Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.144

Рубрики:

Запалення м'яких тканин

Шифр НБУВ: ДС44072 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.144

Рубрики:

Запалення м'яких тканин

Шифр НБУВ: ДС44072 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.144

Рубрики:

Запалення м'яких тканин

Шифр НБУВ: ДС44072 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.144

Рубрики:

Запалення м'яких тканин

Шифр НБУВ: ДС44072 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі комплексного клініко-лабораторного дослідження розроблено комплексний хірургічний метод лікування гнійних ран, який включає в себе місцеве застосування багатокомпонентної мазі на гідрофільній основі "метрокаїн", імозгента (імобілізований на кремнійорганічному сорбенті гентаміцин) і перорального введення антиоксидантного препарату "аєвіт". Доведено, що метрокаїн має більш виражену антибактеріальну активність у порівнянні з імозгентом та традиційними протимікробними препаратами, тим самим значно скорочує протікання гнійно-некротичної фази раневого процесу. Включення в комплекс лікування антиоксидантів позитивно впливає на протікання раневого процесу, як в анаболічній, так і в катаболічній фазах, суттєво підвищує лікувальну ефективність препаратів. Запропонований метод лікування гнійних процесів простий в застосуванні, не потребує спеціальних умов та апаратури, значно зменшує строки заживлення ран. Результати досліджень впроваджені в практику.

На основі обстеження 155 пацієнтів з використанням загальноклінічних, лабораторно-біохімічних та спеціальних методик доведена ефективність і доцільність у порівнянні з традиційними методами лікування використання нового лікарського засобу - флумексид - у комплексному хірургічному лікуванні хворих на ГЗЗШПО. Запропоновано методику місцевого застосування флумексиду для лікування гнійно-запальних захворювань шкіри та підшкірної основи. Запропонована методика лікування є нескладною, загальнодоступною і можливою для використання у роботі хірургічних лікувальних закладів практичної охорони здоров'я.

Представлені результати комплексного обстеження хворих з гнійно-запальними процесами м'яких тканин різної локалізації. Запропоновано і науково обгрунтовано спосіб хірургічного лікування хворих з гнійно-запальними процесами м'яких тканин. Вивчено вплив йоддицерину на перебіг ранового процесу. Установлено, що застосування йоддицерину в дегенеративно-запальній фазі сприятливо впливає на перебіг післяопераційного періоду, зменшує число післяопераційних ускладнень і несприятливих наслідків лікування. Вивчення клінічної ефективності розробленого способу лікування на 85 хворих з гнійно-запальними процесами показало його високу ефективність, обгрунтовану необхідність застосування.

На основі клініко-лабораторного дослідження розроблено методику лікування гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у пацієнтів похилого та старечого віку з застосуванням методу кріовпливу парорідким азотом у комплексі з препаратами-антиоксидантами пробуколом та alpha-токоферолом. Це підвищує ефективність лікування ран у хворих похилого та старечого віку на фоні підвищених процесів аутооксидації. Використання препаратів антиоксидантів забезпечує протекторний ефект від кріопошкодження вітальних тканин під час кріовпливу парорідким азотом.

Висвітлено роль фасціальних вузлів в опорній функції м'якого остова як невід'ємної частини будови фасцій та клітковинних просторів тіла людини, їх значення для поширення гнійно-запальних процесів.

Представлен опыт лечения больных гнойной инфекцией мягких тканей с помощью литонита. Установлено, что его применение приводит к уменьшению активности процессов пероксидного окисления липидов и к активации антиоксидантной системы.

Запропоновано науково обгрунтовану Програму підвищення ефективності терапії хворих сепсисом. Для її практичної реалізації, в результаті проведених клінічних досліджень, вивчено характер та спрямованість реакцій нейро-ендокринної, антиоксидантної систем, а також імунного статусу на пошкоджуючу дію синдрому системної запальної відповіді. Одночасно з цим оптимізовано етап ранньої діагностики сепсису з оцінкою порівняльної інформативності основних клінічних та лабораторних критеріїв. Обгрунтовано критерії (об'єктивні маркери) оцінки ваги синдрому ендогенної інтоксикації при сепсисі та динамічного контролю ефективності детоксикаційної терапії. Оптимізовано програму інтенсивного лікування сепсису шляхом удосконалення етапів місцевого лікування первинного гнійного осередку, а також загальної комплексної терапії з використанням нових біоадаптогенів, факторів неспецифічної адаптаційної відповіді та кріоконсервованих біосорбентів. Вивчення клінічної ефективності розробленої програми інтенсивного лікування сепсису з упровадженням нових розробок у клінічну практику показало їхню високу ефективність: забезпечило зниження летальності хворих з 23,6 до 17,4% та скорочення термінів перебування в стаціонарі в 1,2 рази.

Вивчено динаміку основних показників нейроендокринної системи при сепсисі у 28 хворих з гнійно-запальними процесами м'яких тканин. Відмічено достовірне збільшення кортизолу, інсуліну, тиреотропного гормону гіпофіза, трийодтироніну і тироксину як до, так і після оперативного втручання. Для корекції порушень рекомендується використовувати кріоконсервовані клітини тимуса, підключення яких було ефективним у 85,7% спостережень.

На моделі гострого обмеженого запального процесу м'яких тканин в експерименті вивчено можливість і ступінь депонування сульфаніламідних препаратів, зокрема бісептолу, в перифокальних тканинах під дією електричного поля постійного струму. Виявлено та доведено ефект цілеспрямованого накопичення компонентів бісептолу (триметоприму та сульфометоксазолу) у вогнищі запалення під впливом гальванізації. Підтверджено прямопропорційну залежність ступеня депонування від густини електричного поля.

Наведено результати лікування абсцесів м'яких тканин у 35 хворих із застосуванням 0,05 % розчину декаметоксину, у 20 - декаметоксину і лазерного опромінення, у 51 - фурациліну та гіпертонічного розчину натрію хлориду. Для профілактики післяін'єкційних ускладнень шкіру ін'єкційного поля знезаражено плівкоутвірною композицією "Амосепт" на основі декаметоксину. Встановлено, що застосування декаметоксину для лікування та профілактики абсцесів має значну перевагу над традиційними засобами.

Обгрунтовано застосування пептидного біорегулятора "Вермілат для ін'єкцій" у комплексному лікуванні ран у хворих з місцевими нагнійно-запальними процесами м'яких тканин у ІІ - ІІІ фазах ранового процесу. За результатами експериментальних і клінічних досліджень визначено вплив на процеси ранозагоєння вермілату у порівнянні з аналогами за дією - актовегіном і солкосерілом. Доведено, що вермілат сприяє формуванню структурно сформованого рубця та здійснює коригувальний вплив на процеси вільно радикального окиснення ліпідів і гемостаз та має стимулювальний вплив на процеси репарації в ранні терміни ранозагоєння.

Представлена методика электрофорезо-спектрофотометрии доксициклина, позволяющая определять данный антибиотик в биологических средах. Ее клиническая апробация позволяет дать убедительное патогенетическое обоснование эффективности сочетанного применения вакуум-терапии и антибактериальных средств в комплексном лечении острой гнойной хирургической инфекции мягких тканей.

Досліджено питання підвищення ефективності лікування гнійної інфекції шляхом опрацювання комплексного способу базисної терапії з застосуванням нового фармакологічного засобу - літоніту. Встановлено ранозагоювальну спрямованість дії літоніту, що виявляється у підвищеному утворенні кровоносних судин і регенерації тканин, нормалізації редокс-стану та кислотно-лужного гомеостазу, активізації механізмів імунного захисту. Запропоновано новий метод - лазерну кореляційну спектроскопію - для інтегральної скринінгової оцінки важкості гнійно-запального процесу й ефективності терапії, що використовується. За отриманими результатами розроблено та впроваджено у практику новий патогенетично обгрунтований метод лікування гнійно-запальних процесів, що включає застосування літоніту в комплексному лікуванні.

Досліджено клінічні, мікробіологічні, біохімічні, імунологічні та патогістологічні зміни у 104 хворих, які відбулися через гнійно-некротичних процеси м'яких тканин або були наслідком синдрому Фурньє. Розроблено новий комплексний метод хірургічного лікування хворих з поширеними некротичними фасціїтами. Відсепаровування життєздатних шкірних клаптів з урахуванням анатомічних ділянок і кровопостачання дозволяє провести радикальну обробку та санацію вогнища композицією окисників (пероксиду водню та спиртового розчину йоду). Запропонований метод зберігає життєздатність шкіри та захищає рану від значних лімфо- та плазмовтрат, забезпечує візуальний контроль за розвитком некротичного процесу. Внаслідок укриття рани повноцінними шкірно-жировими клаптями у пацієнта зменшується біль у період від санації до санації. Фіксація шкірно-жирового клаптя запобігає його скороченню, дозволяє після загоювання рани одержати хороший косметичний ефект. На підставі аналізу імунологічних і гістологічних змін у хворих з поширеними гнійно-некротичними процесами встановлено, що в патогенезі поширених гнійно-некротичних процесів важливу роль відіграють механізми інфекційно-алергічної реакції, розвиток вторинного імунодефіциту внаслідок довготривалої дії антигенів бактеріального походження та некротизованих тканин. Виявлено, що анемія у пацієнтів з поширеними гнійно-некротичними процесами розвивається на фоні зростання концентрації еритропоетину в сироватці крові на відміну від хворих без анемії або здоровимх пацієнтів.Встановлено, що середні показники концентрації інтерлейкінів TNF та IL-1 у крові підвищені у хворих обох груп.

Проанализированы результаты лечения и обследования 130-ти больных с хирургической инфекцией мягких тканей. Данные лазерной допплерографии, динамика активности дыхательных ферментов в тканях раны, а также электрофорезо-спектрофотометрия доксициклина свидетельствуют о том, что при вакуум-терапии активизируется микроциркуляторное кровообращение и нормализуется тканевое дыхание в паравульнарной зоне. Клинически установлено выраженное позитивное влияние на раневой процесс сочетанного применения вакуум-терапии и доксициклина.

Проанализирована эффективность использования внутрисосудистого лазерного облучения крови (ВЛОК) у 46-ти больных с гнойно-септическими заболеваниями мягких тканей различной локализации и различной степени тяжести. Применение ВЛОК в комплексном лечении больных указанного профиля улучшает течение патологического процесса за счет влияния на все звенья иммунитета, сокращает сроки лечения.