Обгрунтовано суть поняття репрезентації знань як міждисциплінарний концепт конструктивно-реалістичного осмислення формування та структуризації освітнього простору знань суспільства. Розроблено концепцію освітньої культурної епістемології з метою зняття конфронтації поліморфізму знань з необхідністю обмеження обсягів трансляції освітнього знання. Наведено адекватну сучасним викликам технологічності єдності світу голографічну модель репрезентації знань в освіті як регуляцію відношень суб'єкта зі світом, універсумом знань і полем комунікації. Розглянуто модель компетентності як форми використання часу та компетентнісну стратегію репрезентації знань та її альтернативи на підставі понять майстерності, культури, технологій і метапрограм як універсальних форм життєдіяльності. Визначено концептуальні засади розвантаження змісту освіти та роль курикулуму як репрезентації знань. Установлено доповнювальність картезіанської та некартезіанської парадигм освіти. Запропоновано переосмислення концептів "модель", "політика", "філософія", "стратегія" освіти згідно з принципами мінімізації знань і ексцентричної стратегії в освіті як навчання свободи знання.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню дозових закономірностей розвитку радіаційно-індукованих змін, що відбуваються в клітинах гермінального епітелію сім'яників та яєчників, а також в зрілих ооцитах, сперматозоїдах та сім'яній рідині експериментальних тварин за умов локального впливу іонізуючої радіації на статеву систему та при тотальному опроміненні організму. Аналіз маси тіла та статевих органів експериментальних щурів показує, що локальне опромінення тестикул майже не позначається на подальшому розвитку тварин і масі тіла. При вивченні впливу локального опромінення тестикул на масу самих тестикул встановлено, що вони починають її втрачативже при дозі в 1 Гр. При збільшенні дози втрата маси відбувається більш високими темпами, причому це набуває помітного прояву в діапазоні доз 1,0–7,0 Гр після 49 діб з моменту опромінення. Зменшення маси тестикул відбувається до певної критичної маси, а потім зупиняється. Епідидиміси також втрачають свою масу зі збільшенням дози опромінення, причому в пізні терміни (105–210 діб) спостерігається поступове наближення дозових кривих, що говорить про виснаження пулу епідидимальних сперматозоїдів тамінімізацію об'єму епідидимальної рідини. Таким чином, проведені дослідження встановили закономірності розвитку радіаційно-індукованих ефектів, що відбуваються в клітинах гермінативного епітелію сім'яників, зрілих гаметах та сім'яній рідині експериментальних тварин як за локального опромінення тазової ділянки, так і тотального опромінення всього організму. Визначено дозові та часові інтервали перебігу процесів репопуляції та відновлення сперматогенного епітелію, а також нормалізації сперматогенезу та спермоутворення після дії іонізуючої радіації. На підставі проведених фізіологічних, морфологічних, біохімічних, морфометричних, імунохімічних та молекулярно-біологічних досліджень запропоновано можливий механізм дії іонізуючого випромінювання на гаметита статеві клітини лабораторних тварин Показано, що такі показники, як середня кількість стовбурових клітин у сім'яному канальці, репопуляційний індекс, концентрація інгібіну В та антиМюллерового гормона, співвідношення тестостерон/естрадіол, а також вмістцитрату, простагландинів, іонів цинку, активність акрозину можуть слугувати інформативними біомаркерами перебігу радіаційного ураження в епітелії звивистих сім'яних канальців та відновлення спермопродукуючої функції гонад і епідидимісів.^UThe dissertation is devoted to the study of dose patterns of radiation-induced changes development occurring in cells of testes germinal epithelium and ovaries, as well as in mature oocytes, spermatozoa and seminal fluid of experimental animals under local action of ionizing radiation on reproduction system and total irradiation of organism. Analysis of body weight and genitals of experimental rats shows that localirradiation of the testicles has almost no effect on the further development of animals and body weight. When studying the effect of local irradiation of the testicles on the mass of the testicles themselves, it was found that they begin to lose weight at a dose of 1 Gy. With increasing dose, weight loss is higher, and this becomes noticeable in the dose range of 1,0–7,0 Gy after 49 days from the moment of irradiation. Theweight loss of the testicles occurs to a certain critical mass, and then stops. Epididymis also lose weight with increasing radiation dose, and in the late stages (105–210 days) there is a gradual approach of the dose curves, which indicates the depletion of the pool of epididymal sperm and minimizing the volume of epididymal fluid. Thus, the studies established the patterns of development of radiation-induced effects occurring in the cells of the germinal epithelium of the testes, mature gametes and seminal fluid of experimental animals, both local irradiation of the pelvic area and total irradiation of the whole organism. Dose and time intervals of repopulation and restoration of spermatogenic epithelium, as well as normalization of spermatogenesis and spermatogenesis after ionizing radiation are determined. On the basis of the conducted physiological, morphological, biochemical, morphometric, immunochemical and molecular-biological researches the possible mechanism of action of ionizing radiation on gametes and germ cells of laboratory animals is offered. It is shown that such indicators as the average number of stem cells in theseminal tubule, repopulation index, concentration of inhibin B and anti-Muller's hormone, testosterone/estradiol ratio, as well as citrate, prostaglandins, zinc ions, acrosine activity may serve as informative. course of radiation damage in the epithelium of tortuous seminal tubules and restoration of sperm-producing function of gonads and epididymis.