Обгрунтовано, досліджено та впроваджено в клінічну практику оптимальні варіанти анестезіологічного забезпечення під час надання першої лікарської та кваліфікованої допомоги пацієнтам з ушкодженням верхньої кінцівки різного ступеня тяжкості. Описано оригінальні методики викликання ноцицептивного болю, катетеризації плечового сплетіння (ПС), верифікації провідникової анестезії (ПА). Доведено переваги застосування ПАПС перед застосуванням опіатів. Запропоновано об'єктивний критерій ноцицептивного болю у верхній кінцівці. Досліджено особливості гомеокінезису пацієнтів з ушкодженням верхньої кінцівки різного ступеня тяжкості у разі виконання ПАПС за умов травмопункту, а також ургентної та планової травматологічної операційної. На підставі результатів епідеміологічних досліджень і вивчення клінічних, біохімічних, біоелектричних, психофізіологічних показників у пацієнтів з травмою верхньої кінцівки встановлено, що варіант ПАПС визначається її тяжкістю. У пацієнтів з легкою травмою під час надання допомоги за умов травмопункту доцільно використовувати провідникову анестезію ПС з лідокаїном як місцевого анастетику (МА), а з тяжкою травмою за умов ургентної та планової операційної доцільно використовувати катетеризацію ПС під час виконання ПАПС та застосовувати лідокаїн як МА. Доведено, що для адаптаційних можливостей організму впливовими є тяжкість травми, вік пацієнта, час, що минув після травми, рівень гемоглобіну та білка загального, метаболічна складова кислотно-лужного стану крові. На відчуття болю переважно впливають час, що минув після травми, вік пацієнта, рівень білірубіну загального, візуальна аналогова шкала болю та модифікований вербально-кольоровий метод корелюють з адаптаційними можливостями організму лише за легких травм. Для прогнозування адаптаційних можливостей організму та суб'єктивних відчуттів пацієнта доцільно використовувати лінійні рівняння регресії, інформативними показниками яких є парціальний тиск вуглецевого газу крові, а також рівні глюкози крові, тромбоцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, білірубіну загального, лактату у крові та вік пацієнта.

  Скачати повний текст