Писати про історію в сучасному бентежному світі - вельми ризикована річ. Можна втрапити в пастку некритичного повторення застарілих постулатів або ж стати упередженим інтерпретатором історії на догоду політичним, економічним, культурним, ідеологічним тенденціям, які побутують у наш час. Щоб уникнути цих пасток, професор Тер’є Тведт пропонує дивитися в минуле, як у дзеркало. Не тлумачити історичні події з позиції сьогодення чи поширених донині поглядів на історію, а показати, як події минулого – злети та падіння цивілізацій, імперій, націй – та їхнє сприйняття у різні періоди вплинули на формування світу, яким він постав сьогодні.

З чим приходять у цей світ наші діти? Які нові імпульси, нові завдання приносять вони із собою? Спостерігаючи за молоддю, можна відчути, чого від нас хоче прийдешнє. Намагаючись запхати молоде покоління у нашу систему цінностей, ми заглушаємо в ньому те нове, що прагне увійти у світ і що виходить за рамки наших здібностей. Усе має два боки, сама назва книжки «Духовність молоді та її тінь» говорить про це. То ми бажаємо цій новій духовності допомогти проявитися або ж, заглушаючи її, дати вийти на перший план її тіні, тим самим позбавляючи себе майбутнього? У цьому контексті у геть новому світлі постають такі поширені нині порушення, як гіперактивність, синдром дефіциту уваги, легастенія, самоушкоджувальна поведінка тощо. Автор пропонує тренувати погляд на це нове, на ці нові здібності, навчатися відчиняти двері цьому прийдешньому.