Проведено теоретичний та експериментальний аналіз проблеми моральної саморегуляції як умови запобігання девіантній поведінці підлітків. Проаналізовано суть, види та детермінанти поведінкових відхилень у дітей підліткового віку. Виявлене значення моральної саморегуляції у виникненні поведінкових аномалій вимагало теоретичного аналізу й експериментального дослідження специфіки її прояву в підліткового період. Розроблено та апробовано програму тренінгових занять зі становлення моральної саморегуляції поведінки підлітків. Отримані експериментальні дані засвідчили доцільність і ефективність розробленої програми морального виховання підростаючого покоління, необхідність її поширення з метою морального розвитку дітей підліткового віку, становлення в них моральної саморегуляції поведінки, що сприятиме запобіганню поширення відхилень у їх поведінці.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічний зміст розвитку моральної саморегуляції в молодшому шкільному віці у зв'язку з попередніми та наступними віковими періодами. Розглянуто будову та типологію моральної саморегуляції. Встановлено, що тип моральної саморегуляції має значну стійкість і зберігається, починаючи з молодшого шкільного віку, в переважної більшості людей. Розроблено експериментальні методики діагностики моральної саморегуляції молодшого школяра - методику тематичної проекції внутрішніх станів молодшого школяра у процесі здійснення морального вчинку та методику рангування соціальних ситуацій. З використанням цих методик побудовано науково обгрунтовану типологію моральної саморегуляції. Модифіковано й апробовано метод символдрами, як засіб корекції моральної саморегуляції молодшого школяра. З'ясовано особистісні передумови успішності психокорекції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено та проаналізовано взаємні кореляції ідей гедонізму й аскетизму у культурно-історичній ретроспективі. Здійснено спробу розглянути гедонізм і аскетизм як два полюси біолярного маргінального культурно-антропологічного феномену. З'ясовано, що традиційне протиславлення гедонізму й аскетизму в певному значенні є некоректним. Доведено, що з погляду "маргінальної антропології" їх можна розглядати як культурні концепти зі взаємно пересічними семантичними полями. Розкрито характерні особливості становлення та розвитку ідей гедонізму й аскетизму у класично-елліністичний період античності, Середньовіччя, епоху Відродження та Нового часу. Виявлено історичні варіації гедонізму й аскетизму, динаміку розвитку цих явищ і специфіку їх співвідношення. Визначено взаємозв'язок гедоністичних аскетичних ідей за принципами насолоди і страждання у контексті загальних світоглядних установок переломних культурно-історичних епох. Виявлено заподії змін гедоністичних і аскетичних принципів. Описано зумовлену ними динаміку явищ гедонізму й аскетизму в історії культури. З'ясовано концептуальні відмінності гедоністичних й аскетичних систем, а також загальні цілі, принципи та методи, що дало змогу розглядати гедонізм і аскетизм як два полюси єдиного маргінального культурно-антропологічного феномену.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження розвитку пайдеї як одного з найбільш вагомих чинників естетичного й етичного виховання, сформованого в результаті цивілізаційного поступу. Доведено, що найбільш яскравим виявом пайдеї у добу її зародження у давньогрецькій культурі були твори Есхіла, Софокла й Евріпіда. Детально проаналізовано творчість видатних трагіків і громадських діячів, висвітлено їх внесок у процес становлення вільного громадянина держави-поліса. Наведено кілька дефініцій пайдеї з урахуванням специфіки розвитку поняття у різні історичні епохи, розглянуто сучасне його трактування на Всесвітньому філософському конгресі (Бостон, 1998). Проаналізовано погляди відомих філософів на розвиток концепції пайдеї за умов постіндустріальної цивілізації. Охарактеризовано сучасний стан пайдеї, досліджено її вплив на формування громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження феномену аскетизму. Виконано філософсько-історичний аналіз виникнення, становлення та функціонування аскетизму, виявлено його основні історичні типи: архаїчний, імперативно-нормативний і любовно детермінований. Поняття аскетизму визначено як соціоморальний принцип, що базується на самообмежуванні та самопримушуванні; специфічний засіб самовдосконалення моральних, інтелектуальних, вольових і фізичних здібностей людини; свідома, вольова, морально спрямована діяльність. Залучення у науковий обіг теологічних і релігійно-філософських праць з аскетизму дозволило розкрити технологію аскетики, її сутнісні риси, зміст, усвідомити аксіологічну природу, особливості формування оцінки аскетизму на індивідуальному і соціальному рівнях, соціальний вплив цієї оцінки, а також механізм самореалізації особистості як творчої, аскетично зорієнтованої діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виявлення феномену свободи у процесі культурної самореалізації особистості. Визначено та проаналізовано основні компоненти структури її самореалізації, а саме: самодіяльність, цілепокладання за етапами його циклічності та сформованість потреби у самореалізації. Охарактеризовано специфіку детермінації самореалізації особистості засобами духовної культури, які уможливлюють характер і спрямованість цього процесу через розкриття "людського в людині" й утвердження індивідуальної свободи. З'ясовано специфіку самореалізації особистості віруючого, яка визначається її перманентним прагненням до духовного самовдосконалення та детермінованістю цього процесу настановами гріха. Розкрито вплив тілесно-статевих детермінант, соціально-культурних криз і випадкових факторів на самореалізацію особистості.

  Скачати повний текст