На відтвореній моделі стресу описано зміни біоелектричної активності кори головного мозку та гіпокампа щурів. Визначено, що за умов експерименту за абсолютними та відносними показниками біоелектричної активності зазначених структур домінуючою була дельта-активність. Встановлено, що як за фізіологічних умов, так і за умов зооконфліктного стресу динаміка потужності усіх досліджуваних ритмів ЕКоГ та ЕГГ мала трифазний характер. Показано, що за умов стресової програми на початку та наприкінці дослідження абсолютна потужність біоелектричної активності усіх частотних діапазонів даних структур мозку мала вищі значення за аналогічні показники тварин контрольної групи. Одержані дані про динаміку біоелектричної активності кори головного мозку та гіпокампа на фоні стресу та модулювання синаптичної передачі аміназином, амітриптиліном і карбамазепіном вказують на те, що не зважаючи на механізми дії досліджених препаратів, спостерігалися синхронізуючі впливи, які можуть свідчити про гіпермедіацію, котра забезпечує процеси саморегуляції за умов стресу. Показано, що медикаментозна пряма чи опосередкована активація стрес-лімітувальної системи мозку щурів відбувається за рахунок гіпермедіації, яка призводить до підвищення концентрації медіатору в синаптичній щілині шляхом стимулювання синтетичної активності пресинаптичного нейрону, блокади зворотного захвату медіатора чи блокади його поглинання.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив емоційних стресів на структуру циклу неспання - сон у щурів у різні періоди онтогенезу. Показано, що в щурів 1-місячного віку структурна організація циклу неспання - сон, сформована під впливом гострого емоційного стресу, є стійкою до хронічної стрес-дії. Установлено, що в щурів 3-місячного віку ці процеси змінюються під впливом гострого емоційного стресу і є стійкими до хронічного стрес-впливу. У щурів 12-місячного віку зміни структури сну виявляються після гострого та хронічного стресів. У щурів 24-місячного віку сформована з віком структура циклу неспання - сон відображає стан стресу. У тварин усіх вікових груп стрес-впливи формують на електроенцефалограмі осередки судомної активності в щурів 1- та 3-місячного віку в гіпокампі та новій корі, 12-місячних щурів - у гіпокампі та гіпоталамусі, в 24-місячних тварин - у гіпокампі. Емоційні стреси призводять до артеріальної гіпертензії в щурів усіх вікових груп.

  Скачати повний текст

Висвітлено, що у щурів віком від 1,5 до 24 міс. відбувається підвищення активності глутатіонпероксидази та глутатіонтрансферази, а також NADР-залежних дегідрогеназ в постмітохондріальній фракції півкуль головного мозку. Доведено, що в мозку 1,5-місячних щурів рівень відновленості пулу глутатіону істотньо нижче, ніж у тварин старших вікових груп. З'ясовано, що під впливом 30-хвилинної іммобілізації в мозку щурів різного віку в неоднаковій мірі модулюється активність ферментів метаболізму глутатіону та змінюється стан його пулу. Наведено, що відмінності в прояві виникаючих зрушень відображають неоднаковий внесок відновленого глутатіону в захист мозку від його вільнорадикального ушкодження за стресу у тварин різного віку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто механізм дії нового класу антагоністів гліцинових рецепторів, гінкголідів. Виявлено основні характеристики взаємодії гінкголідів із гліциновим рецептором та досліджено специфіку їх дії як селективних каналоблокаторів гліцинового рецептора. На підставі даних електрофізіологічного скринінгу гінкголідових складових екстракту Ginkgo biloba зроблено припущення про існування всередині канальної пори гліцинового рецептора специфічного центру, чутливого до гінкголідів, як речовин певної хімічної будови. За результатами експериментів, здійснених із використанням обраного методичного підходу, зроблено висновки про специфічність дії нового блокатора гінкголіда В на канал гетеромерного гліцинового рецептора.

  Скачати повний текст

Досліджено біохімічні аспекти емоційного стресу. Вивчено динаміку змін енергетичного обміну й особливостей нейрогуморальних порушень за умов імунізації. Показано, що у разі емоційного стресу (ЕС) підвищується рівень певних гормонів крові, а саме: пролактину та вазопресину. За цього у корі головного мозку різко зростає концентрація лей-енкефаліну на тлі зниження вазопресину в гіпоталамусі. Спостережено зміну вмісту циклічних нуклеотидів та їх співвідношення у корі головного мозку. Всі ці процеси відбуваються на фоні дефіциту аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) та підвищення концентрації аденозиндифосфорної кислоти (АДФ). З'ясовано, що проведення імунізації у тварин призводить до вірогідного збільшення майже всіх досліджених гормонів у крові. За цього у корі головного мозку виявлено зниження циклічного гуанозинмонофосфату. За результатами дослідження тварин після відтворення ЕС на фоні імунізації показано, що рівень гормонів крові вазопресину, глюкагону й альдостерону підвищується на тлі зниження пролактину. За цього відбувається зростання рівня циклічних нуклеотидів на фоні підвищення концентрації АТФ і АДФ. Одержані фундаментальні дані уможливлюють з'ясування стану аденілової системи та гормональної регуляції у разі ЕС за умов імунізації.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми контролю цілеспрямованих моторних реакцій з блоку центральної нервової системи. Експерименти виконано з застосуванням відведення потенціалів дії поодиноких нейронів моторної кори мозку кішки та електроміограмної активності mm.biceps та triceps brachii, в процесі виконання цілеспрямованого інструментального руху в ліктьовому суглобі. Установлено, що нейрони моторної кори розряджалися з частотою, пропорційною зусиллю, що розвивається м'язом, чи зміні швидкості цього зусилля. Визначено, що частота імпульсації пірамідних нейронів практично не залежала від поточного значення суглобного кута. Показано, що нове стаціонарне значення суглобового кута встановлюється протягом часу, що відповідає динамічній фазі активності моторної кори. Стаціонарна фаза моторної команди не несе в собі ніякої інформації про значення встановлюваного суглобного кута. Виявлено невелику кількість нейронів, імпульсні характеристики яких змінюються тільки в моменти початку та припинення руху. На підставі одержаних даних зроблено висновок, що під час реалізації даних рухів і утриманні цільового положення в механічній активності м'язів присутні складові, не керовані моторною командою. Одержані дані підтверджують припущення про здійснення центрального контролю цілеспрямованих рухів на підставі динамічних змін керуючих сигналів, певним чином скоординованих у часі, стаціонарна ж фаза таких сигналів є лише одним з ряду чиників, що визначають рівноважне цільове положення суглоба.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження квантових властивостей синаптичного вивільнення ГАМК за умов локальної електричної стимуляції пресинаптичних закінчень нейронів кори головного мозку. З використанням біномального й автокореляційного методів у процесі математичного аналізу мультипікових амплітудних гістограм викликаних гальмівних постсинаптичних струмів виявлено, що оцінений рівень одиничного квантового вивільнення за умов реєстрації спонтанних мініатюрних гальмівних струмів збігається з одержаним квантовим періодом. Встановлено, що у разі стимуляції поодинокої пресинаптичної терміналі в гальмівному синапсі кори головного мозку лінійне збільшення інтенсивності амплітуди стимуляції сприяє нелінійній (дзвоноподібній) зміні величини вивільненого нейромедіатора. З'ясовано, що різний рівень деполяризації поодинокої пресинаптичної терміналі не змінює величину кванта вивільнення нейромедіатора, за даних умов змінюється лише величина середнього квантового вмісту. На підставі одержаних даних обгрунтовано припущення щодо адекватності математичної моделі опису вивільнення медіатора як багатоквантового процесу в гальмівних синапсах кори головного мозку.

  Скачати повний текст

Описано явище посттетанічної депресії ГАМКергічної синаптичної передачі. Вперше показано наявність двох різних за кінетикою компонентів посттетанічної депресії, виявлено істотний внесок пресинаптичних механізмів до швидшого з них. Встановлено можливість виявлення гетерогенності ГАМКергічних синаптичних зв'язків за допомогою тривалої тетанічної стимуляції. З'ясовано, що тетанічна стимуляція спричиняє посттетанічну депресію (ПТД) у 55 % досліджуваних пар нейронів та посттетанічну потенціацію (ПТП) у 45 % синаптичних зв'язків. Зазначено, що за умови наявності ПТП у синаптичних зв'язках ймовірність вивільнення медіатора з пресинаптичних нервових закінчень значно менша, ніж в синапсах, в яких спостерігається ПТД. Вперше для нейронних мереж гіпокампа показано гомеостатичні зміни ГАМКергічної синаптичної передачі.

  Скачати повний текст

Показано, що у культурі гіпокампа експресуються ванілоїдні рецептори I та II типу. З застосуванням методики single-cell Real-time полімеразної ланцюгової реакції (PCR) доведено, що у культивованих нейронах гіпокампа рівень матричної РНК (мРНК) ванілоїдного рецептора I типу є значно вищим, ніж мРНК ванілоїдного рецептора II типу. На підставі аналізу експресії цих рецепторів показано, що в ГАМК-ергічних нейронах експресія ванілоїдного рецептора I типу значно вища, ніж експресія ванілоїдного рецептора II типу, а експресія цих рецепторів у глутаматергічних нейронах не відрізняється. Наведено дані нейротоксичного впливу капсаїцину на нейрони гіпокампа. За цього відносна кількість клітин з некротичними ознаами майже не змінювалась. З використанням конфокальної мікроскопії показано, що капсаїцин призводить до зниження конфокальної мікроскопії мітохондріального потенціалу, а капсазепін нівелює цей ефект. На підставі одержаних даних з'ясовано, що цитотоксична дія капсацину взаємопов'язана зі зміною мітохондріального потенціалу й опосередковується активацією ванілоїдних рецепторів I типу. З використанням електрофізіологічної методики "patch-clamp" досліджено спонтанні гальмівні постсинаптичні струми. У разі прикладання капсаїцину (10 мкМ) відбувалось зменшення частоти (на 70 %) й амплітуди (на 80 %) спонтанних гальмівних постсинаптичних струмів, за аплікації капсаїцину (10 мкМ) і подальшого додавання капсазепіну (25 мкМ) збільшувалась частота спонтанних гальмівних постсинаптичних струмів, взаємопов'язане з блокуванням ефекту капсаїцину капсазепіном.

  Скачати повний текст

Досліджено типи електричної активності гальмівних і збуджувальних нейронів у культурі гіпокампу, кінетичних характеристик постсинаптичних струмів, спричинених різними типами електричної активності пресинаптичних нейронів. З'ясовано наявність і локалізацію різних типів потенціалзалежних калієвих каналів, які забезпечують здатність нейрона генерувати серії потенціалів з різною частотою, а також наявність модулювальних білків у нейронах з різними типами електричної активності. З використанням культури з низькою щільністю нейронів розглянуто взаємодію окремих пар синаптично зв'язаних нервових клітин та виявлено взаємозв'язок кінетичних параметрів постсинаптичних струмів і специфічних характеристик пресинаптичних нейронів. Показано присутність у культурі двох груп гальмівних ГАМК-ергічних нейронів, які відрізняються за типом електричної активності. Установлено, що пресинаптична клітина не тільки зумовлює виникнення постсинаптичного струму, визначає його амплітудні характеристики, а також здатна деякою мірою впливати на його кінетику. Показано, що параметри серій потенціалів дії з низькою частотою відрізняються у гальмівних і збуджувальних нейронів. Зазначено, що ці нейрони експресують різні типи потенціалзалежних калієвих каналів, які забезпечують здатність нейрона генерувати серії потенціалів дії низькочастотно. У гальмівних і збуджувальних нейронів також відрізняються механізми, які зумовлюють здатність клітин генерувати потенціали дії з низькою частотою.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено вплив на нервові клітини равлика та поведінкову активність щурів нових N-уроноїлпохідних амінокислот. Вперше вивчено особливості поведінки щурів в серії експериментальних моделей стресу за системного введення зазначених сполук.

  Скачати повний текст

У дослідах на ненаркотизованих кішках у стані неспання за використання методів позаклітинного відведення імпульсної активності та реєстрації масової електричної активності виявлено, що за спокійного розслабленого стану тварини ФІА норадренергічних-нейтронів блактина пляма більшою мірою взаємозв'язана з розвитком альфа-ритму в електроенцефалограмі (ЕЕГ), а веротонінергічні-нейрони ядра шва переважають у більш тісному взаємозв'язку з бета-ритмом ЕЕГ. Одержані в результаті дослідження факти свідчать про активну участь амінергічних систем у формуванні індивідуального патерну ЕЕГ потенціалів. Показано, що введення бемітилу сприяє зміні частоти генерації імпульсної активності моноамінергічних-систем мозку, що проявляється у масовій електричній активності головного мозку. Виявлено, що результатом введення бемітилу per os у дозі 50 мг/кг є пребудова кореляційних взаємозв'язків між досліджуваними показниками.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив кальцієвих депо ендоплазматичного ретикулуму на короткочасну пластичність гальмівної синаптичної передачі між культивованими нейронами гіпокампу щура. З використанням методик електричної позаклітинної стимуляції нервового волокна та поодинокого синаптичного закінчення у комбінації з фіксацією мембранного потенціалу, а також швидкою локальною суперфузією проаналізовано характеристики постсинаптичних струмів і пластичність за парної стимуляції. Розглянуто популяції культивованих нейронів гіпокампу новонароджених щурів та показано наявність двох груп клітин, для яких характерні різні види пластичності за парної стимуляції - депресія та полегшення. Доведено, що спустошення ретикулярних кальцієвих депо пригнічує не тільки амплітуду ГАМК-ергічних постсинаптичних струмів, а й регулює силу короткочасної синаптичної пластичності, але не змінює якісно її характеру та не впливає на кінетичні характеристики гальмівних струмів. Вивчено залежності параметрів ГАМК-ергічних струмів за парної стимуляції поодинокої пресинаптичної терміналі від амплітуди стимулювальної напруги та зовнішньоклітинної концентрації іонів кальцію. Зроблено висновок, що пре- та постсинаптичні кальцієві депо ендоплазматичного ретикулуму можуть відігравати суттєву роль у регуляції спричинених гальмівних постсинаптичних струмів.

  Скачати повний текст

Вивчено потенціал-керовані калієві канали, притаманні ГАМК-ергічним культивованим інтернейронам гіпокампа. З використанням електрофізіологічних методик фіксації струму та потенціалу у конфігурації "ціла клітина", парної реєстрації від синаптично зв'язаних клітин і електричної стимуляції аксону та методик імуноцитохімічного забарвлення і зворотньої транскрипції з полімеразною ланцюговою реакцією досліджено специфічні підтипи калієвих каналів, властиві інтернейронам гіпокампа, внесок цих каналів в інтегральний калієвий струм інтернейронів, а також їх участь у регуляції гальмівної синаптичної передачі. Показано, що головна роль у формуванні інтегрального калієвого струму культивованих інтернейронів гіпокампа належить струму, що не має інактивації. Показано незначний внесок в інтегральний калієвий струм каналів Kv2-, Kv3- і Kv4-родин. Показано наявність Kv7-каналів на сомі і на аксонах гальмівних інтернейронів, а також їх здатність впливати на мембранні потенціали та функціональний стан клітини. Зроблено висновок про головну роль каналів Kv7-родини у формуванні калієвого струму соми інтернейронів у відповідь на деполяризацію і про здатність цих каналів модулювати ГАМК-ергічну синаптичну передачу.

  Скачати повний текст

У ході дослідження порівняно групи постсинаптичних рецепторів, які беруть участь у генерації ранньої та пізньої стадій синаптичної відповіді на стимуляції пресинаптичних ГАМК-ергічних нейронів культури гіпокампа короткими серіями (5-20 стимулів з частотою 2-1000 Гц). Показано, що за аплікації селективного блокатора ГАМК рецепторів пікротоксину, синаптичні рецептори блокуються значно швидше, якщо блокування супроводжується їх активацією. Після прикладання 100 мкМ пікротоксину та блокування синаптичних рецепторів у ході низькочастотної стимуляції синапса, початкова фаза відповіді нейрона на серію стимулів з частотою 50 Гц пригнічується в середньому в 1,8 раза більше, ніж його кінцева фаза (після 20-ти стимулів). Групи рецепторів, які генерують ранню та пізню стадії ГПСС, викликаних серіями стимулів, істотно відрізняються. Показано, що описані групи рецепторів не відрізняються своїм субодиничним складом, принаймі, в половині синапсів. Встановлено, що неоднорідність десенситизації рецепторів може відігравати певну роль у виявленому розподілі рецепторів на групи. На комп'ютерній моделі ГАМК синапса показано, що неоднорідність десенситизації рецепторів може виникати внаслідок неоднорідності розташування ГАМК рецепторів відносно зон виділення медіатора.

  Скачати повний текст