Вивчено будову, спектрально-флуоресцентні та кислотно-основні властивості, процеси комплексоутворення з іонами магнію, кальцію та барію, можливість використання як флуоресцентні зонди похідних 3-гідроксифлавона і дибензальциклопентанона. Встановлено, що всі досліджені сполуки утворювали з іонами лужноземельних металів комплекси за участю тільки атома кисню карбонільної групи. Похідні 3-гідроксифлавона залежно від радіуса іона металу утворили комплекси різних типів за участю або без участі 3-гідроксигрупи. Біфункціональні азакраун-похідні зв'язали іони металів у декілька стадій, причому їх послідовність для різних іонів бауа різною. Під час фотозбудження комплекси за азакраун-циклом руйнувалися. Швидкість фотодисоціації металокомплексу залежить від міцності зв'язку іона металу з атомом азоту: іон магнію найбільш міцно зв'язаний з азакраун-циклом, внаслідок чого швидкість фотовикиду в комплексів з іонами магнію найменша.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.315

Рубрики:

Люмінесцентний та флуоресцентний аналіз. Хемілюмінесцентний аналіз

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено поглинання та флюоресценцію розчинів монометинових бензотіазолових ціанінових барвників тіазолового оранжевого (ТО), Cyan 40 та Cyan 13 у широкому діапазоні концентрацій за наявності та відсутності ДНК. Встановлено, що в спектрах поглинання та флюоресценції розчинів досліджуваних барвників без ДНК спостерігаються смуги як молекулярного поглинання та флююресценції, так і поглинання та флюоресценції агрегатів молекул барвників, причому pi-електронна система агрегатів зазнає перебудови після поглинання. Показано, що у випромінюванні розчинів розглянутих барвників за присутності ДНК домінує власна флюоресценція молекул барвників, значний квантовий вихід якої пов'язаний з фіксацією молекули барвника на молекулі ДНК. Виявлено концентраційне гасіння цієї флюоресценції, що супроводжується появою нової смуги в поглинанні. У зв'язку з цим висловлено припущення про утворення агрегатів, які складаються з вільних молекул барвника та молекул барвника, зв'язаних з ДНК. На підставі отриманих даних зроблено висновок про неприйнятність застосування моделі повної інтеркаляції до взаємодії молекул досліджуваних барвників з ДНК та про можливу їх напівінтеркаляційну взаємодію з ДНК.

Висвітлено закономірності отримання та використання квазітвердих випромінювачів у рентгенофлуоресцентному аналізі питних, природних і стічних вод. Запропоновано використовувати гелеутворення желатину й агар-агару. Для прямого рентгенофлуоресцентного визначення елементів желатин додавали безпосередньо в аналізовану воду. Для одержання випромінювачів з органічних екстрактів запропоновано використовувати на основі желатину органогелі, які визначено емульсією "масло у воді" та полімерні плівки з карбосилу-70 (блок-сополімеру полісилоксану та полікарбонату). Обрано умови руйнування гумінових речовин за допомогою УЗ та УФ. Наведено методики аналізу питних, природних і стічних вод з використанням вищезгаданих випромінювачів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.315

Рубрики:

Люмінесцентний та флуоресцентний аналіз. Хемілюмінесцентний аналіз

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про люмінесцентні методи визначення лантанідів (Pr, Nd, Sm, Eu, Gd, Tb, Dy, Ho, Er, Tm, Yb) у різних об'єктах із використанням кристалофосфорів. Показано, що у ході розробки методів аналізу істотну роль відіграють вибір основи та способу збудження люмінесценції. Розглянуто можливості застосування сенсибілізації люмінесценції, що дозволяють знизити межу виявлення на 1,5 - 2,0 порядки, а також визначення вмісту активатора в люмінофорах за співвідношенням інтенсивності смуг люмінесценції, що випромінюють із різних рівнів.

Наведено скорочений огляд з кореляційного аналізу в аналітичній хімії лантанідів - напрямку, початок якому було покладено академіком АН України М. С. Полуектовим. Надано математичну оцінку періодичності змін властивостей комплексних сполук лантанідів з різними класами органічних реагентів. Наведено кореляції інтенсивності, квантового виходу та часу життя люмінесценції комплексів, а також зарядового розподілення в хелатному циклі від довжини ланцюга і будови фторованого замісника в ряду похідних ацетилацетону. Пояснено причини, що обумовлюють максимальний вихід люмінесценції у випадку перфтор-beta-дикетонатів лантанідів. Показано можливість використання встановлених кореляцій для спрямованого синтезу нових реагентів, а також вибору їх для розробки високочутливих і селективних методів визначення лантанідів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.315-95:51

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено зв'язок між складом, стійкістю, оптичними властивостями комплексів і характеристиками іонів Ln і лігандів. Запропоновано рівняння, що описує зміни в ряду Ln їх властивостей. Виявлено роль ковалентної складової у зв'язку Ln - O, гідрофобності beta-дикетонів та вплив будови координаційної сфери комплексів на їх люмінесцентні властивості, а також зміни останніх у ряду: beta-дикетонати - комплекси з полімерними beta-дикетонами - beta-дикетонати на полімерній матриці. Запропоновано нові способи ліквідування внутрішньо- та міжмолекулярних втрат енергії, вперше у люмінесцентному аналізі використано спрямований вибір лігандів, спектральних переходів Ln(III) та засоби маскування у процесі розробки високочутливих і селективних методик визначення Sm, Eu, Nd, Tm, Yb в різних об'єктах.

Приведены сведения о спектрально-люминесцентных свойствах органических люминофоров разных классов. Представлены графики электронных спектров поглощения и фотолюминесценции, характерные для группы люминофоров, особенности строения которых приводят к существенному изменению спектрально-люминесцентных свойств. Изложены сведения о свойствах близких по строению веществ для другий соединений той же группы в таблицах, следующих за графиками - их максимумах и интенсивности поглощения, максимумах люминесценции, абсолютных или относительных квантовых выходах. Исследованы спектры большинства соединений в неполярных, реже в полярных растворителях.

Одержано спектри люмінесценції зразків літіє метафосфатного скла, які містять 1 мас. % лантаноїдів (крім прометію), у випадку збудження HeCd-лазером з довжиною хвилі 325 нм. Найбільшу інтенсивність люмінесценції мають зразки, доповані диспрозієм (III). Синтез зразків скла в нейтральному та/або відновлювальному середовищі дозволяє одержати скло зі зменшеними ступенями окиснення для Eu, Ce і Tb. В цьому випадку має місце зміщення максимумів люмінесценції в короткохвильову область. Запропоновано дослідити можливість використання зразків люмінесцентного скла як фосфорів, сцинтиляторів і конвертерів випромінювання для детектування повільних нейтронів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.315

Рубрики:

Люмінесцентний та флуоресцентний аналіз. Хемілюмінесцентний аналіз

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд літературних даних і власних результатів досліджень з проблеми створення органічних люмінофорів з аномально високим стоксовим зсувом флуоресценції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.315

Рубрики:

Люмінесцентний та флуоресцентний аналіз. Хемілюмінесцентний аналіз

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.315

Рубрики:

Люмінесцентний та флуоресцентний аналіз. Хемілюмінесцентний аналіз

Шифр НБУВ: Ж29143 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Методом імпульсного фотолізу досліджено швидкі процеси, які відбуваються внаслідок фотозбудження флуоресцеїну та ряду його галогенпохідних за присутності нанорозмірних частинок ZnO в ізопропанолі. Ідентифіковано утворювані короткоіснуючі інтермедіати, досліджено кінетичні закономірності їх загибелі. Показано, що за присутності наночастинок ZnO відбувається фотоіндукований перенос електрона з синглетно- та триплетно-збуджених молекул барвників у зону провідності напівпровідника.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.315

Рубрики:

Люмінесцентний та флуоресцентний аналіз. Хемілюмінесцентний аналіз

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено сенсибілізацію люмінесценції іона європію у комплексі з цефтріаксоном для визначення останнього. Розроблено просту методику люмінесцентного визначення цефтріаксону в плазмі крові людини з нижньою межею концентрацій, що визначаються, - 50 мкг/мл.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г123.5/6-5 + Г461.315

Рубрики:

Лантаніди (рідкоземельні елементи)

Люмінесцентний та флуоресцентний аналіз. Хемілюмінесцентний аналіз

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ