Монографія присвячена дослідженню політичного рішення як об’єкта наукового пізнання в контексті сучасних технологічних, політичних, економічних і соціальних трендів, розкритих крізь призму концепцій Четвертої промислової революції, постдемократії, посткапіталізму й «прекаріату». На основі ідеї агональної природи політики й нелінійності розвитку і девертикалізації чинних політикотвірних процесів у роботі запропоновано концептуально-методологічну матрицю трактування складових політичного рішення – цілепокладання, інтересу, участі й легітимації – шляхом поєднання вихідних принципів мережевого аналізу і теорії хаосу. Такий підхід дозволив визначити причиново-наслідкові зв’язки тенденцій деетатизації політичного урядування, пояснити дисфункціональність усталених моделей політичного представництва, інтенсифікацію неконвенціональних форм політичної участі, електронної зокрема, і світовий тренд делегітимації інститутів державного управління. Монографія адресована науковцям, студентам, політичним діячам, державним управлінцям, а також усім, хто цікавиться актуальними дослідницькими напрацюваннями з проблематики політичного урядування, політичної участі, політичного представництва, світової політики.