Як допомогти українцям вирватися нарешті з полону нав’язаної їм вторинності, як подолати їхню зневіру в себе, щоб вони могли побудувати свою справді незалежну і справедливу державу? Про це роздумує, пише натхненно й образно, виступає невтомно перед українцями Мирослав Маринович, який почав своє свідоме життя як дисидент і політичний в’язень радянського режиму, а нині, вже 24-й рік, працює проректором Українського католицького університету у Львові і президентом Інституту релігії та суспільства УКУ. Маринович часто звертається безпосередньо до молодих управлінців, журналістів, учителів, правників, громадських активістів, бізнесменів тощо, стверджуючи, що державницький розвиток України неможливий без духовного преображення її громадян. Чи має він рацію? У цьому ми зможемо пересвідчитися, коли українці нарешті подолають свій 40-річний шлях через пустелю – складний шлях громадянського змужніння.