Досліджено активні процеси в ареальній фразеології (АФО) сходу України, встановлено дериваційну базу, способи та фактори формування АФО, розкрито їх лінгвальний фразеотворчий механізм, "наступ" субстандарту на АФО. На підставі виявлених семантичних рядів, наявних картотек і словників ареальної фразеології виділено 53 концепти-образи з особливою фразеопродуктивністю, висвітлено характер образності АФО, різнобічні зв'язки між словами-концептами й ареальними фразеологічними одиницями. Досліджено вісім варіантно-синонімічних груп та засвідчено активність АФО у вербалізації зовнішнього вигляду людини, її рис і стану. У межах поля "смерть" проаналізовано складний і динамічний характер взаємодії лінгвальних і екстралінгвальних факторів. Виявлено у говірках сходу України 48 чинних структурно-семантичних і мотиваційних моделей, висвітлено їх активність, наповнення та фразеопродуктивність.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз акцентуації непохідних іменників бойківських говірок у словозмінній парадигмі. Визначено акцентні типи і підтипи непохідних іменників у досліджуваних говірках, а також зовнішню та внутрішню продуктивність акцентних типів. Розглянуто інтегральні та диференційні риси наголошування непохідних іменників бойківських говірок. Акцентуаційне дослідження проведено на морфологічному рівні з урахуванням словозмінних парадигм і морфемної структури слова. На підставі систематизації та аналізу відповідного матеріалу визначено три акцентні типи з нерухомим наголосом та п'ять акцентних типів з рухомим наголосом. Розподіл іменників за акцентними типами може бути використаний як релевантна ознака зіставного аналізу говірок.

  Скачати повний текст

Вивчено діалектну систему болгарської зорянської говірки, проаналізовано особливості її функціонування. Досліджено і визначено походження і актуальну діалектну належність даної говірки. Наведено типологічний аналіз фонетико-фонологічної, морфологічної та лексичної систем у болгарському переселенському діалекті мішаного типу в зіставленні з болгарським діалектним континуумом метрополії, болгарською літературною мовою, а також з діалектами і літературними мовами слов'янських народів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено визначальні риси граматичної структури болгарських переселенських говірок в Україні шляхом вивчення їх динаміки внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних факторів. Встановлено, що функціонування болгарських говірок понад два століття в оточенні інших слов'янських мов з типологічно відмінною граматичною структурою у відриві від діалектного континууму метрополії зумовило трансформацію таких власне балканських рис, як артикль, енклітичні форми займенників, посесивний датив, редуплікація, балканський кондиціонал, аналітичний спосіб творення вищого ступеня порівняння, майбутнього часу дієслів, да-конструкції. Відзначено більш послідовне функціонування архаїчних рис у діалектичному мовленні у порівнянні з літературною мовою та суттєві зміни і дебалканізацію говірок. Виявлено посилення даних процесів у 1950 - 1960 рр. з появою нового покоління з видозміненим мовним мисленням. Досліджено зміни категорії дейксису та втрату просторових артиклів. Відзначено сталість клішованої форми та відсутність подальшого розвитку артикля у досліджуваних говірках та його посилене вживання при власних іменах. Дебалканізацію з різним ступенем інтенсивності виявлено в різних підсистемах переселенських говірок. Доведено, що найбільш суттєвими є зміни серед лексичних балканізмів, а в граматичній структурі - в артиклевій системі та поступове заміщення загальних форм відмінковими.

  Скачати повний текст

Відтворено динаміку фонологічної (фонетичної), морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок за різні проміжки часу - сто та п'ятдесят років. Виявлено чинники змін даних систем, встановлено індекс динаміки одиниць різних мовних рівнів та розроблено типологію змін у говірках. Серед типів змін досліджуваних явищ встановлено найбільшу поширеність появи нових функціонально ідентичних, але формально відмінних явищ, зникнення мовних одиниць, які функціонували 50 років тому, функціональне звуження одного й розширення іншого явища, повної субституції одного явища іншим. Обгрунтовано, що екстралінгвальними чинниками розвитку фонологічної, морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок є гетерогенність соціумів та контактність з говірками російської мови. З'ясовано, що внутрішньомовними чинниками розвитку діалектних систем є тенденція до самозбереження структури та збереження комунікативної здатності говірки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантику, структуру, варіативність, особливості функціонування об'єктних, локативних та темпоральних словосполучень східностепових говірок Донеччини. Встановлено типи дієслівних сполучень з іменним компонентом та їх формальними та семантичними ознаками. Визначено локалізацію різних типів дієслівно-іменних конструкцій у говірках досліджуваного діалектного масиву та подано характеристику їх просторової поведінки. Доведено, що до ознак, які забезпечують єдність українських східностепових говірок з іншими говорами південно-східного наріччя на синтаксичному рівні, належать побудовані за типовими для багатьох українських говірок моделями структури з локативними, темпоральними та об'єктивними відношеннями. Відзначено, що кожна з моделей має діалектоспецифічні вияви, особливості яких визначаються лексико-семантичним набором головних компонентів та їх поширювачів, відтінками семантичних відношень між елементами словосполучення, засобами та показниками граматичного зв'язку між ними. Відзначено, що діалектні особливості прийменникових структур простежуються переважно в сфері синтаксичних функцій непрямих відмінків. Розглянуто рівень продуктивності моделей дієслівних словосполучень з іменним компонентом, значну увагу приділено особливостям функціонування дублетних утворювань у новостворених говірках.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз ентомонімів, зафіксованих у західнополіських говірках, виділено окремі лексико-семантичні групи, виявлено мотиваційні відношення й етимологію номенів. Простежено лексичні паралелі в інших слов'янських мовах. На підставі аналізу принципів мотивації ентомологічної лексики виділено 12 мотиваційних груп і ряд підгруп, визначено, які лексеми мають ліву та праву мотивації, виявлено, що давні найменування мають затемнену етимологію, а новотвори - прозору мотивацію. Проведено лінгвогеографічний аналіз зафіксованого матеріалу, на підставі якого визначено межі західнополіського діалекту, його внутрішнє членування й окремі мікрозони. Ентомологічні назви - поліфункціональний та полімотивований пласт лексики, для якого характерна чітка структурованість і творення нових номінативних одиниць за законами мови.

  Скачати повний текст

Визначено особливості фразеології східнослобожанських і східностепових говірок української мови в семантичному та культурологічному аспектах. Проаналізовано соматичні звороти, зафіксовані у мовленні жителів краю (близько 1 520-ти одиниць). Досліджено характер кодування сомофразеологізмами східнослобожанських і східностепових говірок позамовної дійсності, що відтворюється у картині світу та світогляді мешканців ареалу. Встановлено специфіку соматичної фразеології, проаналізовано стан і проблеми її вивчення. Розкрито роль концептів-соматизмів в ареальному фразеотворенні, виявлено характер детермінації між їх фразеопродуктивністю та глибиною вертикального культурно-національного контексту. Визначено особливості соматизмів як символів. Досліджено процес відтворення архетипових уявлень людини в соматичній фразеології східнослобожанських і східностепових говірок. Встановлено характер міжмовних і міжкультурних зв'язків на даному матеріалі. Визначено специфіку фразеологічної картину світу ареалу як важливого елемента загального образу світу.

  Скачати повний текст

Здійснено фіксацію номінативних одиниць тематичної групи лексики ігор у східнослобожанських говірках, досліджено їх семантичну структуру. Описано способи номінації назв ігор у даних говірках у контексті, що передбачає розгляд предметно-дійового складу ігор як невербальної частини тексту. Встановлено відношення семантики та символіки, а також предметно-дійового складу ігор до типових слов'янських мовних семіотичних систем. З'ясовано ареалогію ігрової термінології та одиниць вербального компонента ігор. Установлено багатогранність феномену гри, виявлено її давні витоки. Проаналізовано зв'язок традиційних народних ігор з певними духовними явленнями, народними звичаями, обрядами, що має прояв у спільності символіки предметів, явищ, найменувань.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі значного обсягу фактичного матеріалу проведено системний аналіз лексики дитячого спілкування центральнослобожанських говірок. Визначено семантичні, фонетичні та словозмінні особливості зафіксованих номінативних одиниць, їх можливу мотивацію. З'ясовано загальні типи номінації в дитячому мовленні, уведено до наукового обігу новий, певним чином систематизований фактичний матеріал. Встановлено, що ТГ "Лексика дитячого спілкування" становить складне структурне ціле, що об'єднує ряд взаємопов'язаних лексико-семантичних підгруп. Основна частина аналізованих номенів входить до складу загальновживаної української лексики або співвідноситься з різними діалектними лексемами, уживаними в материнських говорах на всіх рівнях діалектної мови. Зазначено, що чимало з-поміж них і специфічних, подекуди оказіональних елементів.

  Скачати повний текст

Наведено комплексне дослідження лексики, що номінує вогонь у говірках російської мови, метою якого є встановлення характеру інтерпретації відповідної реалії мовною свідомістю росіян. Здійснено ономасіологічний аналіз субстантивних діалектних найменувань вогню, який полягає у виявленні внутрішньої форми номінацій, встановленні репертуару і типології їх мотивуючих ознак, визначенні найбільш характерних принципів номінації. Найменування вогню вивчено також у семасіологічному аспекті: встановлено репертуар і структуру їх значень (семем), змодельовано семантичне поле "вогонь". Розглянуто семантичну специфіку дієслів, які вживаються в типових контекстах, що номінують ситуацію горіння. На підставі виявлених фактів доведено, що інтерпретація вогню в російській мовній картині світу характеризується діяльнісно-практичним антропоцентризмом, тобто вогонь репрезентується діалектною мовою переважно як елемент матеріальної культури та артефакт, що створює і контролює людина у процесі практичної діяльності.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лексико-семантичні та словотвірні особливості лексики народної медицини та лікувальної магії у степових і контактних говірках Дніпро-Бузького межиріччя, що функціонують на території сучасної Кіровоградщини. Проведено паралелі між місцевим матеріалом і аналогічними одиницями в літературній мові. Виявлено спільні та відмінні семантичні значення однакових медичних назв у досліджених та інших українських говірках, а саме: закарпатських, прикарпатських, буковинських, наддністрянських, західноволинських, поліських, полтавських, нижньонаддніпрянських, східноволинських. Проаналізовано народно-медичну та лікувально-магічну лексику як об'єкт наукового вивчення. Описано склад, структуру та значення лексико-семантичних груп, способи і засоби творення однокомпонентних назв. Визначено активність таких одиниць, продуктивність словотвірних типів.

  Скачати повний текст

Надано значний за обсягом емпіричний матеріал - номінативні засоби презентації родинних обрядів у досліджуваних говірках. Вивчено склад, семантику номінативних одиниць весільного, родильного, поховального обрядів. Визначено, що опис номінації даних обрядів у говірках здійснено у структурно-семантичному, етнолінгвістичному й ареалогічному аспектах. З'ясовано структурну організацію, семантику номінативних одиниць даної тематичної групи лексики на тлі структури обряду, просторову поведінку кожної номінативної одиниці даного ареалу. Підтверджено виразне протиставлення наддністрянського, буковинського та подільського діалектів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексику трьох типів родинних обрядів (весільного, родильного та поховального) у буковинськіх говірках. Встановлено, що моделлю опису емпіричного матеріалу обрано лексико-тематичну сітку (ЛТС). Фактичний матеріал дає змогу представити лексику весільної обрядовості двома ЛТС, у яких відтворено духовну та матеріальну культуру буковинців. Визначено, що лексика родильного та поховального обрядів формує окрему ЛТС. Проаналізовано структурні, семантико-функціональні й етнолінгвістичні особливості обрядової лексики. Простежено міжмовні контакти носіїв буковинських говірок із сусідніми народами, зумовлені особливостями історичного розвитку Буковинського краю. Досліджено специфіку лексики родинної обрядовості буковинських говірок в контексті ареальних трасформацій загальноукраїнських понять та в загальнослов'янському контексті.

  Скачати повний текст

На базі етнолінгвістичного опису сімейних обрядів (родильного, весільного, поховального) Донеччини виконано системний опис складу й семантичної структури лексики сімейних обрядів східностепових говірок та подано їх ареальну та лексикографічну характеристику. Встановлено специфіку обрядової лексики як тематичної групи (ТГЛ), її зв'язок з іншими ТГЛ, визначено центральні та периферійні лексико-семантичні групи. Встановлено ступінь збереженості сімейних обрядів на Донеччині та їх вербального компонента, подано порівняльну характеристику структури традиційної та сучасної родильної, весільної та поховальної обрядовості, що дає матеріал для з'ясування закономірностей формування та розвитку новостворених говірок південно-східного наріччя на лексичному рівні. Встановлено неоднорідність етнодіалектного масиву, на підставі чого зроблено спробу ареального представлення етнолінгвістичних моделей та лексико-семантичних груп, визначено різні типи просторової поведінки матеріальних і вербальних елементів родильної, весільної та поховальної обрядовості, частина яких утворює мікроареали, бере участь у диференціації східностепових говірок. Результати лінгвогеографічного аналізу представлено у вигляді атласу (90 карт), проілюстровано запропонованими у додатках текстами (понад 400 текстів) і матеріалами словника лексики сімейної обрядовості (100 словникових статей).

  Скачати повний текст

Робота присвячена комплексному дослідженню лексики традиційної народної медицини в українських говірках Інгульсько-Бузького межиріччя в зіставленні з літературними відповідниками, фактами інших українських говірок та слов'янських мов. Проаналізовано склад і структуру окремих підгруп лексики народної медицини, розглянуто їх системні відношення, з'ясовано генезис, номінативні та словотворчі процеси, описано семантику слів, зроблено етнолінгвістичні спостереження.

  Скачати повний текст

Досліджено, що синтаксеми з локативним і темпоральним значенням в українських східнослобожанських говірках побудовані за типовими для багатьох українських говірок моделями. Проаналізовано різноманітні синонімічні засоби, які є вираженням того самого або близького значення, та створюють синонімічність синтаксису. Кожна з моделей має специфічні ознаки за характером головних компонетів та їх поширювачів, позначає однорідні або неоднорідні відношення, розрізняються засобами та показниками граматичного зв'язку між словами. Відзначено, що більшість міжговіркових відмінностей пов'язана з неоднаковим репертуаром лексем, розглянутих синтаксем, які є засобом вираження різних семантичних відтінків. На підставі зіставлення локативних і темпоральних синтаксем східнослобожанських говірок з синтаксемами історичних пам'яток виявлено динаміку їх розвитку, особливості функціонування дублетних утворень.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено опис угорської лексики, пов'язаної з їжею й кухонним начинням у досліджуваних угорських говірках Закарпаття. Зазначено: ця лексика є багатою та своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Відзначено, що зібраний лексичний і семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення даного регіону, його історію та взаємозв'язки з іншими угорськими, а також українськими та словацькими говорами. З'ясовано, що значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському грунті та засвоєно чи запозичено з інших мов. Уперше введено до наукового обігу назви, які дотепер не були відомі мовознавцям. Здійснено спробу охарактеризувати зміни у лексичному складі назв їжі та кухонного начиння, значну увагу приділено словам-архаїзмам та новим назвам, що не фіксуються словниками угорської та інших мов.

  Скачати повний текст

Проаналізовано склад, структурну організацію, семантику та просторову поведінку лексики народного побуту східностепових українських говірок. На підставі аналізу одного сегмента побутової лексики з'ясовано лексичне наповнення наддіалектних моделей назв їжі, напоїв у донецьких говірках. Аналіз структурної організації досліджуваної лексики дає підстави вважати вказану тематичну групу лексики організованою системою, що складається з лексико-семантичних груп, компоненти яких тісно пов'язані спільністю семантичного простору та протиставляються за рядом ДО. Структурно-семантичні особливості проаналізованої лексики характеризують говірки досліджуваного регіону як складову частину українського діалектного континууму, визначальна роль у формуванні якої належить південно-східному діалектному типу. Вплив різних діалектних типів на лексичну систему східностепових говірок спричинив формування таких характерних рис, як фонетична та граматична варіативність назв їжі, напоїв, уживання значної кількості дублетно-синонімічних назв, зміни в семантичній структурі досліджуваних номенів. Аналіз просторової поведінки назв їжі, напоїв східностепових говірок дозволив уточнити та доповнити інформацію щодо ареального членування говірок Донеччини.

  Скачати повний текст

Наведено результати системного аналізу одного сегмента побутової лексики східностепових говірок. Визначено особливості структурної організації та семантики тематичної групи назв одягу, з'ясовано характерні риси словника новостворених українських говірок Донеччини. З'ясовано, що проаналізована тематична група лексики є багатоплановою системою, до її складу входять лексико-семантичні групи назв одягу різних типів, кожна з яких поділяється на дрібніші лексико-семантичні парадигми. Узагальнююча модель кожної лексико-семантичної групи відображає диференціацію лексики одягу за певними ознаками. Структурно-семантичні особливості назв одягу східностепових говірок характеризують говірки досліджуваного регіону як складову частину українського діалектного континууму. На підставі аналізу просторової поведінки назв одягу східностепових говірок уточнено та доповнено інформацію про ареальне членування говірок Донеччини.

  Скачати повний текст