Теоретично обгрунтовано фенотипічні відмінності психоемоційних станів та їх динаміку за умов емоційного стресу та фармакологічних дій. Установлено, що психоемоційний стан досліджених тварин у контролі різний. На підстві порівняння числових значень досліджених показників поведінки виділено групи з різними рівнями тривожності, поведінкової активності та депресивності. Показано, що емоційний стрес специфічним чином модифікує поведінку експериментальних щурів з початковими низькими, середніми та високими поведінковими індексами. З'ясовано що соціальна ізоляція вірогідно частіше у порівнянні з іммобілізацією індукує розвиток депресивно-подібного стану, що має прояв у зниженні рухової та дослідної активності та збільшенні часу іммобілізації в тесті Порсорта. Вперше показано, що вибіркове посилення активності моноамінергічних систем мозку шляхом введення L-триптофану та депренілу у певних випадках збільшує рівень депресивності тварин з початковим високим значенням цього показника. Встановлено, що вибіркова фармакологічна стимуляція моноамінергічних систем має різний, часто протилежний, вплив на рівень тривожності та поведінкової активності щурів. спостережуваних змін. Установлено, що зміни психоемоційного профілю підгруп щурів з низькими, середніми та високими поведінковими індексами на тлі вибіркового фармакологічного посилення або стримування активності моноамінергічних систем мозку збігаються за спрямованістю та вираженням з певними змінами, що виникають на тлі емоційних стресових дій. Це доводить про спільність нейрохімічної природи порушень поведінки, спричинених стресом, що призводять до формування депресивно-подібного стану, та припускає попередній аналіз фенотипічних відмінностей поведінки у разі прогнозування фармакологічних ефектів психотропних препаратів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення диференціальної діагностики тривожних і депресивних розладів, яка кардинально впливає на терапевтичну тактику й прогноз, а також має економічне значення. На основі комплексного аналізу, закономірностей формування, клініко-психопатологічної та феноменологічної структури встановлено зв'язок клініко-психопатологічних даних і даних аналітично орієнтованої діагностики у разі тривожних і депресивних розладів. Розроблено й обгрунтовано метод аналітично орієнтованої диференціальної діагностики та прогнозу тривоги і депресії, що дозволить підвищити якість діагностики й уточнити прогноз цих станів. Оцінено ефективність методу комплексної клініко-психопатологічної та клініко-аналітичної диференціальної діагностики афективних розладів.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення структури та клініко-психопатологічних особливостей формування аутодеструктивної поведінки осіб похилого віку з органічним депресивним розладом (ОДР) удосконалено ранню діагностику та тактику психотерапевтичної та медикаментозної корекції цих патологічних станів. Запропоновано новий підхід, зокрема, розроблено інтегративний комплекс психотерапії та медикаментозного забезпечення (антидепресантами групи СІЗЗС), адаптованих для категорії хворих з ОДР. Ефективність лікувального комплексу підтверджено клініко-катамнестично. Обгрунтовано рекомендації стосовно терапевтичної корекції та профілактики аутоагресії за депресивних розладів на тлі церебрального атеросклерозу за умов психіатричного стаціонару та психоневрологічного диспансеру.

  Скачати повний текст

Здійснено клініко-психопатологічну характеристику непсихотичних афективних розладів у хворих на епілепсію у міжприступний період та розроблено принципи їх профілактики та реабілітації хворих на підставі даних комплексних обстежень 107-ми осіб обох статей віком 18 - 45 років з встановленим діагнозом епілепсія, у яких в інтеріктальному періоді було виявлено афективні розлади. Установлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних і клініко-психопатологічних факторів, які провокують розвиток афективних порушень у зазначених хворих. Залежно від етіопатогенетичних факторів виділено варіанти афективних розладів у хворих на епілепсію: нозогенні, психогенні, спричинені прийомом протиепілептичних препаратів. Установлено, що в обстежених хворих наявні депресивні розлади, афективні реакції, дисфорії й обсесивно-фобічні порушення. За цього депресивні розлади містять тужливі, адинамічні, іпохондричні, тривожні компоненти та депресії з деперсоналізаційними порушеннями. Розроблено патогенетично обгрунтовану комплексну систему психотерапевтичної допомоги за афективних розладів у хворих на епілепсію.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням комплексу клініко-психопатологічних, загальноклінічних, патопсихологічних і статистичних методів вивчено клінічну структуру депресивних розладів у пацієнтів первинної ланки загальномедичної допомоги, особливості цих розладів залежно від виду соматичної патології, ефективність різних терапевтичних підходів до лікування депресивних розладів у цієї групи пацієнтів. Виділено основні види депресивних розладів у амбулаторних соматичних пацієнтів: нозогенію, циклотимію, дистимію та судинну депресію. Відзначено, що їх рання діагностика на базі розроблених рекомендацій сприятиме підвищенню рівня надання комплексної медичної допомоги на догоспітальному етапі, розробці оптимальних комплексів лікувально-профілактичних заходів для попередження медичних і соціальних ускладнень коморбідної депресії, підвищення якості життя цих хворих.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне клінічне і психодіагностичне обстеження хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з порушеннями сексуальної функції. Проведено порівняльне дослідження особливостей емоційних розладів залежно від форми соматичного захворювання. Вивчено клінічну структуру сучасних форм емоційних розладів у хворих на ІХС з порушеннями сексуальної функції, виділено патопсихологічні механізми формування афективної симптоматики. Вперше показано неоднорідність емоційних розладів за формою переважаючих порушень психічної сфери. Встановлено співвідношення тривожної та депресивної симптоматики у структурі сполучених емоційно-афективних розладів і визначено ступінь їх взаємного обтяження. Розкрито роль індивідуально-типологічних особливостей і розладів емоційно-афективної сфери у формуванні клінічної синдромології у хворих на ІХС з порушеннями сексуальної функції. Розроблено концептуальні підходи до побудови патогенетично обгрунтованої системи психотерапевтичної корекції для лікування хворих на ІХС з порушеннями сексуальної функції.

  Скачати повний текст

Проведено епідеміологічне дослідження суїцидальної поведінки у загальній популяції Полтавської області за період 1957 - 2004 рр. Досліджено особливості впливу цирканнуальної ритміки та геліогеофізичних факторів на частоту самогубств і суїцидальних спроб, переглянуто та уточнено роль соціально-демографічних і біологічних факторів у формуванні та реалізації суїцидальної поведінки. На підставі комплексного вивчення поведінки 123-х пацієнтів, які здійснили суїцидальну спробу та знаходились на обстеженні та лікуванні в психіатричному стаціонарі, визначено клініко-психопатологічні, психологічні та біоритмологічні особливості суїцидальної поведінки. Встановлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів залежно від провідного психопатологічного синдрому, ступеня серйозності суїцидальної спроби, психологічних характеристик пацієнтів. Визначено критерії суїцидального ризику та суїцидального рецидиву, на підставі яких розроблено систему корекції та профілактики суїцидальної поведінки з урахуванням індивідуального біоритмологічного статусу та сезонності.

  Скачати повний текст

Проведено епідеміологічне дослідження захворюваності на маніакальні розлади у Полтавській області за період 1967 - 2000 рр. Вивчено особливості впливу циркануальної ритміки та геологеофізичних факторів на частоту виникнення та загострень маніакальних розладів. Проаналізовано значущість соціально-демографічних і біологічних факторів у формуванні та перебігу зазначеної афективної патології. На підставі результатів комплексного дослідження 117-ти хворих з маніакальною симптоматикою, які знаходились на обстеженні та лікуванні у психіатричному стаціонарі, визначено клініко-психопатологічні, патопсихологічні та біоритмологічні особливості хворих на манії. Установлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів залежно від клініко-синдромальної форми манії, етіології, патопсихологічних характеристик пацієнтів. Розроблено систему лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію та запобігання загострень маніакальних розладів, з використанням препаратів вальпроєвої кислоти на засадах хронотерапії та хронопрофілактики.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику та розроблено оптимальні підходи до диференційованої психофармакотерапії депресивних розладів у чоловіків літнього віку з використанням антидепресантів останніх поколінь. Виявлено три основні клінічні варіанти органічного депресивного розладу у цих чоловіків: загальмований (37,9 %), ажитований (16,4 %), тривожний (45,7 %). У всіх хворих виявлено значну соматичну обтяженість та високий рівень особистісної тривожності. Установлено діагностичні можливості стандартних оціночних шкал для виявлення органічного депресивного розладу у пацієнтів літнього віку. Доведено, що за показником переносимості найбільш сприятливими для дослідженої категорії хворих є антидепресанти класу селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну та селективних інгібіторів зворотного захвату норадреналіну.

  Скачати повний текст

Установлено й описано взаємозв'язки між клініко-етологічними особивостями та сексуальними дисфункціями у жінок з невротичними й ендогенними депресіями. Наведено теоретичне обгрунтування та нові вирішення завдань діагностики та диференційної діагностики ефективних розладів у жінок, поєднаних з сексуальними дисфункціями на базі комплексного підходу, за якого є доцільним застосування психопатологічного та психодіагностичного методів, а також клініко-етологічну діагностики та системно-структурного аналізів сексуального здоров'я. Розроблено диференеційні терапевтично-реабілітаційні підходи для жінок з афективними розладами, поєднані з сексуальними дисфункціями, які передбачають використання індивідуалізованих психофармакологічних і психотерапевтичних програм, проведення корекції сексуальних порушень пари з урахуванням клініко-етологічних характеристик. Ефективність реабілітаційної програми підтверджено результатами клініко-катамнестичних досліджень: якістю та тривалістю ремісії та високими показниками реадаптації пацієнток.

  Скачати повний текст

Дисертація містить теоретичні розробки та практичні рекомендації з оптимізації психофармакотерапії антидепресантами. Досліджені питання адекватної оцінки клінічних проявів у хворих на депресивні розлади у динаміці фармакотерапії амітриптиліном і флуоксетіном, виявлені специфічні клінічні та нейрофізіологічні оцінкові критерії. Описані імовірні клініко-нейрофізіологічні моделі для хворих на депресію з різним ступенем та швидкістю редукції клінічної симптоматики у відповідь на курсове призначення антидепресантів та надані рекомендації для підвищення ефективності тимоаналептичної терапії. Результати дослідження є основою для індивідуалізації лікувальних заходів, створення прогностичних систем і реабілітаційних програм та дозволяють оптимізувати фармакотерапію антидепресантами.

  Скачати повний текст

Розкрито причину широкої розповсюдженості депресії у разі хвороби Паркінсона (ХП), яка полягає в особливостях її феноменології з високою часткою апатичної симптоматики. Одержано дані щодо патогенетичної та клінічної гетерогенності депресивних і тривожних розладів у хворих на ХП. Методом магнітно-резонансної спектроскопії (MPC) на підставі визначення співвідношень основних метаболітів мозку (NAA, Cho, CR) доведено залучення певних регіонів мозку в патологічний процес за тривожних і депресивних станів у хворих на ХП, що висвітлює патогенетичні особливості депресії будь-якого походження з залученням в патологічний процес певних структур мозку, які створюють так зване "депресивне коло". Використання методу транс краніальної сонографії (ТКС) дозволило підтвердити вірність запропонованої патогенетичної концепції в підходах до розуміння наявності особливого варіанту депресії у разі ХП. Виділено мотиваційні порушення, які в літературі позначаються як апатія, визначено їх коморбідність з іншими нейропсихіатричними проявами та роль в прогресуванні ХП і розвитку деменції. Розкрито патогенетичні особливості мотиваційних порушень у разі ХП, які полягають в наявності когнітивного дефіциту й ангедонії у разі ХП. Доведено існування окремих варіантів ХП, що вимагає диференційного підходу до лікування та визначення прогнозу.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу та прогностичного оцінювання клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей жінок з депресивними розладами (ДР) на тлі інволюції науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено у практику охорони здоров'я систему їх психокорекції. Установлено, що у клінічній структурі ДР у жінок інволюційного віку превалюючими є афективні розлади настрою, а саме: легкий і помірний депресивний епізод та рекурентний депресивний розлад. Загальним радикалом клінічної картини ДР на тлі інволюції є астенія у поєднанні з гіпотимією, анергією, стеностопатичними та тривожними проявами. Визначено 4 головні клінічні варіанти перебігу ДР у жінок на тлі інволюції: астено-гіпотимічний (40,0 %), тривожний (31,7 %), сенесто-іпохондричний (8,3 %). На підставі здійсненого багатовимірного статистичного аналізу визначено особливості взаємозв'язків вікових, медико-соціальних і анамнестичних характеристик виникнення ДР впродовж інволюційного періоду. Розроблено статистичні моделі, що дозволяють передбачити ступінь імовірності виникнення й особливості клінічного перебігу ДР у жінок на тлі інволюції, зумовлюючи різний ступінь їх головних клінічних проявів.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, психодіагностичного та нейрофізіологічного дослідження одержано дані щодо синдромальної структури та особливостей патогенетичних механізмів тривожно-депресивних розладів. Вивчено особливості психопатологічних порушень та особистісні особливості даної категорії хворих. Виявлено співвідношення рівнів нейротизму, тривоги та депресії з характером непсихотичних розладів психічної сфери. Встановлено електрофізіологічні кореляти різних форм тривожно-депресивних розладів. За результатами дослідження розроблено систему диференційованої терапії, що включає фармакотерапію та комплекс психотерапевтичних заходів. Доведено високу клінічну ефективність застосування даної системи терапії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано структуру психопатологічних проявів у хворих на депресивні та тривожно-депресивні розлади на основі реалізації комплексного (клініко-психопатологічного, клініко-анамнестичного, психометричного, нейропсихологічного та нейрофізіологічного) підходу. Вдосконалено лікувально-діагностичну допомогу даній категорії хворих. Запропоновано схему диференційованого призначення ноотропних препаратів для додаткової терапії когнітивних порушень за депресивних розладів, а також розроблено метод кількісної кваліфікації ступеня вираженості когнітивних порушень, що дозволяє оцінити функціональний стан правопівкулевих структур головного мозку в процесі терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-психопатологічні особливості хронічних депресій. Обгрунтовано фактори та механізм формування цих станів. На підставі результатів проведених клініко-дескриптивого, психолого-діагностичного, спеціального та анамнестичного досліджень 48-ти осіб з хронічними депресіями та за даними порівняльного аналізу психологічних особливостей цих станів з клінікою 34-х випадків фазних (епізодичних) депресій виділено основні диференційно діагностичні ознаки, які дозволяють вчасно виявляти хроніфікацію депресій. Описано нові клінічні феномени - алексифілію та псевдосуїцидальність, - які є характерними ознаками та предикаторами хронічних депресій. Виявлено суттєві відмінності базових суб'єктивних переживань, які відрізняють хронічні депресії від епізодичних. Обгрунтовано гіпотезу про механізм хроніфікації депресивних розладів у вигляді замкнутого кола взаємної підтримки реактивних, ендогенних і особистісних факторів. Описано патогенний стереотип стосунків хронічних депресивних хворих з лікарями. Запропоновано практичні рекомендації щодо оптимізації терапевтичної співпраці з ними. Виділено та досліджено особистійний фактор як підгрунтя клінічних особливостей і механізму формування хронічних депресій.

  Скачати повний текст

Визначено частоту (18,5 %) та структуру психологічних розладів і симптомів депресивних епізодів (ДЕ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з супутньою гіпертонічною хворобою. Перебіг ІХС супроводжується високим рівнем невротизації хворих, негативним станом. Оцінено результати декількох варіантів психологічного тестування та з використанням об'єктивних методів діагностики (за допомогою апаратного нейрофізіологічного тестування) підтверджено наявність психофізіологічних розладів, які посилювались зі збільшенням віку хворих і за умов розвитку коморбідної з ІХС депресії. Вивчено ефективність і безпеку застосування флуоксетину-КМП у комплексній фармакотерапії ІХС. За результатами одержаних даних з'ясовано позитивну динаміку лікування флуоксетином (протягом 6-ти тижнів, 20-ти мг/добу), яка характеризувалась зникненням симптомів ДЕ та покращанням кількості та дози препаратів для базисної терапії, зниженням артеріального тиску. Безпеку флуоксетину доведено клінічною позитивною динамікою, відсутністю негативних впливів на показники електрокардіограми, Холтеровське моніторування, параметри гемодинаміки, лабораторні показники крові та сечі. Установлено, що після комплексного лікування рівень серотоніну у крові хворих на ІХС з коморбідними депресіями збільшувався на 16,43 %, а метаболіту катехоламінів у сечі - знижувався на 52,7 %, що свідчить про позитивну, селективну дію флуоксетину переважно на серотонінову регуляцію.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного комплексного психодіагностичного обстеження 150-ти самотніх осіб з аутоагресивною поведінкою визначено їх особистісні відмінності. З'ясовано, що у таких осіб мають місце підвищена ситуаційна особистісна тривожність, схильність до депресивного типу реагування на індивідуально значущі психотравмуючі ситуації, гостре переживання невдач, що призводить до суїцидального ризику. В результаті проведеного порівняльного аналізу аутоагресивної поведінки у самотніх осіб і осіб, що мають сім'ї, виявлено, що у перших вірогідно частіше формувалась справжня суїцидальна поведінка внаслідок неадекватно інтровертованого способу переробки психотравмуючої ситуації. Запропоновано систему психокорекційних заходів, спрямовану на корекцію, профілактику та запобігання реалізації суїцидальних думок і намірів у самотніх осіб, оцінено її ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено нові дані про вплив краніоцеребральної гіпотермії (КЦГ) на психофізіологічні, електрофізіологічні та біохімічні показники у осіб з депресивними розладами різного генезу з аутоагресивною спрямованістю. Показано, що КЦГ призводить до посилення рухливості та сили основних нервових процесів, зниження рівня реактивної тривожності, нормалізації електрогенезу мозку та нормалізації концентрації біогенних регуляторів в крові (серотоніну, дофаміну, адреналіну та норадреналіну). Встановлено, що одним з мозкових механізмів терапевтичних ефектів КЦГ є відновлення церебрального електрогенезу, що відображає особливості формування нового адаптивного системогенезу, в якому пусковим механізмом є гіпокамп. Встановлено предиктори необхідності повторних сеансів КЦГ, які на ЕЕГ виявляються у відсутності пароксизмальної активності на 7-му добу після КЦГ та у домінуванні в електрогенезі мозку неспецифічної активності ретикулярної формації та системи таламуса.

  Скачати повний текст