Досліджено світоглядні уявлення українського народу на підставі вивчення його соціальних ментальних характеристик на прикладі сільського населення Степового Побужжя. Виділено етнічні елементи ментальності українського народу. Розглянуто ментальні характеристики, притаманні військовим і землеробським соціальним групам у часі та просторі. Досліджено рівні вираження соціальних рис у трьох часових періодах на підставі аналізу вербального елемента етнокультури. Встановлено залежність актуалізації архетипів від умов існування. Доведено, що світоглядні уявлення соціального походження, які не мають етнічного підгрунтя, зі зміною способу життєдіяльності сублімуються у напрямку традиційної етнокультури. Проаналізовано проблему співвідношення козацького та селянського типів ментальних настанов в українській традиційній культурі. Розкрито регіональну, соціальну й етнічну специфіку світоглядних уявлень сільського населення Степового Побужжя в історичній ретроспективі.

  Скачати повний текст

Розглядається сукупність архаїчних елементів в культурному комплексі українського козацтва, як складової і невід'ємної частини індоєвропейської мілітарної традиції. Для цього залучається велика міждисциплінарна джерельна база; проводиться комплексне дослідження глибоких коренів визначальних елементів козацького культурного комплексу (культи коня та шаблі, козаки-характерники, кобзарі - співці лицарської слави, червоний колір, джури-молодики, зв'язок битви з бенкетом, особливе ставлення козака до жінки тощо); виділяються тюркські впливи в традиційній козацькій культурі; вивчаються паралелі між культурою козацтва та пізнього середньовічного лицарства Західної Європи; аналізуються етапи формування індоєвропейської військової традиції і українського козацтва як її складової частини. Робиться висновок, що досліджуючи культуру українського козацтва, ми виявляємо значну кількість архаїчних елементів загальноіндоєвропейської культурної традиції. Вони мають численні паралелі з культурою середньовічного європейського лицарства і сягають прадавньої глибини індоєвропейської мілітарної традиції.

  Скачати повний текст

Представлено структуру етнографічних чинників та їх взаємозв'язок в архітектурній організації рекреаційного середовища Гуцульщини. З використанням системного підходу надано наукове обгрунтування та наведено структурну модель етнографічної рекреації, яку розглянуто як складову частину системи більш високого ієрархічного рівня. Розроблено класифікацію чинників впливу на особливості формування та функціонування рекреації, розглянуто місце етнографічних чинників у цій системі. Розвинуто методику виявлення впливу етнографічних чинників на формування та функціонування рекреаційної системи. Розвинуто методологію організації рекреаційного простору за умов ефективної реалізації етнографічних чинників, удосконалено прийоми організації даного простору Гуцульщини. Запропоновані підходи та прийми є базовими для вдосконалення рекреаційної системи Гуцульщини, підвищення соціально-еколого-економічної ефективності функціонування й естетичної привабливості закладів рекреації.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку гончарства в малих осередках Зіньківського району Полтавської області, таких як Безруки, Глинське, Лазьки, Малі Будища, Старі Млини, Хижняківка. Проаналізовано соціально-економічні аспекти розвитку промислу протягом другої половини XIX - XX ст. Розглянуто основні етапи технологічного процесу виготовлення глиняних виробів, їх асортимент та способи збуту, професійні знання та звичаї гончарів. Визначено особливості місцевого пічникування, охарактеризовано домашній побут ремісників. Показано місце та роль народної кераміки в системі традиційно-побутової культури Полтавщини. Висвітлено історію формування гончарських династій та родоводів, відтворено життєвий і творчий шлях близько 200-т гончарів.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні етапи етнографічного дослідження Гуцульщини, до яких відносять кінець ХІХ - початок ХХ ст., міжвоєнний етап, радянська добу, період незалежності України. Зазначено, що важливу роль відіграють наукові здобутки українських діаспорних і зарубіжних учених. Виділено групи досліджень, в яких проведено аналіз основних аспектів даної проблеми. Розкрито рівень вивчення в етнографічних працях матеріальної та духовної культури гуцулів, теорії їх походження, територіальні межі проживання, декоративно-прикладне мистецтво та народну творчість. Виявлено проблеми, які одержали грунтовне вивчення в етнографічних працях кінця ХІХ - початку ХХІ ст., і малодослідженні питання, які ще потребують детального аналізу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано територіальні особливості традиційного способу життя бойків, розроблено наукові рекомендації щодо збереження та розвитку етнографічної культури. Встановлено, що політичні, економічні, соціальні та природні чинники в комплексі спричинилися до змін, згубних для бойківської самобутності та традиційного способу життя в другій половині XX ст. Визначено, що зміна життєдіяльності бойків відбувалася в різних районах неоднаково. Виділено райони, в яких максимально наближеними до традиційної залишилася розселенська, трудова, споживча та соціоприродна діяльність. За результатами дослідження виділено шість типів сільської місцевості Бойківщини, розглянуто відмінності в соціоприродній діяльності бойків різних територіальних частин етнографічного району. Досліджено особливості функціонування сільських громад Бойківщини відповідно до умов природного середовища, впливу урбанізації, чисельності та густоти сільського населення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На базі широкого кола джерел відтворено основний зміст і напрями суспільно-політичних, соціально-економічних і культурно-освітніх процесів, основні фактори та механізми етнізації та політизації гуцульської етнографічної групи. Етнополітичні процеси на Гуцульщині мали прояв у боротьбі двох тенденцій: національної консолідації та національної асиміляції. Проаналізовано особливості етнополітичного та національно-культурного розвитку Гуцульського історико-етнографічного району та його складових частин, комплексно досліджено чинники, механізми та динаміку національної ідентичності гуцульської етнографічної групи. Висвітлено аспект практичної реалізації етнополітики, яка негативно позначилася на національному розвитку гуцулів, що зумовило нерівномірність ідентифікаційних процесів у середовищі даної етнографічної групи. Доведено, що, незважаючи на значні національно-політичні, культурно-освітні та господарсько-економічні перешкоди, населення Гуцульщини спочатку крізь призму етнокультурних факторів, а згодом через політизацію ідентифікувало себе як невід'ємну частину української нації.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії на базі введених до наукового обігу невідомих орхівних матеріалів, нової інтерпретації відомих та нововиявлених фактів комплексно досліджено етносоціальні зміни в західних областях України впродовж 1944 - 1959 рр. Розкрито зміст і методи реалізації радянської кадрової політики. Проаналізовано причини та наслідки значних змін в етнонаціональній структурі населення краю. З'ясовано ступінь русифікації освіти й культури. Простежено хід та особливості трансформації соціально-професійної структури населення даного регіону. Висвітлено зміни в рівні життя мешканців західних областей України.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено процеси трансформації етнокультури українців приміської зони Києва. На підставі вивчення архівних джерел, зокрема, фондів Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України, а також матеріалів Державного архіву Київської області та наукової літератури проаналізовано практичні заходи радянської влади щодо поширення радянських свят та обрядів серед населення України шляхом використання спеціально розроблених сценаріїв, основна мета яких - витіснення кращих народних традицій, уніфікація культури етносу. Показано вплив міста на зміну форм дозвілля та побуту селян передмістя, розглянуто позитивні здобутки та негативні наслідки даного процесу. Вперше досліджено активні зміни у культурі передмістя Києва. Висвітлено питання міграцій, що мали місце у даному регіоні в 1960-х рр. Розглянуто процес поширення у приміській зоні форм міського дозвілля, святкування, виявлено прагнення населення до участі у видовищних заходах, наслідування у способі вираження думки на міському жаргоні та більшого використання суржику. Досліджено вплив політики впровадження нової радянської обрядовості на традиційну культуру українців. Висвітлено питання мовної поведінки селян, які, вживаючи російську мову, прагнуть ідентифікувати себе з міськими жителями. Досліджено вплив суспільно-політичних процесів, які відбуваються після проголошення незалежності України, на відродження традиційної основи обрядовості та появу нових форм в етнокультурі українців передмістя під дією посиленої глобалізації. Проаналізовано сучасну календарну обрядовість молоді приміських сіл, виявлено тенденцію до відродження та стійкості традицій, пов'язаних з головними подіями в житті людини. З'ясовано, що сільські мешканці надають великого значення таким святам, як Новий Рік, Різдво, Великдень, Трійця, Маковея, Спас. Акцентовано увагу на необхідності формування державної програми щодо збереження народних традицій, морально-етичних норм поведінки в суспільстві, зацікавлення шкільної молоді у здоровому способі життя, глибшого пізнання національної української культури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь вивчення проблеми щодо народного житла українців Закарпаття XVIII - XX ст. у вітчизняній і зарубіжній історіографії. Висвітлено історичний розвиток сільських поселень, особливості їх типів і форм. Охарактеризовано зовнішній вигляд, внутрішню структуру та розміри. Проведено класифікацію типів садиби та селянського двору, форм його забудови, типів і варіантів житла та господарських будівель. Наведено характеристику техніки будівництва, архітектурних та інженерно-конструктивних прийомів, внутрішнього планування, інтер'єру. Розглянуто вертикальний розвиток хати, специфіку соціальних аспектів у зв'язку між формами сім'ї та формами житла. Висвітлено давні обряди, вірування та звичаї, які виконувалися під час зведення житлових і господарських будівель. Окреслено ареали поширення типів і форм народного будівництва у різні історичні періоди та різних етнографічних груп краю - долинян, лемків, бойків, гуцулів. Визначено ступінь впливу етнічних, історичних, соціально-економічних, екологічних та інших факторів на формування та розвиток регіональних особливостей народного будівництва. Досліджено реліктові форми, елементи та явища традиційного будівництва та спільні особливості з сільським житлом інших етнічних груп у межах Закарпаття (угорців, румунів, німців, словаків) та у контексті загальноукраїнських, загальнослов'янських, центральноєвропейських та інших етнокультурних зв'язків.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукові праці українських та зарубіжних учених-етнологів, присвячені дослідженню культури українців та етнокультурних процесів на Донеччині, опубліковані в кінці XX ст. - на початку XXI ст. Вперше у сучасній етнології висвітлено етнокультурні процеси, що мали місце в українському середовищі Донеччини у другій половині XX ст. Висвітлено історію повоєнного заселення регіону шляхом керованих міграцій з метою відбудови промисловості. Проаналізовано складні процеси трансформації традиційної етнокультури українців на прикладі жителів міст Донбасу та робітничого передмістя під впливом політики денаціоналізації та русифікації. Досліджено проблеми надмірної політизації та формування етнічного складу населення регіону, в якому переважали українці, які не мали достатніх умов для свого культурного розвитку. Запропоновано визначення культури шахтарів Донеччини як субкультури. Проаналізовано локальні особливості етнокультури українців у регіональному вимірі. Показано вплив процесів урбанізації на трансформацію традиційної культури українців на Донеччині.

  Скачати повний текст

Досліджено традиції різдвяно-новорічних свят на Бойківщині в роки незалежності України. Розглянуто різдвяно-новорічний цикл бойків, який складається з трьох основних свят - Різдва, Нового року та Водохреща. Особливу увагу приділено вивченню ритуальних Святвечорів напередодні Різдва та Водохреща. На прикладі зимового календаря святкувань бойків встановлено, що бойківська культура за наявності субетнічних та регіональних особливостей розвивається у напрямку загальноукраїнської народної традиції. Окреслено внутрішньолокальні відмінності бойківських різдвяних традицій між двома історичними частинами Бойківщини - галицькою та закарпатською. З'ясовано, що у сучасний період мотивація багатьох різдвяних обрядодій змінена або втрачена, чимало звичаїв взагалі виходять з активного вжитку. Доведено, що у порівнянні з іншими регіонами України основу різдвяно-новорічної обрядовості на Бойківщині збережено краще. Встановлено причини змін і трансформацій традиційної зимової обрядовості бойків.

  Скачати повний текст

Визначено, що наприкінці XIX ст. - 1930-х рр. на території Бойківщини існували дві історичні форми сім'ї: мала та рудименти великої. Обгрунтовано вплив звичаєвого права й традиції на успадкування майна, одержання віна, на лідерство у родині. Досліджено дошлюбні звичаї та традиції, а також простежено локальну специфіку весільних, родильних, поховальних обрядів, а також особливості календарних обрядів у бойківській родині.

  Скачати повний текст