У роботі аналізуються підходи органів конституційної юрисдикції різних держав щодо визначення і забезпечення принципу ґендерної рівності. Питання ґендерної рівності подається у більш широкому контексті значення принципів рівності й недискримінації в демократичному суспільстві. Основна увага цієї роботи зосереджена на представленні практичних підходів, закладених у текстах основних рішень конституційних судів різних держав. У роботі досліджується поняття рівності в його історичному і соціальному контекстах, сформульовані основні підходи до теорії рівності в сучасному конституціоналізмі, обґрунтовуються концепції рівності в конституційному праві як парадигми, принципу, окремого права і складової інших конституційних прав і свобод. Ці сенси рівності складають єдину конституційну структуру, в основі якої лежить ціннісний порядок, за яким людська гідність, рівність і свобода визнаються найвищою цінністю. Поряд з цим робиться спроба проаналізувати співвідношення рівності й недискримінації в їх теоретичній і практичній площині. Окрема увага приділена практичному застосуванню принципу рівності і права на недискримінацію в ґендерному вимірі. Ґендерна рівність є невід'ємною складовою конституційної парадигми, тому багато конституційних питань, що на перший погляд є ґендерно нейтральними мають суттєвий ґендерний вимір. У роботі розкриваються поняття ґендеру як аналітичної категорії, як конституційної категорії та аналізуються питання ґендеру і демократії, зокрема в частині ґендерних квот.

Одним із вершинних досягнень творчості Лесі Українки можна вважати її драматургію. До якої б теми не зверталася Леся Українка, кожен сюжет, кожен образ чітко проектувався в сучасність, оскільки письменниця не просто розглядала такий величезний відрізок життя цивілізації, а концентрувала проблеми і прагнула побачити і осмислити кожне явище у філософсько-ідеологічній площині. Дмитро Донцов вважав, що Леся Українка і як лірик, особливо як драматург принесла нам героїчний ідеал життя. Її герої багато в чому схожі на автора. Письменниця внесла в українську літературу образ нового типу особистості – людини непохитної волі, високих почуттів, великої гордості, людини талановитої і мужньої. Драматургія Лесі Українки вражає новизною тем, гостротою філософсько-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою вірша. Її новаторство виявилося і в змісті, і в формі драматичних творів. До того в Україні переважала соціально-побутова драма. Леся Українка започаткувала в українській літературі філософську та психологічну драму, з образами широких узагальнень, символічного звучання. Леся Українка належить до митців, які пережили свій час, а її літературна спадщина стала однією з вершин художньої свідомості українського народу і водночас видатним набутком світової літератури.

Обґрунтовано ефективність створення ОСББ як прогресивної перспективної форми спільного володіння та управління житловим фондом. Акцентовано увагу на необхідності фінансової підтримки шляхом участі у різних цільових державних програмах:; розроблено практичні рекомендації щодо організації оптимальної системи обліку та оподаткування діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Для магістрів, аспірантів, науковців, фахівців, що займаються проблемами розвитку та функціонування ОСББ в площині обліку, фінансів та права.

У підручнику основний акцент робиться на окресленні стратегічних аспектів імплементації регіональної політики в країнах Європейського Союзу та огляді перспектив інтеграції України до європейської системи територіальних структур. Зокрема, у підручнику розкриті такі проблемні площини як: регіональні порівняльні переваги, стратегічний менеджмент територій; децентралізація влади, місцевий підхід, розміщення традиційних агломерацій (міст і промислових районів) і більш інноваційних відносино-орієнтованих альянсів (кластерів, креативних регіонів), розвиток розумних міст і креативного класу, стимулювання розвитку периферійних регіонів, транскордонне співробітництво та ін. Підручник розрахований для дослідників, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей. Книга може бути корисною також фахівцям-практикам та всім, хто цікавиться проблемами вітчизняної та європейської регіональної політики.

Монографія присвячена аналізу дискусійного в теорії міжнародного права питання – інтерпретації міжнародного права. Проблема інтерпретації міжнародного права (у вузькому розумінні як роз’яснення змісту його норм, а у широкому – як творчий процес формування міжнародної практики) належить до переліку «вічних» проблем доктрини та практики міжнародного права. Сучасне міжнародне право, отримуючи нову якість як «право суду», стає правом світової спільноти і виходить за рамки власне позитивістських основ, поєднуючи у собі елементи об'єктивної дії права у таких його категоріях, як істинність та справедливість. Потреба багатоаспектного концептуально-правового дослідження вказаного правового феномену додатково актуалізується в часи докорінних системних перетворень, які відбуваються у площині міжнародного права. Для наукових, науково-педагогічних працівників, викладачів, докторантів, аспірантів, а також усіх, хто цікавиться питаннями міжнародного права.