Проведено дослідження розвитку пайдеї як одного з найбільш вагомих чинників естетичного й етичного виховання, сформованого в результаті цивілізаційного поступу. Доведено, що найбільш яскравим виявом пайдеї у добу її зародження у давньогрецькій культурі були твори Есхіла, Софокла й Евріпіда. Детально проаналізовано творчість видатних трагіків і громадських діячів, висвітлено їх внесок у процес становлення вільного громадянина держави-поліса. Наведено кілька дефініцій пайдеї з урахуванням специфіки розвитку поняття у різні історичні епохи, розглянуто сучасне його трактування на Всесвітньому філософському конгресі (Бостон, 1998). Проаналізовано погляди відомих філософів на розвиток концепції пайдеї за умов постіндустріальної цивілізації. Охарактеризовано сучасний стан пайдеї, досліджено її вплив на формування громадянського суспільства.

  Скачати повний текст