Наведено огляд сучасних уявлень про структурні особливості та класифікацію глинистих мінералів загалом і в евапоритових відкладах зокрема. Охарактеризовано розвиток поглядів на еволюцію хімічного складу океанічної води. Досліджено докази циклічних вікових змін її складу. Визначено результати досліджень пелітової фракції галогенних відкладів різновікових евапоритових басейнів України, які свідчать про залежність складу глинистих мінералів від стадії згущення розсолів та хімічного типу океанічної води на час формування евапоритів у кожному з басейнів. Встановлено закономірності вікових варіацій складу аутигенних глинистих мінералів евапоритових відкладів фанерозою. Показано, що евапорити, які формувалися на етапах існування океанічної води сульфатного типу відрізняються різноманітнішим мінеральним складом пелітової фракції нерозчинного залишку та наявністю високомагнезіальних мінералів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням дослідження дрібномасштабних динамічних процесів в океані на підставі результатів зондувань. Розглянуто метод диференціального підходу до спектрального складу тонких термохалинних неоднорідностей в океані, відповідно до формуючих механізмів. Показано, що сукупний аналіз спектрів температури, солоності і щільності дозволяє статистично виділити кількісні внески адвекції, внутрішніх хвиль і дводифузійної конвекції у відповідні тонкоструктурні дисперсії. Визначено параметри середнього спектру хвильових піднесень в океанському термохалоклині, а також у стометровому шарі чорноморських вод , розташованому нижче літнього мінімуму температури. Розраховано конкретні характеристики вертикального обміну, здійснюваного дрібномасштабними нелінійними хвилями і процесами подвійної дифузії. Розроблено методику можна застосувати у будь-яких масивах досить докладних даних зондувань різними CTD-зондами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано задачу відновлення спектрів поглинання монокультур планктону на підставі вимірів коефіцієнта яскравості концентрованих суспензій, а також задачу визначення біооптичних властивостей морської води за вимірюваним значенням спектрального коефіцієнта яскравості моря в інтервалі довжин хвиль від 340 до 700 нм. За методом роз'язання оберненої задачі для монокультур фітопланктону одержано оцінку спектральних показників поглинання самих клітин і комплексного показника заломлення речовини. У процесі розв'язання оберненої задачі біооптики моря розроблено нестатистичну чотирихпараметричну модель оптичних властивостей води, а також інтерполяційний алгритм, що підвищує стійкість розв'язків оберненої задачі. З використанням розробленого методу розв'язання оберненої задачі біооптики моря проведено вимірювання коефіцієнта яскравості в Чорному, Мармуровому та Середземному морях в інтервалі довжин хвиль 400 - 570 нм.

  Скачати повний текст

Досліджено складові теплового та водного балансів системи океан - атмосфера на базі супутникової та суднової інформації. Запропоновано метод розрахунку середньомісячних величин радіаційного балансу на поверхні океану на підставі супутникових вимірів на верхній межі атмосфери. Введено поняття ефективної хмарності, що характеризує крім загальної кількості хмар їх оптичну товщину. Уточнено коефіцієнт обміну у методі розрахунку турбулентних потоків явного та схованого тепла на межі розділу вода - повітря для Чорного моря та Світового океану. Запропоновано новий метод розрахунку атмосферних опадів на поверхні океану, що дозволяє за ефективною хмарністю та температурою поверхні океану, одержуваних на підставі супутникових вимірів, розрахувати кількість опадів. З використанням запропонованих методів розраховано складові теплового балансу окану й атмосфери та балансу прісної води на поверхні океанів. Складено атлас кліматичних величин цих параметрів. Одержано оцінки меридіального переносу тепла на поверхні океану й в атмосфері над ним, з урахуванням яких надлишок теплової енергії з Тихого й Індійського океанів перерозподіяється у Південний і Атлантичний океани у пропорції 3:1. Оцінено меридіональні переноси прісної води на поверхні океанів.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру та просторово-часові мінливості поля сірководню під впливом природних і антропогенних чинників, розраховано можливі зміни його концентрацій у Чорному морі. Зібрано, систематизовано та проанлізовано дані спостережень за 1891 - 2000рр., що дозволило застосувати класичний статистичний метод дослідження для аналізу мінливості поля концентрації сірководню на стандартних горизонтах. Доведено, що вміст сірководню в морі коливається з мінливістю, близькою до циклів сонячної активності (10,6, 20 і 30 років). Зроблено висновок, що запас сірководню в морі виріс за останні 40 років на 30 %, а інтесифікація його росту в 1976 - 1990 рр. пов'язана з природними й антропогенними чинниками. Виявлено тризональну просторову структуру поля сірководню (три сульфідні клини) з підвищеними вертикальними градієнтами в шарах 100 - 110, 130 - 170, 200 - 500 м. Отримано емпіричне рівняння вертикального розподілу концентрацій сірководню. З'ясовано, що вміст сірководню в шарі 100 - 1000 м добре корелює з температурою, солоністю, густиною води та її pH.

  Скачати повний текст

Вивчено роль різних фізичних процесів у формуванні тонкої термохалинної стратифікації у природних стратифікованих басейнах, а також оцінено їх внесок у дисипацію енергії та вертикальний обмін. Розглянуто кінематичний ефект внутрішніх хвиль, різноманітні вияви зсувної нестійкості стратифікованих потоків, придонне тертя, конвекцію у придонній зоні, спричинену геотермальним потоком тепла, а також процеси диференційно-дифузійної конвекції, гравітаційні течії, припливний апвелінг. Дані натурних вимірювань використано для дослідження відкритого океану та його прибережних зон, Чорного та Середземного морів. Виконано сумісний аналіз теоретичних моделей, побудованих до теперішнього часу для оцінки внеску обвалень у полі внутрішніх хвиль у дисипацію енергії та вертикальний обмін. Запропоновано межі застосовності для різних типів моделей. Відзначено, що результати дослідження можуть бути використані для вивчення кругообігів ряду хімічних речовин у водному стовпі Чорного моря, зокрема, обчислено швидкості хімічних реакцій, відомі раніше з точністю до двох - трьох порядків величини, а також характерний час оновлення для різних хімічних сполук.

  Скачати повний текст

Створено масив термохалинних полів Азовського моря для різних кліматичних умов і рівня антропогенного вилучення стоку рік, з оцінкою внеску різних видів мінливості в загальну дисперсію даних полів. Одержано нові уявлення про просторову та часову мінливість термохалинних характеристик для західної, найменш дослідженої частини Азовського моря. Визначено нові міжрічні тенденції змін компонентів водного балансу Азовського моря за багаторічний період як наслідок впливу природних та антропогенних чинників. Результати роботи застосовано для виконання прикладних досліджень з гідрометеорологічного забезпечення проектування технологічних платформ і для вирішення екологічних завдань на шельфі Азово-Чорноморського басейну.

  Скачати повний текст

Виявлено регіональні особливості термохалинної та гідролого-акустичної структури Чорного моря на основі нового статистично забезпеченого кліматичного масиву температури та солоності. Запропоновано схему сезонного циклу геострофічної циркуляції, модифіковано схему підрозподілу водних мас на базі об'ємного T,S-аналізу, визначено кількісні показники відносного внеску регіональних джерел утворення вод холодного проміжного шару та кліматичні характеристики звукових каналів, проведено районування гідролого-акустичної структури Чорного моря. Встановлено співвідношення основних видів часової мінливості термохалинної структури. Розроблено програмне забезпечення для роботи з океанологічними та гідрометеорологічними даними.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльну оцінку вірогідності методів дослідження хімічного складу розсолів індивідуальних флюїдних включень у галіті з метою реконструкції складу розсолів солеродних басейнів і океанічної води. Показано, що у об'ємі одного зерна галіту чи однієї седиментаційної структури містяться включення багатьох генетичних типів, що є потенційним джерелом помилок під час інтерпретації результатів дослідження розсолів цих включень. Зроблено висновок про значну поширеність процесу перевідкладення солей (сильвіну, галіту) на стадії седиментогенезу в евапоритових басейнах, що є надзвичайно важливим для встановлення їх походження (морського та континентального), зокрема за вмістом брому у галіті. Обгрунтовано кількісну модель вікових змін другого порядку у складі розсолів евапоритових басейнів і вод океану протягом пермського періоду.

  Скачати повний текст