Вперше проведено критичний аналіз ліхенофлори Таджикистану, з'ясовано її видовий склад. На підставі порівняльно-флористичного дослідження з'ясовано подібність ліхенофлор субаридних гір, аридних та субаридних середньогір'їв Таджикистану та ізольоване місце лізенофлори Східного Паміру. Встановлено подібність ліхенофлор Таджикистану та Киргизстану у складі Середньої Азії та Області Древнього Середзем'я. Виявлено провідну роль петрофітону у формуванні флори лишайників Таджикистану, встановлено чисельну перевагу гірськоаридної та монтанної груп видів. На підставі ареалогічного аналізу виявлено досить високу частку у ліхенофлорі досліджуваного регіону вузькоареальних видів. Проведено формаційне дослідження ліхенофлори, встановлено перевагу монтанних та гірськоаридних видів у петрофітоні, а також різко ізольоване положення лишайників лісових флороценотипів серед інших типів рослинності Таджикистану за спектром географічних груп лишайників. Виявлено ендемічні та субендемічні види лишайників Таджикистану та Середньої Азії, встановлено істотну роль автохтонного процесу у видоутворенні у Гірськосередньоазіатській провінції. Визначено вік реліктів ліхенофлори Таджикистану, серед яких виділено третинні неморальні, пліоценові та плейстоценові гірськоаридні релікти. Виявлено історичні та генетичні зв'язки ліхенофлори Таджикистану з ліхенофлорами прилеглих аридних гірських формувань Голарктики (Центральної Азії, Гімалаїв та нагірного Ірану).

  Скачати повний текст

Досліджено явище парламентаризму та конституційно-правові засади діяльності парламенту в системі демократичного устрою сучасної держави. Розкрито сутність парламентаризму, що полягає в збереженні пріоритету демократичного представництва за фактичного дистанціювання представників від виборців, які на певний термін делегували їм свою волю та владу. Визначено місце та роль національного парламенту в системі державних органів Республіки Таджикистан. Розглянуто проблеми виборів і формування парламенту за умов побудови правової світської держави, розглянуто її зовнішньополітичну діяльність. Доведено, що система державної влади в Таджикистані відповідає моделі президентської республіки, що поєднує досвід розвинених демократичних країн з власною інноваційною політичною практикою, обумовленою конкретними обставинами розвитку держави у кінці XX - на початку XXI ст. Визначено інституційні ознаки парламенту. Розкрито особливості функціонування двопалатного парламенту Республіки Таджикистан, які відповідають сучасним стандартам і відображають вплив розвитку парламентаризму у всьому світі. Запрпоновано оптимальні моделі сучасного парламенту з урахуванням позитивного та негативного історичного досвіду діяльності у даній сфері.

  Скачати повний текст