Запропоновано формальні моделі подання асоціативних знань і досліджено механізми логічного виведення на них. Сформульовано та розв'язано задачу класифікації за деякими відомими асоціаціями за умов нечіткості. Запропоновано підходи до синтезу й оптимізації нейромереж змінної архітектури з комутаційним елементом. Досліджено нейромережеві моделі аналізу нечітких даних, що описуються нечіткими специфікаціями (алгоритмами). Реалізовано експериментальний зразок діагностичної системи H-Гомеопат, яка забезпечує інформаційну підтримку процесів діагностики та пошуку даних довідкового характеру.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу проведених теоретичних та експериментальних досліджень існуючих конструкцій котушкових і внутрішньоребристих апаратів виявлено закономірності формування зернового потоку у внутрішньоребристому висівному апараті та розроблено його удосконалену схему. Вперше конструктивно вирішено питання регулювання норми висіву за допомогою зміни розміру висівного вікна внутрішньоребристого апарату заслонкою. Обгрунтовано й експериментально доведено можливість керування робочим об'ємом для розширення універсальності запропонованого висівного апарату, а також групового спорожнення. Одержано й практично підтверджено аналітичні залежності, що описують процес руху посівного матеріалу в корпусі та зсипання його з апарату.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертації комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми функціонування освітньої журналістики в Україні, а також окреслено жанрові, видові особливості контенту на освітню тематику, вивчено й удосконалено наукові підходи до визначення складників професійної компетентності освітнього журналіста, запропоновано моделі освітнього торнадо, мультимедійної редакції освітнього ЗМІ, модель впливу побічних чинників на низьке висвітлення питань освіти засобами масової інформації; здійснено контент-аналіз обраних освітніх ЗМІ; проведено експертне опитування серед журналістів і редакторів освітніх ЗМІ, а також опитування вчителів щодо функціонування новинних інтернет-ресурсів освітньої тематики.Результат контент-аналізу показав, що серед 3352 проаналізованих публікацій обраних ЗМІ («Освіта.ua», «Педпреса», «НУШ», «Освіторія») 81% становлять замітки. Брак аналітичних жанрів особливо відчутний стосовно тем дошкільної, інклюзивної та професійно-технічної освіти. Більшість матеріалів «Педпреси» (83%), а також значна частина «Освіти.ua» (63%) є запозиченим або доповненим матеріалом, отриманим із сайтів МОНУ, УЦОЯО чи інших джерел. Отже, можна говорити про дефіцит аналітичного контенту освітньої тематики в аналізованих ЗМІ. Це підтверджують також результати експертного опитування. Рівень освітньої журналістики в Україні за шкалою від «1» (низький) до «10» (високий) експерти (21 журналіст та редактор ЗМІ освітньої тематики) в середньому оцінили на «5» балів. Із твердженням, що в Україні недостатньо авторського аналітичного контенту на теми освіти, за шкалою від «1» (цілком вдосталь) до «10» (критично мало) респонденти в середньому погодилися на «7,5» бала. Результати всеукраїнського опитування вчителів, яких ми, спираючись на думку експертів (журналістів і редакторів), а також дані, включені до КС МОНУ, характеризуємо як ключових споживачів освітнього контенту, показують, що задоволеність респондентів висвітленням тематики освіти вузькоспеціалізованими ЗМІ («Освіта.ua», «Освіторія», «НУШ», «Педпреса», інші) є вищою ніж щодо широкоспеціалізованих ЗМІ. На 8,08 бала з 10 можливих вчителі оцінюють необхідність створення нових ресурсів (зокрема, сайтів), що публікуватимуть інформаційно-аналітичний контент на теми освіти.Аналіз (в межах контент-аналізу) за категоріями ключових понять та актуальних питань галузі освіти, що були розроблені за співпраці експертів і з використанням даних МОНУ, виявив низький рівень висвітлення певних галузей освіти, зокрема професійно-технічної, а також сфер науки і андрагогіки. Критично низький рівень інформування про «відтік мізків», матеріальне забезпечення науковців, розвиток науково-інноваційних парків, міжнародний досвід і трансфер технологій, наступність між дошкільною та початковою освітою, інклюзію в ДНЗ, досягнення учнів на міжнародних змаганнях.Отже, дослідження жанрових, тематичних і функціональних аспектів створення контенту на теми освіти актуальне. Водночас існує низка теоретичних і практичних аспектів, що зумовлюють наукову проблему: Низький, на думку експертів, запит авдиторії на якісну, інновативну освітню журналістику, дефіцит аналітичного та низький рівень авторського контенту на теми освіти в аналізованих спеціалізованих виданнях (як зазначено вище), а також відсутність балансу під час висвітлення різних галузей освіти деформують зміст освітньої журналістики та створюють потребу трансформації жанрово-змістового наповнення освітніх ЗМІ України. Відсутність напрацювань щодо складників професійної компетентності освітнього журналіста не дає змоги ґрунтовно вивчити цифрові інструменти, якими має оперувати освітній журналіст, виявити, які знання та вміння важливі для автора контенту освітньої тематики. Дихотомія понять освітньої та педагогічної журналістики призводить до виникнення квазіжанрових деформацій і спричиняє теоретичну плутанину в підходах українських науковців щодо вивчення жанрових і тематичних особливостей освітньої журналістики. Дотичним аспектом є слабка присутність аналізованих ЗМІ в медіаквінтеті (десктопна версія, мобільна версія, мобільний застосунок, версія для планшета, пристосування для використання у «розумних годинниках»), що є необхідною складовою цифрової еволюції сучасних інтернет-ЗМІ. У період динамічних суспільних змін, спричинених пандемією COVID-19, освітньо-медійне партнерство виходить на новий рівень співпраці, і це потребує розширення такої взаємодії з використанням підходів едьютейнменту.^UThe dissertation comprehensively researches theoretical and practical problems of educational journalism functioning in Ukraine, and also identifies genre and specific features of content on educational topics, studies and improves scientific approaches to the definition of key competencies of a journalist writing on education topics.The result of quantitative content analysis showed that among 3352 analyzed publications of the selected media ("Osvita.ua", "Pedpresa", "NUS", "Osvitoria") 81% were notes. The low number of analytical genres is especially noticeable with regard to the topics of preschool, inclusive and vocational education. Most of the materials of "Pedpresa" (83%) and "Osvita.ua" (63%) are borrowed or supplemented by the materials from the sites of the Ministry of Education of Ukraine, the Center for evaluating the quality of education or other sources. Consequently, we can talk about the lack of analytical content on educational topics in the analyzed media. The above theses are also confirmed by the results of the expert survey. On the scale from "1" (low) to "10" (high), the experts (21 journalists and editors of educational media) gave the average point rating of "5" for the level of educational journalism in Ukraine. On the scale from "1" (quite enough) to "10" (critically insufficient) respondents agreed with the statement that Ukraine does not have enough analytical content on education topics on the average "7.5" points. Results of national survey of teachers who are key consumers of the educational content show that satisfaction of respondents with coverage of subjects of education in narrowly specialized mass media ("Osvita.ua", "Pedpresa", "NUS", "Osvitoria", others) is higher than concerning widely specialized mass media. At 8.08 points out of a possible 10 teachers assess the need to create new resources (sites, platforms) for the publication of information and analytical content on education topics.The analysis (within the content analysis) by categories of key concepts and topical issues of the education sector, developed in cooperation with experts and using data from the MES, revealed a low level of coverage of certain sectors of education, in particular vocational and technical education, as well as the areas of science and andragogy. Critically low level of information on "brain drain", development of science and innovation parks, multinational experience and technology transfer, continuity between pre-school and primary education, inclusion in pre-school educational institutions, achievement of students in international competitions.There are several practical and theoretical problems related to the topic of our PhD thesis: Low, according to experts, audience requests for high-quality, innovative educational journalism. Lack of analytical and insignificant level of author's content on educational topics in the specialized publications studied (see numbers above), as well as the lack of balance in coverage of various branches of education, deform the educational journalism context and create the need to transform the genre and content of the Ukrainian educational media. The lack of research on the competencies of an educational journalist does not allow to fully explore the digital tools, which an educational journalist should operate and the key abilities, which are important for the author of the educational content. Dichotomy of educational and pedagogical journalism concepts leads to quasi- genre deformations and causes theoretical confusion in the approaches of Ukrainian scientists to the study of genre and thematic features of educational journalism. A tangential aspect is the weak presence of the analyzed media in the media quintet (desktop version, mobile version, mobile application, tablet version, adaptations for use in "smart watches"), which is a necessary component of the digital evolution of modern Internet media. At a time of alternating societal changes brought about by the COVID-19 pandemic, educational-media partnerships are reaching a new level of collaboration, an expansion of such collaboration using edutainment approaches is required.