (УЗ) обстеження жінок з використанням ідеї "зворотнього" зв'язку. Вивчено матеріали пренатальної УЗ діагностики вагітних жінок у строки до 24 тижнів; безвибірно проаналізовано наслідки вагітностей плодами, у яких було діагностовано вади розвитку. На великому клініко-епідеміологічному матеріалі проведено порівняння показників частоти вад на підставі допологової та післяпологової діагностики, і їх регіональної структури. Основними формами вад за даними моніторингу ПВР є аномалії опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, сечостатевої системи, множинні ПВР (МПВР). Оцінено ефективність виявлення природженої патології на різних етапах. Визначено діагностичне значення системи безперервного медичного спостереження за дітьми з природженою патологією, починаючи з антенатального періоду.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-методологічне й емпіричне дослідження основних психологічних особливостей і проблем функціонально неповних сімей, утворених внаслідок трудової еміграції. Визначено особливості їх психологічного супроводу за умов навчально-виховного комплексу I ступеня. Виявлено, що функціонально неповні сім'ї, у порівнянні з повними, відрізняються вищим рівнем конфліктності взаємин, нечіткістю зовнішніх і внутрішніх психологічних меж. Зроблено висновок, що за умов просторової відокремленості подружніх партнерів унеможливлюється або значно утруднюється задоволення ними цілого ряду потреб, які традиційно задовольняє сім'я. З'ясовано, що діти дошкільного та молодшого шкільного віку, які виховуються у функціонально неповних сім'ях, відрізняються підвищеним рівнем тривожності, емоційним відчуженням від батька/матері, що перебуває у трудовій еміграції, нижчим рівнем емоційного благополуччя у сім'ї, у порівнянні з ровесниками з повних сімей. Розроблено програму психологічного супроводу функціонально неповних сімей у навчально-виховних комплексах I ступеня, основними завданнями якої є: розвиток батьківської та материнської відповідальності за виховання дітей; гармонізація сімейних взаємин як запорука збереження та зміцнення психічного здоров'я сім'ї загалом і кожного її члена зокрема. Основними результатами проведення програми психологічного супроводу функціонально неповних сімей є: зміцнення психологічних засад сім'ї за умов просторової розлученості подружніх партнерів шляхом утвердження у сімейних взаєминах гнучкості, щирості, довіри, емпатії, зниження конфліктного потенціалу та емоційної холодності, відчуженості між членами сім'ї.

  Скачати повний текст