Визначено та кількісно охарактеризовано рівні вільних амінокислот (АК) крові у здорових дітей та дітей з ознаками метаболічних захворювань (МЗ) у популяції Харківщини. Визначено умови проведення аналізу вільних АК крові, зокрема підготовки зразків для дослідження, хроматографічне розподілення й аналіз одержаних даних. Вивчено фенотипові особливості з урахуванням вмісту вільних АК крові у дітей з клінічними ознаками МЗ. Виявлено спадкові порушення обміну амінокислот (СПО АК) у дітей, родини яких звернулися за медико-генетичною допомогою до Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру. Показано можливість раннього діагностування СПО АК з використанням клініко-біохімічного підходу. Розроблено та впроваджено систему такого підходу в дігностиці СПО АК, що дозволило збільшити кількість верифікованих нозологічних одиниць. На підгрунті комплексного оцінювання клінічних і біохімічних показників установлено фенотипові особливості у дітей з підвищеним рівнем певних АК крові, а саме: глютамінової кислоти; гліцину, аланіну, проліну. Установлено особливості фенотипу дітей з СПО АК.

  Скачати повний текст

Досліджено генетичні і молекулярні основи двох ектодермальних захворювань - синдрому іхтіозу та передчасного народження й ізольованої дисплазії нігтів. Визначено три нові мутації гена FATP4, асоційовані з синдромом іхтіозу та передчасного народження: p.G35X, p.V477D та p.R504H. Виявлено дві вже відомі мутації цього гена: p.C168X, p.Q300R. Обстежені пацієнти є компаунд-гетерозиготами або гомозиготами за нонсенс-мутацією p.C168X. На підставі відсутності кореляцій між природою даних мутацій і патологічним фенотипом з'ясовано, що міссенс-мутації мають вплив на функціонування FATP4, подібний до ефектів нонсенс-мутацій. Встановлено, що ізольована дисплазія нігтів викликається мутаціями гена FZD6: нонсенс мутацією p.E584X і міссенс-мутацію p.R511C, причому перша поєднана з тяжкими ураженнями нігтів, а друга викликає більш легку форму дисплазії нігтів. У пацієнтів спостерігаються розлади регуляції кількох FZD6-залежних метаболічних шляхів, які необхідні для правильного формування, розвитку та регенерації нігтів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено генетико-демографічну структуру луганської популяції. Визначено спрямованість генетико-демографічних процесів у Луганську. Розраховано коефіцієнти шлюбної асортативності (А) та поліхорічний показник шлюбного зв'язку (К). Здійснено генетичний розподіл луганської популяції за національністю, місцем народження та професією. Із використанням моделі ізоляції відстанню Малеко для оцінки рівня інбридингу визначено генетичні параметри міграції. Виявлено, що протягом 1960 - 1990 рр., ізоляція відстанню (b) в луганській популяції була відносно стабільною, а в 2000 р. даний показник знизився в 2,5 рази, що може вплинути на рівень гетерозиготності популяції. Проведено порівняльне дослідження генетико-демографічних показників батьків у групі новонароджених з вродженими вадами розвитку та спадковою патологією та в групі здорових дітей. На прикладі населення Луганська показано залежність вродженої та спадкової патології у новонароджених з генетично значущими демографічними ознаками батьків. Виявлено, що факторами підвищеного ризику щодо вродженої та спадкової патології новонароджених Луганська є наявність батька дальнього мігранта, його приналежність до не слав'янської національності та низький рівень освіти батьків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено молекулярно-генетичну природу фенілкетонурії (ФКУ) в Україні. Проаналізовано 140 різних мутацій гена фенілаланінгідроксилази (ФАГ). Ідентифіковано 11 різних мутацій та встановлено, що мажорною для популяції України є мутація R408W, частота зустрічальності якої у групі хворих на ФКУ становить 57 %. Інші 10 мутацій зустрічаються з частотою від 0,5 до 3,7 %. Доведено, що мутація R408W зчеплена з мінігаплотипом VNTR03 / STR238, що вказує на одноподійне виникнення та балто-слов'янське походження даної мутації в Україні. Показано асоціацію мажорної мутації різної природи гена ФАГ на формування клінічного фенотипу за умов ризвитку ФКУ. Розроблено стратегію використання прямого аналізу мутацій гена ФАГ, а також проаналізовано зчеплення мутантного гена з STR- та VNTR-поліморфними маркерами з метою пренатальної діагностики ФКУ.

  Скачати повний текст

Визначено клінічний і біохімічний поліморфізм, встановлено широту плейотропної дії генів у разі синдрому Елерса - Данлоса (СЕД) у регіоні дослідження з метою підвищення ефективності його діагностики, розробки адекватної терапії та профілактики. Вперше використано принципи сучасної клінічної протеогеноміки - одночасне вивчення клінічних, біохімічних і молекулярно-генетичних характеристик СЕД у реальному масштабі часу. Визначено частоту синдромальних форм сполучнотканинної дисплазії у регіоні обстеження, встановлено критерії підтвердження діагнозу нових варіантів СЕД. Описано клініко-біохімічні характеристики варіантів СЕД, які не включені в існуючу класифікацію. Досліджено динаміку основних показників обміну сполучної тканини у разі СЕД, зіставлено клінічні та біохімічні фенотипи для адекватної диференційної діагностики й обгрунтування напрямків патогенетичного лікування та профілактики даної патології.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив антигенів головного комплексу гістосумісності у взаємодії з іншими факторами на схильність до формування анеуплоїдного потомства людини. На підставі імуногенетичного обстеження 231 людини доведено, що на формування анеуплоїдного потомства людини вагомий вплив мають: наявність у батьків А10, В40, В41, В51 антигенів І-го класу й алелі DQA1*0301 гена DQA1 ІІ-го класу HLA-системи; порушення функції щитовидної залози, зокрема, аутоімунний тиреоїдит; звичне невиношування вагітності в анамнезі. Встановлено, що антигени В40 і В51 одночасно є маркерами схильності до порушень функції щитовидної залози, а наявність антигена В51 і алелі DQA1*0301 може розглядатися як фактор ризику до аутоімунного тиреоїду. На підставі отриманих результатів розроблено підходи до формування груп ризику для пренатальної діагностики хромосомної патології.

  Скачати повний текст

За результатами обстежень 2196 осіб доведено, що на формування природженої хромосомної патології у потомстві людини вагомий вплив мають: наявність у батьків A10, B40, D41, D51 антигенів HLA I класу, алель QA1*0301 гена DQA1 LA II класу та порушення функції щитовидної залози аутоімунного характеру, особливо у матерів, а фенотипічні прояви моногенного спадкового захворювання муковісцитозу залежать від особливостей розподілу алелей гена DQA1 головного комплексу гістосумісності. З'ясовано важливу роль інтерферонової системи матері у підтримці та розвитку вагітності в нормі, а підвищені показники спонтанного інтерферону у сироватці крові та амніотичній рідині вагітної жінки є одним з критеріїв природжених вад розвитку плода. Рекомендовано у разі формування груп ризику для пренатальної діагностики хромосомної патології враховувати імуногенетичні особливості подружніх пар у комплексі з ендокринним моніторингом та обстеженням інтерферонового статусу, а для вибору коректних схем лікування пацієнтів, хворих на муковісцитоз, обов'язковим є молекулярно-генетичне обстеження гена ТРБМ у комплексі з дослідженнями генів-модифікаторів, зокрема DQA1-гена.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему підвищення ефективності функціонування медико-генетичної консультації за рахунок введення в практику обстеження пацієнтів нових методів та алгоритмів прогнозування виникнення та діагностики вроджених вад розвитку та генетичних відхилень. Вперше запропоновано комплекс математичних моделей та інформаційну технологію для розв'язання задач ранньої диференціальної діагностики вроджених вад розвитку та генетичних відхилень. Проведено структуризацію та визначено функціональний склад системи підтримки прийняття рішень (СППР) лікаря-генетика, до якої включено підсистеми, які реалізують усі етапи процесу обстеження пацієнта. Досліджено джерела негативного впливу зовнішнього середовища на материнський організм і плід. Розроблено модель оцінювання негативного впливу забруднення повітряного басейну викидами промислових підприємств та автотранспорту на організм людини. На підставі вивчення кількісного та якісного складу викидів встановлено коефіцієнт небезпеки підприємства, а також узагальнений коефіцієнт шкідливості їх впливу на людину. Для реалізації діагностичного алгоритму запропоновано метод головних компонент. Як засіб опису взаємної залежності симптомів використано кореляційні матриці нозологічних форм. Запропоновано використовувати методику аналізу власних значень кореляційних матриць "зразків" захворювань і вектора обстеження пацієнта для їх опису за допомогою меншого числа прихованих внутрішніх чинників за умови збереження основної інформативності. Для пошуку власних значень кореляційних матриць запропоновано використовувати нейронну мережу, що працює на основі правила навчання Хебба та дозволяє істотно прискорити обчислювальний процес і скоротити об'єм оброблюваних даних. На підставі вивчення результатів моделювання роботи системи виявлено достатньо високу імовірність постановки правильного діагнозу за умови скорочення об'єму оброблюваних даних і часу обробки. Наведено рекомендації щодо використання результатів наукового дослідження у процесі підготовки майбутніх лікарів для інформаційної підтримки діагностичного процесу й оцінювання екологічного стану міста.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку генетичних змін у дітей різних груп дитячого населення Івано-Франківської області за 1989 - 2002 рр. за позитивними та негативними індикаторами їх здоров'я, а також показниками функціонального стану геному, мікроядерного тесту, частотою хромосомних аберацій і асоціацій акроцентричних хромосом у соматичних клітинах дітей. Впроваджено новий тест-об'єкт - трансгенні лінії Arbidopsis thaliana BAR Bin AR/RPD3-9 та N1DC4 no. 651 pMEX/SIR2-3, які у поєднанні з класичним Allium cepa дали змогу об'єктивно відобразити гено- та цитотоксичність довкілля, зумовлену хімічними та радіаційними чинниками. Проаналізовано ефективність профілактики вживання фолієвої кислоти та природних адаптогенів за показниками функціонального стану геному вагітних (зниження мікроядерного індексу та кількості морфологічно змінених ядер відповідно у 1,2 та 1,4 рази у порівнянні з контролем).

  Скачати повний текст

Розроблено цілісну концепцію пренатального генетичного скринінгу на основі уніфікації лабораторних стандартів, створення єдиних діагностичних критеріїв і системи контролю якості кожного етапу допологового обстеження. Обчислено нормативні значення біохімічних маркерів першого та другого триместрів залежно від гестаційного терміну, аналітичного методу та тест-систем, представлених в Україні. Показано найбільшу специфічність зниження РЛРР-Л у першому триместрі для виявлення хромосомної патології та можливість використання даного маркера у прогнозуванні акушерських ускладнень, сумарна частота яких, у тому числі тяжкість прееклампсії, зворотно корелювала з рівнем РАРР-А. За даними статистичного моделювання та мета-аналізу доведено, що ранжирована стратегія пренатального скринінгу, яка базується на оцінці біохімічних та ультразвукових маркерів першого триместру й обстеженні у другому триместрі лише вагітних з проміжним ризиком, є найбільш оптимальною за критерієм співвідношення ступеня виявлення патології (94,1 %) та числа хибно-позитивних результатів (1,2 %). Розроблено трирівневу систему контролю пренатального генетичного скринінгу, засновану на принципах стандартизації кожного етапу обстеження, внутрішньому та зовнішньому моніторингу результатів. Обгрунтовано конкретні практичні заходи щодо організації ефективної пренатальної діагностики в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано значення медико-генетичного консультування в системі генетичного моніторингу. Проаналізовано вроджену та спадкову патологію серед сімей, яким надано медико-генетичне консультування протягом 1999 - 2002 рр., визначено рівень сегрегаційної та мутаційної компоненти. Виявлено чинники ризику формування вродженої патології серед новонароджених, самовільних викиднів, неплідних шлюбів (вік подружжя, його хронічні інфекційні та екстрагенітальні захворювання, професійні шкідливості, шкідливі звички). Наголошено на необхідності медико-генетичного консультування всіх вагітних жінок та подружніх пар з питань планування вагітності. Показано, що для верифікації діагнозу та лікування патології у роботі лікаря-генетика необхідна етапність. Розроблено систему збору та обробки інформації для прогнозування генетичних процесів серед населення.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми - визначення закономірностей реалізації впливу іонізуючого випромінювання на спадкові структури соматичних клітин людини з плином часу й обгрунтування нових підходів для формування "груп ризику" серед осіб з різними формами хромосомної нестабільності на підставі вдосконалення існуючих методів оцінки стабільності геному. Запропоновано нові підходи та розроблено відповідні модельні системи, які дозволяють виявити й оцінити "немішеневі" цитогенетичні ефекти у віддалені строки після опромінення людини. Досліджено модифікуючий вплив іонізуючого випромінювання в широкому діапазоні доз на генетично детерміновану індивідуальну чутливість людини до мутагенної дії. Встановлено особливості перебігу радіаційно-індукованого соматичного хромосомного мутагенезу у людини з плином часу.

  Скачати повний текст

Визначено шляхи оптимізації ранньої лабораторної генетичної верифікації діагнозу в осіб з підозрою на синдром сегментних анеусомій (ССА). Показано, що встановлення діагнозу ускладнено гетерогенністю клінічних ознак і цитогенетичних характеристик. З використанням стандартного цитогенетичного методу попередній клінічний діагноз ССА підтверджено у 8,97 % пацієнтів, а у разі застосування високочутливого методу - у 3,85 % пацієнтів. Загальна інформативність цитогенетичних методів становила 12,82 %. Інформативність FISH-методу становила 78,2 %. Комплексне застосування цитогенетичних методів дозволило верифікувати діагноз у 93,6 % пацієнтів з підозрою на ССА. На підставі одержаних даних розроблено алгоритм генетичного обстеження пацієнтів з підозрою на ССА.

  Скачати повний текст

Уперше проведено популяційно-генетичний аналіз населення м. Євпаторії. Вивчено зв'язок між поширеністю спадкових захворювань і популяційними процесами, що складають їх основу. Виявлено несприятливий характер генетико-демографічних процесів у популяції м. Євпаторії, про що свідчать зниження чисельності, шлюбності, народжуваності, збільшення смертності. Зроблено висновок про зниження адаптивності популяції. Проаналізовано структуру природженої патології серед новонароджених м. Євпаторії за 2003 - 2006 рр. Вивчено репродуктивну характеристику населення міста. Встановлено, що міжетнічні індекси відбору більш виражені, ніж генераційні та соціальні. В Євпаторійській популяції зафіксовано явище репродуктивної компенсації. На підставі аналізу шлюбної структури обстеженої популяцїї виявлено позитивну шлюбну асортативність. Вивчено показники шлюбної міграції: дані якісної, кількісної та просторово-географічної характеристик.

  Скачати повний текст

Вперше визначено рівні нормальної глюкоцереброзидазної та хітотриозидазної активності для населення України. Встановлено сумарні частоти мажорних алелей, знайдених в українських пацієнтів із хворобою Гоше. На підставі результатів біохімічних досліджень виявлено, що хітотриозидазна активність є надійним маркером для підтвердження діагнозу хвороби Гоше навіть у разі достатньо високої залишкової активності глюкоцереброзидази. Показано неможливість використання біохімічних методів для встановлення гетерозиготного носійства ХГ. Результати біохімічного обстеження у більшості випадків підтверджено молекулярно-генетичними методами. Проведено скринінг мажорних мутацій у гені GBA серед 27-ми пацієнтів з 26-ти родин. Визначено поширення мажорних мутацій N37OS та L44P у гені глюкоцереброзидази серед української популяції пацієнтів з хворобою Гоше. Встановлено, що сумарна частота мажорних мутацій у гені GBA у групі пацієнтів з ХГ складає майже 58 %, водночас як середня по європейським країнам - 65,1 %. Проаналізовано генотип-фенотипової кореляції у пацієнтів з хворобою Гоше. Розроблено та впроваджено у практику новий спосіб діагностики хвороби Гоше. Запропоновано алгоритм лабораторного обстеження для проведення верифікації діагнозу хвороби Гоше за допомогою малозатратних і високоінформативних біохімічних методів, який має велике практичне значення для проведення ретро- та проспективного медико-генетичного консультування обтяжених даною патологією родин. Новий алгоритм впроваджено у практику в медико-генетичному центрі УДСЛ "ОХМАТДИТ".

  Скачати повний текст

Охарактеризовано структуру мітохондріального генофонду населення України за даними поліморфізму нуклеотидних послідовностей гіперваріабельного сегмента (ГВС) I контрольного регіону та кодувальної області мітохондріальної ДНК (мтДНК). Розраховано показники генетичного різноманіття мтДНК. Визначено частоти гаплогруп і філогенетичні відносини гаплотипів мтДНК у популяційній вибірці та вибірці пацієнтів з клінічно встановленою мітохондріальною патологією. Одержано детальну характеристику мітохондріальних маркерів у сучасній українській популяції, висвітлено еволюційні процеси у контексті слов'янських народів і популяцій Європи. Оцінено вплив популяційних поліморфізмів. У вибірці пацієнтів визначено додаткові поліморфізми (генетичний фон) у галогрупах U5, T і X, які на тлі їх основних мотивів можуть відігравати певну роль у прояві мітохондріальних захворювань. Результати дослідження є першими систематизованими даними стосовно етногенезу населення України, одержаними на підставі вивчення поліморфізму ГВС I контрольного регіону та кодувальної області мтДНК, за якими доведено існування генетичних особливостей мтДНК у сучасних українських популяціях і обгрунтовано потребу їх врахування для ефективного прогнозування, діагностування та профілактики моногенної та мультифакторної патології, асоційованої з функціональною недостатністю мітохондрій.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано генетичний вантаж популяції Прикарпаття у вигляді моногенних та хромосомних синдромів, виявлено переважання аутосомно-рецесивної патології серед інших моногенних захворювань. Наведено частоти, нозологічний спектр, тенденції щодо природжених вад розвитку (ПВР) в дітей раннього віку на Івано-Франківщині за 11 років. Відзначено більшу сумарну частоту ПВР чотирьох модельних груп (природжені вади серця, множинні ПВР, аномалії центральної нервової системи, хвороба Дауна) в районах з найбільш несприятливими факторами зовнішнього середовища. Детально викладено клініко-генетичні характеристики найбільш актуальних і перспективних для вивчення моногенних захворювань муковісцидозу (МВ) та фенілкетонурії. Запропоновано схему діагностичного алгоритму для ранньої діагностики МВ, а також регіональну програму заходів щодо покращання медико-соціальної допомоги сім'ям, які мають хворих на природжені та спадкові захворювання.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні розроблено діагностичну методику аналізу найбільш розповсюджених мутацій гена CFTR (муковісцидоз) з використанням методу алель-специфічної ПЛР. Створено прототип тест-системи для прямого ДНК аналізу носійства делеції 7-го екзону гена SMN1 (спінальна м'язова атрофія) з використанням кількісної ПЛР у реальному часі. Із використанням денатуруючого градієнтного гель-електрофорезу вперше в Україні розроблено прототип тест-системи для скринінгу кодувальної послідовності гена РАН (фенілкетонурія). Вперше було створено банк референсних зразків ДНК з мутаціями delF508,W1282X, R117H, 621+1G>T, 2143delT (ген CFTR), зразків з 1-єю, 2-ма копіями 7-го екзону гена SMN1 та гомозиготною делецією 7-го екзону гена SMN1, мутацій R408W, Y414C, P281L, R158Q, R252W, R261Q, IVS2+19T>C, p:F55>Lfs, N61K, R1UX, R297H, A300S, S349P, S350Y, IVS1066-UG>A, IVS1066-3OT, L385L, 1VS12-35C>T, V245V, Y414C (ген РАН), які є невід'ємною складовою тест-систем для ДНК діагностики муковісцидозу, спінальної м'язової атрофії та фенілкетонурії.

  Скачати повний текст