Розроблено нові підходи щодо застосування опорядження будівель під час дизайнерського проектування. Встановлено, що за сучасних умов значного зростання та постійного поновлення номенклатури й асортименту опоряджувальних матеріалів з широким діапазоном нових властивостей, які не перевірені достатнім досвідом застосування, виникає необхідність створення науково-обгрунтованої методики та спецільного апарату для оцінювання та вибору варіантів опорядження у процесі розробки дизайнерських проектів. Вперше розглянуто питання застосування опорядження будівель не тільки для оформлення готового об'єкту, а як рівноцінної складової дизайну інтер'єрів та екстер'єрів, яка суттєво впливає на створення комфортних умов життєдіяльності людини, естетичну організацію об'єкта та довговічність первісних ергономічних, експлуатаційних, естетичних та інших властивостей будівлі. Вперше розроблено методи та технологію оперативного оцінювання та вибору опорядження будівель. Запропоновано алгоритм і програмні засоби вибору опорядження за допомогою сучасних інформаційних технологій. Обгрунтовано теоретичні засади системи прийняття рішень щодо оцінювання та вибору опорядження інтер'єрів та екстер'єрів будівель.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми історії української фразеографії XIX - XX ст. Встановлено, що українська фразеографія зародилася в XVII - XVIII ст., а період її становлення припадає на XIX - початок XX ст. На фразеологічному матеріалі фольклорних збірок О.П.Павловського, М.В.Закревського, М.Номиса, І.Я.Франка проаналізовано особливості побудови словникових статей, а також розглянуто основні способи розташування фразеологічних одниниць (ФО). Виявлено, що в словникових статтях даних збірок подано варіантність та синонімія ФО, розтлумачено їх значення. Упорядниками здійснено перші спроби добору до українських ФО відповідників російською, польською, німецькою мовами. В авторських передмовах до збірок висвітлено деякі теоретичні питання теорії фразеології і фразеографії. Таким чином, фольклорні збірки, укладені в XIX - на початку XX ст., відіграли важливу роль у розвитку української фразеології, у них розроблялись принципи словникового опрацюваня ФО, а також формувалася й удосконалювалася фразеологічна практика.

  Скачати повний текст

Розроблено систему відновлювального лікування хворих з захворюваннями пародонта з використанням лікувальних природних і преформованих фізичних чинників. Для диференційованої терапії 562 досліджених хворих з захворюванням пародонту запропоновано обгрунтовану систему відновлювального лікування з включенням санаторного етапу у разі запальних захворювань пародонта (катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит): електрофорезу ксантинолу нікотинату, магнітного поля низької частоти, яке змінюється за часом за законом випадковості, понадвисокочастотних магнітних хвиль, низькоінтенсивного лазерного випромінювання у сполученні з бішофітом, пелоїдотерапією та хлоридно-натрієвими водами. Обгрунтовано застосування змінного пульсуючого магнітного поля низької частоти та зрошень порожнини рота екстрактом слов'янської сульфідної намулової грязі для лікування генералізованого пародонтозу. Доведено, що розроблена система санаторно-курортного лікування хвороб пародонта позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, викликає позитивні зрушення у вивчених патогенетичних ланках захворювання (регіонарну гемодинаміку, протизапальну, знеболювальну, трофікорегенераторну дії), подовжує ремісію, підвищує неспецифічну резистетність у порожнині рота. Запропоновано концепцію, яка враховує адаптогенні можливості фізичних чинників стимулювати механізми саногенезу з захворюваннями пародонту в пацієнтів.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення цифровізації регіональних економічних систем.Важливість цифровізації як процесу економічного розвитку пояснюється функціональним потенціалом інформаційно-комунікаційних технологій до надання цифрових альтернатив у рамках економічних систем різного рівня, що потребують меншого витратного та часового навантаження, забезпечують вивільнення додаткових ресурсів та сприяють покращенню умов розвитку людського капіталу. Саме тому, в контексті забезпечення стабілізації та інтенсифікації розвитку національної економічної системи, актуалізується проблематика створення належних передумов до розвитку та перманентної дифузії процесів цифровізації регіональних економічних систем, враховуючи при цьому, наявні потреби воєнної економіки та перспективного післявоєнного відновлення.Дисертаційну роботу виконано згідно із тематичним планом науково-дослідних робіт Національного університету «Чернігівська політехніка», зокрема «Модернізаційні засади сталого розвитку регіонів України в умовах децентралізації владних повноважень» (№ ДР 0117U004541, 2017-2022 рр.), «Механізми державного управління регіональним розвитком в умовах переформатування владних відносин» (№ ДР 0120U105292, 2020-2025 рр.), «Стратегічне управління підприємствами в умовах післявоєнної відбудови» (№ ДР 0117U004542, 2022-2025 рр.).Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних положень, обґрунтування методичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення цифровізації регіональних економічних систем у сучасних умовах.Об’єктом дослідження є процеси організаційно-економічного забезпечення цифровізації регіональних економічних систем у сучасних умовах.Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти організаційно-економічного забезпечення цифровізації регіональних економічних систем.Теоретичну основу та інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативно-правові акти, фундаментальні праці з теорії регіональної економіки, наукові праці українських та закордонних вчених щодо цифровізації економічних систем національного і регіонального рівнів, дані Державної служби статистики України, статистичних служб інших держав та міжнародних організацій, а також інтернет-ресурси та власні напрацювання авторки.Здійснено апробацію запропонованого методичного підходу оцінки рівня цифровізації регіональних економічних систем, що дало можливість провести ранжування та групування регіонів України як за комплексним показником цифровізації регіональних економічних систем, так і за окремими його складовими та розробити напрями активізації процесів цифровізації.Розроблено модель організаційно-економічного забезпечення надання цифрових послуг в регіонах України, яка базується на імплементації успішної практики країн ЄС і передбачає структурну та управлінську компоненти, що дозволяє забезпечити подальший розвиток цифрових послуг та сприяє їх впровадженню у сфери суспільно-економічного життя.Запропоновано управлінську модель впливу органів влади національного та регіонального рівня на процеси цифровізації у воєнний період, що дозволяє ідентифікувати ключові функціональні ролі владних структур в умовах цифрової трансформації економічних систем різних рівнів на основі гармонізації їх інституційної спроможності забезпечувати розвиток регіонів в умовах запровадження інформаційно-комунікаційних технологій.Розроблено механізм організаційно-економічного забезпечення цифровізації регіональних економічних систем з конкретизацією базових компонентів, зокрема нормативної, організаційної, функціональної та трансформаційної, використання яких дозволяє з урахуванням сучасних викликів цифрової економіки розробити диверсифіковані напрями активізації цифрової трансформації економічних систем регіонального рівня.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що наукові напрацювання, представлені у дисертаційному дослідженні, розширюють теоретико-методичну базу оцінки впливу цифровізації на розвиток регіональних економічних систем. Конкретні рекомендації можуть бути використані при формуванні коротко- та середньострокових програм розвитку регіону, в аналітичній роботі місцевих органів влади, в управлінській діяльності органів місцевого самоврядування, окремих підприємств та господарських об’єднань.^UThe dissertation is devoted to the deepening of theoretical and methodological foundations and development of practical recommendations for organizational and economic support of digitalization of the regional economic systems.The importance of digitalization as a process of economic development is explained by the functional potential of information and communication technologies to provide digital alternatives within the framework of economic systems of various resources levels that require less cost and time burden, ensure the release of additional and contribute to the improvement of conditions for the development of human capital. That is why, in the context of ensuring stabilization and intensification of the development of the national economic system, the issue of creating proper prerequisites for the development and permanent diffusion of digitalization processes of the regional economic systems, taking into account the existing needs of war economy and prospective post-war recovery, is being brought up to date.The research was carried out in accordance with the thematic research plan of Chernihiv Polytechnic National University, in particular "Modernization principles of the regional sustainable development of Ukraine in the conditions of the authorities’ decentralization" (No. 0117U004541, 2017-2022), "Mechanisms of state management of the regional development in the conditions of reformatting of power relations" (No. 0120U105292, 2020-2025), "Strategic management of enterprises in the conditions of post-war reconstruction" (No. 0117U004542, 2022-2025).The aim of the dissertation is to deepen theoretical provisions, justify methodological principles and develop practical recommendations regarding the organizational-economic support of digitalization of the regional economic systems in modern conditions.The object of the research is the processes of organizational-economic support of digitalization of regional economic systems in current conditions.The subject of the research is theoretical, methodological and applied aspects of organizational-economic support of digitalization of the regional economic systems.The theoretical basis of the dissertation was the works of foreign and Ukrainian scientists on digitization processes at the state and regional levels, materials of special editions within the framework of the EU programs, results of long-term research and the Internet information base.The proposed methodical approach to assessing the digitalization level of the regional economic systems was tested, which made it possible to rank and group the regions of Ukraine both by the comprehensive indicator of digitalization of the regional economic systems and by its individual components, and to develop directions for the activation of digitalization processes.A model of organizational-economic support for the provision of digital services in the regions of Ukraine has been developed, which is based on the implementation of the successful practice of EU countries and provides for structural and management components that allow for further development of digital services and contribute to their implementation in the social and economic spheres.A management model of the influence of the national and regional authorities on digitalization processes in the wartime period is proposed, which allows identifying the key functional roles of government structures in the conditions of digital transformation of economic systems at various levels based on the harmonization of their institutional capacity to ensure the development of regions in the context of the introduction of information and communication technologies.A mechanism for organizational-economic support of digitalization of the regional economic systems has been developed with the specification of basic components, in particular regulatory, organizational, functional and transformational, the use of which allows, taking into account modern challenges of digital economy, to develop diversified directions for the activation of the processes of digital transformation of the regional economic systems.Practical significance of the obtained results is that the scientific developments presented in the dissertation expand theoretical and methodological basis for assessing the impact of digitization processes on the development of the regional economic systems. Specific recommendations can be used in the formation of short- and medium-term programs for the region’s development, in the analytical work of local authorities, in the management activities of local self-government bodies, individual enterprises and business associations.