Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз і одержано дані про особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого та встановлено фактори ризику розвитку порушень мікробіоценозу пологових шляхів у жінок. Уперше для вагітних з таким мікробіоценозом пологових шляхів розроблено прогностичну таблицю щодо виникнення фетоплацентарної недостатності (ФПН), що дозволило прогнозувати її виникнення у зазначених пацієнток, а також своєчасно здійснювати профілактичні заходи. Розроблено та впроваджено до практики жіночих консультацій медичних закладів патогенетично обгрунтовані діагностичні та лікувально-профілактичні заходи для обстежених вагітних, які базуються на вивченні певних показників імунного та гормонального гомеостазу й активності ферментів з використанням хофітолу, свічок бетадину, віферону й ацилакту, що дозволило покращити перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив мікоплазменної інфекції на систему мати - плацента - плід і розроблено патогенетично обумовлені шляхи корекції виявлених змін. Проаналізовано перебіг вагітності, пологів і стан новонароджених у жінок з мікоплазменною інфекцією у порівнянні з вагітними з фізіологічним перебігом вагітності. Охарактеризовано стан окиснювально-антиоксидантного й імунного гомеостазу, рівні про- та протизапальних цитокінів і морфологію плацент у всіх групах. Доведено несприятливий вплив мікоплазменої інфекції на вагітність. Виявлено дисбаланс про- та протизапальних цитокінів у разі мікоплазмозу, проаналізовано пов'язані з цим зміни в імунній системі й аутоімунні реакції. На підставі дослідження окиснювально-антиоксидантного гомеостазу достовірно продемонстровано активацію перекисного окиснення ліпідів, зниження загальної антиокиснюваної активності плазми й активацію антиоксидантних систем організму. З'ясовано, що виявлені зміни призводять до збільшення таких патологій, як невиношування та загроза аборту, плацентарна недостатність, дистрес синдром плоду, асфіксія новонароджених, підвищена захворюваність у перший рік життя. Розроблено патогенетично обумовлений спосіб лікування мікоплазмозу у вагітних і доведено його ефективність у порівнянні з традиційними методами.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено клінічний перебіг вагітності та пологів, вміст статевих гормонів у крові та стан клітинного імунітету у вагітних з невиношуванням за наявності вірусу герпесу звичайного (ВГЗ) 2-го типу. Показано залежність стану плода та плацентарного комплексу від виразності діагностичних показників активності інфекційного процесу у вагітних. Констатовано взаємозв'язок морфологічних змін фетоплацентарного комплексу з гормональними розладами, зокрема зміною концентрації прогестерону у II триместрі вагітності. Вперше показано зв'язок змін плаценти та стану плода у вагітних з невиношуванням за наявності ВГЗ 2-го типу. Вперше доведено доцільність використання у комплексі лікувальних заходів специфічного імуноглобуліну людини проти вірусу герпесу 2-го типу для лікування ВГЗ 2-го типу у вагітних з невиношуванням. На підставі вивчення гормонального й імунного статусу вагітних розроблено ефективні лікувальні заходи, використання яких дозволяє значно знизити частоту невиношування вагітності та кількість перинатальних втрат за наявності інфікування генітальним герпесом. Вперше запропоновано систему оцінки стану плода у вагітних з невиношуванням за наявності ВГЗ 2-го типу на підставі виразності показників активності ГВІ, концентрації прогестерону в крові та морфологічних змін фетоплацентарного комплексу. Удосконалено схему лікування ВГЗ 2-го типу з застосуванням специфічного імуноглобуліну людини рідкого проти вірусу герпесу 2-го типу у вагітних з невиношуванням, доведено її ефективність і розроблено рекомендації щодо застосування.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено поширеність кандидозної інфекції серед вагітних, породіль і новонароджених Південно-Східного регіону України. Доведено, що C. albicans займає провідне місце серед етіологічних чинників кандидозної інфекції у вагітних і новонароджених. Встановлено, що у разі вагінального кандидозу відбувається пригнічення фагоцитарної ланки, зростання рівня IgA, IgM і зниження рівня IgG. Виявлено, що кандидоносійство викликає пригнічення клітинного імунітету та зниження рівня IgG та IgM. Запропоновано імунологічні діагностичні критерії, які дозволяють розмежувати кандидоз і кандидоносійство. Вперше вивчено чутливість грибів роду Candida, виділених від вагітних і новонароджених, до нативного хітозану, йодиду хітозану й одержно дані щодо їх чутливості до окремих протигрибкових препаратів.

  Скачати повний текст

Проведено ідентифікацію пробіотичних штамів молочнокислих бактерій з використанням фенотипових ознак і полімеразної ланцюгової реакції з видоспецифічними праймерами, що дозволяє чітко ідентифікувати штами видів Streptococcus thermophilus, Enterococcus faecium і Lactobacіllus plantarum. Запропоновано схему тестування бактерій, яка дозволяє підняти на якісно новий рівень визначення біологічної цінності пробіотиків. Вивчено адгезивні властивості молочнокислих бактерій. Встановлено, що ступінь адгезивної активності до вагінального епітелію видо- та штамо- специфічна. Показано, що резистентність щодо антибіотиків варіює від умов культивування, видової та штамової належності. Виявлено антивірусну дію пробіотичних штамів молочнокислих бактерій.

  Скачати повний текст

Досліджено пародонтологічний статус і гормональний фон у вагітних з акушерською патологією. Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта у даної категорії пацієнток. Виявлено, що характер перебігу та тяжкість патологічних процесів у тканинах пародонта визначається строками, особливостями перебігу вагітості та віком пацієнток. З'ясовано, що достовірне зниження вмісту прогестерону на фоні зниження естрогенів, зафіксоване у частини вагітних з акушерською патологією, призводить до порушення структурно-функціонального стану тканини пародонта. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, щодо запобігання розвитку та подальшому прогресування хвороб пародонта у вагітних з акушерською патологією. Експериментально доведено ефективність його застосування для лікування даної категорії пацієнток.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено структурні компоненти лімфоїдної тканини матки й її ділянкових лімфатичних вузлів під час вагітності в нормі та у разі антигенної стимуляції організму у безпородних білих щурів-самиць репродуктивного віку. Визначено динаміку змін клітинного складу лімфоїдної тканини матки в різні терміни вагітності в нормі та у разі антигенної стимуляції організму. Впродовж фізіологічного перебігу вагітності фазово змінюється щільність лімфоїдних клітин у структурних компонентах клубових лімфатичних вузлів із максимумом наприкінці I періоду вагітності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему перебігу вагітності та пологів у жінок із папіломавірусною інфекцією (ПВІ). Доведено, що у вагітних із ураженям ПВ (ПВУ) геніталій існує високий ризик щодо невиношування вагітності, передчасного злиття навколоплідних вод, та гнійно-запальних ускладнень у післяпологовому періоді. Розглянуто можливі шляхи передачі інфекції від вагітної матері до дитини. Доведено, що ризик активації ПВІ збільшує фізіологічна імуносупресія, яка виникає під час вагітності. Встановлено, що за вагітності наявність ПВІ викликає в макроорганізмі певні зміни імунної системи, особливо системи інтерферону як первинної ланки противірусного захисту. Виявлені порушення з боку деяких показників системного та місцевого імунітету, процесу інтерфероноутворення дозволяють обгрунтувати необхідність використання інтерферонів у комплексному лікуванні вагітних жінок. Запропоновано комплексний метод лікування ПВУ геніталій, який передбачає хімічну коагуляцію трихлороцтовою кислотою з місцевою інтерферонотерапією та застосування гліциризинової кислоти. Наведено алгоритм розродження вагітних з ПВУ геніталій, спрямований на зменшення частоти інфікування новонароджених.

  Скачати повний текст

Визначено патогенетичні механізми невиношування вагітності й індуктори метаболічних процесів передчасного дозрівання шийки матки істміко-цервікальний недостатності (ІЦН) у разі вагінальних інфекцій. Встановлено, що одним з механізмів ралізації ІЦН за вагінальних інфекцій є активація NО-синтазного шляху генерації промоторів запалення. З'ясовано, що інфекційний процес стимулює підвищення рівня протизапальних цитокінів, розвиток оксидативного стресу та посилення генерації активних метаболітів азоту у цервіко-вагінальному вмісті. Крім того, має місце активація аргіназного шляху обміну L-аргініну, яка призводить до зростання попередників біосинтезу колагену - амінокислот проліну й оксипроліну, що обумовлює зміни колагенового метаболізму й індукцію передчасного дозрівання шийки матки. Визначено ультразвукові та біохімічні маркери для прогнозування перебігу цервікальної недостатності під час вагінозі чи вагініті. Обгрунтовано включення в комплекс лікувальних заходів природного антиоксиданту, інгібітору запалення рослинного походження для пригнічення активації промоторів запального процесу, які індукують передчасне дозрівання шийки матки.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості гестаційних процесів на фоні порушення піхвового мікробіоценозу та дисмікроелементозу. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації. Виявлено найбільш вагомі фактори, наявні у разі піхвового дисбіозу. Визначено клініко-лабораторні особливості клінічного перебігу вагітності на фоні дисмікробіоценозу піхви та дисмікроелементозу. Вивчено взаємозв'язок між дисбалансом вмісту мікро-, макроелементів, порушенням піхвового мікробіоценозу й основними показниками гестаційного процесу. Встановлено, що частота піхвових захворювань серед вагітних збільшується та у середньому становить 64,1 % (640,7 на 1 000 пологів). Проаналізовано соціальний і сімейний стан, естрагенітальний і акушерський анамнез жінок. Вивчено клінічні та лабораторні особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду на фоні порушення піхвового мікробіоценозу та дисмікроелементозу. З застосуванням запропонованого методу терапії проведено комплексне лікування піхвових захворювань першого триместру. Чутливість до рекомендованої терапії у порівнянні з традиційною була вищою у разі бактеріального вагініту на 26,2 %, кандидозного вагініту - на 27,8 % та неспецифічного вагініту - на 29,5 %. Від трьох, двох і одного курсів рекомендованої терапії результати покращилися відповідно на 36,3 %; 27,2 %; 21,3 %.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання профілактики ускладнень вагітності й пологів у жінок з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) на фоні інсулінорезистентності (ІР) на етапі планування родини. Доведено вплив окиснювального стресу на перебіг вагітності та пологів у жінок з СПКЯ на фоні ІР. Запропоновано комплексну схему передгравідарної підготовки цим пацієнткам. Обгрунтовано показання для призначення антиоксиданту-антигіпоксанту - солі емоксипіну та бурштинової кислоти, а також доведено позитивний вплив на відновлення перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи. З метою своєчасного спрямування пацієнток з безпліддям на стимуляцію овуляції після закінчення передгравідарної підготовки вперше створено модель прогнозування настання вагітності без застосування допоміжних репродуктивних технологій. Визначено нові критерії для виділення груп ризику ускладнення вагітності та пологів у даної категорії жінок.

  Скачати повний текст

Визначено частоту ентеровірусної інфекції (ЕВІ) у вагітних жінок у структурі невиношування вагітності. Розроблено й впроваджено в клінічну практику критерії відбору пацієнток, у яких з високою вірогідністю може бути діагностовано таку інфекцію. Удосконалено експрес-діагностику ЕВІ у вагітних. Встановлено специфічні зміни клітинного та гуморального імунітетів, інтерферонового статусу, цитокін-продукувальної здатності мононуклеарів периферичної крові у жінок з невиношуванням вагітності на фоні ЕВІ. Виявлено й описано патогномонічні ультраструктурні зміни ендометрія у таких жінок. Розроблено медикаментозну прегравідарну їх підготовку, яка передбачає застосування поліферментних препаратів і рекомбінантних інтерферонів. За рахунок одержання даних у результаті параклінічного обстеження жінок з невиношуванням вагітності на фоні персистенції ентеровірусів розширено уяву про механізми невиношування на фоні вірусної інфекції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано частоту та структуру захворювання шийки матки (ЗШМ) у вагітних Одеського регіону за останні п'ять років. Доведено прямий взаємозв'язок між наявністю дисплазії епітелія шийки матки (ДЕШМ) та вихідним станом здоров'я жінок. Визначено ендо-, екзогенні чинники, що можуть впливати на епігенетичні механізми виникнення патології шийки матки (ШМ) у жінок репродуктивного віку. Вперше вивчено вміст фолієвої кислоти у крові жінок Одеського регіону та його зв'язок з поліморфізмом гена ферменту МТНFR за ДЕШМ. Доведено наявність гестаційних ускладнень (прееклампсія, плацентарна дисфункція) у взаємозв'язку зі зниженим вмістом фолієвої кислоти, поліморфізмом гена МТНFR у жінок з ДЕШМ. Розроблено та впроваджено у практичну медицину етіопатогенетично обгрунтований комплекс передконцепційної підготовки та діагностичних, профілактичних, лікувальних заходів протягом вагітності, що дозволило знизити частоту ЗШМ у вагітних і гестаційних ускладнень.

  Скачати повний текст

Дано оцінку впливу урогенітальної інфекції обох статевих партнерів на формування ускладнень гестаційного процесу та розвиток перинатальної патології. Розроблено метод диференційованої санації подружжя в різні періоди вагітності з подальшою реабілітацією біоценозу шлунково-кишкового тракту й урогенітальних органів за використання еубіотиків для зняття побічної дії антибіотиків і відновлення нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту та статевих шляхів. Розроблено алгоритм діагностики урогенітальних інфекцій в подружній парі та створено програму санації партнерів в різні терміни вагітності з урахуванням трансформації мікробіоценозу, що відбувається на фоні лікування.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено характер клінічних, ехографічних, кардіотокографічних, ендокринологічних і морфологічних змін у жінок з аномаліями скоротливої діяльності матки, які розвинулися на тлі плацентарної дисфункції та без останньої. Вперше розкрито наявні дані про патогенез аномалій пологової діяльності, що виникли на тлі плацентарної дисфункції. Встановлено тісний взаємозв'язок між наявністю плацентарної дисфункції та подальшим розвитком аномалій пологової діяльності. Вперше науково обгрунтовано необхідність вдосконалення загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів за наявності плацентарної дисфункції шляхом застосування комплексної методики з використанням препаратів пірацетам і глутаргін за розробленими схемами. У ході дослідження було обстежено 150 вагітних жінок, у 120-ти з яких були діагностовані аномалії пологової діяльності або плацентарна дисфункція. Вік обстежуваних коливався в межах від 17-ти до 41-го року. Визначено показання щодо способу розродження жінок, враховано ускладнення перебігу пологів та післяпологового періоду. Здійснено порівняльну характеристику стану новонароджених. Впровадження практичних рекомендацій та комплексної методики з використанням зазначених препаратів дало можливість провести ефективну корекцію порушень в системі мати-плацента-плід та сприяло зниженню частоти перинатальної патології в групі жінок високого ризику.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено частоту та спектр мікоплазменої інфекції у вагітних з хронічним пієлонефритом у різних відділах урогенітального тракту (уретрі, цервікальному каналі та піхві). Уточнено особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду та стан плода у жінок із хронічним пієлонефритом і поєднаною мікоплазменою інфекцією. Вперше визначено мезенхімальні та стромальні маркери в плаценті у жінок з хронічним пієлонефритом та у разі його поєднання з урогенітальним мікоплазмозом. У плаценті у жінок із хронічним пієлонефритом і мікоплазменою інфекцією гістологічно й імуногістологічно встановлено хронічну плацентарну недостатність I - II ступеня, виразну гістохімічну реакцію на ДНК у синцитіотрофобласті, що пов'язано з посиленням апоптоза. На підставі результатів імуногістохімічного дослідження виявлено зниження ступеня експресії Vimentina від 1 до 0 балів у стромі та стінці фетальних судин, що, імовірно, обумовлено збільшенням склерозованих ворсин та колагену III типу у стромі ворсин. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямований на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень за хронічного пієлонефриту й урогенітального мікоплазмозу.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторних, ехографічних, ендокринологічних і морфологічних методів клінічно та науково обгрунтована необхідність корекції фетоплацентарної недостатності у вагітних з рубцем на матці на підставі комплексної медикаментозної терапії. Крім того, встановлені фактори ризику розвитку фетоплацентарної недостатності при наявності рубця на матці. Все в сукупності дозволило знизити частоту перинатальних ускладнень при повторному абдомінальному розродженні.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з урогенітальними інфекціями. Проведено дослідження стану фетоплацентарного комплексу, зокрема вивчено зміни кількісного й якісного складу фосфоліпідів і проникливості плазматичних мембран епітеліальних клітин ворсинкового хоріону плаценти. Досліджено вплив запропонованих лікувальних заходів на стан місцевого імунітету, розвиток фетоплацентарної недостатності, зміни у кількісному й якісному складі фосфоліпідів, зміни проникливості плазматичних мембран епітеліальних клітин, морфологічні зміни у посліді. Розроблено та клінічно апробовано систему профілактики акушерських і перинатальних ускладнень, визначено принципи лікування вагітних з урогенітальними інфекціями. Показано, що впровадження нових лікувально-діагностичних і профілактичних заходів сприяє зниженню частоти виникнення акушерської та перинатальної патології.

  Скачати повний текст

Комплексно обстежено 30 жінок з необтяженим анамнезом і 171 жінку - з груп ризику за невиношуванням. Описано порядок змін ультразвукових параметрів шийки матки у процесі формування істміко-цервікальної недостатності (ІЦН) залежно від терміну вагітності та даних анамнезу. Установлено, що за обтяження анамнезу збільшувалась кількість випадків зі зміненим внутрішнім вічком, а також проявів прихованої цервікальної недостатності. Показано, що за меншої обтяженості акушерського анамнезу пізніше виникають зміни внутрішнього вічка, і більш сприятливий, функціональний характер вони носять. Доведено, що у групах жінок високого ризику зберігались строки прояву цервікальної недостатності, характерні для груп більше низького ризику. Установлено, що функціональна неспроможність внутрішнього вічка виникала через передчасне "дозрівання" шийки матки та приховану ІЦН на фоні клінічних проявів загрози переривання вагітності. Формування органічної ІЦН виникало на тлі зміненого стану внутрішнього вічка, супроводжувалось вкороченням довжини цервікального каналу і у 29,2 % випадків мало безсимптомний перебіг. На підставі математичного аналізу запропоновано концепцію контінуума (безперервного патологічного процесу), що призводить до формування ІЦН і враховує наявності двох біологічних складових "замикаючого апарату" матки. Запропонована концепція передбачає наявність факту, що шийка матки під час вагітності перебуває в одному з функціональних станів, зокрема, фізіологічному стані шийки матки; стадії істмічної недостатності; функціональній (відносній) ІЦН; стадії абсолютної (органічної) цервікальної недостатності.

  Скачати повний текст