У дисертації здійснено теоретичне узагальнення сутності, змісту, механізму, форм та методів інформаційного забезпечення в Україні. Визначено основні проблеми цього інституту у новоприйнятому законодавстві про вибори та розроблено заходи для їх розв'язання.Обґрунтовано ряд концептуальних положень і понять, практичних рекомендацій на основі європейського досвіду, спрямованих на удосконалення конституційно-правового регулювання інформаційного забезпечення в Україні. Розкрито проблемні аспекти загального та спеціального інформування в Україні, запропоновано рекомендації щодо їх вирішення.За результатами аналізу виявлено, що за своєю сутністю інформаційне забезпечення виборів є багатогранним явищем і предметом дослідження, переважно, політичної та юридичної наук. Запропоновано концепцію розгляду інформаційного забезпечення виборів як складного політико-правового феномену: а) інституту виборчого права; б) особливого виду інформаційної діяльності; в) невід'ємної складової виборчого процесу; г) складової системи гарантій виборчих прав громадян України.Досліджено сутність поняття «забезпечення» як напрямку інформаційної діяльності в межах виборчого процесу, а також розглянуто історичний розвиток інформаційного забезпечення виборів в Україні. Встановлено, що цей інститут є комплексним правовим механізмом врегулювання суспільних відносин у сфері інформації про вибори, про суб'єктів висування на виборах та про перебіг виборчого процесу. Розглянуто змістінформаційного забезпечення через встановлення принципів та основних засад інформування виборців, регламентування нормативного порядку діяльності суб'єктів інформування виборців, заходи охорони інтересів виборців та суб'єктів виборчого процесу.Принципи інформаційного забезпечення виборів засновуються на загальних принципах виборчого права, принципах інформаційної діяльності у виборчий період та принципах реалізації права на інформацію учасниками правовідносин, що пов'язані із виборчим процесом.Визначено детермінанти становлення та розвитку інформаційного забезпечення виборців як інституту виборчого права: надання виборчого права усім дієздатним громадянам; розвиток засобів масової інформації; потреба у врегулюванні перманентного протистояння інтересів, який виникає між різними суб'єктами у зв'язку із бажаністю або небажаністю правових та політичних наслідків голосувань. Сформульовано пропозиції по вдосконаленню законодавства щодо проблем інформування виборців та запропоновано внесення змін у чинне законодавство. Так, проведене дослідження дає підстави обґрунтувати пропозицію:- закріпити на період виборчої кампанії режим відкритого доступу до конфіденційних біографічних даних зареєстрованих кандидатів (окрім даних про адресу проживання, особистого номеру телефону, персональних даних членів сім'ї); - закріпити право засобів масової інформації та громадських організацій перевіряти достовірність біографічних даних кандидатів та звертатися до суду у разі виявлення фактів, що підтверджують їх недостовірність; - закріпити основні засади забезпечення реалізації принципу свободи слова у виборчий період.Зауважується, що міжнародні стандарти виборів доцільно розглядати як еталон та нормативну основу реалізації виборчих прав громадян. Ці рекомендації мають загальний характер для їх подальшої імплементації в національне законодавство.За результатами аналізу судової практики з питань інформаційного забезпечення визначено, що проблематика спорів у сфері інформаційного забезпечення зумовлена: недосконалістю окремих норм виборчого законодавства, формулювання яких дозволяє багатозначне тлумачення; колізіями та конкуренцією цих норм із нормами законодавства про інформацію; відсутністю рекомендованої судової практики; непослідовністю та суперечливістю застосування судами практики ЄСПЛ; неврахуванням судами європейських рекомендацій із виборчих питань.За результатами проведеного системного дослідження основних типів судових справ визначено необхідність удосконалення законодавства про інформаційне забезпечення виборів з питань: а) правового статусу біографічних відомостей кандидатів на виборах; б) забезпечення достовірності, повноти та точності цих відомостей; в) забезпечення доступності цих даних для виборців; г) участі засобів масової інформації у спеціальному інформаційному забезпеченні виборів; д) реалізації принципу свободи слова у виборчий період.^UThe thesis has theoretically generalized the essence, contents, mechanism, forms and methods of information support in Ukraine. Main problems of this institution in the newly adopted laws on elections have been defined and measures to solve such problems have been developed.This research explains a number of conceptual provisions and notions, practical recommendations regarding European experience and improvement of the constitutional and legal regulation of the information support in Ukraine. Challenges of the general and special informing have been described; recommendations on how to resolve them have been suggested.Based on the results of the analysis it has been found that elections information support by its nature is a complex phenomenon and essentially a subject of study of the political and legal sciences. A concept of viewing the elections information support as a complex political and legal phenomenon has been proposed: а) as an institution of election laws; b) as a specific type of information activity; c) as an integral part of the election process; d) as a component of a system of guarantees of voting rights of the Ukrainian citizens.The essence of the support concept as an activity within the scope of the election process has been studied; a historical development of the information support of elections in Ukraine has been also analyzed. It has been established that this institution is a complex legal mechanism regulating public relations pertaining to the information about elections, about individuals proposed as candidates and about progress of the election process. Contents of the information support have been analyzed by way of determining the underlying principles of informing the electorate, regulating the statutory procedure for informing the electorate by the specific entities, measures to protect the electorate's interests and interests of the individuals and entities of the election process.The principles of election information support are based on the general principles of electoral law, on principles of information activities during the election period and on principles of realization of the right to information by participants of legal relations.Determinants of formation and development of the electorate information support as an institution of election laws have been defined: granting of the voting right to the citizens of all social classes; development of mass media; the need in regulation of the permanent conflict of interests arising between various individuals due to desirability or non-desirability of legal and political aftereffects of the voting. We have formulated proposals to improve the legislation in terms of informing the voters and proposed to amend the current legislation. Therefore, the study provides the basis for substantiating the below proposal:- to ensure open access to the registered candidates' confidential biographical data during the election campaign period (excluding addresses, personal telephone numbers, family members personal data); - to recognize media's and non-governmental organizations' right to verify reliability of the candidates' biographical data and apply to court in case any facts proving unreliability thereof are revealed; - to recognize basic principles of ensuring implementation of the principle of freedom of speech during the elections.It has been noted that it is appropriate to consider the international election standards as international standards and a regulatory framework for exercising the citizens' election rights of a general nature, for the future introduction into the national legislation. Litigation practice regarding information support has been analyzed and following its results it has been determined that the problems of disputes related to the information support are associated with inadequacy of certain standards of the election laws which allow for multiple interpretations; collisions and competitions of these standards with the information legislation standards; absence of recommended litigation practice; inconsistency and discrepancy in applying practices of the European Court of Human Rights by courts; disregarding by courts of recommendations on the election matters. Based on the results of the systemic research of the main types of cases the need to improve the election information support legislation has been determined in relation to the following matters: a) legal status of the candidates' biographical data; b) ensuring truthfulness, completeness and accuracy of such data; c) ensuring accessibility of such data for voters; d) participation of the media in special information support of the elections; e) implementation of the principle of freedom of speech during elections.