Вдома й на роботі ми щодня борсаємося в потужному потоці інформації, що плине із соцмереж, сайтів, новинних порталів. Украй рідко ставимо під сумнів факти, що споживаємо в інфопросторі. А він стає дедалі токсичнішим: фейки, пропаганда, висмикнуті з контексту слова отруюють. Час фільтрувати інформацію, яку ми всмоктуємо. Ця книжка буде за протигаз. Усім, кому стане хоробрості визнати: нашими умами керують, деформуючи факти підтасованими свідченнями. Усім, хто цікавиться, як працюють механізми створення фейків, звідки в нас ласість до сфабрикованих сенсацій і яка з цього користь для можновладців. У сучасної людини майже не залишилося вибору, жити чи не жити водночас у трьох просторах: фізичному, інформаційному та віртуальному. І поки хтось безконтрольно тиражує фейки, а хтось розгрібає наслідки в реальному світі, нам до снаги зберегти ясність мислення і свободу дії!

Після широкого дискурсу щодо «постправди» головною темою для фахових досліджень та обговорення у світових медіа стали «фейки». Передусім це було викликано інформаційною інтервенцією Росії у президентські вибори (США і Франції) та у референдуми (Брекзит і Каталонія). Фейки набули масштабного поширення у зв'язку з розвитком і зростанням популярності соціальних медіа. Новий напрям психологічного таргетингу надав можливість прилаштовувати певні повідомлення до уподобань різних груп користувачів. Наслідком цього стало масове спотворення віртуальної реальності, що запроваджувалося з певною політичною або економічною метою. У пропонованому виданні автор досліджує, як саме створюються фейки, чому вони так легко поширюються, а також наявні сьогодні методи боротьби з ними. Книгу адресовано фахівцям гуманітарних і соціальних наук, студентам відповідних спеціальностей — журналістам, психологам, соціологам, а також усім, хто цікавиться технологіями й інструментарієм сучасних інформаційних війн.