У монографії розглядаються сучасні концептуалізації щодо вивчення культурних ідентичностей у екстраординарних обставинах життєдіяльності соціуму, розуміння ідентичності як концепту «подвійної тотожності» з одночасною відсилкою до унікальності суб'єкта, що конструюється завдяки особистісним культурно-стильовим преференціям, та апеляцією до норми, яка контролюється імперативами влади. Реконструйовано сегментацію простору ідентичностей та його динаміку у різних сферах суспільної ментальності, де згенероване воєнним часом консолідоване «ми» дедалі очевидніше розщеплюється на численні типи «самототожиості», що відрізнятимуться за випробуваннями, за участю у просуванні до перемоги і наполягатимуть на визнанні. Це потребує спеціальної уваги соціальної та культурної політики, медіа, громадських організацій. Для науковців, викладачів, діячів культури, журналістів, аспірантів, студентів.

З чим приходять у цей світ наші діти? Які нові імпульси, нові завдання приносять вони із собою? Спостерігаючи за молоддю, можна відчути, чого від нас хоче прийдешнє. Намагаючись запхати молоде покоління у нашу систему цінностей, ми заглушаємо в ньому те нове, що прагне увійти у світ і що виходить за рамки наших здібностей. Усе має два боки, сама назва книжки «Духовність молоді та її тінь» говорить про це. То ми бажаємо цій новій духовності допомогти проявитися або ж, заглушаючи її, дати вийти на перший план її тіні, тим самим позбавляючи себе майбутнього? У цьому контексті у геть новому світлі постають такі поширені нині порушення, як гіперактивність, синдром дефіциту уваги, легастенія, самоушкоджувальна поведінка тощо. Автор пропонує тренувати погляд на це нове, на ці нові здібності, навчатися відчиняти двері цьому прийдешньому.