Об'єкт дослідження – особливості формування структури спільноти безхребетних лісової підстилки та процеси змін її кількісних і якісних показників у соснових насадженнях різних еколого-лісівничих умов Житомирського Полісся.Метою дисертаційної роботи було виявити екологічні особливості складу безхребетних тварин лісової підстилки як якісного показника і потенційного біоіндикатора стану соснових насаджень Житомирського Полісся.Методи дослідження. При виконанні досліджень використані наступні методи: лісівничо-таксаційні, зоологічні, мікроскопічні, екологічні, камеральні та математико-статистичні.Теоретичні і практичні результати. Досліджено спільноту безхребетних тварин лісової підстилки соснових борів і суборів незімкнутих лісових культур, зрубів, молодняків, середньовікових і стиглих лісів.Установлено, що до складу спільноти безхребетних тварин підстилок соснових насаджень переважно входять кліщі та ногохвістки (колемболи), представники мікроартропод, частка яких змінювалася від 96 до 99 %. Серед макроартропод були виявлені павуки, псевдоскорпіони, дощові черв'яки, нематоди, багатоніжки, жуки, мурашки та їх личинки. Щільність безхребетних лісової підстилки з віком лісових насаджень зростала. Статистично вірогідно різниця спостерігалася між зрубами та середньовіковими і стиглими деревостанами. Значне зниження щільності безхребетних за зменшення кліщів у підстилках зрубів, порівняно з молодняками і деревостанами старших класів віку, може бути зумовлена з лісогосподарською діяльністю.Серед мікроартропод домінували кліщі орибатиди, простигмати та ногохвістки. З віком структура спільноти мікроартропод змінювалися в бік зростання відносної щільності мезостигмат та астигмат і зменшення ногохвісток. Статистично достовірними ці зміни були в середньовікових і стиглих лісах відносно зрубів. За видовим багатством, індексами біорізноманіття Шеннона та Сімпсона, а також індексом подібності Марчевського і Стейнхауса угрупування безхребетних лісових підстилок молодняків, середньовікових і стиглих лісів між собою подібні.У більшості випадків зміна структури угрупування безхребетних була пов'язана зі змінами відносної щільності кліщів підзагонів орибатид і простигмат, інколи ногохвісток. Середня річна щільність безхребетних лісових насаджень та їх основних підзагонів у свіжих соснових суборах була більшою, ніж у свіжих соснових борах. Співвідношення кліщів до ногохвісток у підстилках свіжих соснових борів різних регіонів з віком лісу змінювалися, але в межах окремої вікової групи статистичної відмінності між трьома регіонами досліджень не установлено. У підстилках свіжих соснових суборів А/С індекс незімкнутих лісових культур та стиглих деревостанів в трьох районах досліджень суттєво відрізнявся. Новизна. Вперше для умов Житомирського Полісся проведено дослідження спільноти безхребетних тварин лісових підстилок зрубів, незімкнутих лісових культур, молодняків, середньовікових та стиглих лісів свіжих соснових борів і суборів трьох регіонів Житомирського Полісся, визначено середньорічну абсолютну щільність та проаналізовано структуру спільноти мезофауни лісової підстилки; встановлено й обґрунтовано значення безхребетних тварин як якісного показника і потенційного біоіндикатора стану лісових насаджень; виявлено взаємозв'язок між щільністю безхребетних, типом лісорослинних умов та віком лісу.Ступінь упровадження. Матеріали дисертаційної роботи впроваджені і використовуються в навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету на кафедрах експлуатації лісових ресурсів, паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи, зоології, впроваджено у виробництво Держпродспоживслужби як один з основних критеріїв визначення епізоотичної ситуації територій щодо благополучності відносно зараження кліщами диких і свійських тварин. За результатами досліджень розроблені і затверджені рекомендації, які використовуються Житомирським обласним управлінням лісового і мисливського господарства.Сфера (галузь) використання – лісове господарство, ентомологія, екологія.^UObject of study – the peculiarities of the formation of litter invertebrate community composition and changes of its quantity and quality characteristics in pine stands of different ecological forest conditions of Zhytomyr Polissya.The goal of the dissertation study was to investigate the ecological features and composition of litter invertebrate community as the quality indicator and potential bioindicator of pine stands in Zhytomyr Polissya.Research methods. The following methods were used in the study: forestry taxation, zoological, microscopic, ecological, cameral, mathematical and statistical. Theoretical and practical results. Litter mesofauna structure in fresh pure-pine forest and fresh mixed-pine forest in cuts, non-closed, young, middle-aged and mature stands was analyzed and reasons for possible use of litter mesofauna as a quality indicator and potential bioindicator of pine forest stands condition were provided. In all sampled litters, invertebrate communities were composed predominantly of mites (Acari) and springtails (Collembola) – representatives of microarthropods, which constituted from 96 to 99 % of all extracted animals. Other invertebrates included representatives of the following taxa: Aranae, Pseudoscorpionida, Annelida, Nematode, Centipedes, Coleoptera, Hymenoptera, Diptera, and insects' larvae. Mean annual density of animals in litter samples increased with forest stand age. In most cases, statistically significant difference was observed between cut and young or older stands. The significant drop in invertebrate abundance in cuts compared to young and older stands might be caused by forest management activity.Oribatida and Prostigmata mites as well as collembolas dominated among microarthropods. The structure of microathropod community changed with stand age. Relative abundance of mesostigmats and astigmats increased whereas collembolas decreased. Statistically significant changes were observed in middle-aged and mature stands compared to cuts. Fluctuations in relative content of oribatids and prostigmats were not significant. According to taxonomic richness, Shannon's and Simpson's biodiversity indices as well as index of similarity after Marczewski and Steinhaus, litter in young, middle-aged and mature stands has similar invertebrate community.In most cases, changes in litter invertebrate community composition depended on the changes in relative abundance of oribatids, prostigmats and sometimes collembolas. Mean annual absolute abundance of all litter invertebrates as well as their main taxa in fresh mixed-pine forest stands was higher than in fresh pure-pine forest stands. Аcari to collembola ratio in fresh pure-pine forest stands in all studied regions changed with stand age; however, within the same age group there was no statistical difference between three studied regions. Аcari to collembola ratio in nonclosed and mature stands in three studied regions significantly differed.Novelty. For the first time for Zhytomyr Polissya condition, the density and composition of litter invertebrate communities in fresh pure-pine and fresh mixed-pine forests of cuts, non-closed, young, middle-aged and mature stands were studied in three regions of Zhytomyr Polissya; mean absolute density and litter mesofauna community structure were analyzed; reasons for the use of litter invertebrates as a quality indicator and potential bioindicator for forest stands condition were provided; the relationship between absolute litter invertebrate density and type of forest ecologic condition as well as stand age was found.The degree of implementation. The results of dissertation study have been introduced into and are used in the teaching process at Zhytomyr National Agro-Ecological University by Departments of Forest Resources Exploitation, Parasitology and Veterinary-Sanitary Expertise, Zoology, are introduced into practice at State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection as one of the main criteria for epizootic status evaluation of territories on tick contamination of domestic and wild animals. Based on the study results, the recommendations for Zhytomyr regional directorate of forestry and game industry were developed and approved.Scope (area) of use – forestry, entomology, ecology.

Об′єкт дослідження: установлення закономірностей структури та мінливості господарських ознак колекційних зразків різних видів нуту, особливості прояву стійкості до шкідливих організмів у зразків нуту різного еколого-географічного походження, виділення цінних джерел для подальшого їх використання у селекції культури. Мета: визначення селекційної цінності зразків нуту шляхом установлення особливостей прояву стійкості до несприятливих факторів довкілля та комплексу шкідливих організмів; генотипів адаптованих до умов східної частини Лісостепу України, визначення особливостей комплексу характеристик колекційних зразків різних видів нуту та виділення високопродуктивних зразків з цінними господарськими ознаками. Методи: загальнонаукові, спеціальні, візуальні, вимірювально-вагові, біохімічні, математично-статистичні. Новизна. Вирішене завдання зі встановлення селекційної цінності колекційних зразків нуту на основі визначення особливостей прояву стійкості колекційних зразків різних видів нуту до шкідливих організмів у поєднанні із важливими для селекції нуту Cicer arietinum L. цінними господарськими ознаками. Уперше в східній частині Лісостепу України установлено особливості структури та закономірності мінливості господарських ознак колекційних зразків різних видів нуту на основі використання різних методів оцінки. Визначено особливості колекційних зразків семи видів нуту за ураженням хворобами і пошкодженням шкідниками на основі коефіцієнтів фенотипової стабільності та агрономічної стабільності. Установлено цінність колекційних зразків нуту для селекційної практики методом багатокритеріальної оптимізації. Визначено кореляцію між погодними умовами вегетаційного періоду та господарськими ознаками колекційних зразків різних видів нуту. Результати. Виділено колекційні зразки різних видів нуту, цінні для селекції нуту Cicer arietinum L. за продуктивністю, стійкістю до хвороб і шкідників, несприятливих факторів навколишнього середовища, вмістом білка та олії, придатних до механізованого збирання. Ступінь впровадження. Розробку рекомендовано до впровадження у державних та приватних селекційних установах та наукових закладах. Положення щодо поліморфізму колекції за рядом цінних господарських ознак, стійкістю до біотичних та абіотичних чинників і вибір цінних джерел для селекції культури використовуються у навчальному процесі агрономічного факультету та факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва та на факультеті агротехнологій та екології Полтавської державної аграрної академії під час викладання навчальних дисциплін: генетика, селекція та насінництво, фітопатологія та ентомологія. Сфера впровадження: наукові установи НААН і Міністерства АПВіП України, вищі навчальні заклади, агроформування України.^UObject of study: determine the regularities of structure and variability of economic characteristics of collecting samples of different chickpeas types, traits of chickpeas resistance (of samples of different ecological and geographical origin) to harmful organisms, detachment of valuable sources for their further use in crop breeding. Purpose: to determine the breeding value of chickpea samples by ascertainment the characteristics of resistance to unfavorable environmental factors and to the complex of harmful organisms; genotypes adapted to the conditions of the eastern part of the Forest-Steppe of Ukraine, to determine the characteristics of the complex characteristics of collecting samples of different chickpea species and the detachment of highly productive samples. Methods: general scientific, special, visual, measuring and weighting, biochemical, mathematical and statistical. Recency. The decided task of determining the breeding value of collecting chickpea samples on the basis of ascertainment the peculiarities of the resistance of collecting samples of different chickpeas types to harmful organisms in combination with the important for the selection of chickpea Cicer arietinum L. valuable economic characteristics. For the first time in the eastern part of the Forest-Steppe of Ukraine the peculiarities of the structure and regularities of variability of economic features of collecting samples of different types of chickpeas were ascertained based on the use of different assessment methods. The peculiarities of the collecting samples of seven chickpea species according to the disease and pest damage were determined on the basis of phenotypic stability and agronomic stability coefficients. The value of collecting chickpeas samples for breeding practice by the method of multicriteria optimization is determined. The correlation between the weather conditions of the growing season and the economic features of the collecting samples of different types of chickpeas is determined. Results. Collected chickpeas samples of different types, valuable for the breeding of chickpeas Cicer arietinum L. for productivity, resistance to diseases and pests, adverse environmental factors, protein and oil content, suitable for mechanized collection. The extent of introduction. The formulation is recommended for introduction in public and private breeding and scientific institutions. Theses concerning polymorphism of the collection by a number of valuable economic features, resistance to biotic and abiotic factors and selection of valuable sources for crop breeding are used in the educational process of the Faculty of Agronomy and Plant Protection at V.V. Dokuchaev Kharkiv National Agrarian University and of the Faculty of Agrotechnology and Ecology of the Poltava State Agrarian Academy during the tuition of disciplines: genetics, breeding and seed production, phytopathology and entomology. Scope of implementation: scientific institutions of NAAS and the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, higher educational establishments, agrarian enterprises of Ukraine.