Розроблено інтегровану методику інференційного аналізу семантики поетичного тексту, яка включає комплекс послідовних лінгвокогнітивних операцій з опрацювання інформації, що міститься у різних іпостасях словесно-поетичного образу. Встановлено, що етнокультурні словесно-поетичні образи поділяються на архетипні, стереотипні та нові. Виявлено підтипи стереотипних словесно-поетичних образів - ендостереотипні й екзостереотипні. Лінгвокультурний процес інтерполяції й екстраполяції образів визначено як позамовний чинник формування етнокультурних словесно-поетичних образів афро-американської поезії. З'ясовано, що в основі формування смислів у нових словесно-поетичних образах лежить концептуальна амальгама. Домінантними видами мапування у творенні етнокультурних образів є субститутивне, аналогове та конструктивно-творче. Виявлено, що для афро-американської блюзової поезії притаманна синтаксична структура глісандо, для джазової поезії - легато та стакато, для репової поезії - стакато.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку релігійного сектантства Харківської губернії у другій половині XIX - на початку XX ст. Висвітлено процес виникнення, динаміку та найважливіші чинники даного суспільного явища, проаналізовано відносини сектантів з Російською православною церквою, державною владою та православним населенням. Відзначено, що лібералізація суспільного життя сприяла активізації старообрядництва та містичного сектантства протягом 1860-х рр. Виявлено виникнення у 1870-х рр. "духовного скопецтва" та піднесення хлистівського руху, що було новим явищем для Харківщини. Наступний етап розвитку сектантства (1880-ті рр.) охарактеризовано появою в регіоні нових сект (штундистів, баптистів, толстовців, підгорнівців), а початок XX ст. відзначається вкрай загостреними міжконфесійними відношеннями, наслідком яких стали погроми та акти блюзнірства. З'ясовано вплив на розвиток релігійного сектанства маніфестів царя 1905 - 1906 рр. про декларування свободи совісті, які сприяли активізації діяльності релігійних сект. Зазначено, що після революції 1905 - 1907 рр. відновлено спроби обмежити права сектантів. На Харківщині дані процеси набули особливого розвитку в 1909 - 1917 рр. Зроблено висновок про невпинне зростання численності сектантів Харківської губернії протягом досліджуваного періоду (1861 - 1917 рр.) та розвиток тенденції щодо появи нових форм релігійного дисидентства.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним дослідженням прояву характерних ознак блюзу в контексті неакадемічної музики ХХ ст. Блюз розглянуто як феномен музичної культури, який, незважаючи на масштаб свого впливу на становлення музичної культури ХХ ст., зокрема неакадемічної, не втратив власних характеристик та залишився носієм оригінальних ознак, які і сьогодні виділяють його на тлі сучасної світової культури. Вивчений соціокультурний аспект передумов виникнення блюзу, в мистецтвознавчому ракурсі досліджено його головні ознаки, виявлено характеристики, що посідають центральну позицію в комплексі його жанрових та стилістичних рис. Проаналізований прояв головних характеристик блюзу в рамках музичних напрямів jazz, rock, pop та музичних стилів rhythm&blues, rock'n'roll, funk, soulта rap.Ключові слова: блюз, афроамериканська культура, маргінальність, неакадемічна музика ХХ ст.^UThe dissertation is the first comprehensive study of the manifestation of blues in non-academic music of the twentieth century. The study highlights the state of scientific development of the problem, analyzes the source base of the research and presents the conceptual and categorical apparatus of solving the formulated issues. In the dissertation the preconditions of blues origin are investigated. It is stated that the list of these preconditions includes phenomena in the field of sociology, ethnography, psychology and culture studies. It is noted that the culture of African Americans should be classified as a subcultural phenomenon in the context of the American culture.In the course of the research, it was proved that the blues is a carrier of features of the musical genre, the musical style and musical form. It was found out that the basic feature of blues as a genre is improvisational performance. It is noted that the tradition of solo performance in the blues is a reflection of the process of personal identity of the African-American individual. The analysis of the musical form “12-bar blues” is done and the results are presented. It is established the musical form “12-bar blues” is a manifestation of the factor, when the traditions of African-American culture are opposed to the leading principles of Western European culture. The analysis of a complex of stylistic features of blues music, its performing traditions, special text themes is carried out. It was found that the characteristic genre feature of blues is the use of guitar. It is noted that the concept of “frustration” and “catharsis” should be added to the list of characteristics of blues as a genre.The concept of marginality in the context of art history is clarified. It is noted that in the art aspect the blues is a carrier of signs of marginality due to the peculiarities of its stylistic features in the context of American music culture. It was found out that this feature of the blues, namely marginality, comes from the characteristics of African American culture, which allows us to indicate the African component as dominant in the discussed phenomenon of musical culture.It is noted that the degree of influence of blues in the context of non-academic music of the twentieth century is different. It was found out that the greatest influence of blues in jazz music is mostly traced in the context of the bebop music style. It is stated that in the process of jazz music formation the influence of blues as a style gradually decreased, while the level of manifestation of genre and form-forming features of blues, on the contrary, increased. Most of the leading characteristics of the blues were reproduced in rock music and music styles such rhythm&blues and rock'n'roll. It is noted that the musical style of rhythm&blues is a neo-tradition of blues performance. Within the music styles such as funk, soul, rap and such as direction of pop music, the degree of manifestation of the main characteristics of blues is set as average. The least signs of blues were reproduced in the musical direction of pop, due to the dominant position of the entertainment component and the lack of signs of marginality.It is stated that the characteristic genre, stylistic and formative features of the blues, which found expression in the musical trends and styles of non-academic music of the twentieth century, are closely related to the socio-cultural conditions of its origin and, accordingly, socio-cultural characteristics of the African American community. In this regard, the important position of African American culture in the formation of non-academic music of the twentieth century is pointed out. Its characteristic features, namely: socio-cultural marginal position, high level of ethnic self-identification, features of the psychological state of the migrant, features of acculturation of Africans in the USA cultural space, the factor of constant resistance and struggle of African Americans for their rights, close connection of musical creativity played a leading role in shaping the system of main characteristics of the blues, which formed a separate layer of non-academic music of the twentieth century and, at the same time, greatly influenced the process of its formation.Key words: blues, African American culture, marginality, non-academic music of the XX century.

Дослідження присвячено проблемі вокальної імпровізації в поп-музиці другої половини ХХ століття. Схарактеризовано вокальну імпровізацію в поп-музиці як мистецтвознавчу проблему. Окреслено теоретичні аспекти вокальної імпровізації, упорядковано та розкрито зміст базових понять дослідження, наведено авторські ознаки вокальної імпровізації. Упорядковано історіографічну базу дисертації за хронологічним і проблемним критерієм. Доведено, системні розвідки, які висвітлюють питання вокальної імпровізації в поп-музиці другої половини ХХ століття відсутні як у вітчизняному, так і міжнародному просторі. Представлено історичний розвиток вокальної імпровізації, становлення якої відбувалося в поп-музиці другої половини ХХ століття. Виокремлено етапи становлення поп-музики, в контексті яких розвивалася вокальна імпровізація: 1) зароджувальний (1950) – поява рок-н-ролу, створення американських рок-гуртів; 2) контркультурний (1960) – появлення британських рок-гуртів, стилю мотаун і соул; 3) піднесення (1970-ті) – поява диско, глем-року; 4) інноваційно-прогресивний (1980) – поява синтезаторів, а також злиття елементів поп, рок, електронної музики; 5) альтернативний (1990) – синтез поп-музики та ритм-енд-блюзу. Розглянуто техніки та елементи вокальної імпровізації. Проаналізовано особливості вокальної імпровізації в американській поп-музиці другої половини ХХ століття. Виявлено специфіку вокальної імпровізації в поп-музиці Великобританії в другій половині ХХ століття, де рок став провідним жанром популярної музики досліджуваного періоду. Охарактеризовано вокальну імпровізацію в українській та китайській поп-музиці другої половини ХХ століття. Встановлено особливості розвитку поп-музики та вокальної імпровізації на території України та Китаю, з’ясовано тематику текстів. Виокремлено видатних китайських вокалістів другої половини ХХ століття (Тереза Тенг, Фей Вонг, Алан Там, Цуй Цзянь).^UThe study is devoted to the problem of vocal improvisation in pop music of the second half of the ХХ century. The vocal improvisation in pop music is characterized as an artistic problem. The theoretical aspects of vocal improvisation are outlined, the content of the basic concepts of the study is organized and revealed, and the author’s own features of vocal improvisation are presented. The historiographical basis of the dissertation is organized by chronological and problematic criteria. The article presents the historical development of vocal improvisation, the formation of which took place in pop music of the second half of the ХХ century. The stages of formation of pop music, in the context of which vocal improvisation developed, are highlighted: 1) nascent (1950) – the emergence of rock and roll, the creation of American rock bands; 2) countercultural (1960) – the emergence of British rock bands, motown and soul styles; 3) rise (1970) – the emergence of disco, glam rock; 4) innovative and progressive (1980) – the emergence of synthesizers, as well as the fusion of elements of pop, rock, electronic music; 5) alternative (1990) – the synthesis of pop music and rhythm and blues. The techniques and elements of vocal improvisation are considered. The features of vocal improvisation in American pop music of the second half of the XX century are analyzed. The specifics of vocal improvisation in the pop music of Great Britain in the second half of the XX century, where rock became the leading genre of popular music of the studied period, are revealed. The vocal improvisation in Ukrainian and Chinese pop music of the second half of the ХХ century is characterized. The peculiarities of the development of pop music and vocal improvisation in Ukraine and China are determined, the themes of the texts are clarified. Outstanding Chinese vocalists of the second half of the twentieth century (Teresa Teng, Fei Wong, Alan Tam, Cui Jian) are singled out.