Установлено, що застосування ефективної ресурсо- й енергозберігаючої технології та апаратури у виробництві етилбензолу і кумолу методом суміщеного алкілування бензолу етилен-пропіленовими фракціями в присутності хлориду алюмінію дозволяє підняти техніко-економічні показники цього виробництва на рівень сучасних досягнень. Розроблено нову абсорбційно-десорбційну апаратуру очистки етилен-пропіленових фракцій методом фізичної абсорбції трибутилфосфатом. Розроблено нову реакційну апаратуру суміщеного алкілування бензолу очищеними етилен-пропіленовими фракціями в присутності хлориду алюмінію. Створено науково обгрунтовані методи їх розрахунку, конструювання і проектування. Здійснено розробку, випробування та промислове упровадження запропонованих апаратів і технологічних установок.

  Скачати повний текст

Розроблено технології з використання біологічно очищених стічних вод коксохімічного виробництва для підживлення систем оборотного охолоджувального водопостачання. Запропоновано метод запобігання карбонатним відкладенням, заснований на конкуруванні біологічних процесів нітрифікації в оборотних системах за лужність оборотної води з процесами накипоутворення. Новедено рекомендації й алгоритм розрахунку усіх якісних і кількісних характеристик використання біологічно очищених стічних вод для підживлення систем оборотного водопостачання. Визначено економічну ефективність використання біологічно очищених стічних вод для підживлення систем оборотного водопостачання ВАТ "Ясинівський коксохімічний завод".

  Скачати повний текст

Висвітлено питання захисту водного басейну. Розроблено ефективний метод очищення стічних вод, що базується на дії електричних мікророзрядів. Досліджено процес мікродугової деструції хімічних сполук коксохімічних стоків на модельних і реальних розчинах у разі впливу змінної напруги. Запропоновано та досліджено способи інтенсифікації мікродугового розряду. Теоретично аргументовано, підтверджено розрахунками та експериментально спосіб підвищення ефективності мікродугової деструкції хімічних сполук стічних вод в імпульсному режимі введення електричної потужності. Отримано технологічні характеристики й умови ефективного режиму обробки води. Розроблено дослідно-промисловий реактор мікродугового знешкодження стічних вод. Показано можливість глибокого очищення стічних вод від фенолів, масел, інших органічних сполук і роданідів. Розглянуто варіанти використання методу в схемах очищення стічних вод коксохімічного виробництва.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено та розроблено замкнені системи оборотного водопостачання коксохімічних виробництв. Висвітлено спосіб підготовки (кондиціонування) стічних вод коксохімічного виробництва для подальшого використання в замкнених системах оборотного водопостачання коксохімічних заводів, який складається з реагентної обробки, механічного й адсорбційного фільтрування та стабілізаційної обробки. Визначено закономірності реагентної обробки та вплив основних технологічних параметрів (швидкості фільтрування, доз реагентів) на якість оброблених стічних вод. Досліджено кінетику та визначено константи сорбції органічних домішок стічних вод коксохімічних виробництв на гідроксидах алюмінію та заліза, основні параметри доочищення за допомогою активованого вугілля. Для визначення механізму процесів кондиціонування використано положення хімічної термодинаміки. Розроблено схему та конструкції окремих вузлів установки кондиціонування.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексну технологію знешкодження екологічно-небезпечних рідких відходів коксохімічних виробництв (КВ). Проаналізовано особливості проходження процесів нейтралізації та біологічної очистки даних відходів. Доведено ефективність застосування нейтралізації як першої стадії знешкодження рідких токсичних відходів (РТВ) для зниження надзвичайно високих концентрацій аміаку, фенолів, піридину, солевмісту в РТВ, а також ефективність застосування біологічної доочистки для видалення амонію як другої стадії комплексної технології. Досліджено динаміку вмісту основних забруднювальних речовин та осадження продуктів реакцій залежно від зміни pH. Встановлено Anammox-процес в активних мулах очисних споруд України. Визначено оптимальні технологічні умови проходження даного процесу в РТВ КВ та ефективність його застосування для очистки РТВ від амонію. Доведено, що використання текстурованого волокнистого носія "ВІЯ" інтенсифікує Anammox-процес.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано вплив роздавлюючих навантажень на міцнісні характеристики коксу. Розроблено нову методику визначення термічної стійкості коксів. Показано співвідношення розробленого показника індексу роздавлювання зі стандартними методиками визначення якості коксу. Розроблено прогнозні рівняння, що дозволяють на базі показників якості вихідної шихти, умов підготовки та режиму коксування прогнозувати міцнісні характеристики одержуваних коксів. Розроблено й апробовано заходи та технологічні прийоми, що дозволяють одержати кокси з поліпшеними прогностичними характеристиками.

  Скачати повний текст

Досліджено, що переважну долю у виробництві займає смола низького ступеня піролізованості. Вивчено можливі напрями модифікації властивостей в'яжучих пеків з метою нарощення вмісту високомолекулярних фракцій групового складу. Розроблено технологію термообробки пеку в присутності сульфату амонію для модернізації діючих установок з виробництва електродних пеків. Визначено технологію виробництва модифікуючої домішки на базі сульфованої антраценової фракції. Встановлено дослідницьку методику з визначення об'ємної частки мезофази в електродних пеках. Розглянуто технологію модифікації електродного пеку на базі низькопіролізованої кам'яновугільної смоли.

  Скачати повний текст

Досліджено, що переважну долю у виробництві займає смола низького ступеня піролізованості. Вивчено можливі напрями модифікації властивостей в'яжучих пеків з метою нарощення вмісту високомолекулярних фракцій групового складу. Розроблено технологію термообробки пеку в присутності сульфату амонію для модернізації діючих установок з виробництва електродних пеків. Визначено технологію виробництва модифікуючої домішки на базі сульфованої антраценової фракції. Встановлено дослідницьку методику з визначення об'ємної частки мезофази в електродних пеках. Розглянуто технологію модифікації електродного пеку на базі низькопіролізованої кам'яновугільної смоли.

  Скачати повний текст

Сформульовано нові положення щодо факту - добра коксівна здатність за обмеженої спікливості зумовлюється наявністю у структурі низьковідновленого вугілля відносно стабільних киснево(азот)вміщувальних фрагментів, розпад яких під час коксування супроводжується створенням поздовжнього та поперечного зшиття вуглецевих сіток, які зміцнюють структуру коксу. Сформульовано нові положення щодо різних механізмів перетворення надмолекулярної структури вугілля у процесі коксування, а саме: площинного у добре спікливого відновленого та об'ємного - у обмежено спікливого низьковідновленого вугілля. Науково обгрунтовано доцільність зарахування вугілля шахти "Красноармійська-Західна N1" дло марки КЖ генетичного типу "а" щодо відновленості. Розроблено та рекомендовано для промислового використання марочні склади шихт, які містять тільки низьковідновлене вугілля Донбасу, а також шихт на підставі вугілля шахти КЗ-1, що містить вугільні компоненти, імпортовані з Росії, США, Австралії.

  Скачати повний текст

Сформульовано та кількісно описано основні закономірності метаморфізму як природного процесу, що формує хімічний і енергетичний потенціали палива, а також кінетичні моделі вуглефікації твердого палива, які забезпечують можливість науково-обгрунтованого вибору вугілля для складання шихти з метою одержання хімічних продуктів заданого складу. Визначено температурно-часові інтервали утворення основних первинних продуктів піролізу вугілля різного ступеня метаморфізу. З'ясовано, що рідкі продукти піролізу пластмас різних типів впливають на макроструктуру ОМВ і, тим самим, змінюють вихід і склад первинних продуктів коксування вугільних шихт. Експериментально показано, що парогазові хімічні продукти (ПГП) після утворення рухаються на "гарячу" та "холодну" сторони від пластичного шару. Обгрунтовано гіпотезу про вертикальний рух у завантаженні газоподібної фази, що утворюється і установлено переважну роль розпеченої "шапки" коксового пирога у вторинному піролізі. Для збільшення виходу та збереження первинного складу ПГП рекомендовано: екранування чи охолодження зводу камери коксування з метою зниження рівня радіаційного теплопереносу; зменшення часу перебування ПГП у підсклепінному просторі за рахунок збільшення висоти завантаження з урахуванням величини його усадки та зниження тиску на виході з камери, а також застосування декількох газозбірників; зменшення часу перебування з одночасним зниженням температури у підсклепінному просторі шляхом організації рециклу зворотного коксового газу; зниження рівня обігріву та встановлення оптимального розподілу температур за висотою камери; роздільний відбір основних ПГП з застосуванням не менше двох газозбірників. Сформульовано теоретичні представлення про механізм усадочних явищ, розроблено математичну модель обігріву промислової коксової печі для розрахунку температурних полів у завантаженні, що дозволяє визначити схему роздільного відбору різних ПГП. У межах системного підходу до аналізу коксохімічного виробництва розроблено метод розрахунку буферних систем для ефективної стабілізації параметрів технологічних потоків і, як наслідок виходу та складу хімічних продуктів коксування вугільних шихт.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємодію фенолів і піридинових основ з ароматичними вуглеводнями. Експериментально розкрито механізм міжмолекулярної взаємодії між фенолами, піридиновими основами й ароматичними вуглеводнями в складній фізико-хімічній системі кам'яновугільної смоли (КВС). Запропоновано мольне відношення вмісту нафталіну до суми монометилнафталінів як критерій піролізованості КВС, який відбиває взаємозв'язок всього комплексу технологічних факторів, що визначають вихід, склад і властивості смоли високотемпературного коксування. Як критерій міри складності молекул, якісної храктеристики поліядерних ароматичних сполук КВС надано ентропію інформації (інформаційну ємність). Вивчено залежність входу та складу дистиляту від температури та кратності випару КВС і виділених з неї фракцій та енергетичну взаємодію компонентів КВС, завдяки чому розроблено технологію процесу багатоколонного фракціонування. Багатоколонне фракціонування з багаступінчатим випарюванням сировини забезпечує подачу на кожну ступінь поділу менш структуровану сировину та перехід її до екстремального стану. До основи схеми комплексної переробки важких пекових дистилятів (піренової фракції у разі багатоколонного фракціонування) з виділенням флуорантену, пірену та хризену високої чистоти закладено два технологічних прийоми: атмосферно-вакуумну ректифікацію на стадії одержання концентрованих цільових фракцій і перекристалізація з селективних розчинників на стадії вилучення чистих продуктів з відповідних фракцій.

  Скачати повний текст

Розроблено та реалізовано наукові принципи складання вугільних сумішей з участю вуглевмісних активаторів, коксування яких забезпечує виробництво вуглецевих відновників поліпшеної якості з використанням частини не повністю завантаженого пічного фонду коксохімічних заводів України. Досліджено поведінку вибраних за даними критеріями гранульованих відходів флотації та рядового довгополум'яного вугілля у сумішах зі спікливим вугіллям та встановлено, що органомінеральний характер обумовлює взаємодію вуглевмісного активатора з реакційно здатними фрагментами термічних перетворень активатора та вугілля. Показано, що одним з проявів даної взаємодії є інтенсифікація поліконденсаційних процесів. З'ясовано технологічне призначення та раціональну масову долю активатора у складі сировинної бази виробництва вуглецевого відновника з підвищеною реакційною здатністю та питомим електроопором. Розроблено марочні склади (%) основного (30 Г, 55 Ж, 15 вуглезамісного активатора) та резервного (55 Г, 35 Ж, 10 вуглевмісного активатора) варіантів сировинної бази. Показано, що схема "ДШ" забезпечує раціональне сполучення гранулометричного складу, середньозваженої крупності, насипної густини та спікливості шихти з вуглевмісним активатором. На підставі результатів випробувань дослідними плавками у печі Таммана виявлено ряд переваг нових вуглецевих відновників у порівнянні з коксовим горішком, зокрема встановлено підвищення реакційної та відновлювальної задтності та питомого електроопору. Показано, що використання промислового вуглецевого відновника замість коксового горішка у виробництві сілікомарганцю на Нікопольському заводі феросплавів забезпечило стабілізацію процесу плавки, підвищення вилучення марганцю на 1 - 1,5 % і кремнію на 1,5 - 2 %, а також зниження витрат електроенергії на 10 - 30 кВт. год. на одну тонну сплаву.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та технологічні засади одержання полімерної сірки з натрію тіосульфату - відходу промислового виробництва. Виявлено технологічні закономірності процесів одержання полімерної сірки. З'ясовано, що полімерна сірка, одержана з відхідних розчинів натрію тіосульфату за фізико-хімічними характеристиками не поступається полімерній сірці торгівельної марки "Krystex". Встановлено, що полімеризований хінгідрон, який знаходиться у відхідному розчні, за кислотного розкладу натрію тіосульфату стабілізує макромолекули полімерної сірки, що позитивно впливає на її якість. Виявлено вплив компонентів розчинів хінгідронного та содо-миш'якового методів очистки, а також температури, співвідношення реагентів на якість та вихід полімерної сірки. Встановлено, що натрій тіоцианат, який міститься у відхідних тіосульфатних розчинах, за кислотного розкладу утворює з нітратною та хлоридною кислотами сполуки, які в подальшому відділити від полімерної сірки практично неможливо, що обумовлює необхідність проведення його попереднього відділення. Виявлено, що найбільш ефективним методом розділення є кристалізаційний. Встановлено, що в процесі вулканізації каучуку полімерною сіркою, одержаною кислотним розкладом тіосульфатних розчинів, які містять полімеризований хінгідрон, утворююється високоякісна гума. Визначено технологічні режими процесів одержання полімерної сірки кислотним розкладом відхідних тіосульфатних розчниів промислового виробництва нітратною та хлоридною кислотами. Розроблено технологічні схеми даних процесів, показано їх економічну ефективність.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи оптимізації реакційної здатності коксу на базі удосконалення сировинної бази та технології коксування. Теоретично й експериментально обгрунтовано умови проведення випробування, що забезпечують скорочення тривалості та підвищення точності вимірювання реакційної здатності та термомеханічних властивостей коксу. Виконано метрологічну атестацію удосконаленої методики та апаратури. Встановлено, що під час випробування згідно з методами "NSC" та УХІНу газифікація коксу протікає в дифузійному режимі як і в доменній печі. Встановлено, що механізм руйнування коксу полягає, переважно, у стиранні поверхневих шарів, ослаблених дією термічних і хімічних чинників. На підставі аналізу даних моделей сформульовано практичні рекомендації щодо сировинної бази, що включає донецьке та імпортоване вуглля. Наведено пропозиції щодо застосування розроблених методики та моделей якості коксу під час формування сировинної бази виробництва коксу на Авдіївському, Запорізькому та Маріупольському КХЗ. Встановлено, що економічний ефект використання розробленої методики за умов ВАТ "Маркохім" та ВАТ МК "Азовсталь" складає 1,565 млн грн. Виявлено, що стоншення помелу, збільшення щільності шихти, введення до її складу обмаслюючих домішок, механічний тиск, підвищення ступеня готовності та застосування "сухого" гасіння коксу супроводжуються зниженням реакційної здатності та збільшенням термомеханічної міцності коксу. З'ясовано, що використання у складі шихти домішок (коксового дрібняку, високозольного промпродукту збагачення вугілля, червоного шламу), що не спікаються, супроводжується підвищенням реакційної здатності та зниженням термомеханічної міцності коксу.

  Скачати повний текст

Розроблено метод оцінювання рівня технічного стану стикувальних вузлів коксових батарей. Досліджено питання щодо прогнозування їх довговічності на стадії проектування. Для оцінювання надійності стикувальних вузлів запропоновано критерії порушення функціонування та герметичності. За методами теорії подібностій аналізу розмірностей комплексні критерії враховують параметри технічного стану вузлів, а також функції, що відображають ступінь впливу експлуатаційних і конструктивних чинників на процес розгерметизації та втрати функціональних властивостей стикувальними елементами. Розроблено математичну модель напружено-деформованого та температурного стану стикувальних вузлів, на базі якої визначено межові значення критеріальних функцій для кожного елементу та з'єднання стикувальних вузлів, за яких є гарантованою безвідмовна робота елементів. Визначено періоди безвідмовної роботи елементів даних вузлів. Розроблено рекомендації щодо проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а також технічні рішення стосовно підвищення надійності придверної зони коксових печей.

  Скачати повний текст

Визначено параметри технологічних режимів одержання плівкоутворювальної основи для протикорозійних композицій через термічну полімеризацію інден-кумаронової фракції коксохімічних виробництв без виділення інден-кумаронової смоли. Встановлено співвідношення компонентів протикорозійних матеріалів, розроблених з використанням плівкоутворювальної основи, пластифікаторів, наповнювачів та інгібіторів, що забезпечують збільшення терміну служби захисних покрить в агресивних середовищах. Обгрунтовано критерій відмови вторинного захисту, що встановлює граничне значення вологонасичення будівельних конструкцій з бетону та цегли, забезпечує можливість розрахункового визначення терміну служби захисних покрить. Доведено можливість нанесення протикорозійних матеріалів товщиною не більше 100 мкм.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розвитку наукових основ забезпечення надійності роботи машин, агрегатів та обладнання виробничого комплексу з переробки твердих вуглецевих матеріалів у камерних печах на підставі системного підходу. Розроблено узагальнені математичні моделі надійності перспективних виробничих комплексів переробки твердих вуглецевих спікливих матеріалів у камерних печах. Встановлено закономірності зміни параметрів надійності. Розроблено математичні моделі утворення тріщин у кладці коксових печей, напружено-деформованого стану робочої маси, а також алгоритм розрахунку агрегатів безперервної дії для термічної переробки попередньо спресованих вуглецевих матеріалів.

  Скачати повний текст