Проаналізовано феномен екзистенційної багатовимірності риторики як одного з культуротвірних факторів життєдіяльності людини. Відзначено щодо проблемності самоідентифікації сучасної людини в атмосфері інфляції слова та вербальних маніпуляцій і потреби у відродженні гуманного ставлення до сили слова. Знайдено причини суперечливих поглядів на риторику в ігноруванні її багатовимірної екзистенційної природи, зведенні її інтегральності до окремого прояву технології ораторства, софістики, стилістики, порожньої пишномовності. Виявлено, що аналіз екзистенційних вимірів риторики розміщує риторику у філософському контексті, репрезентуючи її як одну з універсалій людского буття у світопознанні та світостворенні. Надано визначення риторики як "екзистенційної вербалізації буття". Розкрито кореляцію між екзистенціалами людського буття та їх втілення у риториці. Фундаментальними екзистенційними вимірами риторики визначено "риторику пізнання", "риторику влади", "риторику порозуміння". "Риторика пізнання" детермінована екзистенціалом "воля до істини", пов'язана з глибинними проблемами людського буття у світі: самопізнанням та пізнанням світу, творчістю, потягом до свободи, любові, відповідальності, діалогізму. За надлишку владних амбіцій промовця, який виявляє волю до влади у монополізації істини, риторика перетворюється у "вербальну зброю", здатна породжувати фанатизм і соціально-небезпечну ідеологію. Антропологічний баланс як гармонійна єдність людських потенцій зумовлює розгортання риторичного ідеалу як гуманнотворчого мистецтва красномовця, що затверджує вищі цінності буття. Екзистенціал "воля до порозуміння" детермінує "риторику порозуміння", що стає засобом конструктивного обговорення та вирішення проблем буття у ситуації глобальних криз і конфліктів.

  Скачати повний текст

Експериментально досліджено проблеми формування риторичних умінь у професійній підготовці соціальних педагогів. На основі впровадження розробленої педагогічної технології доведено, що значне зростання рівня сформованості риторичних умінь у студентів забезпечується професійно-педагогічою спрямованістю навчання, активністю студентів у навчально-риторичній діяльності, диференціацією навчання й індивідуальним підходом, формуванням зазначених умінь у єдності мислительного, мовленнєвого та комунікативного компонентів. Визначено критерії оцінки рівнів сформованості риторичних умінь у студентів. Наведено методичні рекомендації для викладачів і практичні завдання для студентів з удосконалення даних умінь.

  Скачати повний текст

Визначено ознаки гомілії, зумовлені відображенням сакрального світу у людському мовленні, проаналізовано лексичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні мовні засоби передачі надприродного змісту. Розглянуто специфіку адресанта, адресата та їх взаємодії у тексті гомілій. Проведено аналіз гомілії як жанру за параметрами тематики, композиції та стилістичних особливостей. Простежено розвиток жанру гомілії в проповідницькій діяльності І. Златовуста, зроблено спробу з'ясувати позамовні чинники цього розвитку.

  Скачати повний текст