Досліджено історію становлення та розвитку європейського інтеграційного процесу, розкрито правову природу Європейського Союзу (ЄС). Проаналізовано сучасні підходи щодо розуміння наднаціональної організації влади та запропоновано визначення даного поняття як автономної територіальної організації політичної влади, заснованої суверенними державами з метою досягнення загальнозначущих цілей, яка наділена широкою компетенцією, зокрема, правом приймати загальнообов'язкові рішення кваліфікованою більшістю голосів держав-членів і регулюється власним правом, що характеризується верховенством відносно національного права. На прикладі ЄС проаналізовано співвідношення понять "державний суверенітет" і "наднаціональна організація влади". Зроблено висновок, що членство в організації з наднаціональною владою не загрожує державному суверенітету її членів, оскільки має місце добровільне делегування лише права реалізації окремих суверенних прав. Проаналізовано передумови заснування Європейських співтовариств/ЄС та їх еволюцію у напрямку формування наднаціональної організації влади. Запропоновано визначення ЄС як унікального інтеграційного об'єднання, яке, зберігаючи окремі риси міжнародної організації, федерації та конфедерації, конституюється державами-членами як наднаціональна організація влади. Доведено, що інституційна система ЄС органічно поєднує взаємодоповнюючі наднаціональні та міжнародно-правові начала. Показано роль християнства у процесі становлення об'єднавчого процесу у Європі. Досліджено прояв наднаціональності у діяльності інститутів ЄС, зокрема, у правотворчому процесі. Показано специфіку правової природи ЄС як наддержавної організації влади та визначено основні завдання держави, що прагне інтегруватися до ЄС.

  Скачати повний текст