Обгрунтовано теоретичні засади та розроблено новий структурно-геодинамічний методологічний підхід до геологічного дешифрування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і проблемно орієнтованої інтерпретації його результатів. Розроблено класифікацію компонентів сучасного ландшафту типових регіонів платформної частини України (Українського щита (УЩ), Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ)) й особливостей їх відображення даними щодо ДЗЗ - геоіндикації кінематичних характеристик різнорангових диз'юнктивів і пов'язаних з ними полів деформацій. Для районів УЩ і ДДЗ побудовано уточнені структурно-тектонічні картосхеми масштабів 1:200 000 - 1:50 000. Установлено закономірності просторово-генетичного зв'язку пасток вуглеводнів у ДДЗ з вузлами перетину відроджених диз'юнктивів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробці методики інтерпретації аномального магнітного поля, побудові та тлумаченню різномасштабних трьохвимірних (3В) та еволюційних магнітних моделей земної кори з метою пізнання її глибинної будови, розвитку та прогнозування нафтогазоносності. Побудовані 3В магнітні моделі земної кори Східно-Європейської платформи (1:5 000 000), її південно-західної околиці (1:2 500 00), заходу Українського щита й Дніпровсько-Донецького авлакогену (1:500 000) та еволюційна магнітна модель території України свідчать про нерівномірний розподіл магнітних джерел в межах кори та циклічність їх формування. Запропоновано методику регіонального та локального прогнозування нафтогазоносності земної кори з використанням комплексу геомагнітних даних.

  Скачати повний текст

Описано модель прогнозування та розшуків джерел корінної алмазоносності з використанням системного аналізу із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій. Досліджено просторову зміну потужності літосфери Українського щита (УЩ) як петрологічної передумови алмазоносності, її зв'язок з хімізмом кристалічних порід фундаменту. Розкрито особливості будови земної кори УЩ, закономірності розвитку мантійно- та внутрішньокорових зон розломів, просторове положення та геологічну сутність різноглибинних неоднорідностей. Проаналізовано просторове розташування, ознаки та роль стовбурних зон мантійної і корової проникності, які є прообразом зон прихованих розломів та транспортними шляхами для кімберлітових і лампротеїтових розплавів. Визначено зони динамічного впливу глибинних розломів на різних глибинних рівнях кори та на еродованій поверхні фундаменту, просторове розташування площ, потенційно перспективних на корінну алмазоносність. Відзначено, що на УЩ в межах потенційно алмазоносних літосферних сегментів (Кіровоградський мегаблок) збереглись вулканічні апарати кімберлітового (лампроїтового) складу. Визначено перспективні щодо корінної алмазоносності ділянки УЩ. Доведено ендогенне походження Зеленогайської структури.

  Скачати повний текст

На підставі комплексних геолого-геофізичних досліджень встановлено особливості геологічної будови Приазовського геобока (ПГ) Українського щита (УЩ). Для вивчення тектоно-магматичних структур ПГ, що містять родовища багатьох корисних копалин, побудовано послідовний ряд 1D - 2D - 3D геофізичних моделей. Зазначено, що у даному випадку вхідною є одномірна модель, що оптимально відповідає усередненим спостереженим геополям, має внутрішню узгодженість між фізичними параметрами геологічного середовища і становить основу для побудови більш високоінформативних дво- і тривимірних моделей. За допомогою наступної, двомірної моделі, одержано додаткову інформацію про фізичні неоднорідності і особливості геологічної будови різних структурних елементів земної кори ПГ і побудовано регіональну і середньомасштабну 3D петрогустинні моделі. Встановлено, що верхня частина кори ПГ складена осадово-вулканогенними утвореннями, що змінені метаморфічними, метасоматичними процесами й інтрудовані тілами гранітів, діоритів, габро тощо. Виявлено, що з'єднання Середньопридніпровського геоблока (СГ) з ПГ відбувається за Оріхівсько-Павлоградським глибинним розломом (ОПГР) з загальним східним похило-східчастим падінням. У межах Західноприазовського блока (ЗБ) встановлено Обіточненський гранодіоритовий масив, що має складну геолого-геофізичну будову на різних глибинах у земній корі й у верхній мантії. Виділено Павлівсько-Володарський розлом, що відокремлює гранулітзеленокам'яний ЗБ з триверстовою будовою земної кори від переважно сублужного та одноверстового Східноприазовського блока (СБ).Встановлено речовинне наповненя і глибинну будову Тельманівської плутонічної кільцевої структури, що має мантійне закладення. За результатами крупномасштабного об'ємного моделювання вивчено морфологію й особливості речовинного складу Володарського і Кременівського сублужних масивів.

  Скачати повний текст