Виявлено, що в процесі онтогенезу у щурів у тканинах внутрішніх органів виникають умови для зміни ефективності функціонування ферментів, які каталізують окисно-відновні шляхи утилізації карбонільних сполук метаболізму, за умов іммобілізаційного стресу. Вони зумовлюють виникнення "напруги" під час відновлення альдегідів в альдегідредуктазній реакції в печінці 1,5-місячних тварин, а також гальмування перетворень альдегідів в окисних і відновних реакціях у печінці та скелетному м'язі старих щурів. Вікове зниження швидкості утилізації ендогенних альдегідів у досліджених тканинах визначає зниження їх стійкості до вільнорадикального ушкодження. У зв'язку з цим важливу роль у підвищенні резистентності організму до дії ушкоджувальних факторів стресу відіграє спрямована регуляція утилізації ендогенних альдегідів.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних досліджень процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) в тканинах свиноматок та їх плодів. Установлено окремі закономірності та особливості вмісту дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду, відновленого глутатіону та активності ксантиноксидази, каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонтрансферази в печінці, ендометрії, міометрії свиноматок у період статевого спокою, охоти на 10, 15, 20, 30, 60, 90-у доби поросності, плодових оболонках, печінці, найдовшому м'язі спини 60-ти, 90-ти денних плодів і новонароджених поросят. Виявлено особливості диференціації вмісту даних компонентів у тканинах матки в місцях розташування плодів та між ними, установлено кореляційний зв'язок між рівнем показників ПОЛ-АОЗ у тканинах матері та плодів, а також їх масою.

  Скачати повний текст

Наведено результати двох дослідів щодо вивчення впливу згодовування сирих, запарених і підсмажених на СБ-1,5 кормових бобів сорту "Пікуловецькі" на прирости живої маси, показники крові, забійні та м'ясні якості, хімічний склад м'яса і сала свиней на відгодівлі. Доведено, що згодовування у складі комбікорму до 20 % (за масою) кормових бобів у запареному або підсмаженому вигляді сприяє підвищенню добових приростів живої маси свиней, виходу парних туш і забійного виходу в порівнянні з введенням такої ж кількості зерна гороху. Кормові боби сприяли підвищенню в найдовшому м'язі спини сухих речовин, білку і жиру порівняно з горохом. Введення до комбікорму для свиней бобів знижує собівартість і підвищує оплату корму та рентабельність виробництва свинини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості функціонування системи антиоксидантного захисту, склад ліпідів та вміст продуктів їх пероксидного окиснення у підшлунковій залозі перепелів на ранніх етапах постнатального онтогенезу за дії нітратів та згодовування насіння амаранту у складі комбікорму. Встановлено, що перший місяць життя перепелів характеризується вірогідним зростанням вмісту фосфоліпідів та неестерифікованих жирних кислот, зниженням вмісту триацилгліцеролів, холестеролу та його естерів. Доведено низьку активність системи антиоксидантного захисту протягом першого місяця життя птиці та підвищення її ефективності у підшлунковій залозі з 6-тижневого віку. Виявлено, що дія нітратів на організм птиці супроводжується виснаженням захисних можливостей антиоксидантної системи, що обумовлює підвищення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів та змін у складі ліпідів підшлункової залози. Встановлено, що згодовування комбікорму з насінням амаранту на фоні нітратного навантаження сприяє підвищенню активності ферментативної системи антиоксидантного захисту. У співвідношенні окремих класів ліпідів виявлено достовірне зниження вмісту холестеролу, підвищення вмісту триацилгліцеролів та естерів холестеролу. З'ясовано, що нітратне навантаження та згодовування насіння амаранту у складі комбікорму суттєво не впливають на склад ліпідів у жовтку яєць перепелів, зміни співвідношення окремих класів ліпідів у грудному м'язі птиці подібні до змін у підшлунковій залозі, що свідчить про системний вплив насіння амаранту на організм.

  Скачати повний текст

Вивчено кількісний вміст пропіонової кислоти та різних форм (етерифікованої, неетерифікованої й аніонної), а також ізомерів (цис-, цис-, цис-, транс- і транс-, транс-) лінолевої кислоти у кормах, рідині рубця, крові, печінці та скелетних м'язах відгодівельних бугайців за умов додавання даних речовин до раціону, дефіцитного за протеїном, сечовини, метилендисечовини окремо та разом з сульфатом натрію. Установлено, що концентрація пропіонової кислоти у рідині рубця та крові бугайців вірогідно підвищується та зменшується її кількість у печінці та скелетних м'язах у разі додавання до їх раціону сечовини, метилендисечовини окремо та разом з сульфатом натрію. Виявлено, що загальна кількість лінолевої кислоти, лінолевої кислоти загальних ліпідів, етерифікованої, неетерифікованої й анонної форм лінолевої кислоти, а також ізомерний склад лінолевої кислоти у рубцевій рідині, крові, печінці та найдовшому м'язі спини відгодівельних бугайців залежить від часу після початку годівлі та форми сечовини. Відзначено, що показники середньодобового приросту живої маси тварин, до раціону яких додавали сечовину, метилендисечовину окремо та разом з сульфатом натрію, за період досліду мали значення відповідно на 10,2, 12,89 і 12,97 % більше у порівнянні з тваринами контрольної групи. Удосконалено газохроматографічні методи визначення вмісту окремих летких жирних кислот і високомолекулярних жирних кислот у біологічних об'єктах.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості структурної організації м'язів тулуба коропа лускатого, мікроструктури поверхневого та глибокого латеральних м'язів у осетра російського, веслоноса, форелі райдужної, щуки звичайної, коропа лускатого, товстолобика строкатого, амура білого, сома та судака звичайних. Вперше проведено порівняльне оцінювання змін м'язової тканини у поверхневому та глибокому латеральних м'язах з збільшенням віку коропа. Досліджено відмінності організації м'язових волокон поверхневого латерального м'яза в окремих видів кісткових риб. Уперше подано характеристику розподілу жирової тканини у поверхневому латеральному м'язі окремих видів хрящових ганоїдів у порівнянні з костистими рибами. Уперше у вітчизняному рибництві проаналізовано структурну організацію червоних і білих м'язів у представників іхтіофауни, що можуть здійснювати тривалі міграції, у порівнянні з туводними рибами водойм Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне морфологічне вивчення закономірностей адаптаційних і дизадаптаційних процесів у серцевому м'язі дослідних тварин у разі дії на їх організм хлориду кадмію та чотирихлористого вуглецю. Наведено теоретичне узагальнення відмінностей структурно-функціональних особливостей міокарда білих щурів залежно від їх чутливості до гіпоксії. Встановлено, що довготривала дія на організм тварин чотирихлористого вуглецю та хлориду кадмію призводить до виражених морфологічних змін міокарда на всіх рівнях його структурної організації. За цього виявлено суттєве збільшення мас частин серця, дилятацію їх камер, збільшення в них відносних об'ємів стромальних структур, уражених кардіоміоцитів ендотеліоцитів, зменшення резервних об'ємів шлуночків, секреторної активності кардіоміоцитів передсердь, капілярно-кардіоміоцитарних відношень, зниження пропускної здатності артерій, приносної та обмінної ланок мікрогемоциркуляторного русла, розширення його венозної частини, ендотеліальну дисфункцію та гіпоксію. З'ясовано, що за умов інтоксикації хлоридом кадмію більш виражені морфологічні зміни виникають у лівому шлуночку та лівому передсерді, а чотирихлористий вуглець більшою мірою уражає правий шлуночок і праве передсердя. У разі тривалого отруєння тварин дослідженими хімічними речовинами більш виражені структурні зміни у частинах серця домінують у білих щурів з низькою стійкістю до гіпоксії.

  Скачати повний текст

Встановлено принципово важливі положення регенерації периферичної нервової системи, відновлення структури та функцій денервованого м'язу під час реіннервації. Визначено часові, кількісні та якісні нервово-м'язові взаємовідносини в динаміці реіннерваційного процесу за різних умов. З'ясовано та морфологічно обгрунтовано прийоми стимуляції регенераційних процесів, у т.ч. активацією сполучної тканини та використанням аутотрансплантованого нерву.

  Скачати повний текст

Уперше у віковому аспекті комплексно досліджено особливості функціонально-структурних порушень у серці та змін імунологічної реактивності у випадку розвитку адреналінової міокардіодистрофії. Установлено патогенетичний взаємозв'язок процесів пероксидного окиснення ліпідів та активності ферментів енергозабезпечення в кардіоміоцитах експериментальних тварин. Показано характер імунних і метаболічних порушень у дорослих і старих тварин, які супроводжують кардіотоксичність адреналіну в різні періоди його дії. Зазначено, що у патогенезі змін імунологічної реактивності за адреналінової міокардіодистрофії значна роль належить реакції оксидативного стресу, а зростання ендогенної інтоксикації поглиблює ці порушення. Одержано нові морфологічні дані стосовно механізмів пошкодження міокарда за дії кардіотоксичної дози, виявлено велике значення ранніх розладів кровообігу. З'ясовано закономірності структурної перебудови частин серцевого м'яза, яка характерується незбалансованою та диспропорційною гіпертрофією і розширенням його камер з переважанням цих процесів у лівому шлуночку більшою мірою внаслідок дилятації, визначено особливості гемодинаміки ураженого адреналіном міокарда. Доведено, що більш тяжке ушкодження серця в старому віці за умов сильного адренергічного впливу супроводжується значною активацією вільнорадикального окиснення ліпідів, цитолітичних процесів, пригніченням активності сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази в серцевому м'язі, значними порушеннями гуморального імунітету та фагоцитозу, вираженим синдромом ендогенної інтоксикації, складною структурно-функціональною перебудовою відділів міокарда. Відзначено, що ці зміни зумовлюють особливості функціонування серця старих тварин і у віддалені терміни адреналінової міокардіодистрофії.

  Скачати повний текст

З метою підвищення ефективності діагностики функціональних порушень лівого шлуночка, особливо на ранніх етапах їх розвитку, у хворих з коронарогенною і некоронарогенною патологією міокарда шляхом використання розробленої системи променевого дослідження було обстежено 659 пацієнтів: 569 хворих на ішемічну хворобу серця і 90 - з некоронарогенною патологією міокарда. Дослідження містило: рентгенографію органів грудної порожнини, комп'ютерну томографію органів грудної порожнини, ліву вентрикулографію і коронарографію, ехокардіографію, радіонуклідну вентрикулографію і сцинтиграфію, електронну комп'ютерну томографію серця. На підставі результатів обстеження систематизовано рентгенологічну, ультразвукову, радіонуклідно-вентрикулографічну семіотику лівошлуночкової недостатності у хворих з патологією міокарда у залежності від характеру і поширеності процесу. На базі верифікації результатів дослідження з даними вимірювання тиску в лівих порожнинах серця визначена діагностична цінність рентгенологічної оцінки ступеня венозної гіпертонії малого кола кровообігу, ехокардіографічних і радіонуклідно-вентрикулографічних параметрів систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка для виявлення його функціональних порушень у хворих з патологією міокарда. Розроблено комп'ютерно-томографічні критерії диференційної діагностики III ступеня венозної гіпертонії малого кола кровообігу, що виявляється інтерстиційним набряком легенів, та легеневої патології з дифузним підсиленням легеневого малюнку за рахунок інтерстиційного компоненту. Встановлено можливості рентгенографії органів грудної порожнини і радіонуклідної вентрикулографії в діагностиці ранньої стадії лівошлуночкової недостатності у вивчаємого контингенту осіб. На основі зіставлення даних рентгенографії і ехокардіографії визначено рентгенологічні критерії оцінки перебігу лівошлуночкової недостатності у хворих інфарктом міокарда і в цілому з патологією міокарда; встановлено залежність між ступенем венозної гіпертонії малого кола кровообігу і ехокардіографічними показниками геометрії і функціонального стану лівого шлуночка. Доведено, що вираженість функціональних порушень лівого шлуночка у пацієнтів з патологією міокарда детермінована поширеність процесу у серцевому м'язі і не залежить від нозологічної форми. За даними електронної комп'ютерної томографії серця підтверджена залежність функціонального стану лівого шлуночка у хворих ішемічною хворобою серця від рівня міокардіальної перфузії. Визначені показники рентгенологічного, ультразвукового досліджень серця, радіонуклідної вентрикулографії, найбільш значущі у діагностиці функціональних порушень лівого шлуночка у хворих з коронарогенною і некоронарогенною патологією міокарда; розроблена тактика променевого обстеження даного контингенту осіб з метою виявлення лівошлуночкової недостатності.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку породних особливостей формування екстер'єру бугайців молочних, молочно-м'ясних і м'ясних порід і типів в постнатальному онтогенезі, встановлено рівень мінливості основних статей й індексів будови тіла, використання яких дозволило ефективно вести подальшу селекцію в аспекті удосконалення порід за екстер'єрно-конституційними ознаками. Вивчено особливості морфологічного складу напівтуш бугайців за виходом м'якості, кісток і сухожилок у віковій динаміці у межах окремих порід. Встановлено, що у бугайців за віком у найдовшому м'язі спини зменшувалася кількість вологи та збільшувався вміст сухої речовини. Виявлено, що м'ясо тварин м'ясних порід у віці 18 і 24 міс. характеризується вищими показниками повноціності за складом і співвідношенням замінних і незамінних амінокислот у порівнянні з тваринами молочних і комбінованих порід. Поглиблено вивчені фізіологічні та технологічні якості шкіри бугайців, відносні прирости товщини шкіри та кратність їх збільшення за період вирощування від 15-ти до 24-х місячного віку.

  Скачати повний текст

Викладено результати комплексних досліджень росту та розвитку, екстер'єрно-конституційних особливостей, м'ясної продуктивності, маси внутрішніх органів і шкури, хімічного складу м'яса та печінки, вмісту солей важких металів в найдовшому м'язі спини та печінці бугайців, морфологічних, біохімічних показників крові та природної резистентності, економічної ефективності вирощування молодняку поліської м'ясної породи в зоні з різним рівнем радіаційного забруднення Полісся. За показниками живої маси, середньодобовими приростами, забійними та м'ясними якостями переважають тварини племзаводу. На продукцію тваринництва істотного впливу радіоцезію-137, та солей важких металів не виявлено. Радіаційна забрудненість не впливає на загальну картину крові та всі показники знаходяться в межах фізіологічних норм. Доведено економічну ефективність розведення та вирощування тварин поліської м'ясної породи в зоні з різним рівнем радіаційного забруднення Полісся.

  Скачати повний текст

Уперше з використанням комплексних методів дослідження одержано повну морфофункціональну інформацію про гемомікроциркуляторне русло, установлено градацію артерій та вен, описано будову м'язової тканини в нормі, а також визначено сукцинатдегідрогеназну активність і топографію глікогену. На гістологічному, ультраструктурному рівнях визначено зміни в кровоносній системі та ланках гемомікроциркуляторного русла в литковому м'язі на висоті дії загальної глибокої гіпотермії. Виявлено, що відразу після дії холодового фактора в артеріальному руслі спостерігається спазм, значною мірою в дрібних сосудах. За результатами ультрамікроскопічного дослідження установлено, що просвіт артеріол є різко звуженим, у венулах ендотеліоцити - набряклими та випинаючими в їх просвіт, а також виявлено стаз форменних елементів крові. Завдяки морфометричного аналізу спостережено місцеву поперечну посмугованість у м'язових волокнах литкового м'яза. Виявлено, що м'язові волокна є набряклими та розміщені нерівномірно. На ультраструктурному рівні в окремих ділянках зазначено чергування констрикції м'язових волокон з їх дилятацією, сукцинадегідрогеназна активність м'язових волокон є зниженою, а також виникає прогресивне зменшення кількості гранулярного глікогену. Уперше на гісто-, ультраструктурному та гістохімічному рівнях простежено морфофункціональний стан кровоносної системи, гемомікроциркуляторного русла, м'язових волокон, сукцинатдегідрогеназної активності та кількості й топографії глікогену в різні терміни після дії загальної глибокої гіпотермії на скелетних м'язах. Доведено, що в ранні терміни (1, 3, 7 діб) після дії гіпотермії в кровоносній системі, гемомікроциркуляторному руслі переважають набрякові явища структурних елементів стінки судин, стаз у венозному руслі з дилатацією просвіту та стоншення стінок вен. Показано реактивно-деструктивні зміни в м'язових волокнах, мітохондріях, наявність зниження сукцинатдегідрогеназної активності та кількості глікогену. Гістологічно та гістохімічно доведено, що у віддалені терміни (14, 30 діб) поступово відновлюються в структурні компоненти кровоносної системи, ланки гемомікроциркуляторного русла та м'язової тканини, превалюють компенсаторно-пристосувальні процеси.

  Скачати повний текст

Було проведено паралельне дослідження особливостей мікроциркуляції(МЦК) у людей та експериментальних тварин і ультраструктури м'язової тканиниу відповідь на дозоване фізичне навантаження (ДФН). Показано, що організмипоза залежністю від ступеня тренованості слід розподіляти за рівнем параметрамікроциркуляції (ПМ), оскільки вихідний рівень ПМ визначає тип відповідіМЦК на ДФН. При низьких вихідних значеннях ПМ зростання кровопостачанням'язової тканини забезпечується збільшенням кількості функціонуючих капілярів(ФК) – приблизно однаковим у тренованих та нетренованих тварин. У випадкувисоких вихідних значень ПМ розвиток пристосувальної реакції на ДФНвідбувається за рахунок зростання швидкості кровотоку в системі МЦК.Вперше виявлено, що початкова реакція на навантаження у м'язовій тканинінетренованого організму стосується розкриття резервних капілярів і незабезпечується перебудовами в її мітохондріальному апараті. Тривале тренуваннясприяє активації ангіогенезу і морфогенезу мітохондрій (МХ). Отже, зростаннякількості ФК (а саме – відкриття резервних капілярів) є нагальноюкомпенсаторною реакцією при низьких значеннях ПМ, а зміни енергетичногометаболізму не належать до швидкої компенсації при несформованій адаптації доДФН. Також виявлено, що і у нетренованих і у тренованих тварин, ДФНвикликає у м'язі виникнення ознак гіпертрофії та вогнищевий набряксубсарколемальних ділянок волокон, що прийнято вважати ознакою порушенняміжклітинного обміну. Реєструється посилення піноцитозу та зростання кількостівільних рибосом, що можна розглядати як показники інтенсифікації обміннихпроцесів у клітині, а саме – синтезу білка і транспорту метаболітів, що поряд ізрозкриттям резервних капілярів, є показниками першої нагальної адаптивноїреакції на ДФН. Такі зміни в залежності від тренованості організму мають різнийступінь вираженості і притаманні як тканині литкового м'яза, так і міокарду.^UA parallel study of microcirculation (MCC) features in humans and experimentalanimals and ultrastructure of muscle tissue in response to dosed physical training(DPT) was conducted. It is shown that organisms regardless of the degree of fitnessshould be distributed by the level of microcirculation index (IM), since the initial levelof IM determines the type of response of the MCC to the DPT. At low baseline IMgrowth of blood supply to muscle tissue is provided by an increase in the number offunctioning capillaries (FC) – approximately the same in trained and untrained animals.In the case of high initial IM values, the development of an adaptable reaction to theDPT occurs due to an increase in the blood flow rate in the MCC system.For the first time it was revealed that the initial reaction to the load in the muscletissue of an untrained organism concerns the opening of reserve capillaries and is notprovided by rearrangements in its mitochondrial apparatus. Long-term trainingcontributes to the activation of angiogenesis and morphogenesis of mitochondria (MС).Consequently, the increase in the number of FC (namely – the adaptable of reservecapillaries) is an urgent compensatory reaction at low IM values, and changes in energymetabolism to rapid compensation for unformed adaptation to the DPT. It was alsorevealed that in untrained and trained animals, DPT causes in the muscle signs ofhypertrophy and local edema of subsarcolemal areas of fibers, which is considered to bea sign of violation of intercellular metabolism. Increased pinocytosis and an increase inthe number of free ribosomes are recorded, which can be considered as indicators ofintensification of metabolic processes in the cell, namely protein synthesis andmetabolite transport, which, together with the opening of reserve capillaries, areindicators of the first immediate adaptive response to DPT. Such changes, depending onthe fitness of the body, have a different degree of severity and are inherent in both thetissue of the calf muscle and myocardium.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуальної проблеми фізіології – особливостей динаміки модуляції спінальних рефлексів в умовах стомлення у фізично нетренованих та тренованих людей.Подано результати дослідження динаміки величини Н-рефлексу камбалоподібного м'яза людини (m. soleus), обумовленої стомленням, у тому числі в умовах розвитку сегментарного гальмування, викликаного стимуляцією іпсілатерального малогомілкового нерва (n. peroneus communis) та в умовах гомосинаптичної постактиваційної депресії при парній стимуляції великогомілкового нерва (n. tibialis) у нетренованих та тренованих людей. Показано пригнічення Н-рефлексу камбалоподібного м'яза внаслідок стомлення, викликаного шляхом тривалого довільного статичного скорочення триголового м'яза гомілки (m. triceps surae), та подальше відновлення цього рефлексу. Виявлено наявність двох фаз відновлення Н-рефлексу: першої фази, тривалістю декілька хвилин, пов'язаної з відновленням нормальної імпульсації аферентів груп III і IV; та другої фази (впродовж кількох годин), пов'язаної з поступовим вимиванням та нейтралізацією метаболітів, які накопичились у м'язі в результаті активації, яка стомлює м'яз. Показано меншу вираженість гальмування Н-рефлексу внаслідок м'язового стомлення, а також комплексної дії стомлення та гомосинаптичної постактиваційної депресії в умовах парної стимуляції n. tibialis в групі осіб, тренованих до тривалого фізичного навантаження, в порівнянні з нетренованими людьми, що може бути пов'язаним з меншим накопиченням та швидшою утилізацією метаболітів внаслідок адаптаційних змін нервової та м'язової систем до фізичного навантаження. Виявлено збільшення інтенсивності гальмування Н-рефлексу під впливом гомосинаптичної постактиваційної депресії, найбільше виражене через 90 с після періоду зусилля, що стомлює м'яз.Оцінена динаміка Н-рефлексу в умовах розвитку сегментарного гальмування, викликаного попередньою стимуляцією n. peroneus communis, у відновлювальному періоді після зусилля, що стомлює м'яз. Показана подібність змін амплітуд тестового та кондиційованого Н-рефлексів, а також пропорційність зменшення амплітуд цих рефлексів безпосередньо після періоду стомлення м'яза. Обгрунтована переважна відокремленість нервових шляхів пресинаптичного гальмування Н-рефлексу, викликаного кондиціюючою стимуляцією n. peroneus communis, від шляхів впливу м'язового стомлення.Виявлені статеві та вікові особливості параметрів Н-рефлексу та М-хвилі m. soleus у тренованих осіб з високим рівнем адаптації до фізичного навантаження. Показано відмінності порогових значень Н- та М-відповідей, а також амплітуд максимальних Н- та М-відповідей у жінок та чоловіків; відмінності амплітуд максимальних М-відповідей та співвідношень амплітуд максимальних Н- та М-відповідей у дорослих та молодих осіб. Запропоновано аналізувати результати дослідження нервово-м'язової системи організму людини, при яких отримуються абсолютні електроміографічні показники, з урахуванням статі та віку тестованих.^UThe dissertation is devoted to analysis of changes in spinal reflexes dynamics after fatiguing muscle contractions in physically untrained and trained humans.The long-lasting voluntary static contractions of the triceps surae muscle evoked a depression of the soleus H-reflex followed by a subsequent recovery. The presence of two phases of the H-reflex recovery was revealed: the first phase (with a running time of several minutes), associated with the recovery of activity in the groups III and IV afferents; and the second phase (with duration up to a few hours), associated likely with the gradual washing out and neutralization of metabolites that have been accumulated in the muscle during fatiguing contractions. Possible influences on the fatigue-dependent changes of the H-reflex related to action of the spinal inhibitory systems were also analyzed: 1) the segmental inhibition connected with stimulation of the ipsilateral peroneal nerve; 2) the homosynaptic depression evoked by the paired stimulation of the tibial nerve.The H-reflex inhibition due to muscle fatigue as well as to the combined effect of fatigue and homosynaptic postactivation depression in conditions of paired tibial nerve stimulation was shown to be lower in group of people trained for the long-lasting physical activity compared to untrained ones. This might be associated with lower level of metabolites accumulation and higher rate of its utilization in trained persons, which may be related to adaptative changes in the neuromuscular system during exercise. An increase in the H-reflex inhibition intensity under the influence of homosynaptic postactivation depression was revealed, most pronounced in 90 s after a period of fatiguing muscular effort.The H-reflex dynamics under the conditions of the segmental inhibition caused by preceding peroneal nerve stimulation was evaluated during the recovery from fatigue. It was shown that the changes in the test and conditioned H-reflexes were quite similar, whereas these reflexes decreased almost in a proportional manner just after the fatiguing contractions. The existence of a definite separation between the following neuronal pathways might be proposed: 1) the presynaptic inhibition related to the conditioning stimulation of the peroneal nerve; and 2) the direct inhibitory muscle fatigue effects.Gender and age-dependent peculiarities of the parameters obtained in the course of H-reflex study in persons with a high level of adaptation to physical exercise were also analyzed. There were demonstrated differences of both the thresholds and maximal values of the H- and M-responses in the groups of the trained females and males. The maximal amplitudes of the M-responses and the ratios of the maximal amplitudes of the H- and M-responses were shown to be different for groups of the trained adults and young persons. For studying motor control system it has been proposed to take into account the gender and age of the tested people while analyzing the absolute electromyographic indices including basic amplitude parameters of the H-reflex.

У дисертаційній роботі представлене нове вирішення актуального наукового завдання - вивчення морфофункціональних, лектино- та імуногістохімічних особливостей серцевого м'яза щурів за умов епінефрин-індукованої ішемії/ інфаркту міокарда та порівнянні отриманих даних з результами лектиногістохімічного дослідження цієї патології у людини. Дослідження катехоламін індукованого інфаркту міокарда проводили на 34 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар, також було досліджено матеріал некропсії серцевого м'яза (ділянки лівого шлуночка), осіб, які померли від післяінфарктного кардіосклерозу. Для верифікації розвитку ішемії / інфаркту міокарда у щурів проводилося визначення рівня активностей аспартатамінотрансферази (АСТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ) та креатинфосфокінази МВ-фракції (КФК-МВ) в сироватці крові експериментальних тварин. Ультраструктуру міокарда досліджували методом трансмісійної електронної мікроскопії, Вміст вуглеводів у серцевому м'язі визначали за результатами PAS-реакції та забарвленням алціановим синім при рН 2,5. Для вивчення перебудови глікорецепторів міокарда щурів за умов епінефрин-індукованої ішемії було використано панель з 8 лектинів різної вуглеводної специфічності, а саме: Con A, GNA, PNA, SBA, HPA, CNFA, WGA, LABA. Імуногістохімічні дослідження здійснювали із застосуванням 4 маркерів: Ki67, VEGF (маркери проліферації), CD34 (маркер проліферації та адгезії) та Casp3 (маркер апоптозу). При дослідженні автопсійного матеріалу міокарда людини з використаннням загальноморфологічних методів виявлено гіпертрофію кардіоміоцитів у поєднанні з численними розривами м'язових волокон і заміщенням дефектів елементами сполучної тканини, периваскулярні розростання сполучної тканини, десквамацію ендотелію судинного русла, мікротромбози та діапедез еритроцитів. У саркоплазмі кардіоміоцитів виявлено значний вміст пігментних ліпофусцинових включень. Дослідження перебудови глікорецепторів міокарда людини за умов постінфарктного кардіосклерозу з використанням лектинів WGA, RCA та LABA продемонструвало чітке маркування елементів сполучнотканинної строми, судин мікроциркуляторного русла, а також тканинного детриту. З використанням лектину WGA у стінці артеріол ідентифіковані ендотеліоцити атипової веретеноподібної форми. Лектин RCA на тлі ареактивності кардіоміоцитів проявляв підвищену афінність до волокнистих структур сполучної тканини. У порівнянні з методами загальної морфології лектини WGA та RCA більш вибірково взаємодіяли з елементами сполучної тканини, кровоносними судинамии міокарда, що дозволяє рекомендувати їх використання в якості альтернативи при кількісній характеристиці кардіосклеротичних змін.^UThe dissertation presents a new solution to the current scientific problem - the study of morphofunctional, lectino- and immunohistochemical features of rat heart muscle in epinephrine-induced ischemia / myocardial infarction and comparing the data with the results of lectinohistochemical studies of this pathology in humans. Catecholamine-induced myocardial infarction studies were performed on 34 adult male Wistar rats, as well as necropsy material of the heart muscle (left ventricular area) of individuals who died of post-infarction cardiosclerosis. To verify the development of ischemia / myocardial infarction in rats, the levels of aspartate aminotransferase (AST), lactate dehydrogenase (LDH) and creatine phosphokinase MB-fraction (KFK) in the serum of experimental animals were determined. The ultrastructure of the myocardium was examined by transmission electron microscopy. The content of carbohydrates in the heart muscle was determined by the results of the PAS reaction and staining with alcyan blue at pH 2.5. A panel of 8 lectins of different carbohydrate specificity, namely: Con A, GNA, PNA, SBA, HPA, CNFA, WGA, LABA, was used to study the rearrangement of rat myocardial glycoreceptors in epinephrine-induced ischemia. Immunohistochemical studies were performed using 4 markers: Ki67, VEGF (proliferation markers), CD34 (proliferation and adhesion marker) and Casp3 (apoptosis marker). Examination of the autopsy material of the human myocardium using general morphological methods revealed hypertrophy of cardiomyocytes in combination with numerous ruptures of muscle fibers and replacement of defects with connective tissue elements, perivascular connective tissue growth, desquamation of the vascular endothelium and diathesis of the vascular bed. A significant content of pigmented lipofuscin inclusions was detected in the sarcoplasm of cardiomyocytes. A study of the rearrangement of human myocardial glycoreceptors in postinfarction cardiosclerosis using lectins WGA, RCA and LABA showed a clear labeling of elements of the connective tissue stroma, vessels of the microcirculatory tract, and tissue detritus. Endothelial cells of atypical spindle shape were identified using WGA lectin in the arteriole wall. Lectin RCA on the background of cardiomyocyte reactivity showed increased affinity for fibrous connective tissue structures. In comparison with the methods of general morphology, WGA and RCA lectins interacted more selectively with connective tissue elements, myocardial blood vessels, which allows us to recommend their use as an alternative in the quantitative characterization of cardiosclerotic changes.

Для дослідження використали 130 білих лабораторних щурів-самців 2-міс (масою 75-90 г) та 6-міс (160-180 г) віку, що поділялися на 2 групи. У першу групу ввійшли 20 інтактних тварин (по 10 різної вікової групи), яким не проводили жодних маніпуляцій. Другу групу було поділено на 2 підгрупи: 2а – із модельованим стрептозотоциновий цукровий діабет (СЦД) (по 35 щурів різного віку), 2б – контрольна (25 щурів 2-міс віку та 15 щурів 6-міс). Моделювання СЦД здійснювали шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину із розрахунку 7 мг/100г маси тіла 2-міс щурам і 6 мг/ 100 г маси тіла 6-міс щурам. Забір матеріалу проводили на 14, 28, 42, 56 та 70 доби експерименту. Уперше за допомогою комплексних методів дослідження встановлено особливості постнатального морфогенезу жувального і скроневого м'язів. Уперше доведено, що в скроневому м'язі площа нейром'язових закінчень і патерн галужень термінальних гілочок аксонів є вірогідно більшими за відповідні показники жувального м'яза у щурів різних вікових груп і залежать від розмірів м'язових волокон, що підтверджується виявленою прямопропорційною кореляцією між площами м'язових волокон і нейром'язових закінчень. Уперше показано, що окремі м'язові волокна досліджуваних м'язів 2-міс тварин мають полінейронну іннервацію, тоді як у 6-міс щурів вона є тільки мононейронною. Пріоритетом нашого дослідження є те, що вперше встановлені вікові особливості структурної перебудови ангіо- й мієлоархітектоніки скроневого і жувального м'язів при СЦД та зміни їхньої біоелектричної активності, що дозволяють розкрити основні патоморфологічні механізми розвитку діабетичної міопатії з урахуванням хронобіологічного аспекту стадійності перебігу цукрового діабету. Уперше на основі комплексного гістологічного, гістохімічного, електронномікроскопічного, морфометричного, електроміографічного та статистичного методів дослідження отримано нові дані, які в динаміці морфофункціональних змін скроневого і жувального м'язів при СЦД у 6-міс. щурів дозволяють виділити дві стадії: реактивно-компенсаторну (14-28 доба) і атрофічно-деструктивну (42-70 доба); а в 2-міс щурів – реактивно-гіпотрофічну (14-42 доби) і компенсаторну (56-70 доби). Ключові слова: жувальний м'яз, скроневий м'яз, нейром'язові закінчення, м'язові волокна, стрептозотоциновий цукровий діабет, електроміографія. Галузь – медицина.^U130 white 2-month-old laboratory male rats (weighing 75-90 g) and 6-month-old rats (160-180 g) were used for the study; all experimental animals were divided into 2 groups. The first group included 20 intact animals (10 rats of different age groups) which did not undergo any manipulations. The second group was divided into 2 subgroups: 2a – with simulated SIDM (35 rats of different ages), 2b – control (25 two-month-age rats and 15 six-month-age rats). SIDM was simulated by a single intraperitoneal injection of streptozotocin at a rate of 7 mg/100g body weight to 2-month-old rats and 6 mg/100g body weight to 6-month-old rats. Sampling was performed on the 14th, 28th, 42th, 56th and 70th days of the experiment. For the first time, the features of postnatal morphogenesis of the masticatory and temporal muscles have been established with the help of complex research methods. It's proved for the first time that in the temporal muscle the area of neuromuscular endings (NMEs) and patterns of branches of terminal branches of axons are probably larger than the corresponding values of the masticatory muscle in rats of different age groups and depend on the size of muscle fibers (MFs), which is confirmed by the revealed direct proportional correlation between the areas of MFs and NMEs. For the first time, it's shown that individual MFs of the studied muscles of 2-month-old animals have polyneuron innervation, while in 6-month-old rats it is only mononeuronal. The research priority is in the fact that for the first time the age features of structural rearrangement of angio- and myeloarchitectonics of temporal and masticatory muscles in case of SIDM and changes in their bioelectrical activity are established, which reveal the main pathomorphological mechanisms of diabetic myopathy taking into account the chronobiological aspect of the stages of diabetes mellitus. For the first time, on the basis of complex histological, histochemical, electron microscopic, morphometric, electromyographic and statistical research methods the new data were obtained, which in the dynamics of morphofunctional changes of the temporal and masticatory muscles in case of SIDM in 6-month-old rats allowed to allocate two stages: reactive-compensatory (14th -28th days) and atrophic-destructive (42th -70th days); and in 2-month-old rats – reactive-hypotrophic (14th -42th days) and compensatory (56th -70th days). Key words: masticatory muscle, temporal muscle, neuromuscular endings, hemomicrocirculatory flow, streptozotocin-induced diabetes mellitus, electromyography. Branch-Medicine.