Теоретично обгрунтовано велике значення вивчення топонімів, які є одним з надійних джерел фіксації мовних явищ. Досліджено історію виникнення географічних назв, динаміку їх розвитку та втрачання топонімів - назв населених пунктів у зв'язку зі змінами політичних систем. Проаналізовано 528 словникових статей та понад 1 200 їх фонетичних і морфологічних варіантів, зібраних за польових умов, винайдених на географічних і кадастрофічних картах різних історичних періодів, а також зібраних в архівах Будапешта та Берегова. Цей матеріал проаналізовано в етимологічному, словотвірному та соціолінгвістичному аспектах, а також за його функцією та мотивацією. За етимологією запропоновано розмежування власне угорських топонімів, топонімів іншомовного походження та змішану групу, до якої входять складні та складені топоніми, складові компоненти яких різного (змішаного) походження. У словотвірному аспекті розмежовано топоніми, утворені від загальних назв, а також - від власних назв. Запропоновано поділ топонімів за їх функцією та мотивацією формування за двома групами: назви об'єктів і споруд, загальні (відапелятивні) назви. З застосуванням цих методів дослідження у поєднанні з порівняльно-історичним методом уперше всебічно проаналізовано топоніми у мовленні угорців м.Берегова та його околиць.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне соціолінгвістичне дослідження мовного етикету угорського населення Закарпаття. Виділено етикетні форми ввічливого звертання та привітання в одно-, дво- та багатомовному середовищі. Проведено соціолінгвістичний аналіз мовного матеріалу з застосуванням польового методу й анкетування респондентів-білінгвів Закарпатської області. Зроблено класифікацію етикетних форм за результатами вивчення процесу соціалізації індивіда. Укладено реєстр словникових статей етикетних форм звертань і привітань угорського населення Закарпаття. До основних факторів вибору ввічливих форм мовленнєвого етикету віднесено комунікацію у межах угорських міських і сільських населених пунктів Закарпаття, регіональну комунікацію, комунікацію між чоловіками та жінками з урахуванням вікових, статевих, освітніх характеристик комунікантів. Виділено основні типи мовленнєвого етикету, розглянуто особливості їх функціонування залежно від мовної та комунікативної ситуації. Зроблено висновок про важливу роль мовного середовища у виборі форм мовленнєвого етикету серед угорського населення Закарпаття. З'ясовано, що в одномовному середовищі Виноградовського, Береговського, Мукачівського й Ужгородського районів комуніканти використовують традиційні та суто угорські етикетні форми звертань і привітань, а в багатомовному середовищі, особливо в офіційній сфері, - вживають традиційні угорські й українські форми мовленнєвого етикету.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено опис угорської лексики, пов'язаної з їжею й кухонним начинням у досліджуваних угорських говірках Закарпаття. Зазначено: ця лексика є багатою та своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Відзначено, що зібраний лексичний і семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення даного регіону, його історію та взаємозв'язки з іншими угорськими, а також українськими та словацькими говорами. З'ясовано, що значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському грунті та засвоєно чи запозичено з інших мов. Уперше введено до наукового обігу назви, які дотепер не були відомі мовознавцям. Здійснено спробу охарактеризувати зміни у лексичному складі назв їжі та кухонного начиння, значну увагу приділено словам-архаїзмам та новим назвам, що не фіксуються словниками угорської та інших мов.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне лінгвогеографічне дослідження найменувань одягу в угорських говорах Закарпаття. Розглянуто ряд важливих лексичних і семантичних питань, пов'язаних з назвами одягу, а також охарактеризовано зміни у лексичному складі досліджуваних говорів, зокрема, у зазначеній лексичній групі розглянуто архаїзми та нові найменування, що не фіксуються словниками угорської літературної мови та діалектними словниками. Висвітлено причини появи синонімів (лексичних паралелізмів) у групі назв одягу, докладно охарактеризовано назви одягу, утворені від власних імен. Надано деякі етнографічні довідки про види одягу. Відзначено, що досліджувані говори є складним комплексом взаємопов'язаних проблем порівняльно-історичного та діалектологічного характеру, наприклад, - контактування і взаємодія споріднених і неспоріднених, типологічно різних мов (діалектів) між собою від найдавніших часів до сьогодення.

  Скачати повний текст