Досліджено проблеми специфіки та взаємодії наукового та художнього пізнання як взаємного доповнення двох способів пізнання: логічного та емоційно-чуттєвого, що сумісно відтворюють його цілісність. Виявлено рушійні сили наукового та художнього пізнання - відповідно пізнавальну задачу суб'єкта, яка є винятково результатом роботи інтелектуальних операцій, і домінуючу потребу суб'єкта, що пізнає, яка випливає з його внутрішнього світу та є емоційно-чуттєвою. Виявлено, що пізнавальний процес - це науково-художнє моделювання суб'єктом об'єкта. Встановлено, що в реальному пізнавальному процесі логічне й образне мислення не вступають у протиріччя, а взаємодіють і доповнюють одне одного, й у цій взаємодії образне мислення допомагає сформулювати предметний зміст задачі, що змінюється і трансформується, а логічне мислення є інструментом розв'язання пізнавальної задачі. Доведено можливість розгляду емоцій як сполучної ланки між науковим і художнім пізнанням, а також їх здатність одночасно виступати у ролі цінності пізнавального акту як такого й у ролі оцінки можливості задоволення домінуючої потреби під час пізнання.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і основоположні компоненти синтетичного мислення. Охарактеризовано провідні сучасні парадигми педагогічного мислення в інтерпретації з синтетичним. Розглянуто синтетичне мислення як компонент психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи за умов педагогічного коледжу. Розкрито критерії та показники, що характеризують учителя, який володіє синтетичним мисленням. Визначено рівні синтетичного педагогічного мислення та його вплив на професійну підготовку майбутнього вчителя початкової школи на базі навчального закладу I - II рівнів акредитації. Запропоновано модель технології професійної підготовки вчителя з урахуванням педагогічних умов, що забезпечують процес формування синтетичного мислення студентів педагогічного коледжу.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні процеси користувачів персональних комп'ютерів у взаємозв'язку зі специфічним способом репрезентації інформації у когнітивному просторі суб'єкта та способами її переробки. Проаналізовано особливості вербально-логічного й образного мислення у постійних користувачів комп'ютерами. Визначено, що інформаційний простір, штучно створений людиною у комп'ютерних системах, значною мірою впливає на особливості мислення користувача та зумовлений формою репрензентації абстрактних понять і зв'язків між ними і власне характером організації наданої користувачеві інформації. Наголошено, що вплив сучасного візуально-образного комп'ютерного середовища активізує правопівкульні процеси мислення та стимулює інтегральну діяльність мозку. Зазначено, що вплив комп'ютерних технологій на психологію мислення людини зберігає суперечливий характер, комп'ютер оптимізує ряд інтелектуальних операцій і підвищує ефективність інтелекту, а також може обмежувати вибір стратегій мислення умовами комп'ютерного простору, послаблює комунікативний аспект когнітивної діяльності, усуває експресивність. Змінюються аспекти, взаємопов'язані з мотивацією мисленнєвої діяльності. Установлено негативний вплив комп'ютерного середовища на мовлення та мовну поведінку користувачів. Надано рекомендації щодо оптимізації мисленнєвої діяльності професійних користувачів комп'ютерів. Запропоновано напрямки подальших досліджень їх психологічних проблем.

  Скачати повний текст