Здійснено спробу відновити фрагмент структури редуктивних переселенських говірок Київського Полісся за матеріалами тематичної групи ботанічної лексики. Досліджено склад і структуру фітономінації говірки Чорнобильської зони, змодельовано внутрішньодіалектне членування цього ареалу на підставі картографування флороназв.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу східнослобожанських українських говірок у лексичній системі на матеріалі тематичної групи лексики "Жива природа", а саме: змодельовано структурну організацію лексики живої природи, досліджено склад і семантичну структуру лексико-семантичних груп, з'ясовано основні принципи мотивації номенів, виявлено способи формування складу та семантики лексики живої природи. Розглянуто формальну та семантичну варіативність найменувань. Проаналізовано просторову поведінку репрезентантів сем "самець", самиця", "маля тварини", зокрема, окреслено типи ареальної поведінки лексичних одиниць, а саме: мінімальну диференційованість, ареальну мозаїку та виділення мікроареалів.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу східнослобожанських українських говірок у лексичній системі на матеріалі тематичної групи лексики "Жива природа", а саме: змодельовано структурну організацію лексики живої природи, досліджено склад і семантичну структуру лексико-семантичних груп, з'ясовано основні принципи мотивації номенів, виявлено способи формування складу та семантики лексики живої природи. Розглянуто формальну та семантичну варіативність найменувань. Проаналізовано просторову поведінку репрезентантів сем "самець", самиця", "маля тварини", зокрема, окреслено типи ареальної поведінки лексичних одиниць, а саме: мінімальну диференційованість, ареальну мозаїку та виділення мікроареалів.

  Скачати повний текст

Вперше в україністиці здійснено опис морфологічної системи окремої української говірки на базі розробленої методики її дослідження на підставі свідчень діалектних текстів. Обгрунтовано принцип системності у вивченні граматики українських діалектів, розкрито функціональний і комунікативний аспекти її аналізу. Висвітлено можливості застосування інваріантної моделі-матриці для опису всіх частин мови говірки. Проаналізовано функціонування лексико-граматичних розрядів і граматичних категорій у межах частин мови. Встановлено центральні та периферійні морфологічні явища у діалектній системі на основі частотності їх уживання. Виявлено функціональну лакунарність як особливий маркер діалектної словозміни й охарактеризовано її типи. Створено модель опису морфологічного рівня діалектів, яка може бути використана у дослідженні інших українських говірок межиріччя Дністра та Дунаю. Встановлено, що граматичну систему наддунайської говірки визначає історичний розвиток української мови, а не вплив сусідніх говірок. Упорядковано діалектну текстотеку, що є джерелом подальшого дослідження інших мовних рівнів говірки с. Шевченкове Кілійського району Одеської області.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості використання гуцульського говору у мові української художньої літератури XIX - першої половини XX ст. Проаналізовано фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні, фразеологічні гуцульські діалектні одиниці, які використано в українських художніх творах даного періоду. Досліджено художні твори І., Франка, А. Крушельницького, М. Козориса, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, М. Черемшини, Д. Харовюка, Ю. Федьковича, М. Павлика, О. Манчука та П. Шекерика-Доникова. Виділено комплекси гуцульських діалектних різнорівневих елементів для творів кожного з цих письменників, розкрито специфіку їх використання у белетристичних текстах. За способом використання гуцульського говору в художній мові з урахуванням повноти діалектизації, гетерогенності та гомогенності діалектних одиниць, уживання їх в авторській мові та мові персонажів виділено чотири типи взаємодії гуцульського діалекту й української літературної мови в художньому творі. Зроблено висновок, що гуцульські різнорівневі діалектні одиниці виконують важливі художні функції, зокрема, образотворення, створення гуцульського колориту, пізнання духовної та матеріальної культури гуцулів, формування та збагачення тропіки та стилістичних фігур, етнографічного ототожнення героїв твору й етнографічної локалізації подій.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено мову прозорових творів І. С. Нечуя-Левицького на тлі фонетичних, морфологічних, лексичних, синтаксичних елементів середньонаддніпрянського діалекту, здійснено ареалогічну інтерпретацію його мови. Набула розвитку теорія стратифікації національної мови та взаємодії стратів на різних часових зрізах, зокрема, проблеми структури та функцій діалектизмів у художніх текстах, поглиблено методики ареологічного прочитання мови художнього тексту. Уточнено характерології мовотворчості І. С. Нечуя-Левицького, визначальних рис його ідіолекту на тлі формування української літературної мови.

  Скачати повний текст

З'ясовано лінгвістичний статус діалектного тексту (ДТ), наведено його специфіку, розроблено типологію ДТ, обгрунтовано онтологічний статус, визначено та описано його категорійну структуру, яку формують три типи текстових категорій - системні, антропоцентричні та мисленнєві. Простежено вплив прагматичних чинників на когнітивні. Установлено, що комунікативна ситуація виокремлює предмет дослідження та проектує структурно-семантичну організацію ДТ. Когнітивний аспект зумовлює схему аналізу ментальний континуум - парадигма мислення - когнітивна модель - ДТ. Охарактеризовано три типи знань носіїв буковинських говірок - парадигми господарського, релігійно-обрядового, екзистенційного мислення, описано їх реалізацію в ДТ. Визначено специфіку категоризації та концептуалізації мовомислення буковинських діалектоносіїв, з'ясовано особливості буковинського діалектного мовлення. Удосконалено методику аналізу ДТ, у межах якого розглянуто функціонально-прагматичну типологію структурних одиниць ДТ.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз ентомонімів, зафіксованих у західнополіських говірках, виділено окремі лексико-семантичні групи, виявлено мотиваційні відношення й етимологію номенів. Простежено лексичні паралелі в інших слов'янських мовах. На підставі аналізу принципів мотивації ентомологічної лексики виділено 12 мотиваційних груп і ряд підгруп, визначено, які лексеми мають ліву та праву мотивації, виявлено, що давні найменування мають затемнену етимологію, а новотвори - прозору мотивацію. Проведено лінгвогеографічний аналіз зафіксованого матеріалу, на підставі якого визначено межі західнополіського діалекту, його внутрішнє членування й окремі мікрозони. Ентомологічні назви - поліфункціональний та полімотивований пласт лексики, для якого характерна чітка структурованість і творення нових номінативних одиниць за законами мови.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено ареалогічне прочитання мови П. О. Куліша, з'ясовано характер зв'язку ідіолекту письменника з його рідномовним середовищем. Змодельовано набір важливіших рис східнополіського говору на підставі етнографічних текстів і сучасних діалектологічних описів відповідного ареалу, перевірено ступінь наявності або відсутності зазначених діалектних рис у текстах зажиттєвих першодруків творів П. О. Куліша. З'ясовано генезу його мовних рис у контексті східнополіського діалекту. Висунуто гіпотезу щодо меж узуального та власне авторського серед зареєстрованих у текстах одиниць і щодо причин вибору письменником мовних засобів з-поміж низки альтернативних варіантів. Окреслено лінгвальні пріоритети П. О. Куліша.

  Скачати повний текст

Здійснено фіксацію номінативних одиниць тематичної групи лексики ігор у східнослобожанських говірках, досліджено їх семантичну структуру. Описано способи номінації назв ігор у даних говірках у контексті, що передбачає розгляд предметно-дійового складу ігор як невербальної частини тексту. Встановлено відношення семантики та символіки, а також предметно-дійового складу ігор до типових слов'янських мовних семіотичних систем. З'ясовано ареалогію ігрової термінології та одиниць вербального компонента ігор. Установлено багатогранність феномену гри, виявлено її давні витоки. Проаналізовано зв'язок традиційних народних ігор з певними духовними явленнями, народними звичаями, обрядами, що має прояв у спільності символіки предметів, явищ, найменувань.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі значного обсягу фактичного матеріалу проведено системний аналіз лексики дитячого спілкування центральнослобожанських говірок. Визначено семантичні, фонетичні та словозмінні особливості зафіксованих номінативних одиниць, їх можливу мотивацію. З'ясовано загальні типи номінації в дитячому мовленні, уведено до наукового обігу новий, певним чином систематизований фактичний матеріал. Встановлено, що ТГ "Лексика дитячого спілкування" становить складне структурне ціле, що об'єднує ряд взаємопов'язаних лексико-семантичних підгруп. Основна частина аналізованих номенів входить до складу загальновживаної української лексики або співвідноситься з різними діалектними лексемами, уживаними в материнських говорах на всіх рівнях діалектної мови. Зазначено, що чимало з-поміж них і специфічних, подекуди оказіональних елементів.

  Скачати повний текст

Надано значний за обсягом емпіричний матеріал - номінативні засоби презентації родинних обрядів у досліджуваних говірках. Вивчено склад, семантику номінативних одиниць весільного, родильного, поховального обрядів. Визначено, що опис номінації даних обрядів у говірках здійснено у структурно-семантичному, етнолінгвістичному й ареалогічному аспектах. З'ясовано структурну організацію, семантику номінативних одиниць даної тематичної групи лексики на тлі структури обряду, просторову поведінку кожної номінативної одиниці даного ареалу. Підтверджено виразне протиставлення наддністрянського, буковинського та подільського діалектів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексику трьох типів родинних обрядів (весільного, родильного та поховального) у буковинськіх говірках. Встановлено, що моделлю опису емпіричного матеріалу обрано лексико-тематичну сітку (ЛТС). Фактичний матеріал дає змогу представити лексику весільної обрядовості двома ЛТС, у яких відтворено духовну та матеріальну культуру буковинців. Визначено, що лексика родильного та поховального обрядів формує окрему ЛТС. Проаналізовано структурні, семантико-функціональні й етнолінгвістичні особливості обрядової лексики. Простежено міжмовні контакти носіїв буковинських говірок із сусідніми народами, зумовлені особливостями історичного розвитку Буковинського краю. Досліджено специфіку лексики родинної обрядовості буковинських говірок в контексті ареальних трасформацій загальноукраїнських понять та в загальнослов'янському контексті.

  Скачати повний текст

Проаналізовано склад, структурну організацію, семантику та просторову поведінку лексики народного побуту східностепових українських говірок. На підставі аналізу одного сегмента побутової лексики з'ясовано лексичне наповнення наддіалектних моделей назв їжі, напоїв у донецьких говірках. Аналіз структурної організації досліджуваної лексики дає підстави вважати вказану тематичну групу лексики організованою системою, що складається з лексико-семантичних груп, компоненти яких тісно пов'язані спільністю семантичного простору та протиставляються за рядом ДО. Структурно-семантичні особливості проаналізованої лексики характеризують говірки досліджуваного регіону як складову частину українського діалектного континууму, визначальна роль у формуванні якої належить південно-східному діалектному типу. Вплив різних діалектних типів на лексичну систему східностепових говірок спричинив формування таких характерних рис, як фонетична та граматична варіативність назв їжі, напоїв, уживання значної кількості дублетно-синонімічних назв, зміни в семантичній структурі досліджуваних номенів. Аналіз просторової поведінки назв їжі, напоїв східностепових говірок дозволив уточнити та доповнити інформацію щодо ареального членування говірок Донеччини.

  Скачати повний текст

Проаналізовано назви хвороб людини, поширені у говірках Буковини. Встановлено системну організацію досліджуваної лексики. Буковинські назви хвороб проаналізовано як компоненти системотворчих комплексних одиниць різних рівнів узагальнення - лексико-семантичної парадигми, лексико-семантичної групи, лексико-семантичного поля, які перебувають між собою у відношеннях послідовного включення. Для кожної виявленої номінації відзначено семантичні особливості, з'ясовано етимон, внутрішню форму або слово, від якого вона походить. Висвітлено наявність буковинських назв хвороб у суміжних і несуміжних українських говорах і літературній мові, їх фіксацію у загальномовних і спеціальних словниках, виявлено лексичні паралелі в інших слов'янських мовах. Охарактеризовано основні способи та засоби номінації хвороб у буковинських говірках - афіксальне словотворення, запозичення з інших мов, семантичну деривацію, словоскладання, складені назви.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше досліджено склад і семантичну структуру лексики традиційних народних ремесел (деревообробки, плетіння, ковальства та каменярства) центральноподільських говірок. Зібрано та проаналізовано лексику народних ремесел, виокремлено лексико-семантичні групи досліджуваних тематичних груп лексики. За допомогою методики моделювання структурної організації лексики описано семантику та географію кожної лексеми. На підставі вивчення регіональної літератури XIX - початку XX ст. і сучасних говорів досліджено закономірності структурної організації предметної лексики. Простежено формування та розвиток лексики народних ремесел центральноподільських говірок у контексті інших діалектних зон. Виявлено закономірності номінаційних процесів, виявлено просторові відмінності зафіксованої у говірках лексики. Визначено ступінь збереження традиційної виробничої лексики у сучасних говірках.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено широкий пласт діалектної компаративної фразеології східнослобожанських і східностепових говірок Середнього Подінців'я. Проаналізовано динаміку компаративного фонду, виділено 98 структурно-семантичних моделей з компонентами-зоономенами, артефактами, охарактеризовано 56 фразеосемантичних рядів поняття "людина", зокрема, пов'язаних з характером, розумовими здібностями, фізичними ознаками, моральними якостями. З'ясовано роль концептів-зоономенів, флорономенів, артефактів у ареальному компаративному фразеотворенні та виявлено глибину їх вертикального культурно-національного контексту.

  Скачати повний текст

Проведено системний опис іменникової словозміни західнополіських говірок. Розглянуто особливості субстантивного формотворення в ареальному аспекті. Встановлено словозмінні типи іменників і з'ясовано фактори впливу на існування діалектних відмінностей у досліджуваній формотвірній системі. Зроблено висновок про високий ступінь варіантності флексійних формантів. Виявлено локально обмежені відмінкові форми. Визначено межі західнополіського говору та досліджено його внутрішнє членування. Введено максимально повний склад західнополіських субстантивних словоформ, які можуть бути використані в подальших діалектологічних студіях.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасну словозміну іменників, прикметників і числівників, їх варіанти творення в українських говірках Північної Буковини. Наведено коментар щодо виявлених діалектних форм і їх територіального поширення. Вивчено й описано зв'язки українських говірок Північної Буковини та сусідніх українських говірок суміжних територій. Доведено, що особливості словозміни іменних частин мови в українських говірках Північної Буковини узгоджуються з системою словозміни південно-західного наріччя української мови.

  Скачати повний текст