Наведено теоретичне узагальнення оптимального управління і прогнозування гербологічного стану посівів сільськогосподарських культур шляхом встановлення закономірностей формування бурꞌянових компонентів, виявлення конкурентних взаємовпливів культурних рослин і сегетальної рослинності, оцінки втрат врожаю від присутності бурꞌянів, рівнів забурꞌяненості, виявлення спрямованості змін бурꞌянового ценозу в звꞌязку з дією природних та агротехнічних чинників. Зазначено, що основні її положення можуть бути корисними для формування курсу лекцій "Гербологія", "Захист рослин", "Загальне землеробство" та спецкурсів "Фізіологія рослин", "Фітосанітарний стан грунтів", а також для агрономів, спеціалістів агропромислового виробництва з метою вдосконалення технологій вирощування сільськогосподарських культур у рослинництві.

Значну увагу приділено екологічно безпечному застосуванню сучасних гербіцидів в інтегрованих технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Наведено технічні засоби захисту рослин і відомості щодо регламентів застосування гербіцидів відповідно до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

З метою розробки антирезистентних композицій гербіцидів для захисту посівів озимої пшениці протягом трьох вегетаційних періодів проводили польові випробування ефективності контролювання бур'янів та селективності щодо культури при застосуванні восени у фазу 2 - 3 листків у рослин озимої пшениці бакових сумішей гербіцидів дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону. Для порівняння як еталон використовували комплексні гербіцидні препарати марафон, КС (пендиметалін, 250 г/л + ізопротурон,125 г/л), GF-2202 (дифлуфенікан, 100 г/л + флорасулам, 3,75 г/л + пеноксулам, 15 г/л). Встановлено, що найбільша ефективність контролювання бур'янів протягом усього вегетаційного періоду досягалася при застосуванні потрійної суміші дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону. При цьому застосування карфентразону підвищувало ефективність захисту саме в осінній період, оскільки у весняно-літній період дія суміші дифлуфенікану з метрибузином та комплексного гербіциду GF-2202 не поступалася дії потрійної суміші. У досліді, який проводили у 2018 - 2019 рр., внаслідок низького рівня забур'янення застосування гербіцидів не було ефективним, однак тенденція до зростання врожаю зерна озимої пшениці при застосуванні гербіцидів була свідченням їх селективності щодо культури. Прояви фітотоксичного впливу на культуру спостерігали лише восени 2020 р. у варіантах із застосуванням карфентразону окремо та у сумішах. Проявом фітотоксичного впливу карфентразону була поява через короткий час після обробки хлоротичних плям на листках рослин озимої пшениці. Однак ця дія арфентразону не вплинула на подальший ріст і розвиток озимої пшениці та формування врожаю зерна. Найбільший урожай зерна у дослідах 2019 - 2020 та 2020 - 2021 рр. було отримано у варіантах із застосуванням суміші дифлуфенікану з метрибузином, потрійної суміші дифлуфенікану, карфентразону та метрибузину, а також із внесенням комплексних гербіцидних препаратів GF-2202 та марафон. Зроблено висновок, що при застосуванні восени в посіві озимої пшениці бакова суміш дифлуфенікану з метрибузином та потрійна бакова суміш дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону не поступаються за ефективністю захисту та збереженням урожаю дії комплексних гербіцидних препаратів GF-2202 та марафон. Головною перевагою застосування сумішей дифлуфенікану з метрибузином та потрійної суміші дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону над комплексним гербіцидним препаратом GF-2202 є те, що застосування цих сумішей забезпечує високу ефективність захисту посіву озимої пшениці без використання інгібіторів АЛС. Констатовано, що застосування восени в посівах озимої пшениці бакових сумішей гербіцидів дифлуфенікану та метрибузину та потрійної суміші дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону є ефективним засобом попередження виникнення резистентних до гербіцидів біотипів бур'янів, у тому числі біотипів, резистентних до гербіцидів інгібіторів АЛС.

Розглянуто питання удосконалення заходів контролювання сегетальної рослинності в посівах зернових колосових культур за тривалого використання технології no-till короткоротаційних сівозмін. Обґрунтовано упровадження no-till технології за умов стрімкого агротехнологічного прогресу. Визначено вплив попередника та систем удобрення на забур'яненість посівів зернових колосових культур.

В Україні ідентифіковано резистентні до дії гербіцидів - інгібіторів ацетолактатсинтази класу імідазолінонів - імазапіру та імазамоксу, біотипи злакового бур'яну плоскухи звичайної, дводольних видів щириці запрокинутої та лободи білої. Встановлено крос-резистентність бур'янів до дії гербіцидів: злаку до сульфонілсечовин (нікосульфурон) і триазолпіримідинів (пеноксулам), дводольних видів до сульфонілсечовин форамсульфурону та йодосульфурон-метил-натрію, тифенсульфурон-метилу, трибенурон-метилу; а також до похідного сульфоніламінокарбонілтриазолінонів - тієнкарбазон-метилу; до похідних триазолпіримідинів - флорасуламу та флуметсуламу. Не встановлено мультирезистентності плоскухи звичайної, щириці запрокинутої та лободи білої до гербіцидів класів похідних гліцину - гліфосату, злаку до піноксадену, а дводольних видів до похідних феноксикарбоксилатів - 2,4-Д, бензойної кислоти - дикамби; трикетонів - топрамезону; дифенілових етерів - аклоніфену; піридинкарбоксилатів. Уперше показано, що композиції гербіцидів під впливом пулу амонію можуть підвищувати рівень ефективності контролювання резистентних біотипів бур'янів. Ідентифікація високошкодочинних АЛС-резистентних плоскухи звичайної, щириці запрокинутої та лободи білої на півдні й у центральній частині "зернового поясу" України свідчить про обмеженість у ефективності контролювання бур'янів гербіцидами переважно з одним механізмом дії, що потребує істотного перегляду принципів формування сівозмін і шляхів контролювання бур'янів у державі для збереження високих рівнів рентабельності та продуктивності агрофітоценозів. Вирішення цих питань є нагальним щодо збереження потенціалу України, як одного з гарантів продовольчої безпеки світу.

Досліджено вплив донора NO нітропрусиду натрію (НПН) на фітотоксичну дію гербіциду інгібітора протопорфіриногеноксидази (ПРОТО) карфентразону та гербіциду 2,4-Д класу синтетичних ауксинів. Вплив НПН на дію гербіцидів вивчали в умовах вегетаційних дослідів з використанням рослин редьки олійної як моделі однорічних дводольних бур'янів, чутливих до дії досліджуваних гербіцидів. Рослини редьки обробляли гербіцидами у фазу двох справжніх листків обприскуванням розчинами гербіцидів та НПН окремо, розчинами гербіцидів із добавлянням НПН, інактивованого НПН і сечовини. Фітотоксичну дію оцінювали за інгібуванням наростання маси сирої речовини надземної частини рослин. За обробки рослин розчином НПН у концентраціях 2,5 і 5 мМ встановлено тенденцію до стимуляції росту. Гербіцид карфентразон у нормах 15 і 20 г/га дуже слабко, а гербіцид 2,4-Д у нормі 360 г/га суттєво пригнічували ріст редьки олійної. Інгібувальна дія карфентразону за норми 15 г/га посилювалась за сумісного застосування з НПН у концентрації 5 мМ, а за норми внесення карфентразону 20 г/га за обох досліджуваних концентрацій НПН - 2,5 і 5 мМ. За сумісного застосування 2,4-Д з НПН інгібувальна дія посилювалась лише за концентрації НПН 5 мМ. Добавляння до робочого розчину інактивованого НПН, який унаслідок витримування на світлі протягом 24 год втрачав здатність утворювати NO, та сечовини концентрацією 15 мМ, яка за вмістом азоту еквівалентна розчину НПН концентрацією 5 мМ, не впливала на дію гербіцидів. Останнє є свідченням того, що посилення інгібувальної дії карфентразону і 2,4-Д за сумісного застосування з НПН зумовлено його здатністю бути донором NO. Одержані результати підтвердили принципову можливість зростання фітотоксичної дії гербіцидів інгібіторів ПРОТО та синтетичних ауксинів у разі сумісного застосування з донором NO.

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.2 + П146.752.1

Рубрики:

Біохімія культурних рослин

Гербіциди. Характеристики та застосування

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.752.1 + П127.59

Рубрики:

Гербіциди. Характеристики та застосування

Фізіологія стійкості культурних рослин до несприятливих умов

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Соняшник є стратегічною для України культурою, площа посівів якої у 2022 р. становила 4 573,8 тис. га. На перших етапах свого розвитку посіви соняшника сильно пригнічуються бур'янами. І головну загрозу становлять дводольні види бур'янів, для контролювання яких рекомендовано гербіциди кількох класів. Ці гербіциди потрібно вносити у грунт до появи сходів соняшника і бур'янів, однак їх ефективність залежить від вологості грунту та стрімко зменшується за умов посухи. Асортимент ефективних проти дводольних бур'янів гербіцидів, які можна використовувати на початкових фазах розвитку соняшника, вкрай обмежений. Зокрема, рекомендовано гербіцид аклоніфен. Селективність його недостатня через високу ймовірність тимчасового пригнічення культури. Тому актуальним є пошук препарату для сумісного застосування з аклоніфеном, для підвищення селективності аклоніфену внаслідок ефекту взаємодії. Значних змін вибірної фітотоксичності аклоніфену, який за механізмом дії належить до інгібіторів синтезу каротиноїдів (ІСК), можна очікувати за сумісного застосування з гербіцидами інгібіторами транспорту електронів (ІТЕ) у фотосистемі II (ФС II) хлоропластів. Однак гербіциди із цього класу, зокрема прометрин, рекомендовано для використання в посівах соняшника лише до появи сходів. Водночас не виключено, шо зменшення норми внесення прометрину до субгербіцидної уможливить його застосовування у складі сумішей у посівах соняшника. Мета дослідження - визначити ефекти взаємодії, ефективність контролювання бур'янів і селективність щодо культури за використання в посівах соняшника сумішей аклоніфену з прометрином. Показано, що в діапазоні рекомендованих для застосування в посівах соняшника норм внесенння аклоніфену 0,6 - 1,2 кг/га та за зменшення до субгербіцидної норми внесення прометрину 0,5 - 0,05 кг/га взаємодія щодо дводольних видів є синергічною або адитивною, шо забезпечує високу ефективність контролювання сумішшю широкого спектра видів бур'янів. Разом з тим внаслідок синергізму навіть за мінімальної норми внесення аклоніфену 0,6 кг/га та субгербіцидної норми прометрину 0,05 кг/га, за якої прометрин самостійно практично не впливав на бур'яни та соняшник, спостерігалося стрімке зростання фітотоксичного впливу на культуру. У зв'язку з цим застосування в посівах соняшника суміші аклоніфену з прометрином не доцільне. Одержані результати засвідчують високу вірогідність синергічної взаємодії за сумісного використання гербіцидів ICK та ІТЕ, що може бути використано при розробленні композицій гербіцидів для захисту інших сільськогосподарських культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: П195 + П146.7

Рубрики:

Зрошуване землеробство

Бур'яни та боротьба з ними. Гербологія

Шифр НБУВ: РА448930 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлені результати дослідження угруповань класу Stellarietea mediae на території міста Києва. З'ясовано їх сучасний стан і встановлено фітоценотичне різноманіття. На основі сучасних методів статистичного аналізу даних розроблено класифікаційну схему рослинності Stellarietea mediae на дослідженій території, а також виявлені провідні фактори територіальної та екологічної диференціації угруповань. Встановлено, що в межах Києва клас представлений 24 асоціаціями та 3 базальними угрупованнями, що належать до 8 союзів на 4 порядків. Їх територіальний розподіл визначають характер та інтенсивність антропогенних порушень, а також тип субстрату та його механічний склад. Охарактеризовано виділені синтаксономічні одиниці та виявлено їх особливості порівняно з аналогічними описаними на території України. Встановлено, що основні відмінності проявляються на рівні супутніх видів склад яких значною мірою корелює із типами антропогенних порушень та забезпеченістю субстратів, де поширені угруповання класу, елементами водно-мінерального живлення. За результатами проведеного ординаційного аналізу встановлено, що розподіл рослинних угруповань Stellarietea mediae відбувається вздовж градієнтів сольового режиму едафотопу, а також омбро-, кріо- та терморежимів клімату. На основі проведеного фітоіндикаційного аналізу з'ясовані екологічні оптимуми угруповань по відношенню до провідних факторів середовища. Здійснені дослідження доповнюють інформацію щодо наявності та поширення на території України асоціацій Digitarietum ischaemii, Setario viridis-Erigeronetum canadensis і Ambrosietum artemisifoliae. Запропонована синтаксономічна схема має стати основою типологічних розробок для стратегічного планування та практичного впровадження заходів з оптимізації міського середовища та збалансованого розвитку Києвської міської агломерації.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.752.1 я73 + П214.11-31 я73

Рубрики:

Гербіциди. Характеристики та застосування

Соняшник

Шифр НБУВ: ВА868164 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Пошук нових комбінацій гербіцидів із різними механізмами фітотоксичності, спектри дії яких перетинаються, є одним із напрямів запобігання виникненню й поширенню резистентних до гербіцидів біотипів бур'янів. Лімітуючим чинником для комплексного застосування певних гербіцидів є ефект їх взаємодії, оскільки відомо, що антагоністичний характер взаємодії більш поширений, ніж синергічний чи адитивний. У зв'язку з цим, мета роботи - вивчення в умовах вегетаційного досліду ефектів взаємодії при комплексуванні гербіцидів трьох різних класів - інгібітора біосинтезу каротиноїдів дифлуфенікану, інгібітора транспорту електронів у фотосистемі II (ФС II) хлоропластів метрибузину та інгібітора ферменту на шляху синтезу хлорофілу протопорфіриногеноксидази (ПРОТО) карфентразону для визначення можливості застосування сумішей цих гербіцидів восени в посівах озимої пшениці. Результати досліджень показали, що лише у суміші карфентразону з метрибузином взаємодія має ознаки антагонізму, а в інших бінарних комбінаціях, а також у потрійній суміші взаємодія є адитивною. Отже, врахувавши спектри дії досліджуваних гербіцидів і результати визначення ефектів їх взаємодії, зроблено висновок, що для запобігання виникненню резистентних біотипів бур'янів при осінньому застосуванні в посівах озимої пшениці перспективними є суміш дифлуфенікану з метрибузином та потрійна суміш із додаванням карфентразону до метрибузину та дифлуфенікану.

The detection of weeds at the stages of cultivation is very important for detecting and preventing plant diseases and eliminating significant crop losses, and traditional methods of performing this process require large costs and human resources, in addition to exposing workers to the risk of contamination with harmful chemicals. To solve the above tasks, also in order to save herbicides and pesticides, to obtain environmentally friendly products, a program for detecting agricultural pests using the classical K-Nearest Neighbors, Random Forest and Decision Tree algorithms, as well as YOLOv5 neural network, is proposed. After analyzing the geographical areas of the country, from the images of the collected weeds, a proprietary database with more than 1000 images for each class was formed. A brief review of the researchers' scientific papers describing the methods they developed for identifying, classifying and discriminating weeds based on machine learning algorithms, convolutional neural networks and deep learning algorithms is given. As a result of the research, a weed detection system based on the YOLOv5 architecture was developed and quality estimates of the above algorithms were obtained. According to the results of the assessment, the accuracy of weed detection by the K-Nearest Neighbors, Random Forest and Decision Tree classifiers was 83,3 %, 87,5 %, and 80 %. Due to the fact that the images of weeds of each species differ in resolution and level of illumination, the results of the neural network have corresponding indicators in the intervals of 0,82 - 0,92 for each class. Quantitative results obtained on real data demonstrate that the proposed approach can provide good results in classifying low-resolution images of weeds.

У вегетаційних та польових дослідах досліджували ефективність сумісного застосування ад'юванта AGNS 1056-Х з гербіцидними препаратами фюзилад форте та агіл з класу грамініцидів, діючі речовини яких є похідними арилоксифеноксипропіонової кислоти. У вегетаційних дослідах в якості об'єкту використовували рослини пшениці озимої (Triticum aestivum L.) як модель однорічних злакових бур'янів. Для визначення впливу умов вологозабезпечення на фітотоксичну дію грамініцидів у вегетаційному досліді створювали штучну посуху шляхом припинення поливу рослин. У польових дослідах визначено ефективність контролювання окремих видів злакових бур'янів, зокрема мишію сизого (Setaria glauca (L.) Pal. Beauv.) та проса курячого (Echinochloa crus-galli (L.) Pal. Beauv.). Для оцінки фітотоксичної дії гербіцидів, або ефективності контролювання певного виду бур'янів, в якості критеріїв використовували пригнічення наростання маси сирої або сухої речовини надземної маси рослин, а в окремих дослідах - сумарний вміст хлорофілу у листках рослин. Проведеними дослідженнями встановлено, що додавання ад'юванту AGNS 1056-Х прискорює розвиток фітотоксичної дії грамініцидів фюзилад форте та агіл. Найістотніше прискорення розвитку фітотоксичної дії грамініцидів за рахунок додавання ад'юванту AGNS 1056-Х спостерігалося в умовах посухи, коли злакові бур'яни перебували в стані водного стресу. Хоча в окремих випадках при сумісному застосуванні з ад'ювантом AGNS 1056-Х ефективність контролювання грамініцидами злакових бур'янів зростала, додавання ад'юванту не гарантує підвищення ефективності захисту. У зв'язку з цим сумісне застосування грамініцидів з ад'ювантом AGNS 1056-Х не дає змоги зменшувати норму внесення грамініцидів і для досягнення високої ефективності захисту посівів норму внесення необхідно обирати з урахуванням рівня забур'янення, стану розвитку бур'янів та умов навколишнього середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.7 я69

Рубрики:

Бур'яни та боротьба з ними. Гербологія

Шифр НБУВ: ВА859575 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що видалення бур'янів на плантаціях ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) слід проводити до фази 1 - 2 справжніх листків культури (40 - 50 днів після посіву), оскільки забур'яненість посівів спричиняє зниження врожайності трави на 23,2 % (другий і третій роки вегетації), кореневищ з корінням - на 28,9 %. Унаслідок тривалішого росту бур'янів - до фази 2 - 3 і 3 - 4 листків - втрачається 44,2 і 50,9 % врожаю трави та 40,3 і 62,9 % кореневищ з корінням відповідно.

Розглянуто біологічно активні, лікарські й отруйні речовини в рослинах бур'янів, викладено методику збору, сушіння та зберігання органів цих рослин. Висвітлено лікувальні властивості 160-ти видів бур'янів, наголошено на можливості окремих видів проявляти отруйну та шкідливу дію на людину і сільськогосподарських тварин. Наведено правила виготовлення лікарських форм із рослинної сировини (настої, відвари, збори, чаї, соки, порошки, настоянки, рідкі екстракти, сиропи, мазі тощо). Викладено застереження щодо протипоказань застосування деяких видів бур'янів і лікарських форм окремим віковим групам населення та тваринам.

Встановлено, що видалення бур'янів на плантаціях ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) слід проводити до фази 1 - 2 справжніх листків культури (40 - 50 днів після посіву), оскільки забур'яненість посівів спричиняє зниження врожайності трави на 23,2 % (другий і третій роки вегетації), кореневищ з корінням - на 28,9 %. Унаслідок тривалішого росту бур'янів - до фази 2 - 3 і 3 - 4 листків - втрачається 44,2 і 50,9 % врожаю трави та 40,3 і 62,9 % кореневищ з корінням відповідно.

Викладено результати багаторічних досліджень з моніторингу інвазійних видів інтродуцентів та апробованих заходів з їх контролю. Встановлено, що на колоніях однорічників ефективним є застосування механічного зрізування або одноразове використання рекомендованих гербіцидів. На колоніях багаторічників ефективним є проведення повторних обробок гербіцидами або одноразова обробка ними із використанням збільшеної норми витрати препаратів. Для контролю поширення коренепаросткових рослин доцільним є застосування комплексу заходів - біологічних, хімічних та агротехнічних. Серед екологічно ефективних та економічно доцільних апробованих заходів контролю, зокрема для ваточника сирійського, слід виокремити обробку рослин під час вегетації сумішшю гербіцидів Титус та Мушкет - витрати на цей захід контролю становлять 370 грн/га, що дешевше порівняно з триразовим скошуванням надземної частини у 4,6 раза.