Досліджено проблему зменшення нейроендокринних порушень у жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію з приводу гінекологічної або акушерської патології на підставі вивчення їх клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних особливостей, а також шляхом розробки та впровадження комплексу реабілітаційних заходів. Установлено взаємозв'язок клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних змін у віддаленому післяопераційному періоді в жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію з приводу генітальної або акушерської патології. Розроблено та впроваджено комплекс реабілітаційної терапії, що передбачає використання спрямованої гормональної терапії та корекції дисметаболічних порушень. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом віддаленого післяопераційного періоду в жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження показано, що у структурі гіперпластичних процесів ендо- та міометрія переважає поєднання патології ендометрія. Розроблено методику техніки гістероскопічної операції, яка передбачає почергове проведення абляції у ділянках вічок маткових труб та резекції решти ендометрія. Вивчено найближчі та віддалені результати гістероскопічної резекції, абляції та комбінованої методики операції у хворих з поєднаними формами гіперпластичних процесів матки, проведено їх порівняльний аналіз. Розроблено рекомендації щодо диференційованого використання різних методів гістероскопічної абляції ендометрія як методу гемостазу у жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку на етапі доопераційного лікування анемії за умов підготовки до гістеректомії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано 200 гістеректомій, виконаних методом лапароскопії та 200 випадків відкритої абдомінальної гістеректомії. Лапароскопічну гістеректомію виконано у 50 випадках, у 150 - лапароскопічну асистенцію вагінальної гістеректомії (ЛАВГ), у тому числі власну модифікацію ЛАВГ - у 50 випадках. Розроблено власний спосіб ЛАВГ, який дозволяє уникнути травмування маткових судин на вагінальному етапі операції, сприяє зменшенню об'єму інтраопераційної крововтрати, на відміну від типової методики ЛАВГ на 14,0 %, і скороченню тривалості вагінального етапу операції в 1,3 рази. На підставі дослідження методом вибору можна вважати лапароскопічну гістеректомію, яка супроводжується меншим числом ускладнень і більш позитивною динамікою психоемоційного стану хворих у післяопераційному періоді, найбільш оптимальним методом лікування. Виконання трансабдомінальної гістеректомії рекомендовано за розмірів тіла матки 14 тижнів вагітності та більше у разі вираженого спайкового процесу органів черевної порожнини, супутньої вентральної грижі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження кількості дисгормональних порушень у яєчниках і молочних залозах, поліпшення якості життя жінок фертильного віку після гістеректомії. Установлено, що функція яєчників залежить від того, за якими показаннями виконувалася операція, об'єму операції, наявності післяопераційних ускладнень, особливостей, структури та функції яєчників до операції. Розширено уяву про особливості анатомічних і функціональних змін яєчників, а також їх кровопостачання залежно від об'єму оперативного втручання. Розроблено критерії формування груп ризику щодо розвитку порушень функції яєчників, за яким визначено групу ризику з розвитку синдрому виснаження яєчників, групу ризику з розвитку їх кістозних змін, групу мінімального ризику з розвитку порушень у яєчниках. Виявлено взаємозв'язок між станом молочних залоз і особливостями функціонування яєчників після гістеректомії без придатків у жінок з існуючими доброякісними захворюваннями молочних залоз до операції та без них. Доведено необхідність розробки диференційованих принципів профілактики та корекції порушень у яєчниках і молочних залозах. Створено науково обгрунтовану та впроваджено методику диференційованої корекції та профілактики порушень у яєчниках і молочних залозах у жінок після гістеректомії без придатків у фертильному віці, що дозволило знизити синдром виснаження яєчників у цій групі ризику на 46,0 %, частоту розвитку доброякісних захворювань молочних залоз - на 83,5 %; у групі ризику з розвитку кістозних змін яєчників - їх кістозних змін - на 62,6 %, доброякісних захворювань молочних халоз - на 54,5 %; у групі мінімального ризику з розвитку порушень у яєчниках кістозні зміни яєчників - 26,3 %, синдром виснаження яєчників - на 25,9 % доброякісних захворювань молочних залоз - на 40,3 %.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу опущення внутрішніх статевих органів у жінок у періменопаузі. На підставі архівно-статистичних, клінічних та додаткових методів обстеження встановлено порушення психосоматичного стану та обміну вищих жирних кислот у жінок протягом підготовки до піхвових хірургічних втручань. Запропоновано та впроваджено науково обгрунтовану схему медикаментозної підготовки жінок у періменопаузі до піхвових операцій для корекції виявлених порушень, запобігання післяопераційним ускладненням та покращання якості життя.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти урогенітальних порушень після оваріектомії в пери- та постменопаузальному періоді, а також перебіг післяопераційного періоду, гормональний гомеостаз і мікробіоценоз піхви після видалення яєчників. Встановлено, що оваріектомія призводить до стійких дисбіотичних порушень, які не усуваються шляхом застосування системної замісної гормонотерапії. Розроблено нову схему профілактики і лікування посткастраційних розладів, яка передбачає терапію препаратами "Клімен" і "Клімонорм" у сполученні з місцевим застосуванням препарату "Лактобактерин ацидофільний "Наріне"(ЛАН). Застосування схеми дозволило підвищити ефективність лікування посткастраційного синдрому шляхом нормалізації мікробіоценозу піхви й усунення урогенітальних розладів, що знижує ризик виникнення висхідних сечових інфекцій та покращує якість життя даної групи жінок.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості впливу нового біологічного шовного матеріалу "Біофіл" на перебіг ранового процесу в оперованих внутрішніх статевих органах жінок (матці та її придатках) у порівнянні з застосуванням кетгуту та вікрилу. На підставі результатів морфологічних, інструментальних, морфофункціональних і спеціальних досліджень об'єктивно доведено (на відміну від кетгуту та меншою мірою - вікрилу) відсутність негативного впливу на перебіг раневого процесу у разі використання біофілу. Виявлено, що застосування нового шовного матеріалу викликає мінімально виражені запальні зміни в захисних тканинах внутрішніх статевих органів без алергічного компоненту, що сприяє більш ранній нормалізації показників гомеостазу та запобігає розвитку спайкового процесу черевної порожнини. Обгрунтовано доцільність використання шовного матеріалу "Біофіл" під час проведення операцій на внтурішніх статевих органах у жінок.

  Скачати повний текст

Розкрито проблеми зниження частоти нейровегетативних, психоемоційних, метаболічних розладів, а також підвищення якості життя пацієнток, що перенесли видалення органа репродуктивної системи. Визначено клінічні особливості постгістеректомічного синдрому (ПГС) залежно від видалення та збереження яєчників, а також часу, що пройшов після гістеректомії (ГЕ). Вивчено динаміку гонадотропних і статевих гормонів у жінок після ГЕ залежно від тривалості післяопераційного періоду, збереження яєчників і використання негормональної корекції. Встановлено, що порушення гормонального та ліпідного спектра корові виникають у жінок після ГЕ без придатків, тяжкість яких залежить від часу, що пройшов після ГЕ, і функції яєчників, що збереглася. Доведено можливість застосування негормональної терапії для зниження клініко-метаболічних розладів у жінок з раннім ПГС, а також підвищення якості життя жінок, що перенесли видалення органа репродуктивної системи.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості перебігу вегето-судинних, психопатологічних та сексуальних порушень у жінок після гістеректомії залежно від обсягу операції, віку жінки та терміну, що минув після операції. У ході обстеження встановлено фактори ризику виникнення синдрому хірургічної менопаузи (СХМ) та сексуальних порушень у жінок після гістеректомії, розроблено математичні моделі та алгоритми прогнозування їх виникнення. Обгрунтовано доцільність проведення профілактичних заходів для попередження дисфункції яєчників після гістеректомії без оваріоектомії. Доведено, що через рік після гістеректомії без оваріоектомії, майже у половини жінок розвивається синдром виснаження яєчників (СВЯ), який є передумовою виникнення СХМ. На підставі результатів вивчення особливостей функціонування вегетативної нервової системи, аналізу психопатологічного статусу нейроендокринної характеристики, данних УЗДГ (доплерографії), запропоновано схеми деференційованої профілактики СВЯ та СХМ з урахуванням прогнозу імовірності виникнення даних патологічних станів.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз предикторів метаболічного синдрому (МС), частоти та форм метаболічних порушень у жінок пременопаузального періоду з хірургічною менопаузою. Розширено дані щодо динаміки розвитку менопаузального МС у таких хворих. Встановлено прогностичні критерії та найбільш вагомі чинники розвитку та прогресування обмінних і структурно-функціональних порушень, що дозволяє оцінити ступінь прогнозованого ризику та вирішити питання щодо необхідності, термінів, обсягу профілактичних заходів. Визначено роль наявності андроїдного типу ожиріння, дисліпідемії, ранніх змін маркерів кісткового метаболізму як предикторів менопаузального МС після гістеректомії. Одержано нові дані щодо динаміки перебігу хірургічної менопаузи та розвитку метаболічних порушень за умов застосування диференційованих лікувально-профілактичних заходів. Встановлено взаємозв'язок динаміки кісткового метаболізму з рівнями статевих стероїдних гормонів, показниками глікемічного та ліпідного профілів у жінок після гістеректомії.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між клінічними, мікробіологічними, ендокринологічними, гемостазіологічними, психосоматичними та морфологічними змінами у віддаленому періоді після перенесеної операції. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти патології шийки матки та покращання якості життя жінок після субтотальної гістеректомії. Оцінено ефективність запропонованої методики профілактики патології кукси шийки матки та реабілітації жінок після субтотальної гістеректомії.

  Скачати повний текст

Визначено роль особистісних особливостей у адаптації/дезадаптації. Розкрито феноменологію означення хвороби й аспекти щодо ролі когнітивних процесів в емоційних феноменах, що спостерігаються після гістеректомії. Визначено особливості емоційності та протективних стратегій, що є базовими компонентами цілісної адаптаційної системи. Показано специфіку самоставлення, яка відіграє свою роль у адаптації/дезадаптації. Визначено роль неусталеності самооцінок, що призводить до дезадаптації, та спонукає до механізмів психологічного захисту, які вбудовані у самооцінки, що сприяють адаптації. З'ясовано, що тілесні та гендерно-рольові жіночі ідентифікації традиційного змісту призводять до дезадаптації. Ідентифікаційні схеми "домогосподарки" та впевненої, емансипованої жінки, зберігають адаптацію. Показано роль шлюбних стосунків в адаптації/дезадаптації жінок після гістеректомії. Розкрито засади медико-психологічного супроводу жінок, яким виконано гістеректомію.

  Скачати повний текст