Здійснено клініко-психопатологічну характеристику непсихотичних афективних розладів у хворих на епілепсію у міжприступний період та розроблено принципи їх профілактики та реабілітації хворих на підставі даних комплексних обстежень 107-ми осіб обох статей віком 18 - 45 років з встановленим діагнозом епілепсія, у яких в інтеріктальному періоді було виявлено афективні розлади. Установлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних і клініко-психопатологічних факторів, які провокують розвиток афективних порушень у зазначених хворих. Залежно від етіопатогенетичних факторів виділено варіанти афективних розладів у хворих на епілепсію: нозогенні, психогенні, спричинені прийомом протиепілептичних препаратів. Установлено, що в обстежених хворих наявні депресивні розлади, афективні реакції, дисфорії й обсесивно-фобічні порушення. За цього депресивні розлади містять тужливі, адинамічні, іпохондричні, тривожні компоненти та депресії з деперсоналізаційними порушеннями. Розроблено патогенетично обгрунтовану комплексну систему психотерапевтичної допомоги за афективних розладів у хворих на епілепсію.

  Скачати повний текст

На основі вивчення 107 хворих на епілепсію з різноманітними депресивними станами виділена їхня клінічна систематика. Визначені прояви суіцідальної активності при кожному з різновидів депресій. Виявлена залежність ефективності різноманітних антидепресантів (амітриптіліна та ніаламіда) після їх одноразового прийому та курсового лікування від клінічних ознак, психологічних особливостей хворих, латералізації епілептичної поразки мозку і динаміки обміну серотонина. Запропоновано комплексне, патогенетично орієнтоване лікування депресій на основі клініко-нейрофізіологічного та біохімічного прогнозу терапевтичної ефективності нормотиміків.

  Скачати повний текст

Проведено клініко-типологічну систематику епілептиформних розладів та їх відмінність від еліптичних внаслідок хронічної алкогольної інтоксикації. Виявлено значущість біологічних чинників у їх формуванні. На основі порівняльного вивчення клінічних, електроенцефалографічних і нейропсихологічних характеристик вдосконалено діагностику епілептиформних та епілептичних розладів у разі хронічної алкогольної інтоксикації. Встановлено позитивну дію раннього призначення карбамазепіну у випадку даної інтоксикації з епілептиформними розладами та перевагу комбінованого (протиепілептичного і протиалкогольного) лікувального комплексу у терапії хворих на епілепсію, ускладнену зазначеною інтоксикацією. Значну увагу приділено критеріям терапевтичного та соціального прогнозотитхів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Представлено теоретичне узагальнення результатів вивчення клініко-неврологічних, біохімічних та інструментальних особливостей генералізованої та парціальної епілепсії, поєднаної з нейроендокринною патологією. Визначено шляхи поліпшення діагностичних патогенетично обгрунтованих терапевтичних і профілактичних заходів щодо лікування даної категорії пацієнтів. На підставі результатів клініко-неврологічного дослідження встановлено високу частоту нейроендокринної патології, яка супроводжується розвитком синдрому вегетативної дистонії. Виявлено, що переважним проявом нейроендокринної дисфункції є гормональний дисбаланс у гіпофізарно-тестикулярній, гіпофізарно-оваріальній і гіпофізарно-тиреоїдній системах. Визначено кореляційну залежність між ступенем порушення гормонального гомеостазу та частотою епілептичних нападів і тривалістю захворювання. На підставі виявлених патогенетичних механізмів епілептичних і вегетативних порушень обгрунтовано показання щодо призначення препаратів 1,4-бензодіазепінів хворим на генералізовану епілепсію, що супроводжується розвитком нейроендокринної дисфункції.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано зв'язок з особливостями електролітного, енергетичного обмінів і ВРО ліпідів варіантів клінічного перебігу ПЕС в УЛНА на ЧАЕС. Встановлено, що несприятливий розвиток ПЕС супроводжується виснаженням запасів АТФ, АДФ, активацією процесів ВРО ліпідів, значним дисбалансом вмісту натрію та калію. Виявлено, що в УЛНА на ЧАЕС з ПЕС переважають судомні фокальні, генералізовані та супутні синдроми - прогресивної вегетативної недостатності та психоорганічний. За даними нейровізуалізаційних методів (МРТ) підтверджено наявність прогресуючого атрофічно-дегенеративного процесу у мозковій тканині переважно лобково-скроневих ділянок і лікворних шляхах у разі ПЕС в УЛНА на ЧАЕС. Доведено клінічну доцільність тривалого застосування комбінації антиконвульсантів та антиоксидантів у разі ПЕС в УЛНА на ЧАЕС.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості біоелектрогенезу та клінічної симптоматики захворювання, уточнено характер структурних, лікворо- та гемодинамічних змін у хворих на епілепсію залежно від перебігу та тривалості захворювання. Вперше проведено дослідження стану перекисного окиснення ліпідів методом біохемілюмінісценції спонтанної та індукованої залізом і перекисом водню, визначено показники ліпідного обміну залежно від тяжкості та етіології захворювання. Показано, що епілептичні напади супроводжуються активацією вільно-радикального окиснення ліпідів, тобто розвитком оксидантного стресу як важливого фактора посилення епілептизації головного мозку. Уперше виявлено взаємозв'язок між клінічними, структурними, метаболічними та гемодинамічними змінами у хворих на епілепсію з тоніко-клонічним характером нападів, проведено аналіз виявлених порушень. На підставі вивчення патогенетичних механізмів епілептичних порушень розроблено практичні рекомендації щодо лікування та профілактики захворювання.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне вивчення стану надсегментарної вегетативної нервової системи, церебральної та біоелектричної реактивності у хворих з симптоматичною локально обумовленою епілепсією, яке дозволило визначити роль та значення цих змін у патогенезі епілепсії. На підставі детального дослідження надсегментарної вегетативної нервової системи даного контингенту хворих у періоді між нападами дозволило виявити дисбаланс взаємодії симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи з істотним впливом останньої, котра визначає динаміку цереброваскулярної реактивності. Розроблено критерії прогнозу клінічної декомпенсації та прогнозування нападів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено життєвий шлях хворих на епілепсію за допомогою автобіографічного методу. Співставлено способи подолання стресових ситуацій, пов'язаних з хворобою, типом нападів, що дозволило розв'язати проблеми детермінації стратегій подолання стресових ситуацій хворими на епідемію. Розглянуто роль соціальної підтримки як фактора, який дозволяє зменшити травмуючий вплив хвороби.

  Скачати повний текст

Виявлено групу ризику та структуру черепно-мозкової травми (ЧМТ), що виникла внаслідок епілептичного нападу. Встановлено, що групу ризику у виникненні ЧМТ склали хворі з генералізованими судомними нападами, хронічним алкоголізмом та вперше діагностованою епілепсією. В структурі ЧМТ, внаслідок епілептичних нападів, переважали струс головного мозку, забій головного мозку легкого ступеня та субдуральна гематома. Висвітлено особливості клінічної картини, неврологічного статусу та додаткових методів дослідження у цієї категорії хворих. Обгрунтовано ефективність використання леветирацетаму у хворих із вперше діагностованою епілепсією у вигляді монотерапії та в комплексному лікуванні хворих із ЧМТ, під час чого спостерігалась добра реакція організму на препарат, зниження підвищеної судомної активності на електроенцефалографію, зменшення порушень в емоційно-психічній сфері.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На базі комплексного вивчення стану енергетичного обміну встановлено важливу роль порушень енергетичного обміну в епілогенезі. Пригнічення енергетичного обміну значно посилюється у випадку декомпенсації захворювання, що супроводжується активізацією вільно-радикального окиснення ліпідів, розвитком оксидантного стресу - важливого фактора посилення епілептизації головного мозку. Показано провідну роль пригнічення енергетичного обміну в розвитку епілептичної енцефалопатії. Встановлено взаємозв'язок біоенергетичних змін зі змінами стану артеріальної та венозної гемодинаміки. Висвітлено особливості впливу різних антиконвульсантів на стан енергетичного обміну. Обгрунтовано ефективність і доцільність терапії, спрямованої на активацію енергетичного обміну, для патогенетичного додаткового лікування епілепсії.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного клінічного, електроенцефалографічного, нейровізуалізаційного обстеження й анкетування 150-ти хворих на епілепсію (Е) за допомогою "Опитувальника якості життя при епілепсії-89" і "Методики для психологічноі діагностики типів відношення до хвороби". За цього хворі, які знаходились на стаціонарному лікуванні, мали гірші показники якості життя (ЯЖ) у порівнянні з амбулаторними пацієнтами. Установлено, що хворі на Е статистично вірогідно мають сенситивний тип відношення до хвороби (ТВХ) у порівнянні з контрольною групою, тобто соромляться свого захворювання, намагаються його приховати, що свідчить про значну стигматизацію таких хворих. З'ясовано, що ЯЖ і ТВХ не залежать від статі хворого, етіології захворювання, віку пацієнта, в якому почалась хвороба. Кращі показники ЯЖ і ТВХ з мінімальним рівнем дезадаптації відзначено у хворих середнього віку (30 - 44 роки), які мають вищий рівень освіти, відсутність інвалідності, лікуються, застосуючи нові протиепілептичні препарати (ПЕП), не одружені, мають рідкі генералізовані напади. Низькі показники ЯЖ і формування дезадаптивних ТВХ мають місце у хворих, що перебувають у шлюбі, віком до 30-ти і старші 45-ти років, які мають часті парціальні напади з вторинною генералізацією, тривалий перебіг хвороби, лікуються старими ПЕП, одержали середню освіту, мають інвалідність.

  Скачати повний текст