Повний опис видання, надходження:

Периодическое сочинение об успехах народного просвещения [Текст]/ Министерство народного просвещения ; ред. Н. Я. Озерецковский. - В Санктпетербурге : При Императорской Академии Наук, 1803 . - Опис складено за нормами сучас. орфографії. -Назва на оригіналі: Періодическое сочинение о успѣхахъ народнаго просвѣщенія.- Отримується з 1805.
ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІНИ: Видання
В 1821г. перейменовано у Журнал Департамента народного просвещения (Шифр Ж60)
В 1825г. перейменовано у Записки, издаваемые от Департамента народного просвещения
В 1834г. перейменовано у Журнал Министерства народного просвещения
В 1917г. перейменовано у Народное просвещение
С 1946г. см.: Народное образование (Шифр Ж13809)

Ред. : Озерецковский Н. Я.

Анотація: Журнал “Периодичне сочинения об успехах парадного просвещения” – видання Головного управління училищ (попередник Департаменту народної освіти) виходило по частинами в Санкт-Петербурзі в 1803 - 1819 роках, нерегуляярно. Вийшло 44 номера. Редактором видання був академік М. Я. Озерецковский. В журналі друкувалися урядові укази, що стосуються питань освіти, постанови Головного правління училищ про створення нових навчальних закладів, відомості про призначення професорів та інші звістки, статути університетів і гімназій, звіти у витратах на утримання навчальних закладів в Росії і т. д., Рецензії на книги і “Різні твори” – праці вихованців та викладачів різних університетів та училищ. Серед документів, опублікованих у збірнику, - постанову про заснування Дерптського університету (№ 1) і його статут (№ 4), статути Московського університету (№ 9), Харківського (№ 10), Казанського (№ 11) та інших навчальних закладів; статут про цензуру (№ 7), статут Московського товариства випробувачів природи (№ 13) та ін. Продовженням цього видання був “Журнал Департамента народного просвещения” (1821-1824).

---

РОКИ:
1803 1804 1805 1806 1807 1809 1810 1811 1812 1813 1814 1815 1816 1817 1819 1826 1827

---

Рубрики:

Журнали з педагогіки

Повний опис видання, надходження:

Вестник Европы [Текст] : журн. европ. культуры/ Егор Гайдар, Екатерина Гениева, Виктор Ярошенко. - Москва : [б. в.], 1806 . - Перший голов. ред. Н.М.Карамзін. Відновлений у Санкт-Петербурзі М. М. Стасюлевичем у 1866 р. Заборонений у 1918 р. Журн. відновлений у 2001 р. - Перші номери журн. фіксувалися номерами (№№).- Отримується з 1811. - ISSN 1609-5359

Анотація: “Вестник Европы” (укр. “Вісник Європи”) – журнал європейської літератури, політики, філософії та культури. Ідея створення журналу належить орендарю друкарні Московського університету книгопродавцю І. В. Попову. Він запропонував Карамзін стати редактором за певну плату (3000 руб. на рік). Перший номер журналу вийшов 4 січня 1802 року. Журнал мав успіх, і перша книжка вийшла другим виданням того ж року. Разом із Поповим видавцями журналу були Ф. Гарій та Є. Любій. Періодичний журнал видавався у Москві у 1802—1830 роках «по дві книжки на місяць».
Після Карамзіна другий варіант журналу відновив свій вихід у 1866 році. Російський літературно-політичний щомісячник помірковано ліберальної орієнтації “Вестник Европы”, що випускався з 1866 по 1918 в Санкт-Петербурзі (продовжував традицію однойменного журналу, заснованого в 1802 Н. М. Карамзіним). До 1868 виходив щоквартально, з 1869 - щомісяця. Редактор-видавець М. М. Стасюлевич (з 1866 по 1908). У журналі переважна увага приділялася історії та політиці
У 1918 році журнал було заборонено. У 2001 році у світ вийшов перший номер відродженого знаменитого російського журналу, який проповідує ідею діалогу культур та напрямів. Часопис “Вестник Европы” є учасником Форуму Європейських Інтелектуальних Журналів. Для людей, які почуваються «російськими європейцями».Засновники журналу – приватні особи Єгор Гайдар, Катерина Генієва та Віктор Ярошенко. Журнал виходить в чотирьох томах на рік. Головний редактор – Віктор Ярошенко.

---

РОКИ:
2004-2005 2005 2006 1811

---

Рубрики:

Історія

Географічні рубрики:

Російська Федерація (РФ). Росія

Весь світ. Всі країни в цілому

Повний опис видання, надходження:

Украинский вестник [Текст] : перший в Україні літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний місячник/ за ред. Є. М. Філомафітського [та ін.]. - Харьков : [б.в.]. - Матеріал про дане видання розміщено також на сайті Електронної Бібліотеки "Україніка" НБУВ.- Отримується з 1818.

Ред. : Філомафітський Є. М.Ред. : Гонорський Р. Т.Ред. : Успенський Г. І.Ред. : Квітка-Основ'яненко Г. Ф.

Анотація: “Український вісник” (рос. дореф. Украинскій вестникъ) — перший в Україні літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний місячник, виходив за ініціативи І. Срезневського при Харківському Університеті 1816–1819 переважно російською мовою за редакцією Євграфа Філомафітського, Розумника Гонорського, Г. Успенського і Григорія Квітки-Основ'яненка, при активній співпраці Петра Гулака-Артемовського; наклад 350 — 500 примірників.
Ініціаторами створення, авторами, редакторами, видавцями перших в Україні періодичних видань “Украинский вестник” та “Украинский журналъ” були викладачі Харківського університету.
В “Українському віснику”, попри перекладні матеріали переважно з науки і мистецтва і статті на загальнокультурні, релігійні і філософські теми, вміщено статті з історії України (М. Маркова, М. Грибовського), етнографії (О. Льовшина), економіки (В. Каразіна), педагогіки і літератури (Р. Гонорського), літературної і театральної критики (Є. Філомафітського). В журналі вперше з'явилися українською мовою твори Петра Гулака-Артемовського “Пан та собака” та інші його байки і статті. Цінні статті про життя і діяльність Г. Сковороди і спогади І. Вернета та Ґ. Гесс-де-Кальве; поезії місцевих поетів у дусі романтизму; гуморески (“Письма кь издателямъ”) Г. Квітки-Основ'яненка (псевдонім Фалалей Повинухин) і його статті про Харків.
Одним із провідних елементів концепції журналу було розширення інформації про рідний край, ознайомлення читачів з історією України, формування почуття любові до неї.
На вимогу Міністерства Освіти місцева влада припинила появу “Українського вісника”.

---

РОКИ:
1818

Повний опис видання, надходження:

Летопис Матице Српске [Текст] : наjстариjи живи књижевни часопис у Европи/ гл. уред. С. Владушиђ ; Матица српска. - Нови Сад : Матице Српска, 1824 . - Виходить щомісяця.- Отримується з 1948.

Ред. : Негнишорац И.Голов. ред. : Владушиђ С. - ISSN 0025-5939

Анотація: “Летопис Матице Српске” (Хроніка Матіки Сербської) – це літературний журнал, який виходить у всьому світі найдовше, без значних перерв, з 1824 року. Здається незвичним і дивовижним, що таке досягнення було створено сербською культурою, настільки часто підданою перервам у розвитку. Запущений у Новому Саді під назвою “Сербска летопис” (Сербська хроніка) та надрукований у Будимі, цей журнал, за задумом його ініціатора Георгія Магарашевича, став центральним місцем, де виставлялись результати сербської літературної та наукової роботи. Крім того, “Хроніка” систематично займалася знаннями, які зосереджуються на мові, літературі, історії, релігії, фольклорі та культурі не лише сербського народу, а й усього слов’янського світу, “від Адріатики до Криги та Балтії до Чорного моря ".
За всю свою тривалість “Летопис Матице Српске” дещо змінила свою назву: “Новиј сербскиј летопис (Нова сербська хроніка, з 1837 р.); “Сербскиј летопис…” (Сербська хроніка з 1842 р .; Сербська хроніка, з 1855 р .; Сербська хроніка, з 1865 р .; Сербська хроніка, з 1867 р.); “Летопис Матице српске” (Хроніка Матіки Сербської, з 1873), був і залишається центральним сербським журналом, який, дещо консервативний, прагне зібрати перевірені цінності сербської літератури, науки та культури. «Летопис Матице Српске» виконував свою місію із змінним, але безсумнівним успіхом. Перебої в роботі відбувались лише під час великих історичних подій, коли не було елементарних умов для культурної роботи: під час активних зусиль угорської адміністрації закрити заклад у 1835-1836 рр., Під час революційного 1848 р., f також під час Першої та Другої світових воєн. Журнал редагували видатні представники культури. Обов'язок нинішніх редакторів - навіть сьогодні - працювати над розумінням цілісності, складності та найвищих цінностей сербської літератури та культури.

---

РОКИ:
1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2021 2020

---

Рубрики:

Художня література (твори)

Географічні рубрики:

Сербія

Повний опис видання, надходження:

Россия. Министерство народного просвещения. Департамент народного просвещения.

Журнал Департамента народного просвещения [Текст]/ Департамент народного просвещения ; ред. К. С. Сербинович [та ін.]. - Санкт-Петербург : В типографии Департамента народного просвещения - 1917. - Опис складено за нормами сучас. орфографії. -Назва на оригіналі: Журналъ Департамента народнаго просвѣщенія.- Отримується з 1822.
ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІНИ: Видання
До 1821 р. див.: Периодические сочинения об успехах народного просвещения (Шифр Ж54)
В 1825г. перейменовано у Записки, издаваемые от Департамента народного просвещения
В 1834г. перейменовано у Журнал Министерства народного просвещения (Шифр І Київ.гімн. XVII:Ж A:31)
В 1917г. перейменовано у Народное просвещение
С 1946г. см.: Народное образование (Шифр Ж13809)

Ред. : Сербинович К. С. Ред. : Никитенко А. В.Ред. : Ушинский К. Д.Ред. : Рехневский Ю. С.Ред. : Галанин И. Д.Ред. : Гео́ргиевский А. И.Ред. : Феокти́стов Е. М.Ред. : Ма́йков Л. Н.Ред. : Василье́вский В. Г.Ред. : Ра́длов Э. Л.Ред. : Ле́бедев-Поля́нский П. И.

Анотація: “Журнал Министерства народного просвещения” (1821 - 1924), був заснований за ініціативою Міністра громадської освіти графа С.Уварова. Він був надрукований у друкарні Академії наук в Санкт-Петербурзі. Редакторами журналу були К. С. Сербінович (1834–1856), О. В. Нікітенко (1856–1860), К. Д. Ушинський (1860–1861), Ю. С. Рехневський (1862-1867), І. Д. Галанін (1866), О. І. Георгієвський (1868–1870), Є. М. Феоктістов (1871–1882), Л. Н. Майков (1883–1890), М. Г. Васильєвський (1891–1899), Е. Л. Радлов (1899–1917), П. І. Лебедєв-Полянський (1917).
Це – офіційний періодичний журнал про успіх освіти в Росії. Журнал був широкого профілю (гуманітарні науки), але він публікував також філософські статті, є багато офіційних матеріалів, цінних для розуміння історії філософії в Росії. В ньому опубліковані найвищі накази, накази міністрів та звіти Міністерства громадської освіти. У неофіційній частині журналу матеріали базувалися на заголовках: “Литература и наука”, “Известия об иностранных учебных и ученых заведениях”, “История просвещения и гражданского образования”, «Новости: путешествия, новые зарубежные книги, журналистика, разные новости» й так далі.

---

РОКИ:
1821 1822 1823 1824

---

Рубрики:

Російські педагогічні журнали

Географічні рубрики:

Російська Федерація (РФ). Росія

Повний опис видання, надходження:

Chemisches Zentralblatt [Текст]/ Deutsche Chemische Gesellschaft ; Chefred. H. Völz, C. Weiske. - Berlin : Akad.-Verl. GMBH ; Weinheim : Verl. Chemie GMBH, 1830 - 1969. - Перевод заглавия: Хімічний центральний лист. - В 1830-1869 рр. вихідні дані були: Leipzig: Leopold Voss . - Попередні назви вказані за нормами сучас. орфографії. -Назва на корінці: Chemisches Zentral-Blatt.- Отримується з 1847.
ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІНИ: Видання
У 1847 р. - 1849 р. видання мало назву: Pharmaceutisches Central-Blatt
У 1850 р. - 1865 р. видання мало назву: Chemisch-Pharmaceutisches Central-Blatt
У 1866 р. - 1905 р. видання мало назву: Chemisches Central-Blatt

Ред. : Völz H.Ред. : Weiske C. - ISSN 0577-6287

Анотація: “Chemisches Zentralblatt” (“Хімічний центральний лист”) – перший і найстаріший німецький реферативний журнал у галузі хімії. Виходив з 1830 по 1969 р.р.
Заснован в 1830 р., як “Pharmaceutisches Centralblatt”. В журналі повідомлялись результати досліджень з фармацевтичної хімії. Засновник та редактор Густав Теодор Фехнер (1801-1887 р.р). Видавець – Леопольд Фосс. Протягом наступних 20 років актуальність хімії зросла настільки, що в 1850 р. назва змінилася – “Chemisch-Pharmazeutisch Zentralblatt”, а в 1856 р. “Chemisches Zentralblatt”. У 1969 році, через 140 років, витрати на збір первинної літератури багатьма мовами та виготовлення рефератів були занадто високими, і видання “Chemisches Zentralblatt” припинилося.
Журнал охоплює хімічну літературу і описує “народження” хімії, як науки та її прогрес. На його сторінках містяться покажчики, такі як покажчик авторів, предметні покажчики, загальні покажчики, реєстр патентів та реєстр формул.

---

РОКИ:
1847 1848 1849 1850 1865 1866 1867 1868 1869 1870 1871 1872 1873 1874 1875 1876 1877 1878 1879 1880 1881 1882 1883 1884 1885 1886 1887 1888 1889 1890 1891 1892 1893 1894 1895 1896 1897 1898 1899 1900 1901 1902 1903 1904 1905 1906 1907 1908 1909 1910 1911 1912 1913 1914 1915 1916 1917 1918 1919 1920 1921 1922 1923 1924 1925 1926 1927 1928 1929 1930 1931 1933 1934 1935 1936 1937 1938 1939 1940 1941 1942 1943 1944 1945 1947 1948 1949 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959 1960 1961 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1962

---

Рубрики:

Продовжувані видання закладів і організацій з хімії

Географічні рубрики:

Німеччина

Повний опис видання, надходження:

Россия. Морское министерство. Главный морской штаб. Ученый комитет.

Записки ученого комитета морского штаба Его Императорского Величества [Текст]/ Ученый комитет морского штаба ; ред. Л. И. Голенищев-Кутузов. - [СПб.] : Морская типография. - Опис складено за нормами сучас. орфографії. -Назва на оригіналі: Записки ученаго комитета морскаго штаба Его Императорскаго Величества.- Отримується з 1829.

Ред. : Голенищев-Кутузов Л. И.

Анотація: “Записки ученого комитета морского штаба его Императорского величества” – виходили в Петербурзі в 1828-1845 роках, нерегулярно. Вийшло 17 частин. Раніше називалися “Записки, издаваемые Государственным адмиралтейским департаментом”. Публікувалися в “Записках” матеріали дуже різноманітні: опису нових винаходів і досліджень з кораблебудування, озброєння судів, відомості з астрономії, управління суднами, звістки про морські подорожі, корабельні аварії, про морські бої, на російських та іноземних судах і ескадрах. Статті носять переважно компілятивний характер. Більшість написано головою Морського вченого комітету, редактором “Записок” Л. І. Голенищєвим-Кутузовим. Відомий інтерес представляють статті з історії російського флоту: “Підстава і перші дії Чорноморського флоту” (1829, ч. 4), “Відомості про подорожі російських моряків Д. Н. Сенявіна і Ф. П. Літке” (1829, ч, 3) . До “Записок” додавалися креслення, схеми, малюнки і географічні карти.

---

РОКИ:
1829 1830

---

Рубрики:

Видання воєнно-наукових товариств Росії з воєнної науки та військової справи

Географічні рубрики:

Російська Федерація (РФ). Росія

Повний опис видання, надходження:

Société polytechnique (Paris).

Recueil de la Société polytechnique, ou Recueil industriel, manufacturier, agricole et commercial, de la salubrité publique et des beaux-arts, et des actes de l'administration propres à encourager les diverses branches de l'économie publique [Текст]/ Société polytechnique ; sous de dir. de M. J.-G.-V de Moléon. - Paris : L'Administration de la Société - 1849. - Перевод заглавия: Збірник Політехнічного товариства, або Промислове виробництво, виробництво, сільськогосподарська та комерційна, охорона здоров'я та образотворче мистецтво, а також акти адміністрації, спрямовані на заохочення різних галузей народного господарства. - 5e sêrie.- Отримується з 1827.
Припинено з 1850

Ред. : Moléon M. J.-G.-V de

Анотація: “Recueil de la Société polytechnique, ou Recueil industriel, manufacturier, agricole et commercial, de la salubrité publique et des beaux-arts, et des actes de l'administration propres à encourager les diverses branches de l'économie publique” – збірник о промисловості, виробництві, сільському господарстві і торгівлі, охороні здоров’я та образотворчого мистецтва: що включає “Weekly Journal of Arts and Crafts of England” (“Щотижневий журнал мистецтва та ремесла Англії”): загальний довідник патентів: збірник спогадів про мануфактурні вироби, мистецтво та ремесла; роботу сільськогосподарських та інших товариств; Французька та зовнішня торгівля; роботу санітарної ради, лікарень, в’язниць, громадського та домашнього господарства, а також різноманітних застосувань, які адміністрації можуть, загалом, робити для промисловості тощо, включаючи опис публічних виставок, які проходили у Франції та за кордоном .
Журнал заснований Політехнічним товариством у 1827 р. Припинено – 1849 р.
Його першим редактором був Жан-Габріель-Віктор де Молеон (1784-1856), колишній студент та член Політехнічного товариства.

---

РОКИ:
1827 1828 1829 1830 1831 1832 1833 1834 1835 1836 1837 1838 1839 1840

---

Рубрики:

Журнали

Географічні рубрики:

Франція

Повний опис видання, надходження:

Звёздочка [Текст] : журнал для детей, посвященный благородным Воспитанницам Институтов Её Императорского Величества/ ред. А. Ишимова. - Санкт-Петербург : Типография штаба отдельного корпуса внутренней стражи, 1842 - 1863. - З 1845 до 1849 журн. виходив у двох від-нях: для дітей мол. та ст. віку. - Опис складено за нормами сучас. орфографії. -Назва на оригіналі: Звездочка. - Виходить щомісяця.- Отримується з 1843.
ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІНИ: Видання
У 1850 р. відокремилося Лучи (Шифр Ж75)

Ред. : Ишимова А.

Анотація: “Звездочка” – російський журнал XIX століття для дітей, присвячений шляхетним вихованкам інститутів її імператорської величності. Видавався в Санкт-Петербурзі з 1842 по 1863 рік, щомісяця. З 1845 до 1849 р журнал виходив в двох відділеннях: для дівчат молодшого та старшого віку. Редактор – дитяча письменниця Олександра Йосипівна Ішімова. Основний напрямок журналу відповідав духу офіційної політики в галузі освіти і виховання громадян Російської імперії.
У журналі друкувалися розповіді переважно з дитячого побуту. Особлива увага приділялася Закону Божому, опису земного життя Господа Ісуса Христа, адаптованими для дитячого сприйняття. Друкувалися оригінальні і перекладні повісті, оповідання, подорожі, які розширювали кругозір читачок, вірші на чотирьох мовах, що сприяли вивченню іноземних мов. Постійно давалися списки літератури для дитячого читання. У журналі були розділи: красне письменство, наука, критика (нові книги), суміш.
З 1850 журнал “Звездочка” видавалася в двох незалежних частинах під назвою: “Звездочка” і “Лучи”.

---

РОКИ:
1843 1849 1850 1852 1863

---

Повний опис видання, надходження:

Императорское Русское географическое общество (Санкт-Петербург).

Вестник Императорского Русского географического общества [Текст]/ Импер. Рус. географ. об-во ; ред. А. А. Краевский. - Санкт-Петербург : В типогр. Элгарда Веймара М-ва внутр. дел, 1851 . - Журн. виходив в Петербурзі в період 1851–1857 рр. шість разів на рік, а з 1858 по 1860 рік – щомісячно, був продовж. журн. «Географические известия». - Опис складено за правилами сучас. правопису .- Отримується з 1851.

Ред. : Краевский А. А.Ред. : Ламанский Е. И.Ред. : Милютин В. А.

Анотація: “Вестник императорского Русского географического общества” (укр.“Вісник імператорського Російського географічного товариства”) – науковий журнал Російського географічного товариства.
Журнал виходив в Петербурзі в період 1851-1857 р.р., шість разів на рік, а з 1858 по 1860 рік – щомісячно, був продовженням журналу “Географические известия” (укр. “Географічні вісті” (1848)).
Редакторами журналу в різні часи були: А. А. Краєвський, В. А. Мілютин, Є. І. Ламанський та інші.
Журнал друкував протоколи засідань товариства, статті по географії, етнографії, матеріали експедицій і мандрівок, дослідження з історичної географії, огляди діяльності російських та закордонних наукових закладів, а також бібліографічні замітки.
Далі журнал виходив за назвою “Записки императорского Русского географического общества” (укр. “Записки імператорського Російського географічного товариства” (1861)).

---

РОКИ:
1851 1854 1857-1858 1857 1858-1859 1858 1859-1860 1860

---

Рубрики:

Географічні науки

Повний опис видання, надходження:

Императорское русское географическое общество (Тифлис). Кавказский отдел.

Записки Кавказского отдела Императорского Русского географического общества [Текст]/ Император. рус. географ. о-во, Кавказ. отд. ; под ред. В. А. Соллогуба. - Тифлис : Типограф. канцелярии Наместника Кавказского, 1852 - 1913.- Отримується з 1852.
Припинено з 1914

Ред. : Вердеревский Е. А.Ред. : Соллогуб В. А.Ред. : Харитонов А. А.

Анотація: “Записки Кавказского отдела Императорского русского географического общества” (укр. “Записки Кавказького відділу Російського географічного товариства”) – видання, яке випускалося Кавказьким відділом Імператорського російського географічного товариства.
Видавалося безстроково окремими книгами, у Тифлісі (2 книги у П'ятигорську та 1 у Казані) у 1852–1913 роках. Видавалися книжки в “Друкарні Канцелярії намісника кавказького”, починаючи з книжки V видавництво називалося “Друкарня Головного управління намісника кавказького”. Редактори В. А. Соллогуб, Е. А. Вердеревский.
У виданні містяться пов'язані з Кавказом публікації історичних, географічних, ботанічних та інших досліджень, а також нариси про подорожі до цього регіону. Для свого періоду фактично був багатотомною енциклопедією за Кавказом.

---

РОКИ:
1852 1853 1855

---

Рубрики:

Географічні науки

Географічні рубрики:

Російська Федерація (РФ). Росія

Повний опис видання, надходження:

Современная медицина [Текст] : еженедельная газета для врачей/ ред., издатель А. Вальтер. - Варшава : В Тип. С. Оргельбранда Сыновей[та ін.], 1860 - 1880. - Опис складено за нормами сучас. орфографії. - До 1876 р. журн. друкувався у Києві, а потім - у Варшаві. - Виходить щотижня.- Отримується з 1860.
Припинено з 1881

Ред. : Вальтер А.

Анотація: Перше спеціалізоване медичне періодичне видання України –газета “Современная медицина” (1860-1880), яку почав видавати професор Імператорського університету св. Володимира в Києві, фізіолог Олександр Петрович Вальтер (28 грудня 1817 (9 січня 1818) – 22 вересня (4 жовтня) 1889). Він був засновником, редактором і видавцем.
Перше число щотижневої газети “Современная медицина” з’явилося в Києві у січні 1860 році. Спершу статус видання визначався як «щотижнева газета», а з 1864 р. – як “щотижнева газета для лікарів”. Більша половина абонентів журналу були фахівцями з Європи та Росії.Видання сповідувало фізіологічний напрям у медицині, критикувало стан медико-санітарної справи в Росії того часу, ставило питання перебудови вищої школи та ін. Домінували матеріали медичної тематики, однак часто друкувалися і тексти загального спрямування. Газета мала такі рубрики: “Вчені товариства”, “Новини”, “Новини і вісті”, “Учені новини”, “Програми”, “Нові книги”, “Фейлетон”, “Суміш”, “Оголошення”, “Літературний лист” та ін.
До 1876 року газета виходила в Києві, а потім, у зв'язку з переїздом О. Вальтера – у Варшаві до 1880 року.

---

РОКИ:
1860 1861 1862 1863 1866 1867 1868 1869 1870 1872 1873 1874 1875 1876 1877 1878 1879 1880

---

Повний опис видання, надходження:

Сборник сочинений по судебной медицине, судебной психиатрии, медицинской полиции, общественной гигиене, эпидемиологии, медицинской географии и медицинской статистике [Текст]/ Медицинский Департамент Министерства внутренних дел ; Россия. Министерство внутренних дел (Санкт-Петербург), Медицинский Департамент. - Санкт-Петербург : Типография М. Стасюлевича, 1865 . - Опис складено за нормами сучас. орфографії. -Назва на оригіналі: Сборникъ сочиненій по судебной медицинѣ, судебной психіатріи, медицинской полиціи, общественной гигіенѣ, эпидеміологіи, медицинской географіи и медицинской статистикѣ, издаваемый Медицинскимъ Департаментомъ. - Виходить три рази на рік.- Отримується з 1872.
ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІНИ: Видання
У 1865 р. - 1871 р. видання мало назву: Архив судебной медицины и общественной гигиены (Шифр Ж6)
У 1872 р. - 1881 р. видання мало назву: Сборник сочинений по судебной медицине, судебной психиатрии, медицинской полиции, общественной гигиене, эпидемиологии, медицинской географии и медицинской статистике
У 1882 р. - 1888 р. видання мало назву: Вестник судебной медицины и общественной гигиены
У 1889 р. - 1917 р. видання мало назву: Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины (Шифр Ж47)
В 1958г. перейменовано у Судебно-медицинская экспертиза. - ISSN 0039-4521 (Шифр Ж27803)

Ред. : Ловцов С. П. Ред. : Архангельский Г. И.

Анотація: З 1872 р. замість “Архива” почав виходити “Сборник сочинений по судебной медицине, судебной психиатрии, медицинской полиции, общей гигиене, эпидемиологии, медицинской географии и медицинской статистике”. Журнал видавався у Санкт-Петербурзі в 1872–1881 рр. Змінився статус публікації – замість журналу став збірник. Загальний обсяг публікацій збільшився до 100 друкованих аркушів на рік.
Перші дві частини видання складалися з науково-практичних статей з судової медицини та загальної гігієни, третя складалася з тез доповідей або оригінальних монографій. Збірник продовжував судово-медичні традиції “Архива.”. Редакторами збірника були по черзі С. П. Ловцов та Г. І. Архангельський.

---

РОКИ:
1872 1873 1874 1875 1876 1877 1878 1879 1880 1881

---

Рубрики:

Збірники творів різних авторів з медицини та охорони здоров'я

Повний опис видання, надходження:

Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины [Текст]/ Медицинский Департамент Министерства внутренних дел ; ред. М. И. Галанин. - Санкт-Петербург : Типография Министерства Внутрутренних Дел, 1865 . - Опис складено за нормами сучас. орфографії. -Назва на оригіналі: Вѣстникъ общественной гигіены, судебной и практической медицины, издаваемый Медицинскимъ Департаментомъ. - Виходить щомісяця.- Отримується з 1896.
ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІНИ: Видання
У 1865 р. - 1871 р. видання мало назву: Архив судебной медицины и общественной гигиены (Шифр Ж6)
У 1872 р. - 1881 р. видання мало назву: Сборник сочинений по судебной медицине, судебной психиатрии, медицинской полиции, общественной гигиене, эпидемиологии, медицинской географии и медицинской статистике (Шифр Ж49)
У 1882 р. - 1888 р. видання мало назву: Вестник судебной медицины и общественной гигиены
У 1889 р. - 1917 р. видання мало назву: Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины
С 1958г. см.: Судебно-медицинская экспертиза. - ISSN 0039-4521 (Шифр Ж27803)

Ред. : Галанин М. И.

Анотація: Видання “Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины” медичного департаменту Міністерства внутрішніх справ Російської імперії виходило у Санкт-Петербурзі з 1889 року по 1917 рік. З 1889 р. журнал почав публікуватися щомісяця. Редактори – врач-гігієніст Модест Іванович Галанин до 1896 г., Михайло Семенович Уваров — до 1917 р.
“Вестник”, як і “Сборник” продовжував проведення судово-медичних традицій “архипа”, публікував науково-теоретичні статті видатних судово-медичних вчених, огляди державних судово-медичних експертиз, статистичні дані, описи справ з практики судової медицини, рецензії на книги тощо. Ці видання можна вважати найкращими і найкориснішими з усіх періодичних видань в Росії, вони торкалися широкого кола актуальних питань гігієни, санітарії і епідеміології та принесли виданню визнання не лише серед лікарів, а й читацького загалу.

---

РОКИ:
1896

---

Рубрики:

Гігієна

Повний опис видання, надходження:

Славянская заря [Текст] : журнал, посвященный обще-славянским интересам/ отв. ред.-издатель И. Ливчак, второй ред. К. Климкович. - Вена : В типографии Л. Соммера, 1867 . - Опис складено за нормами сучас. орфографії. - Виходить двічі на місяць.- Отримується з 1867.

Ред. : Ливчак И. Н.Ред. : Климкович К. Г.

Анотація: Всеслов'янський журнал “Славянская заря”, видавався з 1867-1868 рр. у Відні (який фінансувався з Москви за російські гроші), як орган для “слов'янської політики та літератури”, сприяв “федеральному об'єднанні” слов'ян разом з австрійським народом. Йосип Миколайович Лівчак – публіцист і громадський діяч, який жив у Відні, був головним редактором російськомовного літературного журналу. У ньому він захищав “єдність російських племен і російський діалект”.
Усього з липня 1867 року по травень 1868 року вийшло 20 номерів часопису “Славянская заря”. Відповідальним редактором останнього номера був вже К. Климкович, а Й Левчак був зазначений лише як видавець. Незабаром журнал перестав існувати, залежність “Славянской зари” від зовнішньої фінансової допомоги і про відмову в такій допомозі Московського слов’янського комітету як про причину занепаду часопису.

---

РОКИ:
1867

---

Рубрики:

Історія

Повний опис видання, надходження:

Всемирный путешественник [Текст] : иллюстр. журн. путешествий и географических открытий/ изд.-ред.: А. Ильин, С. Зыков. - Санкт-Петербург : Типогр. товарищества "Ощественная польза", 1867 - 1878. - Опис складено за правилами сучас. правопису . - Виходить щотижня.- Отримується з 1872.
Припинено з 1879

Ред. : Зыков С.Ред. : Ильин А.

Анотація: “Всемирный путешественник” (укр. “Всесвітній мандрівник”) – популярний географічний журнал. Виходив у Санкт-Петербурзі в 1867–1871 рр. щотижня.
Видавцем і редактором журналу був відомий російський картограф Олексій Афіногенович Ільїн (1834-1889) – генерал-лейтенант, чиновник спеціальних доручень при головному управлінні генерального штабу Російської Імперії. Співредактор С. Зиков – російський генерал від інфантерії, видавець та журналіст.
Журнал публікував матеріали, що містять велику кількість географічних, статистичних та етнографічних відомостей щодо різних країн світу, описи подорожей, статті з економічної та фізичної географії, геології тощо. У відділі Кореспонденції друкувалися звістки з провінції та звіти про діяльність Російського географічного товариства та зарубіжних географічних товариств; у відділі Наукова хроніка - нотатки про нові винаходи і т. п. Крім того, містилися побутові описи, нариси. Серед описів подорожей найцікавіші звіти про експедиції Лівінгстона та Стенлі.
З 1871р. “Всемирный путешественник” (укр. “Всесвітній мандрівник”) став виходити з підзаголовком “Иллюстрованный журнал путешествий и географических открытий” (укр. “Ілюстрований журнал подорожей та географічних відкриттів”). Змінився і зовнішній вигляд журналу. Він став у два рази меншим за форматом, зменшилася кількість ілюстрацій. Крім того, якщо від початку видання було щотижневим, то тепер стало щомісячним. Але зміст нових випусків не поступалося колишнім за насиченістю фактичного матеріалу. У програму журналу входили також відомості щодо новітніх відкриттів та досліджень у галузі природничих наук і винаходів. У 1878 р. журнал припинив існування.

---

РОКИ:
1871 1872 1873 1874 1875 1876 1877 1878 1870

---

Рубрики:

Країнознавство

Географічні рубрики:

Весь світ. Всі країни в цілому

Повний опис видання, надходження:

Wiadomości archeologiczne [Текст] : bulletin archéologique polonais/ Polska Akad. Nauk, Państwowe muzeum archeologiczne w Warszawie ; red. nacz. W. Brzezinski. - Warszawa : Mazowsze, 1873 .- Отримується з 1938.

Голов. ред. : Brzezinski W. - ISSN 0043-5082

Анотація: "Wiadomości Archeologiczne" (Археологічні новини) - найстаріший польський археологічний журнал, що видається з 1873 р. Він був перевиданий у 1920 році як щорічник Державної групи консерваторів доісторичних пам’яток. А з 1929 р. - офіційний щорічник Державного археологічного музею у Варшаві. Журнал перевидавався після перерви під час німецької окупації в 1948 році. Головний редактор: д-р Войцех Бжезінський
Журнал "Wiadomości Archeologiczne" публікує статті про археологію Польщі та загальновизнаної Центральної Європи у чотирьох основних розділах: документи, різне, матеріали та відкриття. Журнал присвячений античній та ранньосередньовічній археології, з особливим акцентом на польські землі та Центральну та Східну Європу; вони містять синтетичні дисертації, монографічні дослідження археологічних матеріалів, інформацію про відкриття та роботи в галузі музеєзнавства та охорони пам’яток.

---

РОКИ:
1993-1994 2001: 1995-1998 2001: 1999-2001 2003: 2002-2003 2005: 2004-2005 2006 2007 2008 2011 2009-2010 2013 2012 2020 2018 2019

---

Рубрики:

Археологія

Повний опис видання, надходження:

Dingler's polytechnisches Journal [Текст]/ Hrsg. von A. Hollenberg, H. Kast. - Stuttgart : J. G. Cotta, 1874 . - Перевод заглавия: Політехнічний журнал Дінглера. - З 1891 р. журн. видавався у великому форматі. У фондосховищі НБУВ вид. знаход. на шифрі Жс130. - Журн. має дод.: "Atlas zu Dingler's polytechnisches Journal".- Отримується з 1820.
ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІНИ: Видання
У 1820 р.-1874 р. видання мало назву: Polytechnisches Journal

Ред. : Dingler J. G.Ред. : Hollenberg A.Ред. : Kast H.

Анотація: “Dingler's polytechnisches Journal” (“Політехнічний журнал Дінглера”) – один з найважливіших технічних журналів німецькою мовою XIX століття. У 1820 – 1874 р.р. видання мало назву: “Polytechnisches Journal”.
Його засновником та першим редактором був аугсбурзький хімік та промисловець Йоганн Готфрід Дінглер (1778–1855).
Журнал виходив з 1820 по 1931 рік і містив 33448 статей з 3495 ілюстраціями в 370 томах і 24 атласах. З 1820 по 1825 видавалося три томи на рік, з 1826 по 1899 - чотири томи на рік, а з 1900 по 1931 - один том на рік. З 1878 по 1884 були видані 24 томи атласів з 42-ма повносторінковими ілюстраціями. Деякі зі статей складалися з оглядів публікацій з Європи та США. Інша частина включала переклади та описи патентів з Європи та США. Огляди доповнялися описами та обговореннями різних процесів з усіх галузей техніки.
“Політехнічний журнал” охоплював великі часові рамки, від перших тонких коренів електротехніки до попередніх висновків теорії відносності. Спочатку це були питання повільно індустріалізації сільського господарства та все більш механізованого ремесла, але поступово додавалися такі галузі, як гірничодобувна промисловість та металургія, машинобудування та автомобілебудування, приводна техніка, хімічні процеси, електротехніка чи комунікаційні технології. Крім обговорення технічних інновацій та патентних специфікацій, журналі також торкався соціально-політичних та соціальних питань, пов'язаних з індустріалізацією. Обговорював появу заводських робітників та профспілок, а також перші симптоми промислового забруднення.
У 1830-1831 році його син Еміль Максиміліан Дінглер (1806–1874) був співредактором. Незадовго до смерті він погодився на зміну назви на “Політехнічний журнал Дінглера”. Журнал припинив виходити у 1931 році.

---

РОКИ:
1820 1822 1823 1824 1825 1826 1827 1828 1829 1830 1831 1832 1833 1834 1835 1836 1837 1838 1839 1840 1841 1842 1843 1844 1845 1846 1847 1848 1849 1850 1851 1852 1853 1854 1855 1856 1857 1858 1859 1860 1861 1862 1863 1864 1865 1866 1867 1868 1869 1870 1871 1872 1873 1874 1875 1876 1877 1878 1879 1880 1881 1882 1883 1884 1885 1886 1887 1888 1889 1890

---

Рубрики:

Журнали

Повний опис видання, надходження:

Dingler's polytechnisches Journal [Текст]/ Hrsg. von A. Hollenberg, W. Pickersgill. - Berlin : Richard Dietze, 1874 . - Перевод заглавия: Політехнічний журнал Дінглера. - До 1891 р. журн. видавався у середньому форматі. У фондосховищі НБУВ вид. знаход. на шифрі Ж130. - До 1902, Jg.83, Bd.317, H.40 вихідні данні вид.: Stuttgart: J. G. Cotta.- Отримується з 1891.
ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІНИ: Видання
У 1820 р.-1874 р. видання мало назву: Polytechnisches Journal

Ред. : Dingler J. G.Ред. : Hollenberg A.Ред. : Pickersgill W.

Анотація: “Dingler's polytechnisches Journal” (“Політехнічний журнал Дінглера”) – один з найважливіших технічних журналів німецькою мовою XIX століття. У 1820 – 1874 р.р. видання мало назву: “Polytechnisches Journal”.
Його засновником та першим редактором був аугсбурзький хімік та промисловець Йоганн Готфрід Дінглер (1778–1855).
Журнал виходив з 1820 по 1931 рік і містив 33448 статей з 3495 ілюстраціями в 370 томах і 24 атласах. З 1820 по 1825 видавалося три томи на рік, з 1826 по 1899 - чотири томи на рік, а з 1900 по 1931 - один том на рік. З 1878 по 1884 були видані 24 томи атласів з 42-ма повносторінковими ілюстраціями. Деякі зі статей складалися з оглядів публікацій з Європи та США. Інша частина включала переклади та описи патентів з Європи та США. Огляди доповнялися описами та обговореннями різних процесів з усіх галузей техніки.
“Політехнічний журнал” охоплював великі часові рамки, від перших тонких коренів електротехніки до попередніх висновків теорії відносності. Спочатку це були питання повільно індустріалізації сільського господарства та все більш механізованого ремесла, але поступово додавалися такі галузі, як гірничодобувна промисловість та металургія, машинобудування та автомобілебудування, приводна техніка, хімічні процеси, електротехніка чи комунікаційні технології. Крім обговорення технічних інновацій та патентних специфікацій, журналі також торкався соціально-політичних та соціальних питань, пов'язаних з індустріалізацією. Обговорював появу заводських робітників та профспілок, а також перші симптоми промислового забруднення.
У 1830-1831 році його син Еміль Максиміліан Дінглер (1806–1874) був співредактором. Незадовго до смерті він погодився на зміну назви на “Політехнічний журнал Дінглера”. Журнал припинив виходити у 1931 році.

---

РОКИ:
1891 1892 1893 1894 1895 1896 1897 1898 1899 1900 1901 1902 1903 1904 1905 1906 1907 1908 1909 1910 1911 1912 1913 1914 1918

---

Рубрики:

Журнали

Повний опис видання, надходження:

Императорское русское археологическое общество (Санкт-Петербург). Восточное отделение.

Записки Восточного отделения Императорского русского археологического общества [Текст]/ Императ. рус. археол. об-во. Вост. отд-ние ; под ред. бар. В. Р. Розена. - СПб. : Типограф. Император. АН, 1887 - 1921. - Опис складено за правилами сучас. правопису .- Отримується з 1892.
Припинено з 1922

Ред. : Розен В. Р.

Анотація: “Записки Восточного отделения Императорского русского археологического общества” (укр.“Записки Східного відділення Імператорського російського археологічного товариства”) – головне сходознавче видання Росії, в якому публікувались статті провідних вітчизняних сходознавців.
Це видання ініційоване видатним організатором науки бароном В. Р. Розеном (редактор), який очолював Східне відділення Російського археологічного товариства.
“Записки …” видавалися у Санкт-Петербурзі з 1886 р. по 1921 р.
Видання включає розробки російських учених та їх колег із ближнього зарубіжжя у сфері археології, та і з інших дисциплін – історії, нумізматиці, філології та епіграфіці. Крім того, міститься різноманітні матеріали інформаційного та довідкового характеру.

---

РОКИ:
1892 1893 1894 1896 1897 1899 1900 1901 1902 1904 1906 1907 1911 1912 1915 1921

---

Рубрики:

Археологія

Географічні рубрики:

Російська Федерація (РФ). Росія