Зазначено, що компаунди на основі епоксидного олігомеру ЕД-20 і ароматичного діаміну швидко тверднуть у полі мікрохвильового випромінювання. Основні термомеханічні параметри одержаних полімерів (температура склування та модуль високоеластичності) загалом мають дещо нижчі значення, ніж відповідні параметри термічно отверділих полімерів. За термічною стійкістю одержані полімери практично не поступаються термічно отверділим аналогам.

Запропоновано метод розрахунку складу поверхневого шару в сумішах полімерів на межі поділу з повітрям, який базується на оцінці зміни ентальпії адсорбції низькомолекулярного сорбату та температури склування, що одержуються за допомогою методу оберненої газової хроматографії для сумішей, термооброблених вище їх температури склування, але нижче температури фазового поділу.

Синтезовано ряд нових олігоуретан-акрилатів, які містять іоногенні групи різної природи та розташування. Одержані олігомери утворюють стійкі водні дисперсії. Розглянуто властивості полімерів на основі іономерних олігоуретан-акрилатів. Показано можливість регулювання властивостей даних систем (водопоглинання) кополімеризацією олігомерів з ді- та триакрилатами, а також з олігомерами подібної природи.

Досліджено стійкість до біокорозії, індукованої мікроорганізмами, поліуретанів лінійної структури з активними неорганічними та металорганічними фунгіцидними домішками, а також поліуретанів з атомами металів в основному ланцюзі. Одержані поліуретани, в основному, проявляють стійкість до біокорозії та фунгіцидність пролонгованої дії з незначним ступенем детеріорації.

Наведено результати досліджень впливу наповнювачів різної природи, їх концентрації на процес структуроутворення композиційних полімерних матеріалів, оцінено їх фазову сумісність із системою наповнювача, визначено вплив наповнювача на фізико-механічні властивості полімерного покриття, що застосовується в технологіях виготовлення друкарських плат.

Досліджено вплив бутадієн-нітрильних каучуків з скінченними акрилатними, епоксидними та карбоксильними групами на особливості отвердіння епоксиакрилат-уретанових композицій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г733.9-4 + Л716

Рубрики:

Інші полісахариди

Пластмаси на основі перероблення природних високомолекулярних сполук

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено систематичні дослідження ряду кополімерів на основі акрилонітрилу з метою виявлення їх придатності як складових для систем орієнтації низькомолекулярних рідких кристалів. Встановлено, що присутність нітрильних груп у макромолекулі є визначальним фактором взаємодії з молекулами рідкого кристала у разі створення орієнтації низькомолекулярного рідкого кристала.

Синтезовано напів-ВПС і градієнтні напів-ВПС на основі поліуретану та полівінілпірролідону. Проведено порівняльне дослідження термодинамічної сумісності, ІЧ-спектральних параметрів, динамічних механічних властивостей, морфологічних особливостей та фізико-механічних характеристик синтезованих систем. Показано, що досліджені системи термодинамічно несумісні, характеризуються додатними значеннями вільної енергії Гіббса, унікальними фізико-механічними характеристиками. Склад і ступінь мікрофазового поділу в градієнтних напів-ВПС суттєво відрізняються на різній глибині зразків.

Уперше синтезовано сегментовані уретановмісні полімери (поліуретансемікарбазиди) на основі каліксаренових макроциклів та олігогліколевих блоків різної хімічної будови. Досліджено їх структурні і фізико-хімічні характеристики за допомогою методів ІЧ-спектроскопії, ексклюзійної хроматографії та малокутової рентгенографії.

Вивчено властивості вулканізатів прошаркових гум та клейових сполук для них, модифікованих ізоціанатними з'єднаннями різної природи після холодного затвердіння. Показано, що використання в рецептурі гум і клею кремнійорганічного олігоуретанізоціанату забезпечує більш високі характеристики відремонтованого виробу у порівнянні з використанням клею, модифікованого ТФМТІ, або клеєм "Tip-Top".

Досліджено синтез і властивості блоккополімерів, одержаних за допомогою методу радикальної фотоініційованої полімеризації з використанням олігомерного поліазоініціатора. Синтезовано поліблочні кополімери з дієновими та акрилатними блоками. З використанням методу диференціальної сканувальної калориметрії та динамічного механічного аналізу показано, що синтезовані блоккополімери є двофазними системами, що відповідає їх блочній будові.

Надано результати дослідження впливу операції видалення поверхневих проміжних сполук і термомеханічної дії на активність поверхні частково-карбонізованих вуглецевих волокон, одержаних з гідратцелюлозної тканини УТ-4. Показано вплив такої обробки на інтенсивність характерних піків та розподіл інтенсивностей у мас-спектрі.

Визначено концентрації розривів і зшивок макромолекул у нестабілізованому, стабілізованому та пігментованому поліпропілені. Дослідження проведено під час УФ-опромінення за умов, максимально наближених до тропічного клімату. Показано вплив стабілізувальних домішок на зміну концентрації розривів і зшивок макромолекул полімерних зразків. Одержані дані дали можливість порівняти ступінь захисту полімеру за присутності стабілізатора та пігменту, а також у випадку одночасної присутності стабілізатора і пігменту протягом фотооксидаційної деградації поліпропілену.

За допомогою методів математичного планування експерименту та пошуку оптимальних рішень досліджено вплив технологічних параметрів на тертя та зношування композиційних матеріалів на основі ароматичного поліаміду фенілон C-2 під час ковзання по стопу ПТ-3В у модельній океанській воді. Виявлені закономірності підтверджено залежностями фізико-механічних характеристик композиційного матеріалу від концентрації та температури кінцевої термообробки вуглецевих волокон.

Показано, що структурними компонентами полімерної матриці, які контролюють процес плинності в наповнених короткими волокнами композитах, є кластери та міжфазні ділянки, тобто усі щільноупаковані ділянки.

Синтезовано епоксиізоціануратні полімери з різними міжциклічними уретановими фрагментами, обумовленими молекулярною архітектурою поліестер-поліольних модифікаторів від лінійних до гіперрозгалужених. За допомогою методу динамічного механічного термічного аналізу вивчено структурні зміни в полімерній матриці залежно від будови поліестер-поліолів. Вивчено фізично-механічні властивості полімерів.

Досліджено вплив будови рідких бутадієн-акрилонітрильних каучуків з скінченними метакрилатними, епоксидними та карбоксильними групами та їх кількості на структуру та міцнісні характеристики отверднених епоксиакрилатуретанових гібридних систем. Показано, що найефективніше впливають на структуру і фізико-механічні властивості каучуки, які беруть участь у формуванні гетероланцюгової складової гібридної сітки композита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.23-106

Рубрики:

Шаруваті пластмаси на основі гетероланцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено можливість заміни в серійних гумових сумішах на основі каучуків БК-1675 і СКН-26М+СКД пластифікаторів дибутилфталату та стабілойлу-18 на поліорганосилоксани різної молекулярної маси і природи радикалів у атома кремнію. Показано, що така заміна сприяє підвищенню термо- і теплостійкості та міцнісних характеристик вулканізатів.