Вивчено анатомічні особливості пієлоуретального сегмента у ранньому періоді онтогенезу людини. З застосуванням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження вивчено динаміку становлення топографії та будови даного сегменту. Уточнено та систематизовано відомі й одержані дані стосовно топографо-анатомічних особливостей пієлоуретерального сегмента людини. Розвинуто теоретичні засади про перинатальну анатомію, просторово-часову динаміку становлення топографій особливості синтопії верхніх сечових шляхів. Вивчено хронологічну послідовність становлення топографії пієлоуретерального сегмента у плодовому періоді онтогенезу. Вивчено його топографо-анатомічні особливості у новонароджених. Досліджено пошарову будову пієлоуретерального сегмента у перинатальному періоді онтогенезу. З'ясовано особливості його кровопостачання та венозного відтоку. Визначено критичні періоди його розвитку. Уперше виготовлено детальні графічні реконструкції пієлоуретеральних сегментів різних періодів пренатального розвитку людини, що розвиває уявлення про просторово-часову організацію досліджених структур.

  Скачати повний текст

Вперше визначено діагностичну цінність біофізичних параметрів методом лазерної кореляційної спектроскопії сечі та доведено діагностичну значущість цієї спектроскопії для моніторингу перебігу хронічних пієлонефритів у дітей. Визначено критерії та ступені ризику рецидивування хронічного пієлонефриту на підставі оцінювання факторного навантаження клініко-анамнестичних ознак. Встановлено особливості мікроелементного дисбалансу у разі хронічного пієлонефриту у дітей. Науково обгрунтовано доцільність визначення показників стану системи перекисного окиснення ліпідів / антиоксидантного захисту сечі та їх асоціацій з біофізичними параметрами лазерної кореляції - спектрів у динаміці перебігу хронічного пієлонефриту у дітей. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем цинку крові й активністю антиоксидантного ферменту каталази у разі хронічного пієлонефриту у дітей, що сприяє поширенню уявлень щодо ланок патогенетичного ланцюга.

  Скачати повний текст

Проведено клініко-морфологічне та клініко-морфометричне зпівставлення структурних елементів нормальної та подвоєної нирки та сечоводів у дітей з урахуванням важкості ураження патологічним процесом та методу хірургічного лікування. Розроблено алгоритм морфологічного дослідження стану тканин нирки у разі вирішення питання про видалення нирки. Підтверджено, що операціями вибору у разі подвоєння нирок у дітей мають бути пластичні реконструктивні втручання. Визначено зміни, характерні для структури подвоєної нирки, відзначено велике прогностичне значення кількості дистрофічно змінених ядер епітелію ниркових канальців, ядер м'язових волокон та перехідного епітелію сечоводів. Для виявлення тяжкості стану нирки та сечоводу підтверджено значимість кількості сполучної тканини у разі зменшення кількості основної речовини. Досліджено розвиток явищ дисплазії в подвоєних сечових шляхах 85-ти оперованих дітей віком до 15-ти років, доведено її присутність у тканинах подвоєних нирок у всіх вікових групах. Виявлено критерії дисплазії подвоєної нирки.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль генетичних факторів у виникненні затримки статевого розвитку (ЗСР) у хлопців пубертатного віку. Доведено, що ЗСР у хлопців є спадково-детермінованим захворюванням, за якого спостерігається сімейна агрегація даної патології з накопиченням ЗСР серед родичів I ступеня спорідненості та переважною визначеністю її в осіб чоловічої статі. Підтверджено мультифакторіальну модель успадкування ЗСР, у формуванні якої питома вага належить спадковим чинникам. Визначено суттєве зростання рекурентного ризику щодо формування ЗСР в сім'ях пробандів. Встановлено особливості розподілу імуногенетичних (антигенів системи HLA I та II класу), цитогенетичних (C-гетерохроматинових районів хромосом 1, 9, 16, Y) і дерматогліфічних показників у хлопців з ЗСР залежно від спадкової обтяженості, варіанта захворювання, ефективності проведеної терапії та у членів ядерних сімей. На основі багатовимірного статистичного аналізу створено алгоритм прогнозування ЗСР у хлопців-підлітків, визначено високу ефективність запропонованих критеріїв прогнозу захворювання.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію диференційної діагностики органічних та функціональних порушень уродинаміки верхніх сечових шляхів у дітей і патогенетично обгрунтовано вибір тактики їх лікування. Проаналізовано результати комплексного обстеження та диференційованого лікування 285-ти дітей з обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів. Визначено варіанти порушення уродинаміки верхніх сечових шляхів (функціонально- й органічнообструктивний) та особливості впливу на послідовність розвитку компенсаторно-адаптивних реакцій паренхіми нирки. Визначено прогностично значущі критерії оцінки ризику (високий, низький) порушень уродинаміки верхніх сечових шляхів і функції нирки, за якими діагностуються функціонально- або органічно-обструктивний варіанти обструктивних уропатій, що визначають тактику (хірургічну, активний моніторинг) лікування. Запропоновано критерії діагностики порушень гемодинаміки оперованої нирки та спосіб їх патогенетичного лікування.

  Скачати повний текст

Запропоновано нову типологію неорганічного нічного енурезу (ННЕ), розроблену на підставі визначення особивостей епізоду мимовільного сечовипускання уві сні і застосування критерію пароксизмальності/непароксизмальності з урахуванням результатів клінічних і параклінічних (зокрема, електронейрофізіологічних) даних. Визначено клінічні, анамнестичні та параклінічні особливості ННЕ, на підставі яких розроблено рекомендації щодо диференційованого застосування комплексного режимного, медикаментозного та психотерапевтичного лікування. Створено спеціальну програму обстежень, яка дозволяє більш чітко виділити у генезі енурезу етіологічні та патогенетичні механізми і визначити профіль, обсяг і тактику лікування. Вперше з урахуванням клініко-патологічних особливостей енурезу виявлено найбільш ефективні прийоми лікування пацієнтів з даною патологією та розроблено тактику гіпнотерапії. Наведено пропозиції щодо диференційованого використання в комплексному лікуванні дітей, хворих на ННЕ, нової методики гіпнотерапії й експериментально підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування за використання розроблених діагностичних критеріїв різних клінічних форм енурезу в дітей. Запропоновано оціночно-прогностичну таблицю індивідуального та популяційного прогнозування ступеня ризику виникнення різних клінічних форм енурезу в дітей на підставі підрахунку діагностичних балів показників біологічних і небіологічних факторів ризику. Установлено, що важливою ланкою патогенезу первинної форми енурезу є формування дизонтогенетичного типу мінімальних дисфункцій мозку на фоні надмірної активізації парасимпатичної вегетативної регуляції з напруженням надсегментарних структур, гіпоксичних змін церебральної гемодинаміки мікроциркуляції. Клінічні прояви вторинної форми енурезу виникають у взаємозв'язку з розвитком енцефалопатичного типу мінімальних дисфункцій мозку, напруження симпатичної та парасимпатичної регуляції за прискорення симпатичних барорегуляторних вегетативних реакцій та формування дисфункцій сечовивідних шляхів. Перебіг ізольованої форми енурезу відрізняється від такої з денним нетриманням сечі характером змін нервово-м'язової передачі та особливостями центральної та периферійної гемодинаміки. На підставі результатів дослідження етіологічної структури та механізмів патогенезу різних клінічних форм енурезу в дітей розроблено трьохетапний алгоритм лікування з урахуванням критеріїв індивідуального підбору комплексу медикаментозних, фізіо-, психотерапевтичних і електрофізичних засобів.

  Скачати повний текст

Визначено частоту та основну причину гідронефрозу підковоподібної нирки в дітей. Оцінено результати загальноприйнятих методів діагностики й лікування дітей, обгрунтовано та впроваджено нову методику ультразвукової діагностики та комп'ютерної ренангіографії у діагностування гідронефрозу підковоподібної нирки. Розроблено метод оперативного лікування гідронефрозу підковоподібної нирки в дітей - дистальний широкий пієлоуретероанастомоз. Доведено, що нові методи діагностики та хірургічного лікування гідронефрозу підковоподібної нирки в дітей дозволили поліпшити результати лікування та знизити число гемінефректомій.

  Скачати повний текст

Встановлено типи порушень обміну уратів у дітей, хворих на гломерулонефрит (119 обстежених). Визначено роль розладів уратного гомеостазу - одного з істотних неімунних факторів розвитку та прогесування даної хвороби. Встановлено значення спадковості, типу конституції, преморбідного фону й особливості клінічної симптоматології гломерулонефриту в дітей з супутніми розладами пуринового обміну, а також типи розладів обміну сечової кислоти, корелятивний зв'язок показників активності ферментів з показниками вмісту сечової кислоти в сироватці крові. Доведено доцільність використання уринодепресивного препарату "Алопуринол " під час терапії дітей, які страждають на гломерулонефрит і супутні розлади пуринового розладу.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-морфологічні особливості синдрому гострої ниркової недостатності та вплив факторів ризику на його розвиток. Вивчено клінічний перебіг гострої ниркової недостатності, виниклої внаслідок різноманітних причин, у новонароджених різного гестаційного віку. Описано морфологічні зміни в нирках обстежених немовлят різного гестаційного віку, зумовлені гострою нирковою недостатністю. Досліджено фактори ризику антенатального та постнатального періоду стосовно розвитку гострої ниркової недостатності, що дозволяє визначити ймовірність її виникнення, провести вчасну профілактику та лікування ранніх проявів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження 103 дітей з гострим та загостренням хронічного пієлонефриту. Визначено, що в активній стадії пієлонефриту реєструються зміни імунологічних показників: ліоциму, спонтанного та стимульованого НБТ-тесту, фагоцитарного резерву, фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа, завершеності фагоцитозу. Виявлено, що зміни імунологічних показників зустрічаються у дітей з гострим перебігом пієлонефриту та під час загострення хронічної форми. Обгрунтовано доцільність уживання у комплексній терапії пієлонефриту фітопрепарату "Бакплан", який має імунокоригуючу, протимікробну, протизапальну, антитоксичну та десенсибілізуючу дію. Призначення в активній стадії пієлонефриту даного препарату дозволяє скоротити тривалість маніфестного перебігу хвороби, поліпшити прогнозування хвороби, утриматися від призначення додаткових курсів антибіотиків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання діагностики та хірургічного лікування мегауретера у новонароджених та дітей раннього віку. Проведено аналіз результатів обстеження та лікування 72-х хворих з мегауретером віком від 1-го дня до 3-х років. Запропонований комплекс обстежень включає ультразвукове дослідження (УЗД) у В-режимі з подовженою категоризацією сечового міхура, дуплексне доплерівське сканування (ДДС), доплерографію артеріальних ниркових судин та сечовивідного викиду (ДГАНС і ДГСВ), що дозволило об'єктивно, з високою інформативністю, оцінити ступінь порушення функції нирок та уродинаміки сечових шляхів за наявності мегауретера. Залежно від ступеня порушення функції нирки, уродинаміки верхніх сечових шляхів та сечового міхура виділено 5 груп хворих з функціональним і обструктивним мегауретером та запропоновано алгоритм вибору лікувальної тактики та об'єму оперативних втручань. Виявлено, що застосування запропонованих методів консервативного та хірургічного лікування мегауретера у новонароджених і дітей раннього віку з урахуванням змін гемодинаміки нирки та ступеня порушень уродинаміки дозволило скоротити кількість незадовільних та збільшити кількість позитивних результатів до 93,8 %.

  Скачати повний текст

Виявлено залежність ступеня ураження сегмента нирки від ступеня порушень уродинаміки та ектопії вічка рефлюксуючого сечоводу за умов повного подвоєння верхніх сечових шляхів. Опрацьовано метод оперативного лікування міхурово-сечовивідного рефлюксу в один з сегментів нирок - накладення пієло-уретеро- або уретеро-пієлоанастомозу з залишенням "вимкнутого" рефлюксуючого сечоводу. Розроблено показання до різних видів операцій залежно від рівня ектопії сечоводу, а також характеру ураження верхніх сечових шляхів. Запропоновано алгоритм вибору методу хірургічного лікування, який дає змогу оптимізувати лікувальну тактику та у 91,9 % одержати гарні та задовільні результати.

  Скачати повний текст

На підставі результатів ретроспективного та проспективного досліджень вивчено питання доклінічного діагностування нефропатій у дітей. Розроблено схеми їх первинної профілактики. З метою обстеження дітей проведено клініко-анамнестичне та лабораторне дослідження з використанням біохімічних (визначення продуктів пероксидації в сечі) та біофізичних (визначення субфракційного складу сечі за допомогою методу лазерної кореляційної спектроскопії) методів. На підставі факторного аналізу клініко-анамнестичних показників і методів математичного моделювання визначено диференційні фактори ризику розвитку нефропатій мікробно-запального та дисметаболічного генезу. Розроблено прогностичну таблицю з урахуванням зазначених вагомих факторів ризику та визначено критерії включення дітей до групи ризику розвитку нефропатій за бальною оцінкою. Сформовано базу референтних величин спектрів лазерної кореляції (ЛК) стосовно здорових дітей. Визначено патогенетичні механізми ранньої фази розвитку нефропатій. У дітей групи ризику розвитку нефропаті визначено диференційні відмінності в ЛК-спектрах сечі відповідно до напрямку патологічного процесу у разі мікробно-запальних і дисметаболічних процесів. Констатовано активацію процесів пероксидації зі збільшенням вмісту дієнових кон'югатів і малонового діальдегіду. З урахуванням виявлених змін розроблено й обгрунтовано схему первинної фітометаболічної корекції, яка передбачає етапне призначення фітосуміші "Нефрофіт" і фітокомплексу "Спіруліна" за профілактичної дози. Ефективність запропонованої схеми фітометаболічної корекції доведено за результатами безпосередніх і віддалених спостережень.

  Скачати повний текст

Доведено, що наявність нейрогенної гіперрефлектроної дисфункції сечового міхура у хворих на міхурово-сечовідний рефлюкс (МСР) збільшує у 1,5 рази частоту виникнення пієлонефрита, ускладнює його клінічний перебіг і прискорює глибокі анатомо-функціональні зміни нирки у порівнняні з хворими з МСР без порушення функції сечового міхура. Наведено патогенетичне обгрунтування даних ускладнень, зокрема, встановлено наявність постійно інтермітуючої інтралюмінарної ниркової гіпертензії у фазі наповнення ("спокою") сечового міхура. Розроблено новий метод субуретеральної імплантації біологічно нейтральних субстанцій. Вперше визначено у часі динаміку, послідовність і ступінь відновлення функціонального стану нирок і сечових шляхів після ендовезікального лікування МСР у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура залежно від використання різних пластичних матеріалів. Розроблено абсолютні та відносні показання щодо ендовезікального лікування МСР. Запропоновано методику кількісної бальної оцінки результатів ендоскопічного лікування МСР у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура, що застосовано у процесі розробки нового напрямку комплексного лікування та для визначення кінцевих результатів лікування. Обгрунтовано патогенетичний напрямок лікуваня МСР у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура на підставі формування ендоскопічного механізму за умов тривалого використання фармакологічних і фізіотерапевтичних чинників, спрямованих на нормалізацію резервуарної функції сечового міхура.

  Скачати повний текст

Установлено наявність підвищених рівнів ендотеліну-1 (ЕТ-1) та оксиду азоту (NO) з порушенням співвідношень між ними в усіх дітей з гострим гломерулонефритом (ГН) та за умов загострення гематуричної форми хронічного ГН. Найбільш значний дисбаланс виявлено в дітей, хворих на гострий ГН (ГГН) з нефротичним синдромом та нефротичним синдромом з гематурією та гіпертензією. Виявлено взаємозв'язки вмісту ендотелійзалежних медіаторів з основними клініко-лабораторними проявами ГН. Показано, що ЕТ-1 може бути використаним як маркер хронізації та прогресування ГН у дітей. Виявлено наявність функціонального зв'язку активності NO та ЕТ-1 з показниками специфічного та неспецифічного захисту у разі ГН у дітей зі ступенем порушень ліпідного та фосфоліпідного обмінів, що дає змогу розглядати ці медіатори як неімунні механізми розвитку та прогресування ГН.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення рівня репродуктивного здоров'я підлітків з акушерсько-гінекологічною патологією за наявності екстрагенітальних захворювань. Розроблено та впроваджено комплексну етапну реабілітацію з використанням сучасних технологій діагностики, визначено патогенетичні механізми її формування. З застосуванням клініко-лабораторних, біохімічних, генетичних, імуноферментних, імуноморфологічних, променевих (рентгенографічних, ультразвукових, зокрема доплерометричних, томографічних) методів досліджень надано комплексну оцінку перебігу пубертату за наявності вагітності та гінекологічних порушень у 520-ти дівчат-підлітків. Установлено, що у 88,9 % вагітних і 91,9 % гінекологічних хворих, які потребують акушерсько-гінекологічної допомоги, має місце екстрагенітальна патологія, що поглиблює акушерські ускладнення та порушення статевого розвиту та менструальної функції. На підставі аналізу одержаних результатів визначено патогенетичну роль гормональних, генетичних, біохімічних, доплерографічних змін у розвитку ускладнень вагітності та пологів, а також формуванні гінекологічних розладів у підлітків. Створено алгоритми діагностики патології пубертату у гінекологічних хворих, а також прогнозу акушерських ускладнень у юних вагітних. Розроблено та впроваджено комплексну етапну систему реабілітації, складовими якої є лікувальні схеми, та наявність природних і преформованих фізичних факторів для санаторно-курортного та позакурортного використання, що нормалізує функції статевої системи і стан соматичного здоров'я.

  Скачати повний текст

Доведено, що внутрішньоплідне введення антигену призводить до певних змін у нирках лабораторних щурів у перші два місяця життя, у порівнянні з інтактними тваринами. Абсолютна маса органу стає більшою, спостерігається прискорення заміщення нефрогенної зони на фоні збільшення кількості малих і середніх лімфоцитів. У антиген-премійованих тварин змінюється етапність становлення структур нефрону: достовірно збільшується площа, яку займає ниркове тільце, як кортикального, так і юкстамедулярного нефрону до двадцять першої доби включно, спостерігається прискорення становлення петлі Генле та дистальних звитих канальців.

  Скачати повний текст

Досліджено питання покращання результатів лікування вроджених гідронефрозів, які ускладнюються вторинним пієлонефритом, у дітей. Установлено, що гідронефротична трансформація та пієлонефрит зумовлюють мікроциркуляторні та нефросклеротичні зміни в нирках, значно знижуючи проникнення антибіотиків у тканини. Експериментально вивчено електрофоретичну рухомість та стійкість активності антибіотиків в електричному полі. Оцінено ефективність антибіотикотерапії з використанням внутрішньотканинного діадинамофорезу гентаміцину. Проаналізовано результати лікування 125-ти дітей з вродженим гідронефрозом, ускладненим пієлонефритом. Розроблено комплексну програму лікування, яка передбачає ранню хірургічну корекцію вади, використання внутрішньоклітинного діадинамофорезу антибіотиків та санацію верхніх сечовивідних шляхів озонованим фізіологічним розчином. Установлено, що у разі вторинного пієлонефриту переважають високо резистентні до антибіотиків кокова флора та кишкова паличка. Виявлено, що діадинамічні струми не порушують хімічну структуру антибіотиків і не змінюють їх активність. Показано, що діадинамофорез підвищує концентрацію антибіотика у 8,09 разів у паренхімі нирки і в 3,6 рази - в сечі, подовжує його дію до 12 - 16-ти годин. Озонований фізіологічний розчин дозволяє за 4 - 5 діб одержати стійку санацію сечі. Відзначено, що впровадження лікувального комплексу сприяло покращанню перебігу післяопераційного періоду, знизило кількість рецидивів пієлонефритів з 30,8 до 19,6 %.

  Скачати повний текст