Метою досліджень, представлених у монографії, було розроблення методичних підходів до виокремлення проблемних територій різних типів та обґрунтування інструментарію стимулювання їх економічної активності на основі диференційованого підходу. В цьому контексті у фокусі досліджень були питання: вироблення методичних підходів до ідентифікації функціональних типів територій; ідентифікація конкретних регіонів, районів, територіальних громад, які включатимуться у певні класифікаційні групи; детермінації проблем розвитку, з якими стикаються території кожної групи; оцінки проблемності розвитку окремих територій в межах кожної групи; конкретизація механізмів стимулювання розвитку для кожної групи. Розроблено методологічні засади ідентифікації функціональних типів територій, які враховують методичні підходи європейської регіональної політики та спрямовані на максимальну гармонізацію національної статистичної системи з європейськми нормами та стандартами. Здійснено обґрунтування інструментарію стимулювання економічної активності проблемних територій на основі диференційованого підходу та розробці прикладних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання соціально-економічного потенціалу територій різних функціональних типів та посилення їх економічної спроможності. Практична реалізація моделі диференційованого регулювання економічного розвитку проблемних територій в Україні дозволить якісно змінити підхід до регулювання регіонального розвитку - відійти від субсидування проблемних територій та акцентувати ресурси на стимулюванні економічної активності на таких територіях, а це своєю чергою, сприятиме активізації підприємницького середовища, трансферу технологій, поширенню підприємницької культури, зростанню зайнятості, підвищенню професійно-освітньої кваліфікації виробничого та управлінського персоналу, а відтак збільшенню рівня оплати праці і соціальних стандартів життя на проблемних територіях.