Розглянуто проблему діагностики та лікування уражень стегнового суглоба у дітей і підлітків з епіфізарними дисплазіями (ЕД), а саме дегенеративно-дистрофічних уражень, уродженого вивиху стегна й осьових деформацій проксимального кінця стегнової кістки. Показано, що консервативне лікування дегенеративно-дистрофічних уражень стегнового суглоба у таких хворих надає тимчасовий ефект і не запобігає прогресуванню захворювань. На підставі сучасних променевих методів розроблено ранню діагностику та діагностику стертих форм ЕД, а також розглянуто питання диференційної діагностики. Запропоновано новий напрямок лікування уродженого вивиху стегна, який полягає у використанні удосконалених консервативних методів лікування у віці до чотирьох років та удосконалено хірургічні методи у більш старшому віці. Наведено методики хірургічного лікування варусної деформації проксимального кінця стегнової кістки в разі ЕД у хворих у період росту.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність використання оптимізованих традиційних і нових сучасних медичних технологій на етапі санаторно-курортного лікування у дітей, хворих на остеохондропатію головки стегнової кістки на підставі інтегральної оцінки ортопедичного, соматичного та психоемоційного статусів дитини. Встановлено, що застосування нової лікувальної технології гідродинамічної планшетної терапії дозволило одержати позитивну динаміку провідних клінічних симптомів за даного захворювання (достовірне зменшення обмеження рухів і болючого синдому в ураженому тазостегновому суглобі, підвищення біоелектричної активності м'язів і зниження виражених змін периферійного кровообігу, покращання структурно-функціонального стану кісткової тканини, вегетативного гомеостазу, симпатико-адреналінової системи та психоемоційного стану дітей). З'ясовано, що застосування мулової сульфідної грязі за запропонованою методикою в період переваги репаративних процесів у голівці стегнової кістки у дітей незалежно від віку дозволяє досягти покращання структурно-функціонального стану кісткової тканини.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему лікування високого природженого вивиху стегна в дітей і підлітків з застосуванням апаратів зовнішньої фіксації. На підставі аналізу анатомічних зрізів таза визначено коридори для проведення опорних елементів апаратів зовнішньої фіксації. Розроблено математичні моделі, які базуються на методі кінцевих елементів кінематичної ланки "таз - стегно", спицевого та стержневого апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ) за системою "таз - стегно". З використанням цих моделей виявлено, що за одноопорного стояння на низведеній і контралатеральній нижніх кінцівках у тазовій опорі апарата Ілізарова рівень напружень підвищений за всією протяжністю контакту "спиця - кістка" на 85 - 80 %, ніж навкруги транссегментарних стержнів стержневого АЗФ. За цього величина напружень у спицях всередині кістки є критичною та досягає 100 МПа і вище, ніж зумовлена частота розвинення їх нестабільності у клубовій кістці. З метою зниження напружень у місці контакту "стержень - кістка" можлива установка другого транссегментарного стержня на контрлатеральному боці таза. Запропоновано методики застосування стрижневих АЗФ для лікування патології тазостегнового суглоба в дітей зі значним зміщенням проксимального відділу стегна, пристрої для її здійснення за різних клінічних ситуацій.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу результатів генеалогічного дослідження, вивчення частоти реєстрації та характеру преморбідного тла, проявів синдрому недиференційованої системи сполучнотканинної дисплазії визначено фактори ризику розвитку хвороби Пертеса (ХП) у дітей. Уперше встановлено частоту, характер і роль порушеного обміну остеотропних мінеральних елементів залежно від стадії ХП, визначено роль стану апоптозу та некрозу лімфоцитів у крові та генезі остеонекрозу голівки стегнової кістки у дітей з ХП. Виявлено кореляційний зв'язок між показниками обміну остеотропних мінеральних елементів у дітей з різними стадіями ХП і результатами клініко-сонорентгенографічних змін. Розроблено алгоритм ранньої діагностики ХП у дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено питання діагностики, профілактики та лікування гнійного кокситу (ГК) у дітей раннього віку. Створено нову модель експериментального гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) проксимального відділу стегнової кістки, який переходить у катаральний коксит (КК), а потім - у гнійний (ГК). Одержано нові дані про патогенез ГК і розроблено заходи щодо його запобігання та лікування. Модифіковано робочу класифікацію ГГО проксимального відділу стегнової кістки та ГК. Створено алгоритм лікування ГК, адекватний встановленим порушенням гомеостазу та місцевому ураженню на підставі об'єктивних тестів клінічних, променевих, лабораторних, внутрішньокісткового та внутрішньосуглобового тисків і вимірювання pH, який включає антибактеріальну терапію, селективну деконтамінацію шкіри, слизових і кишечнику, імунокорекцію з антиоксидантною терапією на основі моніторингу імунобіологічної реактивності, метаболізму, показників мембранодеструктивних процесів. Загальне патогенетичне лікування доповнено місцевим з урахуванням результатів клініко-лабораторного та променевого моніторингу, відповідних об'єктивних тестів за принципом зворотного зв'язку. Обгрунтовано принципи фізіологічної фіксації кінцівок під контролем ультразвукового дослідження та вимірювання внутрішньосуглобового тиску (ВСТ), спрямованої на створення функціонального положення кінцівки з найменшим ВСТ у разі ГГО, КК і ГК у дітей раннього віку. Зроблено висновок, що застосування комплексу патогенетично спрямованих лікувальних і профілактичних заходів для лікування хворих на ГГО проксимального метаепіфіза стегнової кістки та ГК сприяє значному підвищенню відсотку видуження, запобігає переходу процесу в хронічну стадію, а також скороченню строків лікування та зменшенню кількості ортопедичних наслідків, які вимагають реабілітації, санаторного, ортопедичного та хірургічного лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено формування кісткового дистракційного регенерату з використанням променевих методів дослідження у разі хірургічного подовження кінцівок у дітей, установлено особливості перебігу репаративного процесу залежно від різних факторів. Установлено рентгеносеміотичні ознаки 4-х стадій формування дистракційного регенерату. Здійснено ультразвукове дослідження регенерату на різних етапах його формування, визначено динаміку мінеральної щільності кісток оперованих сегментів кінцівок за допомогою комп'ютерної денситометрії. Виявлено вірогідну різницю тривалості стадій і загальних термінів формування регенерату залежно від походження, локалізації вкорочень кінцівок, віку пацієнтів та типу апарата зовнішньої фіксації (стрижневого або спицевого АЗФ). З'ясовано, що у пацієнтів віком до 10-ти років утворення та перебудова кісткового регенерату відбувається швидше, ніж у хворих віком 11 - 18 років. У порівняльному аспекті оцінено ефективність рентгенологічного, ультразвукового методів дослідження дистракційного регенерату, а також комп'ютерної денситометрії.

  Скачати повний текст

Створено та запроваджено до клінічноі практики пристрої для реалізації принципу "containment" + екстензія, що забезпечують найсприятливіші умови для відновлення конгруентності суглобних поверхонь кульшового суглобу.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему ранньої діагностики, комплексного консервативного та хірургічного лікування дітей з хворобою Пертеса. Здійснено експеримент на 94 кролях, за допомогою якого створено модель асептичного некрозу голівки стегнової кістки заданої форми та величини шляхом кріодеструкції. Встановлено прискорення репаративних процесів на 38 - 67 % під впливом поєднаної дії оксигенації та електровакуумної терапії або електровакуумної терапії та магнітного поля. Вперше для ранньої діагностики хвороби Пертеса використано комп'ютерну термографію та фотоденситометрію. Запропоновано діагностичний алгоритм. Проаналізовано результати клінічних спостережень з використанням консервативного лікування 996 дітей, хірургічного - 127 дітей та 20 дорослих, які у дитинстві перенесли хворобу Пертеса. Розроблено робочу класифікацію хвороби Пертеса, зважаючи на стадію, фазу та поширеність асептичного некрозу. Використано для лікування дітей з хворобою Пертеса нові фізичні фактори: оксигенацію, електровакуумну терапію, магнітотерапія. Вдосконалено методи діагностики та лікування, завдяки яким на 18,1 % збільшилася кількість дітей, яких почали лікувати у першій стадії хвороби Пертеса, на 11,8 - 14,8 % збільшилась частота відмінних результатів консервативного лікування. Після хірургічного лікування відмінний та добрий результат досягнуто в 70 % дітей.

  Скачати повний текст

Зроблено порівняльну оцінку комплексної діагностики та лікування вродженої дисплазії кульшового суглоба, вроджених підвивиху та вивиху стегна у недоношених немовлят з супутніми вродженими та набутими соматичними захворюваннями (основна група) та дітей, які народилися у строк від нормальної вагітності, без соматичних захворювань (контрольна група). Встановлено фактори ризику народження дітей з порушеним формуванням кульшового суглоба та його сповільненим формуванням, у постнатальному періоді. Запропоновано діагностичний алгоритм з огляду на наявність факторів ризику, особливостей анамнезу, клінічних симптомів і даних ультразвукового дослідження. Розроблено алгоритм диференційованого лікування, що дозволило індивідуалізувати його тривалість залежно від віку, в якому його розпочато, тяжкості захворювання, наявності факторів ризику сповільненого формування кульшового суглоба та за необхідності продовжувати його, призначати додаткові заходи залежно від тяжкості супутніх захворювань та моніторингу дорозвитку кульшового суглоба. У лікуванні дітей з дисплазією кульшового суглоба досягнуто відмінний результат: вивих вдалося усунути в усіх хворих.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення клінічних, рентгенологічних і біомеханічних даних 30 хворих описано синдром зниження опороздатності кульшового суглоба внаслідок природженого вивиху стегна, невдач оперативного лікування дисплазії та природженого вивиху стегна, патологічного вивиху після інфекційного кокситу з дефектом голівки та шийки стегнової кістки, дистензійного вивиху стегна в процесі подовження кінцівки (на фоні природжених аномалій будови суглоба). Зниження опороздатності кульшового суглоба викликано комбінацією різноманітних факторів: інсуфіцієнтності відвідних м'язів стегна, скорочення кінцівки, хибного положення кінцівки у кульшовому суглобі внаслідок контрактур та больового фактора, який виникав внаслідок розвитку ранніх дегенеративно-дистрофічних порушень в ураженому кульшовому суглобі. Запропоновано біомеханічно обгрунтовану оперативну реконструкцію проксимального відділу стегна з застосуванням трисекційного апарата зовнішньої фіксації на основі стрижнів. За результатами післяопераційних спостережень виявлено високий клінічний ефект у оперованих хворих у вигляді значного підвищення опороздатності кульшового суглоба.

  Скачати повний текст

На підставі клінічних даних визначено механізми та динаміку формування контрактур кульшових і колінних суглобів залежно від важкості та тривалості захворювання. Простежено вплив ступеня контрактури на розвиток кульшового суглоба та розроблено заходи профілактики та лікування його дисплазії та підвивихів. Проведено дослідження електрогенезу м'язів нижніх кінцівок у різних вікових категорій хворих з церебральним паралічем до оперативного лікування, а також після застосування селективної невротомії та гетеротопічної міоневротизації. Вивчено морфологічні зміни у м'язах, що беруть участь у формуванні контрактур кульшових і колінних суглобів, до та після селетивної невротомії й гетеротопічної невротизації. Досліджено вплив селективної гетеротопічної міоневротизації на реципрокну іннервацію, локомоцію та кінематику рухів у суглобах нижніх кінцівок. Встановлено ефективність різних методів хірургічної корекції контрактур кульшових і колінних суглобів. Запропоновано методику ранньої мобілізації хворих у післяопераційному періоді, що дозволяє прискорити формування правильного стереотипу ходьби.

  Скачати повний текст

Досліджено та оцінено стан кісткової тканини в дітей та підлітків з вродженими локальними (уродженими вивихом стегна та порушенням розвитку нижніх кінцівок) та системними захворюваннями опорно-рухового апарату (епіфізарною дисплазією, недосконалим остеогенезом) за допомогою ультразвукової денситометрії на різних етапах лікування. Визначено основні чинники, які впливають на зміни структурно-функціонального стану кісткової тканини в даного контингенту хворих: вид патології, статико-динамічну функцію нижніх кінцівок, тяжкість патології, оперативне втручання. Досліджено біохімічні показники метаболізму кісткової тканини та виявлено їх особливості в дітей та підлітків з даною патологією. Виявлено вірогідне зменшення активності лужної фосфатази у сироватці крові, що свідчить про зменшення функціональної активності остеобластів та процесів кісткоутворення. На підставі аналізу рентгенологічної та денситометричної характеристики стану кісткової тканини на етапах лікування встановлено діагностичні можливості ультразвукової денситометрії для моніторингу структурно-функціонального стану кісткової тканини та ранньої діагностики остеопенічного синдрому.

  Скачати повний текст