Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2020.У дисертації розкрито теоретичні основи інституційного забезпечення лібералізації економіки та підприємницької діяльності, основи державного регулювання й підтримки лібералізації підприємницької діяльності, сутність і трансформацію підприємницької діяльності в корпоративну високотехнологічну форму.Проведено порівняльний аналіз науково-методичних підходів до розвитку підприємництва та визначення високих технологій, проаналізовано організаційно-економічні чинники лібералізації високотехнологічного корпоративного підприємництва; визначено проблеми розвитку високотехнологічного корпоративного підприємництва.Запропоновано напрями трансформації системи управлення високотехнологічними корпораціями на основі впровадження Стратегії розвитку сфери інформаційної діяльності на період до 2030 р.; сформовано нові підходи до системи управління в структурах високотехнологічного бізнесу; визначено напрями розвитку високотехнологічних підприємницьких структур сфери ІТ-технологій на основі доступу в мережі Інтернет.^UIn the dissertation the theoretical bases of institutional support of liberalization of economy and business activity, bases of state regulation and support of liberalization of business activity, essence and transformation of business activity into corporate high – tech form are revealed. The main prerequisites for creating the institutional foundations of state support for business liberalization in our country are the following: economic growth through the activation of entrepreneurial activity and the use of effective mechanisms to transform this activity and social expectations of business entities into effectively operating entrepreneurial structures; formation of such bases on modern methodological approaches and thorough theoretical research that will allow to form an effective system of state regulation of development and liberalization of business activity; formation of the system of development and liberalization of entrepreneurial activity, which is based on and elements of global, institutional, state regulation; the use of various forms of state support for small business, which can be classified by the nature of the state's influence on the activity of small enterprises, depending on which distinguish two types of this influence: direct and indirect; active activity of all bodies of state administration of Ukraine in the sphere of liberalization of business activity, implementation of programs of support of small business.The comparative analysis of scientific and methodological approaches to the development of entrepreneurship and determination of high technologies, the analysis of organizational and economic factors of liberalization of high-tech corporate entrepreneurship, the problems of development of high-tech corporate entrepreneurship are conducted. The following forms of project financing were identified: financing from the corporate budget, grant form of funding, form of financing by supporting the activities of engineering schools, supporting the activity of spin – out companies, jointly established by scientific and educational institutions and business structures for the implementation of high-tech projects, support activities. start-up companies created jointly by scientific-educational institutions and business structures for the implementation of high-tech projects based on and offers creative teams.

У дисертаційній роботі досліджено потреби та особливості їх трансформації в умовах інформаційно-мережевої економіки у контексті реалізації міждисциплінарного підходу з урахуванням ролі на споживчому ринку нового типу споживача ‒ прос'юмера, який приходить на зміну споживачу ‒ конс'юмеру.В окресленій проблемній площині вперше здійснено експлікацію феномена прос'юмеризму та визначено основні різновиди його функціонування в інформаційно-мережевій економіці (DIY-практики, «цифровий прос'юмеризм», «культура співучасті», фандомні спільноти, фріланс, шерінг, конектід, кауч-серфінг та ін.), що потребує втілення інноваційних рішень у сферу товарного виробництва та сферу послуг на основі долучення до цих процесів прос'юмерів на партнерських засадах. Водночас на основі аналізу комунікаційно-маркетингових факторів моди, реклами і бренду диференційовано потреби споживачів демонстративного споживання в нових умовах господарювання на елітарне та наслідувальне. Саме виявлення двох типів демонстративного споживання уможливлює дослідження демонстративності як у площині показу матеріального достатку, так і прояву індивідуальності, творчості, інтелекту, що сприяє створенню умов для ефективного регулювання потреб на споживчому ринку інформаційно-мережевої економіки.Проаналізовано теоретико-методологічні засади біологічного, екологічного, економічного, психологічного, релігієзнавчого і соціологічного дискурсу осмислення сутнісного розуміння потреб соціально-економічного буття людини та особливостей їх систематизації на основі реалізації міждисциплінарного підходу. Показано, що залежно від сфери наукового знання висвітлюються різні аспекти специфіки функціонування потреб. Адже з урахуванням суб'єкта потреб, яким може виступати біологічний організм, особистість, соціум, релігійний суб'єкт, економічний суб'єкт, закладаються основи дослідження потреб різними науковими вченнями, що унеможливлює створення єдино правильної класифікації. Обґрунтовано взаємозалежність основних понять дослідження: «потреби», «блага», «споживач», «споживання», «конс'юмеризм», «прос'юмеризм», які дали можливість виявити місце споживача у сфері економічної діяльності та деталізувати сутнісний зміст поняття «економічні потреби». Відстежено формування нової природи зв'язків між економічними суб'єктами, що базується на інформаційно-мережевих відносинах з метою впорядкованості їх взаємодій. Інформація у цьому контексті набуває статусу товару, послуг, ресурсів і постає істотним джерелом додаткової вартості.Проаналізовано вплив обсягу реалізованих Інтернет-послуг, показників мобільного зв'язку, поштової та кур'єрської діяльності та рівня забезпечення населення персональними комп'ютерами, планшетами та ноутбуками на результативний показник ВВП на душу населення. Парна кореляція та регресія між результуючим показником та зазначеними факторами інформаційно-комунікаційного простору продемонструвала досить тісний зв'язок.Стверджується, що під впливом інформаційних технологій змінюється система переваг споживача. Формується нова модель споживача з характерними орієнтирами на задоволення потреб нематеріального виміру, що ускладнється в контексті багатоваріантного вибору. Доведено, що саме в умовах інформаційно-мережевої економіки має місце перехід від пріоритету виробника до людини-споживача та її потреб, що набуває втілення в моделі споживачів двох типів, а саме: конс'юмера та прос'юмера. Якщо представником масового споживання постає споживач-конс'юмер, то в межах постіндустріальної економіки на її вищому інформаційному рівні розвитку особлива роль належить споживачам-прос'юмерам.Обґрунтовано, що найбільш поширеним різновидом споживачів інформаційно-мережевої економіки є споживач-конс'юмер як типовий представник суспільства масового споживання. Удосконалено дві альтернативні форми практичної реалізації феномена конс'юмеризму в умовах інформаційно-мережевої економіки, а саме: макдональдизація як споживання потреб масового, стандартизованого характеру та кастомізація як явище творчої індивідуалізації попиту, що демонструють складність та неоднозначність конс'юмеризму, а також потребу його переосмислення в економічній площині для розробки основних напрямків економічної політики на споживчому ринку.Доведено, що на зміну «економічній людині», з властивим їй прагненнями задоволення матеріальних потреб у постіндустріальній економіці приходить «людина творча», з потребами творчої самореалізації і розвитку інтелектуальних можливостей, представником якої власне і є «виробники-споживачі». Саме споживачі-прос'юмери ‒ це активні професійні споживачі, які впливають на виготовлення унікальної продукції шляхом ліквідації стандартизації й одноманітності крізь призму генерування нових ідей, інноваційних технологій, неординарних підходів та постійного пошуку нового.^UThe dissertation examines the needs and features of their transformation in the cobditions of information-network economy in the context of implementing an interdisciplinary approach, taking into account the role of a new type of consumer - prosumer, who replaces the consumer - consumer in the consumer market.The phenomenon of prosumerism is explained for the first time in the outlined problem area and the main types of its functioning in the information and network economy (DIY-practices, "digital prosumerism", "culture of complicity", fandom communities, freelance, sharing, connected, couchsurfing, etc.) are identified, which requires the implementation of innovative solutions in the field of commodity production and services based on the involvement of prosumers in these processes on a partnership basis.At the same time, based on the analysis of communication and marketing factors of fashion, advertising and brand, the needs of consumers of demonstrative consumption in the new economic conditions are differentiated into elite and imitative. The very identification of two types of demonstrative consumption allows the study of demonstrativeness both in terms of showing material wealth and the manifestation of individuality, creativity, intelligence, which contributes to creating conditions for effective regulation of needs in the consumer market of information network economy.Theoretical and methodological principles of biological, ecological, economic, psychological, religious and sociological discourse of understanding the essential understanding of the needs of socio-economic life and features of their systematization based on the implementation of interdisciplinary approach. It is shown that depending on the field of scientific knowledge, different aspects of the specifics of the functioning of needs are covered. After all, taking into account the subject of needs, which may be a biological organism, individual, society, religious entity, economic entity, lays the foundations for the study of needs by various scientific doctrines, which makes it impossible to integrally typologize and create the only correct classification.The interdependence of the basic concepts of research: "needs", "goods", "consumer", "consumption", "consumerism", "prosumerism" is substantiated which made it possible to identify the place of the consumer in economic activity and detail the essence of the concept "economic needs". The formation of a new nature of relations between economic entities, based on information and network relations in order to order their interactions, is traced. Information in this context acquires the status of goods, services, resources and is a significant source of added value.The impact of the volume of implemented Internet services, indicators of mobile communication, postal and courier activities and the level of providing the population with personal computers, tablets and laptops on the effective GDP per capita is analyzed. The pairwise correlation and regression between the resulting indicator and these factors of the information and communication space showed a fairly close relationship.Consequently, under the influence of information technology, the system of consumer preferences is changing. A new consumer model with characteristic guidelines for meeting the needs of intangible measurement, which becomes difficult in terms of multivariate choice, is formed. It is argued that it is in the information-network economy that there is a transition from the priority of the producer to the human consumer and its needs, which is embodied in the model of consumers of two types, namely: consumer and prosumer. If the consumer becomes the representative of mass consumerism, than the special role belongs to the consumers-prosumers within the postindustrial economy on its highest level of development.It is substantiated that the most common type of consumers of the information and network economy is the consumer-consumer as a typical representative of mass consumer society. Two alternative forms of practical realization of the phenomenon of consumerism in the information-network economy have been improved, namely: McDonaldization as consumption of mass, standardized needs and customization as a phenomenon of creative individualization of demand.It has been proven that the "economic man" with his inherent desire to meet the material needs of the post-industrial economy is replaced by a "creative man" with the needs of creative self-realization and development of intellectual capabilities, represented by prosumers or "consumer producers".Prosumers are active professional consumers who influence the production of unique products by eliminating standardization and monotony through the prism of generating new ideas, innovative technologies, the constant search for new ones.