У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми: розкрито суть, характерні особливості та й організаційно-правові аспекти проблематики адміністративно-правових засад взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади та іншими органами суддівського самоврядування. Здійснено комплексний аналіз чинного національного законодавства та міжнародного права, а також відповідної правової доктрини в аспекті аналізу обраної проблематики. У межах цього наукового дослідження визначається доктринальний зміст категорії «правовий статус», і навіть різниця останнього стосовно різних суб'єктів. Автор особливу увагу зосереджує на аналізі правового статусу суб'єктів публічного адміністрування, та здійснює його визначення через призму категорії «повноваження». В рамках цієї наукової спадщини закріплюється авторське бачення поділу повноважень Вищої ради правосуддя на окремі різновиди, при цьому кожен із різновидів повноважень був окремим об'єктом доктринального аналізу. Визначено, що правові засади адміністративно-правового регулювання взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади та органами суддівського самоврядування – це є сукупність нормативно-правових актів різного правового характеру, що визначають пріоритетні напрямки діяльності Вищої ради правосуддя та інших суб’єктів публічного адміністрування, а також встановлюють та визначають основні сфери реалізації ними своїх повноважень. Наведено диференційовані підстави для здійснення класифікації правових засад взаємодії Вищої ради правосуддя з іншими суб'єктами, а також детальний аналіз деяких із них. Автором концентрується увага на загальноправових та спеціально-правових законах та окремих підзаконних актах у обраній сфері: Конституції України, Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Встановлено, що повноваження Вищої ради правосуддя є багатоаспектними, диференційованими, але водночас єдиними, опосередковує особливості правового статусу інституції, яку ми розглядаємо. У результаті даного дослідження було встановлено, що правовий статус Вищої ради правосуддя – це багатоаспектна, диференційована категорія, котра здебільшого визначається шляхом аналізу ознак, а також повноваження даної інституції, та наділяється особливим правовим змістом. В результаті проведеного дослідження автором було сформовано висновки, що мають прикладний характер. Здійснено класифікацію основ взаємодії, та визначено особливості правової суті засад взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади: є нормативно визначеними та безпосередньо закріплені у межах національного й міжнародного законодавства; носять загальний та водночас диференційований характер, що надає можливість здійснювати їх втілення у різних за своєю правовою суттю суспільних відносинах; виступають загальним мірилом реалізації повноважень суб’єктами публічного адміністрування у межах взаємодії, разом із тим, безпосередньо не закріплюють права, обов’язки та юридичні гарантії суб’єктів; є абстрактними, що разом із тим не зменшують призначення та ролі останніх; реалізовуються у безпосередній площині діяльності Вищої ради правосуддя, а також інституцій, котрі безпосередньо взаємодіють із нею. Встановлено, що напрями взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади доцільно поділяти залежно від своєї суті на нормативний, кадровий, інформаційний, фінансовий та міжнародний напрямок взаємодії. Встановлено, що напрями та види взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади є диференційованими, що опосередковується комплексністю повноважень Вищої ради правосуддя. Встановлено, що правові основи взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади утворюють цілісну систему, що характеризується внутрішніми зв’язками. У дисертаційному дослідженні сформульовано низку пропозицій та й рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства України із питань взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади та іншими органами суддівського самоврядування. Ключові слова: адміністративно-правове регулювання, адміністративно-правові засади, Вища рада правосуддя, правовий статус, повноваження, суддівське самоврядування, організація діяльності, органи суддівського самоврядування.^UIn the dissertation research, a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem were carried out: the essence, characteristic features, and organizational and legal aspects of the problems of the administrative and legal foundations of the interaction of the High Council of Justice with state authorities and other bodies of judicial self-government were revealed. A comprehensive analysis of current national legislation and international law, as well as the corresponding legal doctrine in the aspect of analysis of the selected issues, was carried out. Within the scope of this research, the doctrinal content of the category "legal status" is determined, and even the difference of the latter in relation to different subjects. The author focuses special attention on the analysis of the legal status of subjects of public administration, and defines it through the prism of the category of "powers". Within the framework of this scientific heritage, the author's vision of the division of the powers of the High Council of Justice into separate types is established, while each of the types of powers was a separate object of doctrinal analysis. It was determined that the legal basis of the administrative and legal regulation of the interaction of the High Council of Justice with the bodies of state power and bodies of judicial self-government is a set of normative and legal acts of various legal natures, which determine the priority areas of activity of the High Council of Justice and other subjects of public administration, and also establish and define the main spheres of implementation of their powers. Differentiated grounds for the classification of the legal bases of interaction of the High Council of Justice with other subjects have been identified, as well as a detailed analysis of some of them. The author focuses attention on general and special legal laws and separate by-laws in the chosen field: the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine "On Restoring Confidence in the Judiciary in Ukraine", the Law of Ukraine "On Ensuring the Right to a Fair Trial", the Law of Ukraine "On the Judiciary and the status of judges", of the Law of Ukraine "On the High Council of Justice". It has been established that the powers of the High Council of Justice are multifaceted, differentiated, but at the same time unified, mediating the peculiarities of the legal status of the institution we are considering. As a result of this study, it was established that the legal status of the High Council of Justice is a multifaceted, differentiated category, which is mostly determined by analyzing the characteristics and powers of this institution, and is given a special legal meaning. As a result of the conducted research, the author formed conclusions of an applied nature. The classification of the bases of interaction was carried out, and the peculiarities of the legal essence of the bases of interaction of the High Council of Justice with state authorities were determined: they are normatively determined and directly established within the limits of national and international legislation; have a general and at the same time differentiated character, which makes it possible to implement them in social relations that are different in their legal essence; act as a general measure of the exercise of powers by subjects of public administration within the framework of interaction, at the same time, they do not directly establish the rights, obligations and legal guarantees of subjects; are abstract, which at the same time do not reduce the purpose and role of the latter; are implemented in the direct sphere of activity of the High Council of Justice, as well as institutions that interact directly with it. It has been established that it is expedient to divide the directions of interaction of the High Council of Justice with state authorities into normative, personnel, informational, financial and international directions of interaction depending on their essence. It was established that the directions and types of interaction of the Supreme Council of Justice with state authorities are differentiated, which is mediated by the complexity of the powers of the Supreme Council of Justice. It was established that the legal foundations of the interaction of the High Council of Justice with state authorities form a complete system characterized by internal connections. The dissertation study formulated a number of proposals and recommendations for improving the current legislation of Ukraine on issues of interaction of the High Council of Justice with state authorities and other bodies of judicial self-government. Key words: administrative and legal regulation, administrative and legal principles, the Supreme Council of Justice, legal status, powers, judicial selfgovernment, organization of activities, bodies of judicial self-government.