Повний опис видання, надходження:

Запасной канал [Текст] : иллюстрированный ежемесячник. - Харьков : [б.в.]. - Виходить щомісяця.- Отримується з 1998.

---

РОКИ:
1998

---

Рубрики:

Журнали

Географічні рубрики:

Україна

Повний опис видання, надходження:

Життя й революція [Текст] : щомісяч. журн. громад. життя, літ. й науки/ Оргкомітет Всеукраїнської спілки радянських письменників ; ред. О. К. Дорошкевич. - Київ : Література і мистецтво, 1925 - 1934. - Виходить щомісяця.- Отримується з 1925.
Припинено з 1935

Ред. : Дорошкевич О. К.Ред. : Терещенко М. І.

Анотація: Щомісячний український літературно-мистецький та громадський журнал. Виходив у 1924–1934 роках у Києві.
Почав виходити як суспільно-літературний, а потім був перетворений на літературно-художній журнал. З 1932 року ”Життя й революція” став органом Федерації радянських письменників України, а з 1933 року — Оргкомітету Всеукраїнського союзу радянських письменників.
Видавався Державним видавництвом України, друкувався книжками на 12 друкованих аркушів.
На сторінках журналу публікували свої твори Максим Рильський, Микола Бажан, Юрій Яновський, Степан Васильченко, Євген Плужник, Гео Шкурупій та ін. Літературним редактором журналу до 1930 р. був Валер'ян Підмогильний. Друкувалися переклади творів російської та світової літератури, статті з питань мистецтва, театру, а також бібліографія.
У період редагування журналу професором О. К. Дорошкевичем у журналі часто публікувалися твори українських неокласиків (Миколи Зерова, Максима Рильського, Павла Филиповича, Максима Лебедя та інших), які підтримували Миколу Хвильового в літературній дискусії про шляхи розвитку української літератури. Це не подобалося прорежимним критикам та партійним функціонерам, в результаті редакція була реорганізована та журнал перетворений у орган радянських письменників. Протягом 1925–1934 років редактором журналу “Життя й Революція” був відомий український поет і перекладач М. І. Терещенко.
У 1930-х було репресовано колишнього відповідального редактора журналу Євгена Черняка, редактора й письменника Івана Лакизу; до концтабору на Соловки відправлено багатьох українських митців, серед них, зокрема, й дописувачі видання Василь Атаманюк, Марко Вороний, Микола Зеров, Василь Мисик, Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник, Валер'ян Поліщук, Клим Поліщук, Олекса Слісаренко, Павло Филипович, Іван Шаля, Гео Шкурупій та ін.)

---

РОКИ:
1925 1926 1927 1928 1929 1930 1931 1932 1933 1934

---

Географічні рубрики:

Україна

Повний опис видання, надходження:

Вапліте [Текст] : літ.-худож. журн./ Вільна акад. пролетар. літ. ; редкол.: М. Хвильовий (голов. ред. ) [та ін.]. - Харків : Укрголовліт, 1926 - 1927. - Матеріал про дане видання розміщено також на сайті Електронної Бібліотеки "Україніка" НБУВ. - Виходить раз на два місяці.- Отримується з 1926.
Припинено з 1928

Ред. : Йогансен М. Г.Ред. : Куліш М. Г.Ред. : Сенченко І. Ю.Ред. : Слісаренко О. А.Ред. : Тичина П. Г.Голов. ред. : Хвильовий М. Г.

Анотація: Часопис “Вапліте” вважається періодичним виданням, з публікацією шести номерів протягом 1926–1927 рр.
Рішення про виникнення літературно-мистецького двомісячного журналу було восени 1926 року. Назву він отримав таку ж, як і організація Вільної Академії Пролетарської Літератури. З великими труднощами лише в січні 1927 року вийшов перший номер часопису. В цьому ж році вийшло шість номерів часопису, в якому публікували і художні твори, і критику, і теоретичні статті, й поточну хроніку літературних подій. З цього часопису до нас дійшли тільки перші п’ять чисел, а шосте конфіскувала і знищила радянська цензура, чим лише посилила інтерес і до “ваплітян”, і до їхніх часописів
Редколегія “Вапліте” – М. Йогансен, М. Куліш, І. Сенченко, Олекса Слісаренко, П. Тичина; фактично головний редактор – Микола Хвильовий. В журналі було вміщено прозові твори І. Сенченка (“З записок”, № 1; поч. повісті “Подорож до Червоногруда”, № 5), Василя Вражливого (повість “Життя білого будинку”, № 2), Миколи Хвильового (поч. роману “Вальдшнепи”, № 5, 6), А. Любченка, Ю. Яновського, Петра Панча, Г. Епіка, Н. Щербини, В. Стефаника та ін.; вірші П. Тичини, В. Сосюри, М. Йогансена, Дмитра Фальківського, М. Бажана; переклади творів Лу Сіня, Ф. Моріяка, І. Волькера, Г. Веллса тощо.
Наприкінці 1927 року журнал “Вапліте” припинив своє існування. На початку січня 1928 року члени ВАПЛІТЕ під тиском влади ліквідували свою організацію. Авторів і засновників цього славетного журналу вважають представниками доби, розстріляного Відродження”. Вони – одні з перших жертв сталінських репресій.

---

РОКИ:
1927

---

Рубрики:

Літературно-художні журнали <укр. л-ра XX ст.>

Географічні рубрики:

Україна

Повний опис видання, надходження:

Червоний шлях [Текст] : літ.-худож., крит. і громад.-політ. місячник/ за ред. Г. Гринька [та ін.] ; Орган Укр. та Обл. Харків. правління спілки рад. письменників. - Харків : Держлітвидав, 1923 - 1936. - Виходить щомісяця.- Отримується з 1923.
Припинено з 1937

Ред. : Гринько Г. Ф.Голов. ред. : Хвильовий М. Г.Ред. : Шумськи́й О. Я.Ред. : Ялови́й М. О.

Анотація: В період перших десятиліть нової Української держави одним з найпопулярніших громадсько-політичних і літературно-мистецьких видань був часопис “Червоний шлях”. Місячник почав виходити в Харкові з 1923 року (за редакцією Г. Гринька). Це видання порушило чимало проблем літературного, національного та соціального світоглядового характеру і приніс в українську літературу чимало добірного зерна. Журнал зіграв провідну роль в процесі українізації.
Протягом 1920-х років у журналі друкувалися визначніші представники всіх течій і напрямів із ділянок літератури, мистецтва, публіцистики, історії, економіки тощо. Серед них Никифор Щербина, Борис Тен. Журнал знайомив читача із творчістю “плужан”, членів ”Гарту”, “ланківців”, неокласиків, “авангардистів”, футуристів.
Журнал був найрепрезентативнішим, відбиваючи на своїх сторінках силу і слабкість процесів українського відродження тієї доби. Часопис став центром формування літературних смаків, згуртував навколо себе письменників досвідчених і початківців, представників еміграції західноукраїнських земель. Читачі перечитували сторінки “Червоного шляху” і мали змогу познайомитись з літературними доробками відомих українських класиків літературного жанру: І. Сенченка, А. Головка, П. Тичини, В. Сосюри, Г. Косинки, М. Рильського, О. Слісаренка та ін.
Ліквідація “Червоного шляху” в 1936 році була одним з останніх актів ліквідації плюралізму в галузі культури в широкому значенні цього слова.

---

РОКИ:
1923 1924 1925 1926 1927 1928 1929 1930 1931 1932 1933 1934 1935 1936

---

Рубрики:

Літературно-художні журнали <укр. л-ра XX ст.>

Географічні рубрики:

Україна

Повний опис видання, надходження:

Space [Текст]/ ed. board: K. Jeoungeun (ed.-in-chief) [et al.]. - Seoul : Konggansa. - Виходить щомісяця.- Отримується з 2020.

Голов. ред. : Jeoungeun K.Ред. : Kim S.Ред. : Kwanghyun K.Ред. : Lee Y. - ISSN 1228-2472

Анотація: “Space” (укр. “Космос”) – це спеціалізований архітектурний щомісячний журнал, який вперше вийшов у 1966 році й відтоді був в авангарді висвітлення мистецької та культурної сцени тут, у Кореї.
Журнал розповідає не лише про архітектуру, а й про різноманітну культурну та мистецьку діяльність у всьому спектрі образотворчого мистецтва. “Space” пропонує своїм читачам широкий вибір архітектурних новин по всій Кореї, в Азії та світі загалом. Часопис є частиною гордої спадщини корейської сучасної архітектури, закладаючи спадщину для запису та розповсюдження пророчих діалогів про сучасну корейську архітектуру, культуру та мистецтво. Будучи наріжним каменем вітчизняної архітектурної, культурної та мистецької діяльності протягом останніх 50 років, Журнал “Space” є незамінним загальнонаціональним каналом номер один у публікаціях про архітектуру та культуру як за потужністю бренду, так і за продажами.
Мова: англійська, корейська.

---

РОКИ:
2020

---

Рубрики:

Історія архітектури

Географічні рубрики:

Республіка Корея