Підведено підсумки багаторічної роботи у центральній частині Українського щита, де виконані детальні дослідження теплового потоку. Виявлено ланцюжок аномалій, який проінтерпретовано, побудовані приповерхнева (0-6 км) та глибини (0-90 км) моделі кори та верхніх шарів мантії. Ці моделі були порівняні із існуючими даними сейсмології, гравіметрії, магнітометрії, ізотопії гелію та новітніх і сучасних рухів поверхні Землі. На основі цих робіт було висловлено гіпотезу про ендогенний режим Кіровоградського блоку - початкову стадію тектоно-магматичного процесу. Для підтвердження гіпотези проведено порівняння потужності кори у Кіровоградській зоні активізації та у найближчому визнаному рифті - Дніпровсько-Донецькій западині.

  Скачати повний текст

В дисертації підведено підсумки багаторічної роботи в Донецькому басейні, де виконані детальні дослідження теплового потоку. Встановлено фон та виявлено аномалії, які проінтерпретовано. Побудовано теплову модель кори та верхніх шарів мантії. Цю модель було порівняно із існуючими даними сейсмології, гравіметрії, магнітометрії, гідрогеохімії, ізотопії гелію та новітніх і сучасних рухів поверхні Землі. Розглянуто історію глибинних процесів та теплового поля регіону та проведено її зіставлення з реальними геологічними подіями, що зафіксовано в будові регіону. Зведено дані із стратиграфії, тектоніки, результати, отримані за допомогою петрографічних, мінералогічних та геохімічних методів. На підставі розгляду мінералогічного складу мантійних ксенолітів та геохімічного складу магматичних утворень доведено специфічність складу мантії напередодні герцинської активізації та виказано гіпотезу впливу складу мантії на можливість та протікання процесів активізації.

  Скачати повний текст