У монографії визначено концептуальні соціально-психологічні основи вивчення реабілітаційного потенціалу особистості на засадах системно-інтегрованого підходу. Виокремлено соціально-психологічні складові реабілітаційного потенціалу особистості та особливості їх функціонування і трансформації при зміні соціальних умов Визначено нормативні показники реабілітаційного потенціалу особистості та встановлено параметри і показники реабілітаційного потенціалу при депресивних розладах за їх різновидами (невротичним, органічним, ендогенним). Виявлено та проведено диференціацію компонентів психологічного реабілітаційного дефіциту та визначено особливості емоційних і когнітивних дисфункцій у реабілітаційному потенціалі особистості при різних видах депресивних розладів, що відображають їх специфічність. Визначено соціально-психологічні параметри, показники, тригерні та пролонговані механізми порушення процесу адаптації у осіб з депресивним кластером розладів у їх реабілітаційному потенціалі. З’ясовано соціально-психологічні особливості реабілітаційного потенціалу та специфіку психологічного реабілітаційного дефіциту у тендерному та віковому вимірах (у молоді та осіб зрілого віку). Розроблено та апробовано соціально-психологічну систему забезпечення ефективності процесу розвитку реабілітаційного потенціалу особистості з визначенням методологічних і змістовно-процесуальних засад впровадження диференційованої соціально-психологічної програми розвитку реабілітаційного потенціалу на діагностичному, психокорекційному та реконструкційному її етапах у напрямку адаптивного інжинірингу та моніторингу психологічного здоров’я. Для фахівців з соціальної психології, організаційної, педагогічної психології, здобувачів вищої освіти.

Війна ранить не лише тіла військових. Значних травм зазнають також їхні емоції. Навіть ті військові, які повертаються неушкодженими фізично, змушені проходити тривалий процес реабілітації, перш ніж подолати посттравматичний стресовий розлад і повернутися до повноцінного життя. Автор книжки звертає увагу читача на той факт, що для ветеранів, які повернулися до мирного життя, вкрай важливою є не просто турбота і підтримка, а відчуття належності до спільноти. Їм необхідно відчувати себе потрібними, а не відчуженими суспільством. І хай би яким складним був шлях реабілітації бійців, суспільство повинно зробити все, щоб допомогти їм у цьому.