Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.7

Рубрики:

Хірургічна патологія центральної нервової системи

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено стан стандартизації медичної практики в Україні, охарактеризовано вже впроваджені в медичній галузі стандарти, їх місце в забезпеченні якості медичної допомоги. Проаналізовано зарубіжні та вітчизняні розробки з питань методології та принципів створення стандартів, алгоритмів, протоколів, клінічних посібників на принципах доказової медицини.

Подчеркнута актуальность проблемы хирургического лечения дискогенных миелорадикулярных синдромов, дан небольшой обзор развития проблемы и показаны современные возможности хирургического лечения этих синдромов, которые основаны на правильном отборе больных для операции и адекватной хирургической технологии (достаточность диагностики, определение показаний, выбор хирургического метода и доступа, объективизация результатов вмешательства). Рассмотрены возможности диагностических методов и современные малоинвазивные технологии: пункционная лазерная нуклеотомия, эндоскопическая микродискэктомия, которые применяются в последние годы в Институте нейрохирургии АМН Украины с достаточно высокими результатами лечения.

Проанализированы результаты хирургического лечения 120 больных, где грыжи межпозвонковых дисков сочетались с рубцово-спаечным эпидуритом (РСЭ). Пациенты были разделены на две равные группы, у 60 больных на завершающем этапе операции применяли полиакриамидные гели "Интерфалл" или "Эстеформ" для профилактики послеоперационного компрессионного РСЭ. Оценены результаты хирургического лечения двух групп пациентов по нескольким параметрам (люмбалгия, корешковый болевой синдром, двигательные и чувствительные нарушения) на 3-и сутки, спустя 6 месяцев и 1 год после операции. Показана целесообразность применения данных гелей для профилактики послеоперационного компрессионного РСЭ.

Доведено ефективність застосування мазі Хондрасил у комплексному лікуванні хворих з остеохондрозом хребта, ускладненим розвитком протрузій та невеликих гриж міжхребцевих дисків. Використання ультрафонофорезу мазі Хондрасил є ефективнішим, ніж місцеве нанесення препарату, і дозволяє значно поліпшити результати лікування хворих з неврологічними виявами дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта.

Клиническая картина рецидивов грыж межпозвонковых дисков в поясничном отделе позвоночника с использованием интраканальных методик при первичном хирургическом вмешательстве, в сравнении с внеканальными, характеризуется увеличением частоты полирадикулярной симптоматики, наслоением резидуальных корешковых синдромов, которые сохраняются после первой операции, увеличением количества явлений стеноза позвоночного канала и относительно небольшим количеством рефлекторных вертеброгенных деформаций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Позвоночно-спинномозговая травма (ПСМТ) - одна из наиболее сложных проблем современной нейрохирургии. В США каждый год регистрируют около 8 - 10 тыс новых случаев осложненной ПСМТ, в Украине эта цифра составляет 2 - 3 тыс в год. Проанализированы результаты осмотра 130 больных вследствие ПСМТ отделами медико-санитарной экспертизы. Все пациенты признаны инвалидами или им продлен больничный лист для дальнейшего лечения и последующего переосвидетельствования. Проведен анализ инвалидности в зависимости от пола, тяжести травмы и уровня поражения, а также прослежено дальнейшее трудоустройство пациентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.195.5-5 + Р418.11

Рубрики:

Пошкодження хребта

Хвороби кісток

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен анализ осложнений и неудовлетворительных результатов применения пункционной вертебропластики в лечении 152 больных с неосложненными переломами позвонков на фоне критического остеопороза. Послеоперационные осложнения возникали в 12,2 % случаях. Чаще всего отмечали осложнения, связанные с распространением костного цемента за пределы позвонка. 4,7 % осложнений связаны с внутридисковым распространением цемента, в 3,5 % случаев наблюдали распространение костного цемента в паравертебральные вены. Значительно меньше осложнений развивалось на этапе проведения и расположения пункционной иглы (0,9 %). Ни в одном случае истечение костного цемента за пределы позвонка клинически не проявлялось и не требовало дополнительных хирургических вмешательств.

Проведен анализ лечения 130 больных с осложненной позвоночно-спинномозговой травмой по данным медико-социальной экспертизы. При осложненной позвоночно-спинномозговой травме в остром периоде в большинстве случаев (64 %) применяли консервативные методы лечения. У 51 % больных, которых лечили консервативно, была неустраненная компрессия спинного мозга или его корешков. Только 24 % пострадавших были оперированы в остром периоде, из них 4 % были реоперированы со временем. В восстановительном периоде, в связи с неустраненной компрессией, были оперированы 12 % больных.

Висвітлено питання патогенезу дегенеративних процесів хребта, їх клінічні вияви. Розглянуто види хірургічних втручань, що включають малоінвазивні та стабілізуючі хірургічні технології. Показано топографо-анатомічні співвідношення невральних структур та гриж дисків, ступінь стенозів. Приділено увагу радіологічним ознакам медулярної чи невральної компресії, виявам порушення стабільності хребта, їх впливу на формування больових нейрокомпресійних синдромів. Наведено патогенетично обгрунтовані хірургічні технології усунення компресії та відновлення стабільності хребта. Охарактеризовано найближчі та віддалені результати лікування хворих з дискогенними нейрокомпресійними синдромами хребта з урахуванням власних розробок авторів.

Причин формування синдрому невдало оперованого хребта після оперативного видалення грижі міжхребцевого диска (МХД) чимало, і однією з них є неадекватний передопераційний відбір із гіпердіагностикою або перебільшенням клінічного значення дискогенної нейрокомпресійної патології (ДНП). Нейрохірургічне лікування буде малоефективним або неефективним в разі поєднаної патології з домінуванням невертеброгенного захворювання або коли грижа МХД є "маскою" іншої патології, супутньою "німою" МРТ-знахідкою. Мета дослідження - підвищення якості передопераційного відбору хворих із грижами МХД шляхом удосконалення диференціальної діагностики дискогенних нейрокомпресійних й інших захворювань, що супроводжуються больовим синдромом у шийно-плечовій або попереково-тазовій ділянках та кінцівках. За матеріалами клініки малоінвазивної та лазерної спінальної нейрохірургії ДУ "Інститут нейрохірургії імені А. П. Ромоданова НАМНУ" (2013 - 2015 рр.), лише 35,3 % хворих із грижами МХД, консультованих із приводу стійких больових синдромів, мали ДНП і потребували хірургічного лікування. Решті пацієнтів (64,7 %) оперативне видалення гриж МХД не проводилось, оскільки єдиною або домінуючою причиною болю в них були інші захворювання. У цій групі хворих (4430 осіб) із клінічно неактуальними грижами МХД оцінено структуру причин больового синдрому. Встановлено, що більше ніж у половині випадків причиною болю були м'язово-тонічні та міосклеротомні синдроми (вертеброгенні рефлекторні (вторинні) та первинні ентезопатії в шийно-плечовій або попереково-тазовій ділянках та кінцівках) і майже по 17 % випадків припадало на патологію позахребтових суглобів або запальні захворювання нервової системи (ЗЗНС). Наведено критерії диференціальної діагностики больових синдромів за ДНП і ЗЗНС. Оцінено етіологічні чинники ЗЗНС за даними комплексного лабораторного обстеження. Описано клінічний випадок ЗЗНС у хворого з грижею МХД та алгоритм передопераційного відбору. Висновки: діагностика грижі МХД як причини неврологічного синдрому можлива у разі повної відповідності клінічних і нейровізуалізаційних даних. У разі виявленої дисоціації між неврологічною симптоматикою й даними МРТ потрібне ретельне обстеження пацієнтів із метою відмежування хворих із ДНП, які підлягають нейрохірургічному лікуванню, від пацієнтів з асимптомними грижами МХД за наявності інших захворювань або із домінуванням невертеброгенного захворювання в разі поєднаної патології.

Інсульт є глобальною медичною і соціально-економічною проблемою, що зумовлює потребу в альтернативних способах лікування, провідне місце серед яких посідає клітинна терапія із застосуванням стовбурових клітин (СК). Патогенетичні процеси у випадку ішемічного інсульту (ІІ) запускають механізми некротичної та апоптичної загибелі нейронів з формуванням центральної зони інфаркту ("ядро ішемії") та зони "пенумбри" (ішемічної "напівтіні"). Тяжкість і зворотність ушкодження залежать безпосередньо від тривалості ішемії. Паралельно з патогенетичними процесами відбувається ендогенний нейрогенез - проліферація нейрогенних стовбурових і прогеніторних клітин та їх міграція в ішемічне вогнище, але більшість нейрогенних СК і новоутворених нейронів піддаються апоптозу і відновлення втрачених функцій не відбувається. Значні зусилля спрямовані на пошук шляхів керування нейрогенезом, зокрема за допомогою трансплантації екзогенних СК. Основні чинники, які перешкоджають застосуванню СК у людини, - морально-етичні, релігійні та юридичні аспекти, пов'язані з джерелом і методом одержання клітин, а також ймовірні імунозумовлені ускладнення через несумісність донорських клітин з реципієнтом за антигенами головного комплексу гістосумісності. Найбезпечнішим є використання автологічних СК (власних клітин пацієнта), оскільки не потребує застосування протоколів імуносупресії. Завдяки відносній безпечності та простоті одержання найбільше поширення одержали мультипотентні мезенхімальні СК (МСК), а саме МСК кісткового мозку (КМ). Численні доклінічні дослідження на експериментальних тваринах із змодельованим ІІ, а також проведені впродовж останніх 15 років клінічні випробування засвідчили безпечність і доцільність трансплантації автологічних МСК КМ у хворих з тяжким неврологічним дефіцитом після ІІ. Обговорено два підходи до застосування МСК: нейропротекцію в гострій фазі та нейрореставрацію в хронічній фазі ІІ. Розроблено пропозиції щодо II/III фаз клінічних випробувань за гострого та хронічного інсульту із застосуванням МСК КМ, результати яких стануть підгрунтям для сертифікованих стандартизованих протоколів лікування ІІ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.25-59

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення хребта

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ