Розкрито специфіку української еміграційної драматургії середини ХХ ст. Проаналізовано п'єси О. Бабія, І. Багряного, Л. Коваленко, Ю. Косача, І. Костецького, І. Чолгана, А. Юриняка в контексті традицій національної літератури та філософсько-мистецьких впливів у західноєвропейській культурі. Досліджено проблеми абсурдності людського існування, безгрунтів'я. Визначено поетикальні особливості драм, зокрема, авторських жанрових рішень, способів зображення образів дійових осіб, ролі ремарок, сюжетно-композиційної організації творів.

  Скачати повний текст

В дисертації досліджується юрисдикція міжнародних кримінальних судів та Міжнародного Суду ООН щодо злочину геноциду з позицій інтегративного підходу до відповідальності індивідів та держав згідно з міжнародним правом. Розглядаються концептуальні підходи щодо розуміння юрисдикції міжнародних судових органів. Висвітлюється комплексна природа Конвенції про геноцид. Досліджуються особливості тлумачення міжнародними кримінальними судами складу та окремих елементів злочину геноциду. Здійснюється історичний огляд процесу прийняття та характеризується змістовне наповнення юрисдикційних положень статей 6 та 9 Конвенції про геноцид. Пропонуються шляхи застосування статті 6 Конвенції для "підсилення" юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину геноциду. Досліджується юрисдикція міжнародних кримінальних судів за параметрами ratione personae, ratione loci, ratione temporis. В контексті юрисдикції ratione personae міжнародних кримінальних судів детально охарактеризовано форми відповідальності за злочин геноциду. Констатується, що Міжнародний Суд ООН, юрисдикція якого базується на "компромісній умові" статті 9 Конвенції про геноцид, є дієвим механізмом забезпечення відповідальності держав за геноцид. Детально характеризується юрисдикція Міжнародного Суду ООН за параметрами ratione personae, ratione materiae, ratione loci, ratione temporis. На підставі вищевикладеного робиться висновок про те, що в сучасному міжнародному праві спостерігається тенденція до зближення режимів відповідальності держав та індивідів за злочин геноциду.^UThe dissertation explores jurisdiction of the international criminal courts and the International Court of Justice over the crime of genocide under the integrative approach to responsibility of individuals and states in international law. The conceptual approaches to the understanding of the concept of jurisdiction of the international judicial bodies are analysed. The complex nature of the Genocide Convention is highlighted. The interpretation of the elements of crime of genocide by the international courts is explored. The historical overview of the Genocide Convention adoption process is presented as well as the characteristic of the content of its jurisdictional provisions of the Articles 6 and 9. The new ways of the application of Article 6 of the Genocide Convention are offered, which might be used for “reinforcement” of the jurisdiction of the International Criminal Court for the crime of genocide. The jurisdiction of the international criminal courts under the components ratione personae, ratione loci, ratione temporis is explored. In the context of the jurisdiction ratione personae of the international criminal courts, forms of liability for the crime of genocide are analysed in detail. It is claimed that the International Court of Justice, with its jurisdiction based on “compromissory clause” of Article 9 of the Genocide Convention, might be regarded as an effective mechanism for holding states responsible for genocide. The jurisdiction of the International Court of Justice under the components ratione personae, ratione materiae, ratione loci and ratione temporis is analysed in detail. Taking into account the aforementioned analysis, it is concluded that in contemporary international law there is a tendency for approximation of the regimes of state and individual responsibility for the crime of genocide.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та виконання науково-практичного завдання, пов'язаного з вивченням психологічних особливостей функціонування особистості наркозалежних та розробкою системи психологічної підтримки та корекції наркозалежних осіб. Формування ранніх дезадаптивних схем наркозалежних відбувається в дитинстві та базується на батьківсько-дитячих стосунках, що несуть емоційну холодність, відторгнення, редукцію позитивних емоцій, відсутність прийняття та підтримки, що може виступати фактором преморбідного формування адикції.Виявлено, що емоційна сфера наркозалежної особистості або певні емоційні стани виступають актуалізуючими факторами при активації вже сформованих ранніх дезадаптивних схем. переживання та насамперед для уникання активації ранніх дезадаптивних схем. Встановлено, що серед особливостей базових емоційних станів у досліджених групах дослідження (ГД) переважали «Відраза» – 15,7 %, «Презирство» – 13,7 %, «Страх» – 14,7 %, «Сором» – 13,7 %, «Провина» – 13,7 %. Аналізом міри емоційних переживань за індексом позитивних емоцій слабкий ступінь виразності виявлено у 37,3 % ГД. У свою чергу сильний ступінь виразності виявлено у 17,6 % ГД. За індексом гострих негативних емоцій слабкий ступінь виразності виявлено у 32,4 % ГД, сильний ступінь – у 13,7 % ГД. За індексом тривожно-депресивних емоцій слабкий ступінь виразності виявлено у 26,5 % ГД, сильний ступінь виразності – у 19,6 % ГД.Вперше проведено наукове обґрунтування та дослідження ранніх дезадаптивних схем, базових емоційних станів наркозалежних, подальшого розвитку дістало уявлення щодо ідентифікаційних характеристик, особливостей функціонування Self-системи, характерологічних типів особистості, як патернів функціонування наркозалежної особистості. Розроблена прогностична модель логістичної регресії для визначення факторів ризику розвитку наркозалежності. Доведено, що формування ранніх дезадаптивних схем наркозалежних відбувається в дитинстві та базується на батьківсько-дитячих стосунках, які несуть лише емоційну холодність, відторгнення дитини, редукцію позитивних емоцій, відсутність прийняття та підтримки. Такі стосунки обумовлюють акумуляцію негативного досвіду, який виступає фактором преморбідного формування адикції та певних стилів поведінки особистості в дорослому житті; характерно стабільне переживання негативних станів емоційної сфери особистості, що вступають в різке протиріччя з ідеологічними, моральними або естетичними принципами і установками суспільства. Виявлено, що емоційні стани та ранніх дезадаптивних схем є взаємозалежними, так як ранні дезадаптивні схеми виступають одним із предикторів формування емоційної сфери особистості та в подальшому емоційний стан виступає актуалізуючим фактором при активації сформованих РДС, що є характерними для всіх видів наркотичної залежності.Практична значущість отриманих результатів полягає в розробці системи психологічної підтримки та корекції наркозалежних осіб. Дана система містить загальні засади та підходи психологічної підтримки наркозалежних осіб та програму психологічної корекції наркозалежних за допомогою системи арт-терапевтичних тренінгів, яка враховує виявлені психологічні мішені впливу. Для психодіагностики та наркологічної практики вагомого значення набуває створений надійний психодіагностичний інструментарій визначення ризиків формування наркотичної залежності. Запропонований алгоритм програми психологічної корекції, враховує досягнення цілей та базується на психокорекційних мішенях впливу, включає гнучку систему психологічних інтервенцій, адаптовану до реальних клінічних умов реалізації психологічних втручань.Ключові слова: адикція, агресивність, базові емоційні стани, безробіття, взаємини у сім'ї, деліквентні підлітки, конфліктні родини, наркозалежна особистість, нарцистична регуляція, особистісна ідентичність, психологічна корекція, психотерапія, ранні дезадаптивні схеми, соціальний стрес, тривога.^UIn the dissertation, the theoretical generalization and performance of the scientific and practical task connected with studying of psychological features of functioning of the personality of drug addicts and development of system of psychological support and correction of drug addicts is carried out. The formation of early maladaptive schemes of drug addicts occurs in childhood and is based on parent-child relationships, which carry emotional coldness, rejection, reduction of positive emotions, lack of acceptance and support, which can be a factor in premorbid addiction.It was found that the emotional sphere of a drug-addicted person or certain emotional states are actualizing factors in the activation of already formed early maladaptive schemes, experiences and, above all, to avoid activation of early maladaptive schemes. It is established that among the features of basic emotional states in the studied research groups (RG) «Disgust» prevailed – 15,7%, «Contempt» – 13,7%, «Fear» – 14,7%, «Shame» – 13,7%, «Guilt» – 13,7%. Analysis of the degree of emotional experiences according to the index of positive emotions showed a weak degree of expression in 37,3% of RG. In turn, a strong degree of expression was found in 17,6% of RG. According to the index of acute negative emotions, a weak degree of expression was found in 32,4% of RG, a strong degree – in 13,7% of RG. According to the index of anxiety-depressive emotions, a weak degree of expression was found in 26,5% of RG, a strong degree of expression – in 19,6% of RG.Scientific novelty of the obtained results. For the first time scientific substantiation and research of early maladaptive schemes, basic emotional states of drug addicts, further development got an idea of identification characteristics, features of Self-system functioning, characterological types of personality, as patterns of functioning of drug addict. The prognostic model of logistic regression for definition of risk factors of development of drug addiction is developed.It is proved that the formation of early maladaptive schemes of drug addicts occurs in childhood and is based on parent-child relationships, which carry only emotional coldness, rejection of the child, reduction of positive emotions, lack of acceptance and support. Such relationships lead to the accumulation of negative experiences, which is a factor in the premorbid formation of addiction and certain behavioral styles of the individual in adult life; characterized by a stable experience of negative states of the emotional sphere of the individual, which come into sharp conflict with the ideological, moral or aesthetic principles and attitudes of society.It was found that emotional states and early maladaptive schemes (EMS) are interdependent, as early maladaptive schemes are one of the predictors of the formation of the emotional sphere of personality and further emotional state is an actualizing factor in activating the formed EMS, which are characteristic of all types of drug addiction.The practical significance of the obtained results is to develop a system of psychological support and correction of drug addicts. This system contains general principles and approaches of psychological support of drug addicts and a program of psychological correction of drug addicts with the help of a system of art-therapeutic trainings, which takes into account the identified psychological targets of influence. For psychodiagnostics and narcological practice, the created reliable psychodiagnostic tools for determining the risks of drug addiction become important. The proposed algorithm of the psychological correction program takes into account the achievement of goals and is based on psychocorrectional targets of influence, includes a flexible system of psychological interventions, adapted to the real clinical conditions of psychological interventions.Key words: addiction, aggression, basic emotional states, unemployment, family relationships, delinquent adolescents, conflicting families, drug addicts, narcissistic regulation, personal identity, psychological correction, psychotherapy, early maladaptive patterns, social stress, anxiety.