Проаналізовано дані щодо пацієнтів дитячого та підліткового віку, оперованих з приводу доброякісних новоутворень щитовидної залози з 1981 по 1998 рр. в клініці Інституту ендокринології та обміну речовин. Виявлено вірогідне зростання відсотку пацієнтів даної групи, серед усіх оперованих в клініці відносно 1981 - 1985 рр. За морфологічними ознаками в останні роки вірогідно збільшилась частка вузлових форм зобу, переважно гетерогенної будови. Відзначено поступове зниження відсотку фолікулярних аденом, серед яких переважають пухлини гетерогенної будови (головним чином мікрофолікулярно-солідної). Доведено, що трьохетапне морфологічне дослідження новоутворень щитовидної залози (тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії, експрес-гістологічного дослідження та остаточного гістологічного дослідження - ТАПБ, ЕГД, ОГД) дозволяє підвищити відсоток виявлення папілярних карцином з 80 % за даними ТАПБ до 97 % за даними ЕГД. Запропоновано метод екстрафасціальної гемітиреоїдектомії, який дозволяє підвищити онкологічну радикальність під час операцій з приводу новоутворень щитоповидної залози, завдяки чому не збільшується ризик специфічних післяопераційних ускладнень, що особливо важливо для хірургічного лікування пацієнтів дитячого та підліткового віку. Розроблено класифікацію операцій на щитовидній залозі, яка дозволяє адекватно визначати існуючі терміни відносно вікових груп пацієнтів та обсягу залишеної тиреоїдної тканини.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми діагностування та хірургічного лікування регіональних метастазів за умов папілярної тиреоїдної карциноми (ПТК) у дітей і підлітків з метою розробки протоколу адекватного хірургічного втручання на регіонарних колекторах лімфовідтоку та підвищення ефективності лікування хворих. Доведено, що обсяг оперативного втручання на лімфатичних колекторах лімфовідтоку повинен визначатися на підставі аналізу даних тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПК) і експрес-гістологічного дослідження (ЕГД) з урахуванням структурних, інвазійних особливостей ПТК, її розміру, локалізації в щитовидній залозі (ЩЗ) і метастатичного ураження лімфовузлів шиї різних відсіків. Відзначено, що за відсутності ознак ураження лімфатичних вузлів шиї на доопераційному та інтраопераційному етапах достатнім обсягом оперативного втручання за умов ПТК може бути тиреоїдектомія. Встановлено, що серединна систематична дисекція шиї, проведена за наявності відповідних показань (виявлення метастазів хоча б в одному лімфовузлі центрального відсіку за умов ТАПК чи ЕГД) покращувала показники післяопераційної сцинтиграфії з NAI-131 і відповідно прогноз післяопераційного лікування пацієнтів. Виявлено, що за наявності метастазів радикальна бокова дисекція шиї у лімфатичні вузли окремих колекторів, доповнена серединною дисекцією, покращувала результати оперативного лікування. Доведено, що впровадження етапного ЕГД видалених лімфовузлів з урахуванням будови первинної пухлини та її локалізації в ЩЗ є важливим методом оцінювання метастатичного ураження лімфовузлів шиї, яке зумовило зниження (у 2,5 раза) відсотка пацієнтів з наявністю регіонарних метастазів за даними післяопераційної сцинтиграфії з NAI-131. Рецидиви метастазів, видалені через 1 - 7 років після первинної операції, відрізнялися морфологічними ознаками вираженої прогресії злоякісного процесу.

  Скачати повний текст

Проведено обстеження 1500 дітей, які мешкають у різних за екологічною характеристикою районах, із яких 409 школярів склали групу порівняння. Досліджено залежність частоти гіперплазії щитовидної залози (ГЩЗ) у дітей у залежності від рівня забрудненості місцевості їх мешкання радіонуклідами та солями важких металів. Встановлено, що основні показники здоров'я дітей, які перебувають під впливом солей важких металів та малих доз радіації, гірші. Спостережено зниження показників здоров'я дітей за наявності у них ГЩЗ. Виявлено залежність ти-реоїдної активновсті від рівня забрудненості місцевості солями важких металів та рівня радіації, ступеня ГЩЗ. Доведено, що порушення факторів клітинного та гуморального імунітету у дітей з ГЩЗ зумовлено рівнем забруднення місцевості мешкання та тиреоїдною активністю щитовидної залози. З'ясовано, що діти, які мешкають в екологічно несприятливій місцевості та мають ознаки порушення тиреоїдної активності, порушення імунітету, повинні включатися в групу ризику, а також підлягати диспансеризації. Обгрунтовано необхідність диференційованої корекції функціонального стану щитовидної залози, імунітету у дітей з екологічно несприятливого довкілля.

  Скачати повний текст

Наведено результати визначення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та рівня ГАМК у крові хворих дітей із захворюваннями щитовидної залози (аутоімунний тиреоїд, нетоксичний дифузний, вузловий, багатовузловий зоб, рак щитовидної залози), вивчено можливість зв'язку між ними. Розроблено додатковий метод діагностики наявності метастазів та/або рецидиву раку щитовидної залози у дітей, прооперованих з приводу раку щитовидної залози. Встановлено існування субклінічного гіпотиреозу у 33,3 % хворих на нетоксичний дифузний зоб ІІ ст., у 26,9 % - на аутоімунний тиреоїдит, у 23,1 % - на нетоксичний багатовузловий зоб, у 14,3 % - на нетоксичний вузловий зоб, у 18,9 % - на рак щитовидної залози. Під час дослідження концентрації ГАМК у плазмі крові встановлено різку активацію ГАМК-ергічної системи у дітей з доброякісними та злоякісними новоутвореннями щитовидної залози, а також виражені порушення процесів медіаторного забезпечення ряду важливих функцій мозку, зокрема, антистресорної та нейроендокринної.

  Скачати повний текст